Форум Рідного Міста
Ви не ввійшли [Ввійти - Зареєструватися]
Вниз

Версія для друку  
Автор: Тема: [b]Байко-Логія/Логіка[/b]
dr.Trollin
Почесний Академік
*****

Фотографія користувача


Повідомлень: 1062
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі

Настрій: ще живий

[*] написано 23-6-2004 у 22:55
[b]Байко-Логія/Логіка[/b]


http://www.livejournal.com/users/eiri/148613.htm
просто текст

Одного раз знову розумієш, що ти не гарний. І не розумний. І не багатий. І не талановитий. І ніколи вже не станеш. Одного раз знову розумієш, що ніякий ти не особливий, а такий же, як і всі інші. Розуміння це те саме що прийняття ідеї смерті, що відокремлює дитинство від недитинства, така ж груба-чітка крейдова смуга між "ще не життя" і "уже не життя", що займає місце самого життя.
Одного разу знову розумієш, що цього, власне, життя тобі ніколи і не попадалося і потрібно вибирати, будеш ти далі жити це "ще не життя" чи вже настав час споважніти і зажити "уже не життя". Потім, щоправда, так нічого і не вибравши, знову про усе забуваєш.
До наступного разу.

До чортів! Краще я розповім про пекельного вершника.

Пекельний вершник такий же ж як я: не гарний, не розумний, не багатий і не талановитий. Пекельний вершник так дорожив своєю волею, що тепер нікому не потрібний. У пекельного вершника діряві шкарпетки, вічно забита мийка і звичка відразу по приходу додому вмикати телевізор. У пекельного вершника немає машини, він віддає перевагу громадському транспорту. У пекельного вершника вічно відсторонений вигляд.
Тому що там, по тій стороні себе, він давно зробив свій вибір, продав і роздав усе, що мав, купив швидкісний байк і тепер несеться по грубій-чіткій крейдовій смузі від обрію до обрію, залишаючи позаду все те, що я звик називати життям.
Одного разу я зіштовхнувся з ним у дверях, я заходив, він входив. Я обернувся, глянув, і от байк білий і на ньому вершник, чиє ім'я "я" і пекло простувало за ним і дана йому влада бути мною, тим, хто не здатний стати по ту сторону себе і мчати по небу, від обрію до обрію, залишаючи позаду все те, що звик називати своїм життям.

Current Music: Radiohead -Creep




З повагою, Сергій.
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Tempika
Почесний Академік
*****

Фотографія користувача


Повідомлень: 2732
Зареєстрований: 21-1-2004
Місто: Lviv
Нема на форумі

Настрій: усміхнена

[*] написано 23-6-2004 у 23:17


....вражає ієрархія цінностей: 1) гарний 2) розумний 3) багатий 4) талановитий...
ех, нікого не мордує те, що він мало любив, мало кого ощасливив і мало кому щиро у цьому житті посміхався...
дійсно, мені його жаль.
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
dr.Trollin
Почесний Академік
*****

Фотографія користувача


Повідомлень: 1062
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі

Настрій: ще живий

[*] написано 24-6-2004 у 05:56


-1-
ну ж так тоді б ото не Байк з позаплечним пеклом був би,
але ж Дельтаплан з промІнним сяйвом над вкритою посмішками землею
-2-
ну ж так тоді б ото не відповідало б воно авторонастрою:
eiri 2004-06-23 08:46 "Нечего расслабляться, за вас никто несчастлив не будет."
-3-
з "виселих" настрОїв є різні виходи. В тім і такий, хоч і не найкращий, але він і Такий є.
Хоч і такий не Найкращий.

-ненумЕрне-
а пекельного [s]вершника[/s]ангела шкода завжди.




З повагою, Сергій.
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача

  Догори

Статичне дзеркало форуму

Львів
Pоwered by XМB
Developed by Avеnture Media & The XМB Group © 2002-2006



Інші проекти:
Наука-Онлайн - Об'єднання українських науковців
Львів - Фотоблог міста
ІБАС. Інформаційна, бібліотечна та архівна справа - Сучасна освітня спеціальність
School review 2738
Реклама: