Форум Рідного Міста
Ви не ввійшли [Ввійти - Зареєструватися]
Вниз

Версія для друку  
Автор: Тема: Чомусь немає "вагітного" підрозділу...
Олеся Козак
Дописувач
**



Повідомлень: 37
Зареєстрований: 21-12-2005
Місто: Лондон
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

question.gif написано 11-3-2006 у 14:08
Чомусь немає "вагітного" підрозділу...


Давно хочу запитати: чому на форумі немає підрозділу вагітних мамусь і татусів?? Невже таких взагалі немає? Із задоволенням би поспілкувалася! Я особисто протягом всієї вагітності тільки те й робила, що сиділа в і-неті по різних форумах, на жаль, не рідних... Потім - народження синочка, перші місяці, перші досягнення і проблеми ... І всім цим активно діляться щасливі батьки усіх країн світу, радять один-одному, слідкують за розвитком манюсіків в животиках, далі - вітають з їх народженням, словом, по-моєму, дуже приємно і корисно жити отаким "спільним" житям!
Дуже хочеться щоб було щось схоже і у нас. Приєднюйтеся!!! ...Моєму синочку зараз 6,5 місяці, але за три-чотири місяці ми будемо планувати ще одну дитинку. Буду дуже рада, коли знайдуться і на НАШОМУ форумі майбутні чи уже щасливі мамусі і татусі, які підтримають мене і мою пропозицію. Дякую.
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Роман Голощук
Модератор
*******

Фотографія користувача


Повідомлень: 2828
Зареєстрований: 8-9-2002
Місто: м. Львів, Україна
Нема на форумі


[*] написано 11-3-2006 у 15:30


Хороша ідея! Підтримую Олесю обома руками! І таки є на нашому Форумі як ВЖЕ щасливі мамусі і татусі так і МАЙБУТНІ :) (щодо майбутніх - то у нашої кафедри (де багато модераторів і дописувачів Форуму) великий потенціал ;)
Олеся, подільться джерелами інформації для татусів і мамусь про вагітність, народження, доглядання малюків і т.д., а також своїми враженнями та порадами.




Немає помилкового судження, у якому немає бодай зернятка правди

Видавництво львівської політехніки
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Олеся Козак
Дописувач
**



Повідомлень: 37
Зареєстрований: 21-12-2005
Місто: Лондон
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 11-3-2006 у 19:22


Ось деякі лінки:
http://www.natali.ua/forums/viewforum.php?f=14
http://www.mama.ru
http://www.7ya.ru
http://www.baby.com.ua
http://www.nanya.ru
http://www.solnet.ee
http://ma-ma.ru/ru/service/calc_data_rod.php (найточніше визначення дати пологів)

Щодо вражень і порад - та тут можна писати і писати! Може щось конкретно цікавить? Вражень, звичайно ж, море: починаючи від початку вагітності, усіх приємних очікувань та надуманих страхів і закінчуючи пологами, зв"язаними з ними проблемами та першими місяцями життя маленької людини... Порад також можна давати безліч, наприклад, до другої вагітності моє ставлення буде трохи іншим ніж було зовсім недавно до першої... та й підготовка речей для дитини буде виваженішою - дуже багато було абсолютно непотрібних речей або таких, без яких можна обійтися. А також не робила б тих помилок, які найчастіше роблять новоспечені батьки. Одна з таких помилок - вкладання дитини спати. Раніше мій Денюшок засинав виключно на руках, і коли я ложила його в ліжечко - зразу ж прокидався і ще десь з годину мені треба було його заколисувати. І вночі, коли малий просинався - починав плакати - я зразу ж знову його колисала... Так було 4 місяці. Потім я взнала чому в UK не продаються ліжечка, які можна колисати (наше колисалося - нам його передали з України) - тому що тут дітей НІКОЛИ не колишуть! Далі мені розказали про те як треба вчити дитину засинати самій в темній кімнаті... Найсмішніше те, що цей спосіб найпростіший, який може бути, хоча і у нього є свої прихильники і противники. Починати бажано пораніше, але до 6-ти місяців (ми почали в 5 місяців), тому що потім це впливає на дитячу психіку. Потрібно просто виключити світло, положити дитину в ліжечко, погладити по голівці, поцілувати, сказати "на добраніч" (все це потім стане обов"язковим ритуалом, після якого дитина знатиме, що вона має спати), вийти з кімнати і закрити за собою двері. Перший раз дитина буде довго плакати, поки не засне, у вас буде серце кров"ю обливатися, захочеться підійти, пригорнути, заспокоїти, але цього робити не можна (ну, хіба якщо ви ніяк не можете це терпіти - тоді дозволяється приходити кожні 10-15 хвилин, знову погладити, поцілувати..... і знову закрити за собою двері). Спершу дитина буде плакати більш ніж годину (у всіх по-різному. Наш плакав всього 15 хвилин), далі все менше і менше напротязі 5-7 днів. Приблизно через тиждень дитина спокійно засинає, спокійно спить всю ніч, і дотепер у нас ніяких проблем!!! Аж не віриться... Для себе я вирішила, що другу дитину ніколи не колисатиму. Впевнена, що моя порада стане в пригоді не одним батькам!
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Андрій Пелещишин
Адміністратор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 9223
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 11-3-2006 у 21:02


Стосовно окремого розділу - нема проблем. Але давайте так - ведемо дану тематику тут, у цьому розділі, а якщо назбирається достатньо тем - виділимо в окремий розділ.



Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Оксана Пелещишин
Новак
*



Повідомлень: 20
Зареєстрований: 23-12-2002
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 19-3-2006 у 22:15


Чи так вже необхідно, щоб мала дитина навчилася засинати одна і в темній кімнаті?
Чи можна залишати включеною нічну лампу, а потім гасити, коли дитина засне?
Чи зле засинати під мамину колискову, тримаючись за мамину руку?

Все одно прийде час і дитина не потребуватиме так вже батьківської присутності. А будучи маленькою, засинання вона сприймає як розлуку, їй важко ще збагнути, що завтра буде новий день.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Олексій Мачехін
Модератор
*****

Фотографія користувача


Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: теплий

[*] написано 20-3-2006 у 12:02


>Чи так вже необхідно, щоб мала дитина навчилася засинати одна і в темній кімнаті?

Як на мене, ні, навіть навпаки - зовсім не треба, особливо якщо дитина прагне батьківської уваги. Інша справа що батькам хочеться щоб дитина спала в окремій кімнаті - це природньо :)

>Чи можна залишати включеною нічну лампу, а потім гасити, коли дитина засне?

Ну а чом би й ні? Я так років до 10 спав мабуть. Хоча я і не знаю що саме спонукало - чи то тому що я боявся темряви, чи навпаки боятися почав через постійне світло в спальні. Мабуть перше, бо я чудово пам`ятаю що років до п`яти спав сам у окремій кімнаті і без світла.

>Чи зле засинати під мамину колискову, тримаючись за мамину руку?
Нічого собі зле!!! Це ж найбільше дитяче щастя. Як можна позбавити дитину того, що вона згадуватиме потім ціле життя?

Із бажаннями дитини треба неодмінно рахуватись, не всі їх виконувати, але рахуватись треба - це важливо для формування особистості.
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Олеся Козак
Дописувач
**



Повідомлень: 37
Зареєстрований: 21-12-2005
Місто: Лондон
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 20-3-2006 у 13:36


Шановна Оксано, точно такі ж думки виникали і в мене зразу після пологів. Метод "controlled crying" (CC) (так він тут називається) здавався мені абсолютно жорстоким, АЛЕ для мого сина, який з плачем засинав щовечора по 1-2 години (колискова - хіба що в такт плачу ;)) цей метод виявився найкращими ліками, після чого моя дитина спокійно засинає і спокійно спить всю ніч до сьогодні, а я остаточно стала найщасливішою мамою на світі з абсолютно повноцінним сном! Ні в якому разі не хочу нав"язувати комусь цей метод привчання дитини до сну. Усі діти - різні, і якщо ви належите до тих щасливих батьків, діти яких легко засинають під мамину колискову - вам можна тільки щиро позаздрити і привітати! На жаль більшість батьків тільки мріють про спокійний сон малюків, не кажучи уже про свій. Для них кращого виходу ніж "CC" не придумано. Також хочу зазначити, що "controlled crying" не просто так хтось собі придумав. Про нього багато написано, є свої прихильники і противники. Багато хто не розуміє суті методу: справа не в тому, що дитина засинає до знемоги накричавшись, а в тому, що вона отримує своєрідне повідомлення від батьків, що вони не будуть бігати до неї по першому крику (плачу). Існують гнучкі схеми "CC" - починають з малих інтервалів з постійним збільшенням для більш збудженіших дітей (і батьків). З тим, що дитині важко збагнути, що завтра буде новий день - згодна, але з "CC" дитина легко розуміє розлуку не як саме поняття розлуки, а як щось неминуче, як таке, що має бути, при якому плакати не вартує навіть тоді коли прокинулась одна в темній кімнаті, чи коли її вкладають спати. Такі діти прокинувшись вночі - ніколи не плачуть, а батьки (ще один плюс) можуть легко відрегулювати нічні годування, що також для деяких батьків є неабиякою проблемою.
Шодо нічної лампи - я вважаю (але це моя особиста думка), що якщо вже засинає дитина при нічнику, то вже і виключати не варто, бо якщо така дитина прокидається в повній темряві... зі свого дитинства - в мене завжди був "легкий переляк", поки батьки не стали залишати нічну лампу на цілу ніч.
Також хочу сказати в захист маминих колискових - звичайно ж їх нічим не замінити! Тільки одна справа - намагатися співати дитині колискову коли вона плаче, і зовсім інша - коли дитина спокійно засинає навіть не дослухавши колискову до кінця...
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Уляна Дідич
Дописувач
**



Повідомлень: 86
Зареєстрований: 2-5-2006
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 2-5-2006 у 19:58


Олесю, підтримую. Практикувала таке з обома старшими, а зараз з найменшою, от лиш ніколи не знала, що то є спеціальний метод і навіть має назву :o

Загалом, якщо уважно спостерігати за дитиною і навчитися розрізняти її плач, то дитина взагалі практично не плакатиме. (це не теорія - виключно власна практика). Коли моя малеча плаче, я одразу підходжу (щоб вона відчувала себе в безпеці і знала, що її чують і завжди прийдуть на поклик), не беручи на руки, перевіряю памперс, все інше, що може долягати, даю дурачок і відходжу. окремо варта звернути увагу, чи не долягає дитині здутий животик. В такому разі звісно потрібно приділити дитині адекватну увагу.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача

  Догори

Статичне дзеркало форуму

Львів
Pоwered by XМB
Developed by Avеnture Media & The XМB Group © 2002-2006



Інші проекти:
Наука-Онлайн - Об'єднання українських науковців
Львів - Фотоблог міста
ІБАС. Інформаційна, бібліотечна та архівна справа - Сучасна освітня спеціальність
School review 4366
Реклама: