Форум Рідного Міста
Ви не ввійшли [Ввійти - Зареєструватися]
Вниз

Версія для друку  
 Сторінки:  1    3
Автор: Тема: Ревність - це добре, чи така "річ" з якою потрібно боротись
Наталка
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: різнобарвний

[*] написано 31-10-2005 у 19:53


Для мене ревнощі – це біль, і я нічого не можу з цим вдіяти. Я не ревную до можливостей – мовляв, а що буде, якщо він зустріне котрусь, кращу аніж я?.. Мої ревнощі завжди викликаються або тим, що я бачу, як із моїм коханим фліртує інша жінка, або тим, якщо я, не дай Боже побачу, що він активно цікавиться іншою. Це – боляче, принаймні, мені... Мабуть, мені знову закинуть почуття власника, але менше з тим, бо, імхо, коли ти не думаєш про коханого “він – мій” – не те, що він належить мені, чи не має волі, а “мій” у найвищому значенні цього слова, “він – мій, а я – його”, то це й на любов не надто схоже. Втім, я нікому цієї думки не нав’язую, а довго писати на цю тему не хочу. Скажу лише, що абсолюна любов, котрій цілковито байдуже, з ким її об’єкт, аби лише йому було добре, для мене - не любов взагалі. Але в кожного своя уява про це...



Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Андрій Петришин
Дописувач
**



Повідомлень: 41
Зареєстрований: 15-12-2005
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 16-12-2005 у 08:49


Цитата:
Оригінальне повідомлення від Наталка
... Я не ревную до можливостей – мовляв, а що буде, якщо він зустріне котрусь, кращу аніж я?.. Мої ревнощі завжди викликаються або тим, що я бачу, як із моїм коханим фліртує інша жінка, або тим, якщо я, не дай Боже побачу, що він активно цікавиться іншою. Це – боляче, принаймні, мені... Мабуть, мені знову закинуть почуття власника...

Я б закинув інше... почуття невпевненості в собі і прояву слабкості - саме через це, ІМХО, і виникає ревність. Людина впевнена в собі ніколи ревнувати не буде. А якщо Він активно цікавиться іншою - "Іди, тобі з нею буде краще." Якщо я тебе люблю, то бажаю перш за все, щоб тобі було краще.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Наталка
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: різнобарвний

[*] написано 17-12-2005 у 01:13


Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Петришин
Я б закинув інше... почуття невпевненості в собі і прояву слабкості - саме через це, ІМХО, і виникає ревність. Людина впевнена в собі ніколи ревнувати не буде.


Ніколи не буде ревнувати перш за все, людина, цілком байдужа... Це щось на кшталт абсолютної святості - у природі такої не буває.

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Петришин
Я б закинув інше... почуття невпевненості в собі і прояву слабкості... А якщо Він активно цікавиться іншою - "Іди, тобі з нею буде краще." Якщо я тебе люблю, то бажаю перш за все, щоб тобі було краще.


О, Ви такий мудрий... Ви спокійно можете сказати коханій "Іди, тобі із ним буде краще"? І вам не болітиме? Ви не будете мучитися? Одне з двох - або та кохана ніяка в бісової мами направду не кохана, або ви просто не здатні любити, даруйте вже за відвертість... Вкрай рідко ідеальні схеми втілюються в реальному житті.




Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Tempika
Почесний Академік
*****

Фотографія користувача


Повідомлень: 2736
Зареєстрований: 21-1-2004
Місто: Lviv
Нема на форумі

Настрій: усміхнена

[*] написано 17-12-2005 у 07:58


...ну значить, моя мама не здатна кохати мого тата, якщо вона так
поступила... відпустила... :-(( але ж я знаю, як вона його любить.
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Андрій Петришин
Дописувач
**



Повідомлень: 41
Зареєстрований: 15-12-2005
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 17-12-2005 у 10:02


Цитата:
Оригінальне повідомлення від Наталка
Ніколи не буде ревнувати перш за все, людина, цілком байдужа... Це щось на кшталт абсолютної святості - у природі такої не буває.

Цілком байдужа людина не буде і любити. "Байдужа"... хм, тре' бути трохи і байдужим. Як там в москалів "чем меньше женщину мы любим, тем больше нравимся мы ей" - це ж стосується чоловіків. Як гадаєте?
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Наталка
О, Ви такий мудрий...

Мерсі за компліман :) Що є то є... як псові кудла ;)
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Наталка
Ви спокійно можете сказати коханій "Іди, тобі із ним буде краще"? І вам не болітиме? Ви не будете мучитися? Одне з двох - або та кохана ніяка в бісової мами направду не кохана, або ви просто не здатні любити, даруйте вже за відвертість... Вкрай рідко ідеальні схеми втілюються в реальному житті.

Его, его... "І вам не болітиме? Ви не будете мучитися?" - і про кого ми тут думаємо? Невже про кохану людину? Себе ми любим більше ніж когось, правда? Болітиме і мучитимусь, проходив через ці перелази. Але людина - така істота що до всього звикає. Поболить і перестане, як кажуть "с глаз долой из серца вон". Якщо любиш - відпусти, і якщо він/вона до тебе вернеться - це твоє, справжнє кохання, ні - не твоє, чуже і не варта голову собі морочити, а тим більше ревнувати.
Дуже гарні думки сказав Руслан Кравець, цілком його підтримую - любов до когось - це самопожертва без очікування якоїсь віддачі. Мама мене так любила, це я тепер зрозумів.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Наталка
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: різнобарвний

[*] написано 17-12-2005 у 14:42


Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Петришин
Як там в москалів "чем меньше женщину мы любим, тем больше нравимся мы ей" - це ж стосується чоловіків. Як гадаєте?


Як там у москалів, не знаю, вірші хороші, належать О. С. Пушкіну, а що до теми нашої дискусії - скажу лише, щоби воду в ступі не товкти, що так, звісно, любов завжди несе у собі елемент самопожертви, але якщо це лише самопожертва, і в ній більше нічого немає - ані бажання зробити щасливим коханого, ані бажання бути й собі щасливою, ані ще дуже й дуже багатьох емоцій, відтінків, відчуттів, тоді... Не візьму на себе сміливість стверджувати, що це не любов, але приносити вона буде лише біль (імхо). Обом.
Тепер щодо "відпускання". Не розумію, чому відразу кажуть: "Ага, ось ви про себе думаєте, бо вам болить!". Ага, про себе. Як ви гадаєте, людина, котра зламала ногу, про кого думає в момент гострого болю? Не розумію також, чому ревність називають егоїстичним почуттям, і всі ці дописи мене так і не переконали в цьому... Ніхто нікого не втримає силою, хіба в криміналі, тому пафосне "А я його відпустила!" направду означає "Він не хоче бути зі мною, він мене не любить, а я його люблю". Від цього болітиме, і буде ревність, і ще багато чого - якщо тільки ви не янгол. А я не янгол. :saint:




Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Андрій Петришин
Дописувач
**



Повідомлень: 41
Зареєстрований: 15-12-2005
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 18-12-2005 у 08:50


Згадав одну думку, не пам'ятаю де почув/побачив/прочитав, але мені сподобалася:
Любов і Розлука, як Полум'я і Вітер. Маленький вогник Вітер задує, загасить, а велике Полум'я Вітер роздмухає у ще більший Вогонь. Не бійтеся розлук. Це лише розставить крапки над "і" та відкриє очі на справжній стан речей.

Наталю, Вам подобається страждати? Наздоров'я! А я цим уже перехворів і маю імунітет.

"Як ви гадаєте, людина, котра зламала ногу, про кого думає в момент гострого болю?"
Про свій біль думає, особливо після больового шоку. Але... Прослідкуйте, що Ви будете робити. Сидіти на асфальті і жаліти себе - "йой як мене нога болить, та за що мені таке горе, та йой яка я нещасна..." І як та нога від того заживе? Правильно, як насерматри :) Впевнений що Ви так не робитимете, а візьмете накладете шину (як не можете самі - попросите в когось допомогти), подзвоните "03" хай в лікарні вправлять кістку і накладуть гИпс. Так само і тут. Якщо болить - тре виправляти, і чим швидше, тим кращий результат. "Сльозами горю не допоможеш". Або признайтеся, що Ви слабачка, лузер - і тоді Ваші шанси вижити ще більше зменшаться. Життя надто коротке щоб тратити ці дорогоцінні миті на страждання. Ну хіба що Ви мазохістка і Вам від цього кайф. Ги ги, тоді вітер Вам в спину! Хотя і постраждати також корисно, якщо в міру. Закаляє дух. І біль це навіть дуже добре - це сигнал людині що "в неї щось негаразд". Без болю ця зламана нога би відірвалася після пішої прогулки - "Ой, а де це я ногу посіяла??? :)))".

"Не розумію також, чому ревність називають егоїстичним почуттям, і всі ці дописи мене так і не переконали в цьому..."
Дуже шкода. І будете страждати до тих пір, поки цього не зрозумієте. Ну і Бог з ним, кожен вибирає свою дорогу. Я свою вибрав.

А ще Діма Білан гарну пісню має:
Только ты не плачь
Своё сердце от Любви не прячь
Небыло ещё в Любви без неудач
Только ты поверь
Будет пусть открытой в сердце дверь
Не бывает в жизни без потерь

Так, куди це нас занесло? Тема то про ревність ;)
Своє ставлення до ревності я сказав. І прочитав як інші про це думають.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Tempika
Почесний Академік
*****

Фотографія користувача


Повідомлень: 2736
Зареєстрований: 21-1-2004
Місто: Lviv
Нема на форумі

Настрій: усміхнена

[*] написано 18-12-2005 у 09:54


...офтопік: який у нас цікавий новачок появився :-))
в дечому з ним згідна... ясне діло, не можна так ось взяти і перестати
ревнувати... але тре поменше виказувати це назовні, бо кохану людину
воно травмуватиме, як не крути...
і цитата: ...тем ЛЕГЧЕ нравимся мы ей... часто перекручують :-)))
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Андрій Петришин
Дописувач
**



Повідомлень: 41
Зареєстрований: 15-12-2005
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 18-12-2005 у 11:05


А я ещё и на машинке могу, и крестиком вышивать, и ...
(с) Кіт Матроскін
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Наталка
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: різнобарвний

[*] написано 18-12-2005 у 22:59


Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Петришин
Згадав одну думку, не пам'ятаю де почув/побачив/прочитав, але мені сподобалася:
Любов і Розлука, як Полум'я і Вітер. Маленький вогник Вітер задує, загасить, а велике Полум'я Вітер роздмухає у ще більший Вогонь. Не бійтеся розлук. Це лише розставить крапки над "і" та відкриє очі на справжній стан речей.


З цим я згодна, але до чого тут ревність, так і не зрозуміла. Я не боюся розлук, але я їх дуже не люблю, і, якщо вже у вашому попередньому дописі цитувалася російська поезія, то я й собі не втримаюся від цитати: “С любимыми не расставайтесь”.

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Петришин

Наталю, Вам подобається страждати? Наздоров'я!


Можна, так? Справді можна? Ой, дякую, що дозволили! :D
Ні, мені не подобається страждати – я не мазохістка, попри ваше супероригінальне припущення. Але якщо ви бачили колись людину, котрій вдалося прожити життя, уникнувши страждань – я... хотіла написати, що заздрю вам і тій людині, але роздумала. Життя без страждань, як і без любові – не поле, а пустеля (імхо). Я не хочу страждати увесь час, Боже борони. Я намагаюся уникати тих страждань, яких можна уникнути, і не завдавати їх зайвий раз своїм близьким, а якщо ненароком таке трапляється - перепрошую і намагаюся спокутувати свою провину. Не знаю, чи я зможу вірно висловити свою думку, але деколи страждання дають мені відчути, що я жива, нагадують, що я мушу жити, бо є люди, яким я потрібна. Страждання змушують мене замислитися над тим, що є багато людей, яким гірше від мене, і ще - я більше боюся людської байдужості, аніж своїх страждань.

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Петришин
А я цим уже перехворів і маю імунітет.


Я вас із цим вітаю!!! :D Хоча щодо імунітету – я була б обережніша із такими заріканнями. Так, я певна, що нині ви це пишете щиро, ви самі у це вірите, але, чуючи такі заяви, боги сміються.

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Петришин
Або признайтеся, що Ви слабачка, лузер.


А в убивстві Кірова мені не зізнатися? Я от думаю, у чому б ще признатися, аби вас потішити. Гаразд, я слоненя, слоненя, тільки по нирках не бийте. :baddevil: Вельми тішуся вашій певності у моїй слабкості, але – просто повірте мені на слово, бо доводити я нічого не збираюся – я дуже сильна людина. Але – людина, а не закута у панцир своєї “ідеальності” особа. Я вже писала, що я не янгол.

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Петришин
Ну хіба що Ви мазохістка і Вам від цього кайф. Ги ги, тоді вітер Вам в спину!


