Форум Рідного Міста
Ви не ввійшли [Ввійти - Зареєструватися]
Вниз

Версія для друку  
 Сторінки:  1  2
Автор: Тема: "Місто Янголів"
Asmera
Академік
****



Повідомлень: 557
Зареєстрований: 29-11-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: сяючий

[*] написано 28-4-2004 у 11:45


2 Яндрух :)



Слова відлітають, написане залишається
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Олексій Мачехін
Модератор
*****

Фотографія користувача


Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: теплий

[*] написано 28-4-2004 у 13:38


Угу, ну якщо можна цитувати іншомовні джерела, то прошу:

Ангел Катерина

Говорят, что в Петербурге
по ночам приходит ангел,
он слетает незаметно.

Люди думают, что это
хлопья инея упали
с проводов на край канала,

но когда в глухую полночь
будешь долго, долго плакать,
слушать лед новоголландский,

в полночь, на мосту, когда ты
потеряешь все, что было,
в полночь перед днем рожденья,

ты услышишь, замерзая,
легкий звук высокой флейты,
шорох каблучка по снегу, --

это ангел Катерина
в перезвоне перекрестков,
ледяных и пустотелых.

Это ангел Катерина,
это легкое дыханье
февраля, вина и пены.

Это легкий звон стаканов,
леденеющих и хрупких,
это ангел Катерина.

Он приходит ниоткуда,
он проносится по скверам,
фонари преображая.

Легкий ангел Петербурга,
он летит над гулким небом
вместе с дымом сигареты --

он растает, незаметно
одарив тебя надеждой,
это ангел Катерина.

Колокольчиком нежданным,
в ледяных февральских бусах,
легкий ангел Петербурга.

Саму пісню можна зняти та послухати тут:
http://rowan.hole.ru:8080
Дуже раджу
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Asmera
Академік
****



Повідомлень: 557
Зареєстрований: 29-11-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: сяючий

[*] написано 30-4-2004 у 20:31


2 Olexiy
Ну взагалі-то "Місто Янголів" вигадувалося як збірка власних творів - прозових чи поетичних...
А Андрухович- то було цитування лише тут, на рідмісті. Тут http://kryla-yangola.narod.ru/ Captivitas виклав власний преклад :)Тож єдине цитування - від Володимира.




Слова відлітають, написане залишається
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Volodymyr
Академік
****



Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі

Настрій: в очікуванні...

[*] написано 3-5-2004 у 13:00


А ще була така історія – жив собі янгол, про якого всі казали, що він Чорний, і навіть якщо він намагався комусь допомогти, подейкували, що це неспроста і за цим криються якісь темні думки та наміри.
Через це люди обходили Чорного янгола десятою дорогою, а Білі янголи просто не звертали на нього уваги – вони летіли пити коньяк „Коблево”, після чого висмикували пір’я зі своїх білосніжних крил, залишали його біля порожньої пляшки на втіху наївному виноробу та вирушали „продовжувати банкет” в інше місце...
А Чорний янгол сидів тихенько на старому підвіконні, і від смутку та самотності його крила були сірими і важкими... І вже ніхто не міг сказати, якими вони були спочатку – чорними чи білими....

(c) Kristy




він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Dмитрик
Академік
****



Повідомлень: 549
Зареєстрований: 8-3-2003
Місто: місто Лева
Нема на форумі

Настрій: СХОВАЙТЕ МЕНЕ!

[*] написано 3-5-2004 у 23:38


2 Крісті
Сумно !
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Asmera
Академік
****



Повідомлень: 557
Зареєстрований: 29-11-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: сяючий

[*] написано 6-5-2004 у 12:01


А тепер, любі мої Янголята, зручніше вмощуйтесь на пір’їстих хмаринках, закривайте оченята і засинайте. Я розповім вам давню легенду про Сонячного Янгола.
Жив собі колись Янгол, він завше був усміхнений, добрий та лагідний... - до речі,може, то була вона, але ж кажуть, що Янголи не мають статі...-і від цієї посмішки, любові до життя, оптимізму його ( а . може, її..най вже буде «він», як почали) великі прила завше світилися, блищали, преливалися, немов Сонце -його було видно здалеку, всі помсіхалися, коли бачили це сяйво. Тому його ц прозвали Сонячним.
Але одного разу повз його хмаринку пролітав інший Янгол -Хамелеон. Він привітно озвався до Сонячного, посміхнувся...Стрепенулося серденько Світлого - ніхто ще, ніколи не освічувався йому в коханні, - і він закохався в Хамелеона з першої миті
Та й звідки йому було знати, що в словах Хамелеона правди нема, що їх кохання холодне, ілюзорне, нечесне, несправжнє? Сонячний був довірливий, молодий і несамовито закоханий. Не знав, що він не перший такий.
Зі слів створив ілюзію, повірив, що Хамелеон живе на хмарах, вищих за Богові. Ілюзорний став для нього всім - навіть Богом.
І якось Сонячний вирішив навідати своє кохання. Він підіймався все вище й вище, але ніяк не міг знайти омріяну хмаринку, про яку стільки чув від Хамелеона.
Бог побачив це, пробачив йому кохання до ідола, поклоніння та погордість...Кажуть, що то Бог змилувався над своїм улюбленцем -бо метнув блискавку, що розтрощила усі ілюзії.
Янгол падав.він падав довго у темряву, невідомість, біль, страх...Дрібні скалки ілюзій осипалися дощем, переливаючись у місячному промінні, різали його крила...доки один великий уламок не відтяв їх...Кров заюшила білі одіяння Янгола, сльози - обличчя.
Сонячний не відчував болю втрачених крил, йому боліло серце, плакала душа.Вперше за життя. Йому хотілося померти.
Кажуть, що Бог змилувався вдруге -подарував йому довгий сон, без болю й сновидінь,а також подарував Друга, що став на варті спокою.
Кажуть, що коли Янгол прокинувся, у нього лишилися лише спогади.Він просто прокинувся іншим. Навіть Богові не під силу було стерти біль з його пам’яті, з душі. Біль лишився, тихий, майже непомітний у душі - тепер він сумом відбивається на посмішці та в очах. Так-так, він знову став посміхатися
Але ніхто вже не називав його Сонячним, бо ж і не здогадувалися, що він колись сяяв, що літав
Кажуть, він і зараз блукає десь на хмарах, серед Янголів, блукає й по землі - серед людей...

