| Сторінки:
1
2 |
Зірка
Дописувач
Повідомлень: 33
Зареєстрований: 31-5-2004
Місто: Німеччина, Дюссельдорф
Нема на форумі
Настрій: так собі
|
|
Чому так? (визнання УПА, політвязнів)
Так склалося в житті, що я вже давно - 14 років - живу в Німеччині і досить рідко
буваю у Львові... Сьогодні я повернулася зі Львова - вдалося вирватися всього на 5
днів, і думки у мене дуже різні - я сумую за моїм містом, за моїми друзями, і я не
розумію деяких речей... У Львові я зустрілася з одним знайомим - колишнім
політичним в'язнем, який 24 роки - з 1965 до 1989 року - відсидів за свої погляди і
переконання, за "вільну Україну". Після того, як Україна стала самостійною, ця
людина займала визначне суспільне становище у Львові і мала теоретично велику
можливість "розбагатіти" - але не розбагатіла, була дійсно порядна... Тепер це вже
немолода і хвора людина, якій терміново потрібне лікування - вартістю біля 20 000
доларів. Радянські "табори" не пройшли безслідно. А грошей немає, і виходу немає... І
мій знайомий не з тих, хто буде просити у держави - а держава сама забула про
нього... Чому так? Чому Україна не допомагає своїм найвірнішим синам і дочкам? Тим,
кому частково завдячує своєю самостійністю? Ми ж завжди були такими вдячними і
цінували те, що було зроблено для нас... Порадьте, що робити - тоже, я чогось не
розумію?
|
|
|
dr.Trollin
Почесний Академік
Повідомлень: 1061
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі
Настрій: ще живий
|
|
саме так. не розумієш.
Та "вільна Україна" за яку сидів твій знайомець
і та "вільна Україна", яка є зараз
то є 2 різні "вільні України".
вельми сильно різні.
бо він сидів "за самостійну" а зараз "вільна" а навіть ще не "незалежна".
от коли у нас таки буде (тобто _ми_ збудуємо)
саме Само-Стійну Україну - тоді і.
(зокрема будемо стояти за свОїх)
З повагою, Сергій.
|
|
|
Остап_М.
Академік
Повідомлень: 425
Зареєстрований: 26-3-2004
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: так собі
|
|
А ще Ви не розумієте сучасного Львова та сучасну Україну.
Тобі захотілось вирватись на 5 днів до львова, а більшість тих кого ти побачила у
Львові, дуже хочеться вирватись на 5 днів до Німеччини...
нажаль це факт...
Остап_М.
|
|
|
Користувач Олесь
Почесний Академік
Повідомлень: 1275
Зареєстрований: 3-2-2003
Місто: Baden-Wurtemberg
Нема на форумі
Настрій: повстанський
|
|
Що тут хотіти, он така сама ситуація і з ветеранами УПА. Держава, за яку вони
воювали, не хоче їх офіційно визнати вояками національно-визвольних змагань.
Політв'язні теж не всі навіть ще реабілітовані. Занадто все ще використовуються в
Україні подвійні стандарти.
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
А що хотіти, якщо значна частина "свідомих" українців не живуть тут і відповідно
не впливають на ситуацію?
Не сприйміть це за докір, але насправді життя тут не є легким, і багато людей не
можуть і не хочуть тратити час та сили на стимулювання чергового офіційного
перепису історії. І я їх повністю розумію. Олесю чи Зірці в Baden-Wurtemberg чи
Дюссельдорфі не складає проблем визнавати УПА воюючою стороною. Мова не про
політпереслідування чи ще щось подібне, а про необхідність розяснення позиції,
побутових суперечок чи ще щось, просто усім іншим народам до цього байдуже. А тут -
не байдуже (і це природньо - адже це спільна історія людей які тут живуть)
Ось у мене друг розривається між Львовом та Харковом - там у нього дружина та друга
робота. І хоча я прекрасно знаю його погляди на українську історію, я думаю,
особливою пропагандою славних сторінок УПА він і у сім'ї не займається. І я його
розумію - йому зараз важко і є набагато важливіші проблеми.