О, ви не тільки дуже мудрий, а ще дуже чемний. :rolleyes: Дякую щиро за щире ж побажання, навзаєм зичу вам усіх вітрів, яких ви тільки захочете.

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Петришин
Дуже шкода. І будете страждати до тих пір, поки цього не зрозумієте. Ну і Бог з ним, кожен вибирає свою дорогу. Я свою вибрав.


Дуже шкода мене? Не варто так перейматися... Йдіть собі обраною дорогою, і най вам шлях під ноги рушником стелеться. Бажаю ніколи не втрачати вашого “набутого імунітету” (с) Ярослава Івченко.

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Петришин
Своє ставлення до ревності я сказав. І прочитав як інші про це думають.


Аналогічно. Дуже пізнавально було.




Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Андрій Петришин
Дописувач
**



Повідомлень: 41
Зареєстрований: 15-12-2005
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 19-12-2005 у 12:06


Пах-пах!
Тра-та-та!
...
Цей сміливий і гарний але офтопічний пост пав смертю хоробрих у нерівному бою.
Вічная память!
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Соломія Федушко
Модератор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 1910
Зареєстрований: 7-7-2009
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: щаслива

[*] написано 3-5-2010 у 00:42


ІМХО, маленька безневинна ревність - рушій стосунків. Але не та ревність, яка виникла на грунті недовіри, вигаданої можливої зради, комплексі меншовартості та власника. Таке почуття тільки руйнує навіть міцні стосунки. Не завжди, якщо ревнує - значить любить.
Мені просто в голові не вкладається, як людина може казати, що кохає і водночас підозрювати "об'єкта кохання" в безпідставних нісенітницях і контролювати своїми безчисленними дзвінками, перевірками та ще більш ницишіми вчинками, тобто безпричинно маніакально ревнувати. Знаю, що чоловік генетично спроєктований бути ревнивим, але ж, люди милі, всьому є межа. Цією манією людина доб'ється лиш одного, що те, в чому звинувачує й станеться. Адже, якщо 1000 раз сказати чоловіку, що він дурак, то на 1001 - він представиться дураком. Врешті-решт - це є виявом неповаги до партнера. Любити - значить довіряти коханій людині, як самому собі, але не втрачати голови і здорового глузду. Можливо, таку довіру важко знайти, бо справжня любов є настільки рідкісною. І важко її розгледіти серед стількох закоханостей, вподобань та спокус. :rolleyes:




WebStyleTalk - дослідження Інтернет-комунікації

Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Роман Голощук
Модератор
*******

Фотографія користувача


Повідомлень: 2828
Зареєстрований: 8-9-2002
Місто: м. Львів, Україна
Нема на форумі


[*] написано 3-5-2010 у 11:21


Цитата:
Оригінальне повідомлення від Соломія Федушко
... Знаю, що чоловік генетично спроєктований бути ревнивим...


Та невже? І чим підтверджене таке твердження?




Немає помилкового судження, у якому немає бодай зернятка правди

Видавництво львівської політехніки
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Соломія Федушко
Модератор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 1910
Зареєстрований: 7-7-2009
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: щаслива

[*] написано 3-5-2010 у 13:49


Цитата:
Оригінальне повідомлення від Роман Голощук
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Соломія Федушко
... Знаю, що чоловік генетично спроєктований бути ревнивим...

Та невже? І чим підтверджене таке твердження?

Слова доктора Хауса, але мій переклад ;)




WebStyleTalk - дослідження Інтернет-комунікації

Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Галина Руденко
Новак
*



Повідомлень: 25
Зареєстрований: 30-3-2012
Нема на форумі


[*] написано 18-5-2012 у 11:20


Для мене ревність це погано...
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Max Yuzhakov
Дописувач
**

Фотографія користувача


Повідомлень: 86
Зареєстрований: 28-4-2010
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 20-5-2012 у 02:35


Це мабуть непогана нагода розібратись що взагалі відбувається,
незалежно від того хто є джерелом цього почуття :)
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
 Сторінки:  1    3

  Догори

Статичне дзеркало форуму

Львів
Pоwered by XМB
Developed by Avеnture Media & The XМB Group © 2002-2006



Інші проекти:
Наука-Онлайн - Об'єднання українських науковців
Львів - Фотоблог міста
ІБАС. Інформаційна, бібліотечна та архівна справа - Сучасна освітня спеціальність
School review 3629
Реклама:
полотенца иваново ; чехлы для одежды