| Сторінки:
1
2
3
4
5
6
..
8 |
Олександр Шевченко
Дійсний член
Повідомлень: 199
Зареєстрований: 5-4-2004
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: 50/50
|
|
На жаль, знайде... 
|
|
|
Dмитрик
Академік
Повідомлень: 549
Зареєстрований: 8-3-2003
Місто: місто Лева
Нема на форумі
Настрій: СХОВАЙТЕ МЕНЕ!
|
|
і що - у мене немає жодних шансів?
|
|
|
Олександр Шевченко
Дійсний член
Повідомлень: 199
Зареєстрований: 5-4-2004
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: 50/50
|
|
Якби були шанси - я б сам вже сидів у сховищі ...
"Добро пожаловать в рєальний мір" 
|
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
Сердишся. Це добре.
Чому сердишся і чому собі такого надумала, що я підступно бажаю закрити цей тред, а
розумію, але менше з тим, я не ставлю собі за мету створити гарне ставлення до себе.
Добре те, що ти перечитала написане уважно і спитала себе, де правда. Я знаю, що на
цьому моменті почуває людина і не дивуюся такому негативу. Але знов тобі кажу: цей
острівець - не єдина твоя можливість. У тебе безліч таких можливостей. Я не
вимагаю, щоб ти використовувала їх одразу, зробиш то, коли будеш готова. І не
збираюся забирати плотик у того, хто вчиться плавати. Він тобі ще знадобиться.
Бажаю успіху, у тебе все вийде. У тебе вже все виходить, ти просто цього не
помічаєш.
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
Невже мир?! Ура!
Пригадалася картина: я в дитячому садочку, порпаюся в пісочниці – печу паски. У
всіх гарні, а в мене якісь рапаті. Скроплюю пісок сльозами, пробую ще і ще...
Підходить вихователька, гладить по голові і каже: “Не плач, дивися, як в тебе гарно
виходить!” Йой, сонце відразу засяяло, життя зробилося прекрасним! Хоча паски і
далі розвалювалися...
|
|
|
Chrobak
Новак
Повідомлень: 13
Зареєстрований: 26-3-2004
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: незворушний
|
|
ВСІ В ПІСОЧНИЦЮ!
Самотні серця скроплюввати сльозами, може «сумна» вже стане «радісною»!
|
|
|
dr.Trollin
Почесний Академік
Повідомлень: 1059
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі
Настрій: ще живий
|
|
(галасуюче) Люде! Люде!!
всі до Гурту.
скропимо скупою ТХТ-сльозою
...*...
...*...
..*.*..
.*...*.
*.....*
*.....*
.*...*.
..***..
.......
Пасочку Сумної.
хай їй те сонце відразу засяє...
З повагою, Сергій.
|
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
І це все мені?!
Я в зАхваті!
|
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
Сумна, а зараз пасочки тобі вдаються, чи й досі нє?
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
Я й сама хотіла б це знати!
А може здитиніти на годинку і спробувати? (Неподалік дитячий садочок, і дірка в
паркані є, там пияки вночі товчуться.) А потім, як пісочок висохне, пересипАти його
поміж пальців під акомпанемент думок про минущість буття...
Ні, краще не треба. Тим більше, що спекти гарнішу пасочку, ніж спік др.Троллін,
навряд чи можна.
|
|
|
Юрій Марків
Академік
Повідомлень: 795
Зареєстрований: 10-12-2003
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: :-)
|
|
Я самотній в плані кохання (наразі), та не вважаю що це якась вада, бо вирішив що
спочатку потрібно чогось добитися в житті, а тоді вже шукати свою Єдину
|
|
|
Dмитрик
Академік
Повідомлень: 549
Зареєстрований: 8-3-2003
Місто: місто Лева
Нема на форумі
Настрій: СХОВАЙТЕ МЕНЕ!
|
|
2Efes
А якщо добиватися чогось разом??? Га? Спробуйте - то просто супер!!!!!!!!!!!!!
|
|
|
Dмитрик
Академік
Повідомлень: 549
Зареєстрований: 8-3-2003
Місто: місто Лева
Нема на форумі
Настрій: СХОВАЙТЕ МЕНЕ!
|
|
2Bis
Як на мене, то краще поряд завжди мати людину, що може підтримати у важкий момент,
чи не так? А якщо ця людина Вас ще й кохає - то для мене то майже ідеал!!!
|
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
Повищі дописи - то як діалог між фізиками і ліриками (хоча на повірку деколи фізики
ліричніші від ліриків).
Якщо лірик закохався – пиши пропало: кохання рве греблю, і про ніякі там життєві
плани в плані досягти спочатку певного становища вже не йдеться. Тоді вже разом по
життю, і як Бог дасть.
Фізик спочатку думає, а потім “дає добро” почуттям. Але й тут можна обпектись:
отак досягнеш всього, а вона покохає не тебе, а твої досягнення. Також недобре.
Зрештою, чи мені судити? (ха-ха). Я лиш висловлюю свою думку, а вона така: цій стихії
треба опиратись (по можливості), щоб не зірвало дах і щоб згодом не шкодувати.
Опиратись доти, доки не зустрінеться людина, яка дивиться на життя вашими очима,
поділяє ваші думки, читає ті ж книжки, слухає ту ж музику, має таку ж шкалу
цінностей, мріє досягти того ж, що й ви (утопія, правда?). Якщо таку зустріли –
вперед, і будь що буде!
2 п.Efes: Ви висловлюєтесь як фізик з певною домішкою лірика. Але, судячи з вражень
від Києва п.Grabchuk’а, там така кількість красивих дівчат, що лірик може переважити!
2 п.Bis: Чому такий занепадницький настрій?
|
|
|
Остап_М.
Академік
Повідомлень: 425
Зареєстрований: 26-3-2004
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: так собі
|
|
Підтримую Дмитрика!!!
Бо мені так добре з тою хто зараз поруч!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Остап_М.
|
|
|
Dмитрик
Академік
Повідомлень: 549
Зареєстрований: 8-3-2003
Місто: місто Лева
Нема на форумі
Настрій: СХОВАЙТЕ МЕНЕ!
|
|
"Опиратись доти, доки не зустрінеться людина, яка дивиться на життя вашими
очима, поділяє ваші думки, читає ті ж книжки, слухає ту ж музику, має таку ж шкалу
цінностей, мріє досягти того ж, що й ви (утопія, правда?). Якщо таку зустріли –
вперед, і будь що буде! "
Ви помиляєтесь! На своєму досвіді - я не раз зустрічав людей, що Ви їх описали, але
такі критерії незавжди, точніше НЕЗАВЖДИ!!!, майже, ніколи не є запорукою
"успіху" якщо так це можна назвати. Ви згадали про фізику - різнойменні полюси
притягуються, однойменні - відштовхуються, чи не так?
|
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
2 п.Dмитрик:
О ні, я зовсім не збираюсь із Вами сперечатись! Повторюю, я висловила свою думку.
Але, якщо йти за Вашою логікою про притягання протилежних полюсів, то та особа, яка
є зараз біля Вас і з якою Ви щасливі, мала би бути Вашою протилежністю – похмурою,
злою, самозакоханою (не знаючи Вас особисто, продовжити перелік не можу). Ну як
портретик?
До речі, сьогодні Міжнародний день сім'ї, тож я вітаю всіх тих, хто цієї теми
ніколи не читатиме.
|
|
|
Dмитрик
Академік
Повідомлень: 549
Зареєстрований: 8-3-2003
Місто: місто Лева
Нема на форумі
Настрій: СХОВАЙТЕ МЕНЕ!
|
|
О ні! Я ж не сказав, що ця особа кохає/кохала мене!!! Нажаль... По натурі я лірик і
просто нагадав Вам про існування такої теорії.
п.с. можливо, критерії, що Ви їх перерахували стосуються саме мене??
|
|
|
Юрій Марків
Академік
Повідомлень: 795
Зареєстрований: 10-12-2003
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: :-)
|
|
| Цитата: | Першим відправив користувач Bis
Якщо на "добивання"(чи то добування) від життя піде багато часу, то Ваша Єдина
може недочекатися.
 |
Я вже казав власне про це своїм дівчатам в школі і в політеху...
|
|
|
Юрій Марків
Академік
Повідомлень: 795
Зареєстрований: 10-12-2003
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: :-)
|
|
| Цитата: | Першим відправив користувач сумна
2 п.Efes: Ви висловлюєтесь як фізик з певною домішкою лірика. Але, судячи з вражень
від Києва п.Grabchuk’а, там така кількість красивих дівчат, що лірик може переважити!
|
Ой справді - стііільки неймовірно симпатичних дівчат, та не дай Боже щоб лірик
переважив, бо наразі я ще нічого не досяг... 
|
|
|
dr.Trollin
Почесний Академік
Повідомлень: 1059
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі
Настрій: ще живий
|
|
(жалісним/нервенним тоном) а мій пост досюдить (ще з учорашній) шляк трафив
(і що прикре -- написало ж. що все ОК - ви перенаправляєтеся...)
ну якщо по пам'яті, а також з реакцією на сьогоднішні дописування.
Bis { Якщо на "добивання"(чи то добування) від життя піде багато
часу, то Ваша Єдина може не дочекатися }
так і то є направду трагедія.
Але ж позАтим - не меншою трагедією є ж ще і те
(що як я бачу може і мене спіткати )
- бачиш, що от вже от-от побачиш оту мету у досяжності
(опційно - побачиш Щастє у кінці тунелю)
- спішиш до... втупившись цілеспрямовано, не оглядуючись навсЕбіч на отих крутих
закрутах життя,
- аж Глядь (як таки вже вийдеш на належний рівень)
-аж тої "Вашої Єдиної" і нема поблизу.
не те, що "не дочекалася", а те,
- що от спішачи до мети - не оглядувався - і не вишукав потрібної/близької
і будеш (як ото я ж, приміром) - оголошення по стовбах/інтернетах вивішувати
сумна {Опиратись доти, доки не зустрінеться людина, яка дивиться на
життя вашими очима, поділяє ваші думки, читає ті ж книжки, слухає ту ж музику, має
таку ж шкалу цінностей, мріє досягти того ж, що й ви (утопія, правда?). Якщо таку
зустріли – вперед, і будь що буде! " }
Воно-то теєє.
Загалом - мо й так. Синхронність має бути.
але ж не повній копії/відображенні себе,
а при люстральній копії/відображенні (взаємодоповнювальній)
імхою моєю є те, що Удоповнювати, а не Поділяти має.
але знову ж таки є тут те, що було у моїй "Bis-совій" відповіді
Прагнучи до мети - нема часу/змоги розглядуватись
за відображеннями себе (душі своєї) вздовж шляху до тої мети...
Ото ж і залишається
сидіти у
(правда різнобарвно квітнучому,
але ж притемненному ж отими Оголошеннями про самотрість, що вклеїли всі
шиби)
"Розарії Самотніх Сердець"
(насолоджуючись запаморочливими духм'янощами,
але ж не Такими запаморочливими, як хоч легкий повів кохання)
очікуючи на повів вітру змін
(котрому годі проштовхнутись крізь те
загартоване у змагах за пробивання до кращого майбутнього крицеве шкло)
і помАленьку усвідомлюючи собі,
же Розарій сей - то не є жодна повітряно-легка споруда,
але важкий панцерваген, окропленний/уквітчанний ружами
(для стислої замаскованності своєї мілітарно-прагматичної суті,
або мо' і просто від прагнення скинути броневу шкаралупу розквітлий...)
котрим ми, власне, і рвались до здолання/досягнення/вибОрення мрії-мети,
(не в змозі вчути у реві-стугоні мотору
тріпотливий шелест крилець того малого капостника з луком,
що марно лукає затруті труткою кохання стріли у нашу обпалену броню)
збиваючи траками куряву - котра Крила Слави (для вдальців) або Саван Смерті (для
не-вдальців)
(не помічаючи у куряві збитого траками шляху
легких зблисків геліографа - бісиків у очах тої особи, що мо' стала б тобі
...)
то Лірика.
А в Уставі (прошу я вас) написано, же панцерник сам на полі бою - до дупи.
Тра не забувати про Розвідку та Групи вогневої підтримки і зв'язку.
а паче ж того - не забувати про ПАП -- Пропаганду та Агітацію П.
(прибічників/прибічниць).
Лишень провадячи таку ПАП - дасться таки
(сидячи в панцернику, таки ж,
- прецінь, на полі бою панцерник до дупи Взагалі, а не Відносно.
відносно, скажімо, піхотинця. на котрого вишколитись легко. але не нАдовго.)
залучити оту підтримку
(здивовано) саме цікаве - те, що (чомусь)
- ото чим ближче ти на тім своїм закіптюженім та виквацяним у багні панцернику до
проходу на лінію ферзів
- то ота ПАП - стає все більш результативною.
(сумовито) біда лиш, що при проходженні до отої Ферзевої лінії - фігурок-то поблизу
стає все менше...
нема з кого при-бічників (від при-боку своя) вербувати.
КотрЕ вистріляли.
КотрЕ виїхало на сусідню шахівницю, де не бавляться шахматами у Чапаєва.
А Котре - вже і Саме ферзь.
(а тоті ферзі - як разом зійдуться - то важко... бо ж рідко коли 2 ферзі однієї барви.
Хоч і трапляється, правда.)
а там - глядь - і прапорець годинниковий - теє -- впав
З повагою, Сергій.
|
|
|
Dмитрик
Академік
Повідомлень: 549
Зареєстрований: 8-3-2003
Місто: місто Лева
Нема на форумі
Настрій: СХОВАЙТЕ МЕНЕ!
|
|
Кохайте та будьте коханими!
*
|
|
|
Святослав
Дійсний член
Повідомлень: 166
Зареєстрований: 16-5-2004
Місто: Харків
Нема на форумі
Настрій: renfrogne
|
|
Моє шанування панству, самотньому і не дуже...
Прочитав казочку про муху. Що тут казати... Занадто вже ця муха була слухняною. І
наслухалася від інших мух всіляких дурниць. Набула собі таку "цяцянку", як
"навчена безпорадність". Там де треба перти рогом і плювати на те, що щось не
виходить та що хтось там собі думає, вона все "тишком-нишком", "п...им
паром", сумуючи періодично... Шершне-особисти, мухо-павуки... страшно як навколо!
І вирішила собі зробити кокон і до нього сховатися від усіляких жахів. Тільки одна
проблема - з таких коконів ні шовку, ні метеликів не буває...
Гидке каченя... ще та казочка. Сумна, я перепрошую, Ви давно дивилися до дзеркала?
Підійдіть ще раз і, врешті, побачте, що Ви - найкраща в світі! Другої такої не існує.
І не варте уваги, хто і що думає з цього приводу - то є їхні особисті статеві
подробиці. Не вмовляйте себе в цьому, то є дурниця - просто побачте, бо то є
правда.
Коли побачите, що в дзеркалі сидить лебідь, починайте іноді вилазити з кокону -
лебедеві це не пасує. У світі достатньо цікавих речей навіть для абсолютного
інтроверта, але до них треба дійти/долетіти ногами/крилами, а не лінитися і
плекати власні проблеми, в основному собі ж навіяні.
Все, що написав - не зі стелі. Я такий самий замкнений інтроверт, все це deja vu.
До речі, передайте Вашій мусі, щоби не здумала на мене ображатися - бо, як відомо, на
ображених воду возять, а я не думаю, що практика роботи "волом" їй сильно до
вподоби.
Mon respect.
Іду на ви!
|
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
п.Bis, dr.Trollin:
З приводу того, що Ваша Єдина не дочекалася: це означає, що Ви для неї не були
Єдиним, а якщо так, то за чим шкодувати? Нав’язуватися без взаємності не варто,
правда?
Я цілком з вами згідна, коли ви пишете про втрачений час. Справжня біда, коли при
тому ще й надія зникла. Тоді вже і писання по стовбах/інтернатах перестає бути
актуальним. Що тоді? Та просто сказати собі: “Не судилося”. І заспокоїтися. А коли
вже аж дуже паскудно – написати в “Розарій”. Мені, наприклад, допомагає.
А поза тим – наш панцерник рухається вперед.
Спробувала уявити собі його, як він, неоковирний, обвитий ружами, безтямно пре по
бездоріжжю, збиваючи куряву або підкидаючи до неба багно, – і стало трохи смішно:
як же тоті ружі після куряви і багна виглядають?
Ой, та не має наш панцерник мілітарної цілі, повірте! Він же ж беззбройний, і нікого
не наздожене, і не переїде! Пропаганда та Агітація Прибічників/Прибічниць
ведеться досить в’яло, безсистемно. Він просто мандрує, як “річ в собі”. І якщо
отой власник лука від нього сахається, то свідчить, що малий поганець занадто вже
перебірливий і примхливий.
2 п.Святослав:
О, моя муха і не думала ображатися! Вона ж вже не малА слинява мушка, що рюмсає з
приводу і без. Вона (за винятком моментів, коли переживає напади жалю до себе
самої) є досить-таки загартованою і здатною до самоіронії.
А щодо інтровертів – мушу вам сказати, що екстраверти мене сильно втомлюють.
Деколи хочеться зреагувати, як героїня (чи то пак герой) фільму “Здравствуйтє, я
ваша тьотя”: вліпити кавалком торта зі словами: “Ви мєня утомляєтє!”
І ще одне: Ви знаєте, моя ступінь зіпсутості не дозволила мені розшифрувати, що Ви
заховали під словами “п...им паром”. Крутила і сяк, і так – не знаю, хоч згинь.
|
|
|
Святослав
Дійсний член
Повідомлень: 166
Зареєстрований: 16-5-2004
Місто: Харків
Нема на форумі
Настрій: renfrogne
|
|
2 Сумна: | Цитата: | | А щодо інтровертів – мушу вам сказати, що екстраверти мене сильно втомлюють.
Деколи хочеться зреагувати, як героїня (чи то пак герой) фільму “Здравствуйтє, я
ваша тьотя”: вліпити кавалком торта зі словами: “Ви мєня утомляєтє!”
|
Маєте певну рацію... але ж до певної міри. Вони всі різні, так само, як і ми.
| Цитата: | | І ще одне: Ви знаєте, моя ступінь зіпсутості не дозволила мені розшифрувати, що Ви
заховали під словами “п...им паром”. Крутила і сяк, і так – не знаю, хоч згинь.
|
Божечки, Сумна, та до чого ж Ви мене спонукаєте? Щоб я, отак,
вголос, при жінках?..
Але, врешті, здоровий цинізм колишнього професійного рятівника МНС бере гору... 
Увага! Набираю повітря...
Є така давня-давенна українська ідіома: "пердячим паром"...
Уф-ф! Я дуже перепрошую! 
Що ж Ви зі мною зробили? Був такий інтеліґентний чоловік... і ось тобі. Бачите, на що
здатна жінка? Отак от підступно змусити чоловіка виказати свою приховану
сутність. А ви кажете "уваги не
звертали". То Ви у дзеркало погано дивилися. Тож у Вас іще все попереду - життя
тільки починається... Cherchez l'homme.
Mon respect.
Іду на ви!
|
|
|
| Сторінки:
1
2
3
4
5
6
..
8 |
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