Ще раз - не сприймайте за образу, але усе-таки, якщо історію цієї землі повинні
творити (у сенсі формувати суб'єктивне трактування) люди, які тут живуть.
До речі, це перегукується з тим, що сказав Drollin про "Само-стійність", хоча можливо, у
той момент він цього і не думав. 
ПС Хоча я особисто (і моя родина) завжди відстоював думку про необхідність
визнання славних сторінок і УПА і СС "Галичина" і інших українських формувань, і
погляд на 9 травня в мене особливий.
|
|
|
Зірка
Дописувач
Повідомлень: 33
Зареєстрований: 31-5-2004
Місто: Німеччина, Дюссельдорф
Нема на форумі
Настрій: так собі
|
|
Не зовсім так...
Остапе,
я не "стара діаспора", яка народилася і виросла за кордоном - і при цьому дає
вказівки, як краще "будувати майбутнє" в Україні. Виїхала я в останні місяці
існування Союзу і ніколи не поривала зі Львовом "назавжди", так що маю певні -
звичайно, не повні - уявлення про всю специфіку життя "вдома", а мій дім все ж таки
Львів.
Андрію, життя важке всюди - тільки всюди по-різному :-).
Я з свого боку також роблю що можу - я працюю присяжним перекладачем української
мови і певним чином вношу свій вклад в те, щоб німці мали правильні уявлення про
Україну, і щоб розвивалися економічні зв'язки з Україною, і щоб не думали, що
Україна - це одна з провінцій Росії, і щоб знали, що українська мова - не "баварський
діалект" російської мови. Я горда тим, що, мабуть, як одна з небагатьох українок
входжу в енциклопедію "Хто є Хто в Німеччині". Так що прошу не розглядати моє
вчорашнє повідомлення як критику українського життя "пихатою іноземкою". Вчора я
просто дала волю емоціям і не подумала про те, що таких, як мій знайомий, дуже
багато - і що допомогти всім неможливо. Шкода тільки, що люди старіють, і що ті,
котрі посвятили своє життя дійсно майбутньому "самостійної України", напевно не
доживуть до часів, про які написав у своєму повідомленні пан д-р Троллін...
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Я спробую чіткіше сформулювати свою думку.
Ставлення держави до УПА об'єктивно відображає ставлення населення України до
УПА. Усього населення.
Змінити ситуацію може кожен (в один чи другий бік) - якщо буде працювати над зміною
світогляду інших членів суспільства. Але ефективно це можна робити лише при
безпосередньому спілкуванні, що майже напевно передбачає проживання "тут", а не
"там".
Якщо з України виїхало скажемо 1 мільйон (умовна цифра, не чіпляйтеся), з яких
більшість "свідомі" - це однозначно вплинуло на загаальний світогляд. Коли
повернуться (якщо повернуться) - відповідно, вплине знову.
Зірко, ви були тут 5 днів. А старенька бабуся-енкаведистка сидить тут постійно. І
наглядає за сусідськими дітьми з різних квартир будинку (робить це до речі досить
сумлінно, батьки дітей щиро вдячні їй). І розмовляє з ними...
|
|
|
tysovska
Модератор
Повідомлень: 940
Зареєстрований: 4-8-2004
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: бойовий
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Користувач Олесь
Політв'язні теж не всі навіть ще реабілітовані. |
Не просто НЕ ВСІ, а ВСІ НЕ - я прочитала прекрасну статтю недавно про те, що
післявоєнних політв'язнів, коли звільняли, то звільняли зі стандартним
формулюванням: "Справа припинена за відсутністю складу злочину". Але ЖОДНОГО
слова про реабілітацію! Реабілітовували тільки тих, яких в 30-х рр.
порозстрілювали, і то далеко не всіх.
|
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
Окрім Пелещишина тут, нажаль, нема тверезих думок, вкотре просто скиглимо, а треба
не скиглити а робити.
|
|
|
dr.Trollin
Почесний Академік
Повідомлень: 1061
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі
Настрій: ще живий
|
|
2бургомістр
"Drollin про "Само-стійність", хоча можливо, у той момент він цього і не думав"
"дРоллін"(тм) таки думав. це одне з того, що я
мав на увазі під СамоСтійністю
( тобто Стійністю без підпорок:
вітрохистких гарномальованих картонних, що з боків спирають,
або гострих списів, що з живота)
2Олексій
ну чому. я он роблю...
З повагою, Сергій.
|
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
Виправляюсь І Тролін
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
На мій погляд, висловити свою думку - вже дія, навіть якщо це нічого не міняє (або
здається, що не міняє). Крім того, як не важко у це повірити, але в емоціях немає
нічого поганого. Є таке поняття - коли за щось болить серце...
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
| Цитата: | | переконувати опонентів у тому, що репресовані заслуговують на належне
пошанування, не маю наміру, бо це марна справа. Так само, як було б марною справою
переконувати мене, що смершівці і енкаведисти мають великі заслуги перед
Україною. |
А дарма. Якщо кожен "стане в позу" і не буде чути іншого (і не буде переконувати
відповідно також) - проект під назвою "Україна" можна спокійно закривати.
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
| Цитата: | | Я говорила виключно про себе. Бо я не публічна людина, не маю дару переконання,
красномовства і т.п. |
Та не про те мова. Навіть у стані мовчання ви впливаєте на людей. Ви ніколи не
помічали, що достатньо однієї авторитетної людини в колективі, яка має інші
погляди (світогляд і тп) ніж інші, щоби і решта почали бути стриманішими в
судженнях? Це тільки один з механізмів, а їх значно більше.
Єдине - що такі впливи на інших людей максимально ефективні лише при
безпосередньому спілкуванні. Це вже в розвиток моєї тези що впливати на оцінку
історії народом можна лише на землі, де ця історія відбулася. Від того, що пані
Зірка своїми активною і яскравою діяльністю переконає німців що УПА - молодці та
герої, в Україні до них краще ставитися не будуть!!
Банальний приклад - незабутній "Майкл Горбі".
|
|
|
Tempika
Почесний Академік
Повідомлень: 2732
Зареєстрований: 21-1-2004
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: усміхнена
|
|
...мабуть, схилятимуся до трохи цинічної, але загалом вірної позиції
андрія... загалом більшість людей тут зайняті щоденним випливанням
проти течії, і те, що я теж, як і всі, як і іринка, розумію певні факти, на
жаль, на стан речей не впливає.
|
|
|
Andreas
Академік
Повідомлень: 813
Зареєстрований: 29-4-2004
Місто: Offenburg, Deutschland
Нема на форумі
Настрій: не дуже...
|
|
Дівчата-хлопці, а вам звичайнісіньким „розводом” тут не „попахує”?
1. Ми всі знаємо людей, які сиділи в таборах за переконання – Чорновіл, Лук’яненко,
Хмара, Горинь, інші. Сиділи 10-15 років. Людожерська система була, так. Але людину, яка
б відсиділа за переконання 24 роки (!) ми мали б знати?
2. Лікування за 20000 долларів? Що ж то за хвороба така? Тим більше, авторка топіку в
Німеччині живе, ціни на лікування, певно, знає... І чому хвороба, що потребує
термінового лікування виникла через 16 років після звільнення з тюрми?
Не вважайте мене за ціника. Хочете допомогти людині – скажіть прізвище, адресу,
діагноз - може хтось і допоможе. А так, провокувати на дискусію, ... не годиться
|
|
|
Зірка
Дописувач
Повідомлень: 33
Зареєстрований: 31-5-2004
Місто: Німеччина, Дюссельдорф
Нема на форумі
Настрій: так собі
|
|
... І знову - емоції...
Андрію, чому Ви називаєте мене "панею Зіркою"?
Ми ж з Вами знайомі, і Ви добре знаєте, хто я така - і що звати мене Зоряна. У нашій
приватній переписці ми краще розуміли один одного. Я ніколи не стверджувала, що я
"своєю активною і яскравою діяльністю переконаю німців, що УПА - молодці та герої",
я взагалі нічого не писала про УПА. Я писала про нормальні людські відносини, про
відносини у нормальному суспільстві, - а на рахунок "скиглити" (Олексію, а хто тут
взагалі скиглив? І де тут "нетверезі думки"?) - взагалі нічого знайти не можу. Якщо
Ви (Олексію), сприйняли моє повідомлення як "скиглення", значить, я не зуміла
правильно висловити свою думку - вибачте, постараюся висловитися чітко. Я нічого
не просила і ні на що не нарікала. Я просто здивувалася, що країна "забула про своїх
героїв". Мені було шкода, що люди, які заслужили поваги і визнання суспільства, не
отримують ніякого визнання і ніякої допомоги від держави, за яку вони сиділи в
таборах. Я дивуюся, що багато моїх земляків живуть по принципу "говорила-балакала,
сіла та й заплакала". Я дивуюся, чому я можу працювати по 20 годин на добу, а інші - не
можуть. Чому виникає враження, що за кордоном не займаєшся "щоденним випливанням
поти течії"? І випливаєш, і живеш далі, і виховуєш дітей, і знаєш, що Ти - українка, і
Твої діти - українці, і Тебе поважають за Твою працю і за Твої знання? Якщо б я
залишилася у Львові, я працювала б вчителькою німецької мови. Думаю, що мій "внесок
у суспільне життя" був би не особливо суттєвим. Тут - в Німеччині - у мене набагато
більше можливостей сприяти розвитку української економіки (правда, Андрію?) і
сприйняттю України як держави. Чому тоді я повинна "впливати на оцінку історії
народом лише на землі, де ця історія відбулася"?
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
| Цитата: | | Андрію, чому Ви називаєте мене "панею Зіркою"? |
Та то по інерції дискусії, Зоряно
| Цитата: | | Тут - в Німеччині - у мене набагато більше можливостей сприяти розвитку
української економіки (правда, Андрію?) і сприйняттю України як держави.
|
Згоден, безсумнівно згоден. Але зате у Вас менше можливості впливати на оцінку
української історії на теренах України. Це природньо. І тут справді нема на що
гніватися. Україні можна прислужитися різними способами - Ви вибрали свій і
досягаєте на ньому успіху. Але саме конкретна задача - пробудження вдячності
своїм героям (це те, що було в першому повідомленні) напевно краще досягалася би на
роботі вчительки. Правда тоді ви б не могли успішно працювати в напрямку
економічного розвитку держави та її євроінтеграції. І Ви - молодець. Я говорю
щиро.
Просто інші також можуть вибирати, де застосовувати свої сили.
Моя мати до останнього дня життя не шкодуючи здоровя опрацьовувала матеріали про
репресованих та воїнів УПА. Вона будучи в складному стані не захотіла іти на
пенсію (вона працювала в музеї визвольних змагань) - вона вибрала свій шлях. І вона
також молодець. Хоч вона нічого не зробила для української економіки
А мій друг взяв у жінку східнячку. Підозрюю, що він не "пресує" її галичанською
системою цінностей, і не тратить свій час на обговорення спірних етапів
української історії з її сімєю. Зате він навчив її української мови. І він
молодець також!
Спробую ще раз сформулювати свою думку. В момент ставлення української держави
активна діяльність по перегляду української історії була не випадковою - в неї
були залучені дуже широкі верстви інтелектуальної еліти держави (фу, не люблю
цього слова). Проте потім природньо, активні розумні люди знайшли собі багато
інших занять (у тому числі за кордоном), відповідно і активність в даному напрямку
різко спала, і суспільство не отримало для себе відповіді на значну частину
питань .
П.С. Ще раз кажу - не мав жодного наміру когось ображати. Якщо і цей мій допис буде
сприйнято як намір сказати щось образливе - я покину цю дискусію. Паралельно прошу
пробачення, якщо когось образив.
|
|
|
dr.Trollin
Почесний Академік
Повідомлень: 1061
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі
Настрій: ще живий
|
|
Зірка Чому тоді я повинна "впливати на оцінку історії народом лише на землі, де
ця історія відбулася"? та, властиво нічомУ.
стислою імхою є думка про те, що базовим потвердженням цієї тези є шкільний курс
фізики з Українським ренгеном (Пулюй котрий)...
(задумливо) щось мені так видається, що він (начебто) не зовсім на Україні був...
З повагою, Сергій.
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Додаток до мого повідомлення - посилання на дискусію про пріоритетність того чи
іншого напрямку розвитку держави.
Першочергова задача - Львів, Україна, Світ - Політика - Львів. Форум Рідного
Міста
|
|
|
Ярема П.
Почесний Академік
Повідомлень: 2223
Зареєстрований: 10-2-2005
Нема на форумі
Настрій: І навіщо я день почав з читання новин?
|
|
Хочу висловити і свою думку. Я вже багато років знаходжуся за кордоном, правда,
нерегулярно, однак певні висновки можу зробити. Найосновніше - знаходячись за
кордоном, в першу чергу працюєш на свого праіедавця, неважно хто б він там не
був-українець, німець, американець чи хто там. Як правило походження не є важливе,
оскільки ти працюєш на них, і заробляєш їм і собі, гроші на існування. Пр цьому, вже
як побічне, собою можеш лиш популяризувати саме поняття про Україну як державу.
Крім цього, як правильно Андрій помітив, це популяризування є легким - ти не
популяризуєш Україну серед "ворогів" - їм в більшості паралельно хто ти є, лиш би
працював. В Україні це міняється - тут ти такий/така сама як і інші, суспільство
розшарована, ті, хто туту живуть, сприймають тебе не однозначно-ти свій для
українців, не свій для сходу, і розкажи їм що УПА це не те що вони думають, чи що їм
вбили в голову. Цим людям жити в цій державі, і їм теж не паралельно, як і що в ній
трактується, і кожен буде пристосовувати певні поняття під себе, під ту категорію
цінностей, яка виробилася за час життя в совку. В кінці кінців, переконати
опонента не так просто. Кілька днів чи місяців перебування на Україні не роблять
погоди - в кінці кінців знову повертаєшся до своєї роботи, яку мусиш виконувати, і
проблеми, з якими зіштовхуєшся на Україні, вже перестають бути особистими
проблемами, а проблемами людей, які живуть там постійно. І правильно було сказано,
що з кожним днем суспільство на тій же Україні змінюється, ставлення теж,
суспільна думка теж. Раніше кричали за УПА, мову, самостійну Україну - дістали,
згодом це затушувалося, щось інше більш нагальніше вилізло-і пішло-поїхало. Не
кажу, що проблема людей, які боролися за державу, не є важливою, люди мають знати
своїх героїв - але чи за всім тим впильнуєш? І це власне власне те і є-говорила,
балакала. Я теж сприймаю Вашу репліку як своєрідне скиглення - "Чому так? Чому
Україна не допомагає своїм найвірнішим синам і дочкам? Тим, кому частково
завдячує своєю самостійністю? Ми ж завжди були такими вдячними і цінували те, що
було зроблено для нас... Порадьте, що робити - тоже, я чогось не розумію?" - це
звичайне риторичне питання майже всіх, з ким мені доводилося зустрічатися за
кордоном і хто влаштувався жити там, в більш менш нормальному суспільстві, яке вже
такі етапи пройшло в свій час. І до того, якщо вже бути відвертим на 100%, ті, хто
виїхав, в першу чергу дбали про кращі умови проживання, захищеність і гаманець, і
патріотизм тут грав чи не останню роль. Хто мені заперечить, га?
|
|
|
dr.Trollin
Почесний Академік
Повідомлень: 1061
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі
Настрій: ще живий
|
|
хто заперечить... ну, радше, удоповнить,-
більшість з тих, хто виїхв у "економічну хвилю" еміграції...
але, щиро кажучи, тут теж не є все так просто,
враховуючи те, що де-факто
(особливо глянувши на мій перший допис у гілці)
це не була "чисто" грошова еміграція, але ж вихід/вичавлення з поля бою.
бо (це стисле, але переконане імхо) т.зв. "бій за/про/щодо України"
(тобто її "ментального візерунку") ще далеееко не закінчився...
так що все ж таки (повторюся) останні хвилі еміграції
(тут не ведеться про чисто "заграничну еміграцію",
але ж, приміром, виїзд у Київ зі Львова... у Львів з Донбасу, зрештою...)
-- таки не були _чисто_ економічними,
але ж, скажімо, евакуацією санітарною з поля ментального бою...
хоча й не без економіки (бо куди ж без маммони)
З повагою, Сергій.
|
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
>Олексію, а хто тут взагалі скиглив? І де тут "нетверезі думки"?
Пояснюю.
Мені видається що ставити подібні питання треба до себе а не до держави чи то
суспільства. Тобто, замість того, аби скиглити на львівських форумах, де,
без сумніву, такий дописувач знайде підтримку і навіть кілька журливих дописів в
унісон, логічніше було б залізти на донецькі, харківські, луганські,
сімферопільські, севастопільські, одеські, запорізькі, та нехай спочатку на
київські форуми, де спробувати аргументовно довести до дописувачів своє
ставлення.
Ви особисто спробували хоч раз на донецькому форумі реабілітувати воїнів УПА? Я
пробував, мені, на жаль, не вистачає аргументів - опоненти знаходять
контраргументи доволі ґрунтовні, тобто, вочевидь, я не володію достатньою
кількістю знань по цій темі щоби когось переконати, а колективно такі речі не
робляться, бо подібні колективні "інтервенції" можуть тільки насторожити.
Отже, якщо комусь тут дійсно шкода нереабілітованих воїнів УПА (або конкретно
бійців якихось угруповань), то займіться, добрі люди конкретною справою - вивчайте
джерела що подають інформацію з різних боків і на основі здобутих знань починайте
працювати на ниві, власне, їх реабілітації.
Тобто займайте, панове, дієву позицію.
|
|
|
Tempika
Почесний Академік
Повідомлень: 2732
Зареєстрований: 21-1-2004
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: усміхнена
|
|
...можу лише додати, що праця тут по 20 годин на добу, на відміну від
Німеччини (у мене там живе подруга, і не одна), ніяк не впливає на
підвищення добробуту, а лише вбиває здоров*я... бо оплачується не
погодинно, як правило... моя Оксана, колєжанка, що прожила у
Німеччині років 5, а тепер гарує в Італії, бо нема як і на що прожити тут,
казала: *...там все дуже просто: якщо вкалуєш, то рано чи пізно отримуєш
зиск, повагу... якщо збираєш всі довідки, то питання вирішується... якщо
є закон, і ти по пунктам все що тре, зробила, то матимеш результат... а
тут... я нічого не розумію!*... вона вишивала весільні плаття тими
шкляними трубочками за копійки, працювала закрійницею, продавала
секонд-хенд... людина, що працювала тих 20 годин на добу, і яку я
вважала прикладом енергійності і оптимізму, здалася... лишила тут
сина і поїхала в італію... боюсь, якби я її зараз спитала про її ставлення до
воїнів УПА і до України загалом, то ех... :-))
...можу й за себе сказати... я теж якось працювала на фірмі практично
цілодобово, а оскільки я дизайнер, то моя робота полягає у вбиванні
очей... :-)) фірма економила гроші на моніторі, я теж тоді була зовсім не
багата, і робила то вдома теж на поганенькому моніторі... ну що ж, очі
були вбиті, закапані жорстоким окулістом, я не змогла вийти на роботу,
і була полюбовно звільнена, бо до всього того працювала практично
нелегально... мабуть, була й за характер звільнена, бо, бач, не могла
працювати у холодному приміщенні на поганій техніці: для деяких робіт
знімала пам*ять з домашнього компа і несла на роботу :-))) не варто
розказувати, що ми ліниві, що ми не вміємо вкалувати... коли я кажу
про норму виробітку інженеру репростудії тут колєгам там, то вони
просто шоковані, а їх праця оплачується в 10-15 разів вище.
...я ось теж працюю по 20 годин на добу, правда, заробляю тепер
небагато, але цілком свідомо, бо починаю себе у досить новій справі...
ось хотіла б зареєструватися як ПП, почитала про податки, і стало
мені зовсім недобре... ну слів нема, як же ж то можна працювати у цій
країні на себе?... :-(((( ну не до воїнів УПА мені, вибачте... і теж, як
сказав олексій, трохи бракує аргументації.
|
|
|
Зірка
Дописувач
Повідомлень: 33
Зареєстрований: 31-5-2004
Місто: Німеччина, Дюссельдорф
Нема на форумі
Настрій: так собі
|
|
Вибачення, пояснення і т.д.
Вчора мене "понесло" після повідомлення Андреаса (той, що не "ціник" :rolleyes). Тому, мабуть, почала боронитися, захищатися і
кусатися - прошу вибачення, передусім перед Андрієм П. Сьогодні, "на тверезу
голову", мушу признати правоту і Андрія Пелещишина, і Олексія, і Темпіки, і д-ра
Тролліна, і Яреми - я дійсно розпочала тему, в якій "згребла все до купи" - політику,
УПА, мої особисті враження і емоції. Якщо розставити все по поличках: по-перше, я не
збиралася "скиглити", а просто шукала пояснення для певних речей. Але-таки
скиглила  . Більше не буду. По-друге, я дійсно
відійшла від щоденного львівського життя і щоденних львівських проблем - тут у
Німеччині в мене свої проблеми, але їх вирішувати дійсно простіше (про це писала
Темпіка). По-третє, я живу в думках у Львові кінця 80-х років, і забула про те, що
змінилася я, змінилися мої друзі, і змінився Львів. І, по-четверте, Темпіка
знову-таки права: моя праця по 20 годин на добу дійсно виплачується, і я знаю, чому я
працюю день і ніч - я отримую суспільне визнання, і я отримую достійну оплату.
Важливо і те, і інше. А мою тему я розпочала чисто на "емоціях", на "людському
розумінні", це було примітивно і немудро. До Андреаса: не хвилюйтеся, я не
"лохотрон". Про це я вже написала Вам в особистому повідомленні. Я просто місцями
надто романтична "ділова жінка". Все то "старогалицьке виховання" винне  .
До пана д-ра Тролліна - на рахунок "економічної еміграції": про інших не знаю,
коротко скажу про себе. Жилося мені у Львові непогано, була робота і була квартира
- а це в ті роки було "шось". Мені було 25 років, я незадовго перед тим розлучилася з
чоловіком, а оскільки наша родина була досить відомою у Львові, були розмови,
пересуди, догадки - і не було ніякої перспективи на майбутнє. Я була тоді завучем у
школі, могла б в 50 років стати директором. А ще - у мене була впливова мама, яка
могла б при бажанні влаштувати моє майбутнє. Я ж не хотіла ні від кого залежати і
хотіла будувати своє майбутнє сама - от я і взяла свою доньку, спакувала валізки і
поїхала в Німеччину. Економічна - не економічна еміграція, сама не знаю. Просто
хотілося вирватися з болота, в якому я тоді жила (не бийте мене патиками, я не маю
на увазі Україну, а моє приватнє життя). От і вирвалася. Залишилися спомини про
добре і вічне (моє дитинство, моя школа, Високий Замок, площа Ринок, Підвальна,
рідне місто), тому, мабуть і перебування у Львові спонукало мене "розговоритися" і
почати цю немудру тему...
|
|
|
| Сторінки:
1
2 |
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
