Василь Яворський
Почесний Академік
Повідомлень: 1246
Зареєстрований: 4-8-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Відповідний
|
|
Сумно
http://www.gazeta.lviv.ua/2003/09/05.appendix/NewspaperArticle.2003...
Сумно...
|
|
|
Гриця
Дописувач
Повідомлень: 60
Зареєстрований: 18-5-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Співаю!
|
|
Будинок престарілих створили для того, щоб дійсно самотнім людям було де і що
робити, а тепер це більшою мірою місце, куди можна спихнути мати, яка плутається
під ногами ,коли у тебе ВЕЛИКІ СПРАВИ. позбавити можливості бачити правнука, бо у
тебе НЕМА ЧАСУ. чому ж твоя мати, коли ти був маленький і немічний, незграбний і з
купою потреб не віддала тебе у дитячий будинок, ЩОБ ПРОДОВЖИТИ КАР*ЄРУ?. .білььше
слів не маю.
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Боже, спасибі, що моя бабуся померли удома, тримаючи за руку доньку і онуку - я не
простила б собі ніколи, я уявити не можу, як це, вони мене виростили, на руках
витягали, виховали, як згадаю, як вони ридали наді мною, коли я малою хворіла, як на
руках несли мене, малу, щось 12 кілометрів до райцентру - я не могла йти, бо
задихалась, та хай Бог милує, що ж це за люди?! Бабусі 92 було, коли вони померли, щось
тижнів зо два марили перед смертю, не пізнавали нікого, мене потім пізнали, вже в
останній день, і сказали "Щось ти, онучко, втомлена, нащо їхала аж з іншого кінця
міста, краще б відпочила!". Ті "створіння", що здають батьків у будинок престарілих,
бо тягар, вони що, вважають, що вічно молодими будуть?! Є така ескімоська, здається,
казка, там син віз старого батька в глиб снігів, щоби той замерз, бо теж старим був
і немічним, і хотів лишити батька на санях, а за ним його син малий побіг, і каже "Не
лишай саней, тато, бо на чім же я тебе відвезу, як прийде час?". Для всіх свої сани
знайдуться... 
|
|
|
Нормалайзер
Академік
Повідомлень: 326
Зареєстрований: 27-9-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Я живу коло того будинку, його так скромненько ще називають геронтологічний
інтернат, чи щось подібне... А недалеко від мого гаражу - ще один інтернат, дитячий...
Між отими двома інтернатами - п"ятнадцять хвилин через ліс. Чи - через життя. Чи -
через совість... А ще вони, маленькі і старенькі інтернатівці, часом бачаться у
магазині на Пасічній. І я, як зустрічаюся чи з малими, чи зі старими поглядом -
чомусь не можу дивитись довго їм увічі...
Якось думка з"явилась: чому б не позбавляти громадянських прав синів-дочок отих
стареньких? Вони ж бо позбавили своїх батьків отого права - права на впевненість у
них, синів?
я заперечую проти будь-яких передруків моїх повідомлень з цього форуму будь-коли
й будь-де, крім цього форуму
http://drymba.net/ |
|
|
ЗОРЯНА
Дійсний член
Повідомлень: 185
Зареєстрований: 24-1-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Я не розумію людей що віддають своїх батьків у такі будинки. Особисто ніколи б про
таке навіть не думала. Щиро люблю своїх батьків та рідних, адже завдяки їм я живу,
завдяки їм я така яка я є.
|
|
|
ЗОРЯНА
Дійсний член
Повідомлень: 185
Зареєстрований: 16-9-2003
Нема на форумі
Настрій: бухгалтерський
|
|
Я не розумію людей що віддають своїх батьків у такі будинки. Особисто ніколи б про
таке навіть не думала. Щиро люблю своїх батьків та рідних, адже завдяки їм я живу,
завдяки їм я така яка я є.
|
|
|
Asmera
Академік
Повідомлень: 557
Зареєстрований: 29-11-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: сяючий
|
|
Я так само не розумію людей, що віддають батьків до інтернатів.Бо то - страшне.
Нелюбов і невдячність.
Але обговорення теми виходить однобоким - всі висловлюють своє велике "фе"
щодо подібних людей. Щановні форумчани, а ви не подумали про тих старих, які не
мають родичів і сил піклуватися про себе? Для них подібний інтернат єдиний
можливий варіант - бо він кращий, ніж помирати насамоті чи доживати десь у підвалі,
під мостом, збираючи пляшки і випрощуючи милостиню...
Але все одно - сумно...
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Подумали (див. повідомлення Гриці). Та чомусь мені здається, що відсоток
"самотніх" при живих та здорових (тілесно) дітях в цих будинках куди більший
за дійсно самотніх. Хтось має статистику?
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
Остап Іванович
Дописувач
Повідомлень: 91
Зареєстрований: 2-12-2003
Нема на форумі
Настрій: Весняно
|
|
Сумно? так сумно плакати хочеться.
Але, завжди є але:
Є самотні люди(згідний з Asmera ).
Є живі діти, при котрих гіше як в інтернаті? Нажаль є.
Тому я рахую що інтернати потрібні.
Але сумно
Виправте, навчіть як правильно.
|
|
|
ярка-дзвінка
Дійсний член
Повідомлень: 110
Зареєстрований: 14-9-2003
Місто: львів-філадельфія-торонто
Нема на форумі
Настрій: прекрасний
|
|
| Цитата: | Першим відправив користувач Остап Іванович
Є живі діти, при котрих гіше як в інтернаті? Нажаль є.
Тому я рахую що інтернати потрібні.
Але сумно |
Перепрошую за втручання, але маю шкарадну звичку - виправляти помилки в укр. мові.
А тому: "На жаль" пишеться окремо в усіх випадках. Вислів "Я рахую" може
стосуватися тільки лічби, тобто - один, два, три і т.д. Натомість "Я вважаю" - це
саме те, що Ви мали на увазі.
жінка без дупи, як церква без дзвінниці
|
|
|
Остап Іванович
Дописувач
Повідомлень: 91
Зареєстрований: 2-12-2003
Нема на форумі
Настрій: Весняно
|
|
| Цитата: | Першим відправив користувач ярка-дзвінка
Перепрошую за втручання, але маю шкарадну звичку - виправляти помилки в укр. мові.
А тому: "На жаль" пишеться окремо в усіх випадках. Вислів "Я рахую" може
стосуватися тільки лічби, тобто - один, два, три і т.д. Натомість "Я вважаю" - це
саме те, що Ви мали на увазі. |
Щиро дякую.
Виправте, навчіть як правильно.
|
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
Варто поглянути з іншого боку.
Гадаю, якщо діти змалку в сім"ї чулися як в родині, мали доста любові й
розуміння, вони так з батьками ніколи не вчинять. А якщо ні...
Я пам"ятаю, було мені років шість і я дуже образилася на дідуся, який не
розібравшись, накричав і навіть спересердя розбив чашку. День я з ним не
розмовляла, а увечері батько спитав, чого я зла на дідуся. Я сказала, що після
всього його вже більше не люблю. Батько ж нагадав мені, як дідусь завжди їздив до
сусіднього села по солодкі хлібці для мене, як брав на ставок, коли йшов рибу
лапати, на човні катав, тішився з онуки... Каже, мовляв, а як тепер дідусь
старенький, і нерви не ті, і на мотоциклі не їздить - то вже й не потрібен?
мені тоді так дико соромно було, на все життя запам"ятала.
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
В чомусь згодна з fish, проте знаю багато випадків, коли люди виростали духовно і
душевно глухими саме тому, що їх "перегодували" любов’ю - простіше кажучи,
розбалували. Це теж одна з причин появи егоїстів, власне, навіть егоцентристів. Це
така тонка справа - я про виховання дітей, що мене часом жах проймає. Дуже тяжко
визначити міру, а порушення міри часто виявляється вже тоді, коли змінити щось (а
тим більш когось) майже неможливо...
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
Asmera
Академік
Повідомлень: 557
Зареєстрований: 29-11-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: сяючий
|
|
Я згодна з Наталкою. Дуже часто душевно глухі люди виходять з нормальних сімей,
діти, батьки яких їх дуже любили і балували. Хоча і це, мабуть, не
вирішальне.Можливо то закладається природою. У новонарождених кошенят одразу
видно яке жадібне, яке мстиве, яке лагідне...а от у людей це важко побачити одразу.
Навіть гарне виховання не зможе повністю виправити людину. Власне кажучи, я ще
донедавна була впевнена що злих дітей не буває...мене переконали. дуже
легко.Бувають.І з них потім виростають такі дорослі.
Щодо статистики - скільки самотніх, а скільки мають родичів- я пошукаю.Хоча така
статистика є навряд...
|
|
|
Asmera
Академік
Повідомлень: 557
Зареєстрований: 29-11-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: сяючий
|
|
| Цитата: | Першим відправив користувач ярка-дзвінка
Перепрошую за втручання, але маю шкарадну звичку - виправляти помилки в укр. мові
|
Хех..не Ви одна 
чи то на жаль, чи то на щастя? 
|
|
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