Не повторюйте його шлях, Янголята мої
Кохайте й будьте коханими
Будьте щирі, відверті, чесні та щасливі
Не закривайте свої серця перед Друзями

Спіть, Янголята мої любі, спіть солодко... І не питайте мене, де мої крила...


(с)Anna-Asmera




Слова відлітають, написане залишається
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Гелена
Новак
*



Повідомлень: 12
Зареєстрований: 17-4-2004
Місто: К.
Нема на форумі

Настрій: щем_у_серці

[*] написано 6-5-2004 у 19:16


привіт :saint:
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Asmera
Академік
****



Повідомлень: 557
Зареєстрований: 29-11-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: сяючий

[*] написано 26-5-2004 у 10:51


Кажуть,що в кожного з нас є особистий крилатий охоронець -невидимий Янгол.Знаєш, мені здається, що я бачила сьогодні саме його -мого сумного Янгола.
Я прокинулася, почувши легеньке шурхотіння крил, але відкривши очі побачила лише пір’їнку на ліжку.Відчувала його присутність близько-близько - серед квітучого бузку, у весняному вітерці та серед хмаринок. Мабуть, він хотів зі мною поговорити, але не наважувався навіть показатися на очі.
А потім...Він рішуче увійшов до кімнати, трохи перечепившись за високий поріг, підійшов до мого робочого столу, нахилився над букетиком конвалій, глянув мені у вічі і сумно посміхнувся, ніби перепрошуючи.
Янгол нічого не казав -просто сів за сусідній стіл, дивився на мене, як працюю.Час від часу я озиралася на нього.Янгол був якийсь сірий, засмучений, втомлений із сумною посмішкою.Він відмовився від кави і проводив мене не зустріч.
Я примітилі, що він став біліший, коли я взяла Друга за руку і посміхнулася.Янгол підійшов до мене, прогрнув крилом, прошепотів «Щасти тобі, Сонечко!» і, поцілувавши, полетів у Небо...
Цікаво, про що він думав?
Що він хотів сказати?
Щасти і тобі, мій Янголе.У нас з тобою все буде добре на порозі нового життя.
Я обіцяю




Слова відлітають, написане залишається
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Volodymyr
Академік
****



Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі

Настрій: в очікуванні...

[*] написано 2-6-2004 у 12:41


Кінець світу настане тоді, коли останній янгол перетвориться на звичайну людину...
Коли він зніме свої крила та закине їх на антресолі свого життя...
Коли наводячи лад удома, тихо лаятиметься про себе на пір’їни, що інколи кружлятимуть свій вальс кімнатами...

Світ загине, коли зникнуть люди, котрих ми любимо. І не тоді, коли вони перейдуть на той берег ріки життя, а тоді, коли ми їх виженемо з власних сердець.
Коли десь всередині нашої душі зламається той стрижень, до котрого її прип’ято, котрий її підтримує в буревіях нашого життя...
Коли біль спалахне нейтронним вибухом та випалить наше внутрішнє «Я». Коли сірим дощем сліз змиє останні паростки Віри, Надії та Любові.
Коли нас зрадять, а ми проковтнемо цю гірку пігулку буття, запивши її солоденьким сиропом: «Таке життя».

Цей світ загине, бо крила останнього янгола вже знято... Але ще лишається один-єдиний шанс - допоки ті крила ще не на смітнику, і колишній янгол, зчепивши зуби, лаятиметься на самотні пір’їни...

