dr.Trollin
Почесний Академік
Повідомлень: 1061
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі
Настрій: ще живий
|
|
мамо, а на якій мові ця книга?
джерело
nessa_flame @ 2004-11-14 16:47:00
За останній тиждень я жахливо втомилася від політики і постійних питань "за
кого будеш голосувати?". Неначе нікому не ясно.
З певного моменту в моєму лексиконі не залишилося слова «за». Тому що сила «за»
нічого не значить, в порівнянні з силою «проти».
Проти амністії, тому що я хочу спокійно повертатися додому після опівночі. Проти
підвищення цін, тому що 75% їх підвищення дещо не відповідає 25% підвищенню зарплат.
Проти биття за спробу використати конституційне право голосу. Проти російського
мата з трибун. Проти гопників, яких останнім часом стало дуже багато на квадратний
метр. Проти-проти-проти.
Мені потрібна Європа, а не Беслан і Ост в одному флаконі. Потрібна Рівьера, а не
Чечня. Я не хочу бути складовою частиною стада козлів і жити по поняттях, тому що
мої особисті поняття не мають нічого спільного з тими, що нав'язуються. Я не
хочу боятися за своїх батьків, пенсія яких зовсім не така велика, як можна
подумати з гучних виступів. Я не хочу писати довгі листи друзям, і не мати
можливості приїхати до них через «залізну завісу». Я не хочу жити в країні дурнів,
але в країні зеків і маразматиків я хочу жити ще менше.
Тому я ношу оранжеву стрічку, дивлюся п'ятий канал, і болісно сподіваюся, що
слово «демократія» і «вибір» не стануть атавізмами. Що коли-небудь мої діти
зможуть гордитися своєю країною, і, більш того зможуть в ній жити. Коли-небудь.
Можливо.
Тому що, швидше усього, в цьому самому коли-небудь, я буду далеко звідси. Розмірено
і спокійно переміщатися в межах «робота-будинок». Виїжджати на вихідних за місто
і займатися власним садком, викресливши з пам'яті країну, що продала свій народ.
І одного разу моя дитина, перебираючи старі книги, наткнеться на маленький
збірник віршів Ліни Костенко. Можливо, у мене просто не вистарчить духу його
викинути, разом з іншими спогадами…
Він прибіжить до мене, щоб запитати, а на якій мові ця книга, а я посміхнуся, і
скажу, що точно не знаю. Скажу, що, напевно, на якійсь з мертвих. Він посміхнеться,
віддасть мені книжку, втече грати з приятелями і забуде про цей епізод. А я, швидше
усього, нічого не відчую.
http://nessa.kiev.ua/lj/otmoem.jpg
З повагою, Сергій.
|
|
Grabchuk
Академік
Повідомлень: 489
Зареєстрований: 30-9-2003
Місто: 130 км на південь від Львова
Нема на форумі
Настрій: Чемний
|
|
Цитата: | Першим відправив користувач dr.TrollinТому що, швидше усього, в цьому самому
коли-небудь, я буду далеко звідси. Розмірено і спокійно переміщатися в межах
«робота-будинок». Виїжджати на вихідних за місто і займатися власним садком,
викресливши з пам'яті країну, що продала свій народ. | Дуууууже красиво написано. Але, швидше усього, усе йде до того, що
викреслювати з пам'яті цю країну не прийдеться Посміхніться, світло перемагає темряву
Нас багато, але посад нам малувато
|
|
Dmy
Почесний Академік
Повідомлень: 3228
Зареєстрований: 9-11-2003
Місто: Донецьк
Нема на форумі
Настрій: Неформатний
|
|
Цитата: | Першим відправив користувач Grabchuk
Цитата: | Першим відправив користувач dr.TrollinТому що, швидше усього, в цьому самому
коли-небудь, я буду далеко звідси. Розмірено і спокійно переміщатися в межах
«робота-будинок». Виїжджати на вихідних за місто і займатися власним садком,
викресливши з пам'яті країну, що продала свій народ. | Дуууууже красиво написано. Але, швидше усього, усе йде до того, що
викреслювати з пам'яті цю країну не прийдеться |
Та ні, швидше з усього, звичайна реакція на, як кажуть наші друзі - футурологи,
песимістичний сценарій. Гадаю, більшість інтелігентів (не за ОСВіТою, а за
[О]СВіТовідчуттям) можуть видати щось подібне. Нажаль, більшість поспільства не
відчуває цього рубежу, не відчуває, що наразі вирішується щось суттєве, й надалі
займачучись власним проектом: "Як мені забезпечити собі найприємнішу
сметрь"
Усе мине. Усе мене мине
|
|
dr.Trollin
Почесний Академік
Повідомлень: 1061
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі
Настрій: ще живий
|
|
шановна Несса (котра, власне, про-Ю. особа.)
дійсно як і більшість митців бачить дійснокритичність.
(тим паче, що вона якраз ФотоМитець)
З повагою, Сергій.
|
|
|