(с) Volodymyr




він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Asmera
Академік
****



Повідомлень: 557
Зареєстрований: 29-11-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: сяючий

[*] написано 2-6-2004 у 13:17


Мой ангел сегодня счастливый. Вчера он так устал,что уснул на лугу среди ромашек, накрывшись крылом.Наверное ему снилось что-то очень приятное - шум прибоя, розовые облака, запах размореной крымским солнцем акации, улыбающиеся малыши и ванильное мороженое, дождь и потрескивание дров в камине...или что-либо ещё такое же приятное.
А на заре первый лучик утреннего солнышка попал на лист серебристого тополя и отразился солнечным зайчиком, который пробрался поб белое крыло и разбудил Ангела.
Вот он идет, почти не касаясь земли, сверкая ослепительно-белыми крыльями, улыбаяи миру, умытому росой.Пропрыгал нарисованые на асфальте неизвестной детской рукой классики, закружил тополиные пушинки, поправил свечки каштанов, растворил в воздухе аромат цветов, выпустил ласточек в небо.
Заметив, что я за ним наблюдаю, он сказал, что это все для меня в подарок -Первый Летний День, яркий и солнечный :)




Слова відлітають, написане залишається
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Asmera
Академік
****



Повідомлень: 557
Зареєстрований: 29-11-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: сяючий

[*] написано 26-10-2004 у 09:51


Мій Янгол вмер...
Зайшов додому, втомлено зачинив двері.Сумно озирнувся навколо.Зняв старі натружені крила, розгублено всміхнувся, засмучено-ніжно провів пальцями по пір’їнках, охайненько склав їх в кутку - може, комусь знадобляться.Підійшов до прочиненого вікна і зробив такий звичний крок вперед...




Слова відлітають, написане залишається
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Captivitas
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 1194
Зареєстрований: 15-9-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі

Настрій: біфуркаційний

[*] написано 7-2-2005 у 11:05


"Візу до Німеччини мені підписав Райнер Марія Рільке" (с) Юрій Андрухович "Вступ до географії".

"Дуїнезькі елегії" - "один з найшаманських у світовій філософській ліриці циклів" розпочатий у Дуїно ще у 1912р., а закінчений у 1922р. у вежі Мюзо, кантон Вале, Швейцарія.

З "Дуїнезькими елегіями" пов"язані 2 останні романи Андруховича:"Перверзія" та "Дванадцять обручів". Ключові концепції цих творів - смерть та "ангели". У авторському коментарі до "12 обручів" Андрухович цитує лист Рільке:"Немає ні цього, ні того світу, але є лише одна велика єдність, де пробувають вищі од нас істоти "ангели".
Також від Рільке йде пошук Орфея у андруховичевій прозі (ще з "Рекреацій" ).

Режисер німецьої "нової хвилі" Вім Вендерс - фільм "Небо над Берліном"(198_). Автор сценарію австрійський письменник Петер Гандке.У головних ролях: Бруно Ганц, Оскар Зангер та Курт Бойс. За основу фільму взято мотиви "Дуїнезьких елегій" Рільке.

У "Небі над Берліном" ангелів помічають лише діти. Дитяча безпосередність дозволяє дітям бачити те, що не бачать дорослі. Але тексти Рільке підштовхують до іншого трактування. Діти відчувають інший вимір реальності тому, що не відчувають майбутнього. У Рільке доля - згусток нашого дитинства. Найважливіше відбувається на межі між світом та грою. Тому у елегіях Рільке, як і у фільмі Вендерса, велику роль відведено циркачам (відповідно Карнавал у Андруховича).

"Коли дитина була дитиною...
кожне місто
залишалося заради ще більшого..."




Наша країна не настільки велика, щоби в ній розминутись(с) С.Жадан
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Ingvar Olaffson
Академік
****



Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі

Настрій: normal

[*] написано 25-2-2005 у 13:47
Янголу


http://www.3muzy.com/clients/Luchenko.nsf/f5a7c6e62dc00d6242256d670...
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Андрій Пелещишин
Адміністратор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 9223
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 25-2-2005 у 14:08


Прохання не робити кроспостінгу на Форумі. Надалі такі повідомлення видалятимуться.



Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Ingvar Olaffson
Академік
****



Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі

Настрій: normal

[*] написано 25-2-2005 у 15:22


О.К. менше відвідувачів будете мати ;)
Форум і так в'яленький, а модератор його в'яне :cool:
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Ingvar Olaffson
Академік
****



Повідомлень: 320
Зареєстрований: 14-10-2003
Місто: Kyiv
Нема на форумі

Настрій: normal

[*] написано 25-2-2005 у 15:27


До речі, Андрію, по лінках які я залишав заходило не більше пяти чоловік. Це Ви називаєте рекламою? Це робилося для шанувальників поезії та художньої фотографії-відвідувачів Вашого сайту. Всього лиш. Якщо ви вбачаєте в тому кримінал, то як Господар маєте право.
Прощавайте,
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
 Сторінки:  1  2

  Догори

Статичне дзеркало форуму

Львів
Pоwered by XМB
Developed by Avеnture Media & The XМB Group © 2002-2006



Інші проекти:
Наука-Онлайн - Об'єднання українських науковців
Львів - Фотоблог міста
ІБАС. Інформаційна, бібліотечна та архівна справа - Сучасна освітня спеціальність
School review 2522
Реклама: