| Сторінки:
1
2
3
4
5 |
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Щодо як ґвари (хіба?), рідковживаних слів, так і тих „стидливих”...
Румбамбар, він же ревень. Але ж ревень по-російському! Та проте в нас
більшість чи то взагалі незнають цього слова, або ж свідомо не вживають першого
слова в нашій мові, маючи його за смішне, абощо?..
Румбамбара навіть немає в slovnyk.net!! Ганьба!
Ось які виґуґльовані результати:
http://www.google.com.ua/search?hl=uk&q=%D1%80%D1%83%D0%BC%D0%B... - румбамбар (6 (!) посилань)
http://www.google.com.ua/search?hl=uk&q=%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B... - ревень (223 тис. посилань)
http://www.google.com.ua/search?hl=uk&q=rumbambar&meta= - rumbambar (28 пос.)
Як на мене, то найзвучнішого слова годі й пошукати в нашій мові!
Перегукується з Aromabar – групи, що виконує музику в стилі “Cafе Del Mar”!
Тож, як видно, є вакансія на привласнення собі гарного бренду “Румбамбар”!
p.s. А мо’ то яке чужинське слово, хоч би німецьке - може Ганор знає?
|
|
|
tysovska
Модератор
Повідомлень: 940
Зареєстрований: 4-8-2004
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: бойовий
|
|
Англійською - rhubarb - мабуть, спільного походження.
|
|
|
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Можливо...
http://www.multitran.ru/c/m.exe?HL=2&L1=2&L2=1&EXT=0&am...
О роде суєтний, проклятий,
Коли ти видохнеш?(с) \"Юродивий\" Т. Шевченко
|
|
|
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Але правдободібніше, що румбамбар - слово німецького походження: rhabarber.
"Рабарбер" (нім.) ближче до нашого, аніж (англ.) "рубаб".
О роде суєтний, проклятий,
Коли ти видохнеш?(с) \"Юродивий\" Т. Шевченко
|
|
|
tysovska
Модератор
Повідомлень: 940
Зареєстрований: 4-8-2004
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: бойовий
|
|
Польською теж "rabarbar"
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
- дзиндзлик - "краник", "пісюнчик"... Коли ми були маленькими, часто-густо
траплялися такі ситуації:
Пр.: "А ти малий збиточнику! А вже-но одягни трусики, бо дзиндзлик змерзне!" - ніжно
збештала свого маленького синочка матуся.
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Причому виняткову прерогативу на вживання даного „терміну” стосовно своїх
маленьких чад мали/мають мама і тато. Бо через те, що він уживається в певному
іронічному ключі (Ой, а що там у тебе таке висить?), малі збиточники уникають
вживати цей термін, а дотримуються отих двох, що після тире.
Також термін використовується, щоб по-люблячому (хоч і також трохи іронічно)
називати саме своє чадо: Гей, ти, дзиндзлику малий! Ти шо тут у кімнаті
поперевертав усе догори ногами?!
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Так, з "дзиндзликом", думаю, все зрозуміло - поїхали далі..:-)
- ламаґа - незґрабна людина, незґраба (але в жодному разі "незґраба" це не
"оферма", як подано у "Короткому словничку львівської ґвари" на "Ї": бо оферма -
брудна, неохана людина).
Напр.: Я вчора був пролив тазик з водою на підлогу. "От ламаґа!" - тихо вилаявся я сам
на себе...
Хто знає, як "тазик" буде по-нашому? Не мидниця/мийниця - велика поливана
(емальована) чи алюмінієва миска, - і не "ванєнка" - та сама ванна, тільки менших
габаритів, ванночка.
А може, так і буде: (пластмасова/пластикова) мидниця.
|
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Іван Лихобор
Хто знає, як "тазик" буде по-нашому? Не мидниця/мийниця - велика поливана
(емальована) чи алюмінієва миска, - і не "ванєнка" - та сама ванна, тільки менших
габаритів, ванночка.
А може, так і буде: (пластмасова/пластикова) мидниця. |
Тазик по-нашому буде шаплИк. :-)
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
О, як файно, що український люд знає таких гарних своїх українських слів!
Бо я – бігме! – вперше чую про таке слово: шаплИк!
(Але що поробиш: трекер є трекер..:-)
Ось що вдалось видобути...
1. Зі словника Даля:
ШАПЛИК м. (южн. малорос.) чан, либо кадка.
2. З твору Івана Нечуя-Левицького „Хрестини”
***
Молодиці порались коло печі, гріли окропи на купіль. Терещиха готувала багату
закуску. Терешко поналивав пляшки горілки, наточив кілька пляшок наливки. В хаті
вешталися люди, поралися молодиці коло печі, неначе в хрещика грали в просторній
хаті. Усім була робота.
- Але де ж оце нам поставити шаплик для купелю? - спиталась в баби
Терещиха.
- Кімната дуже вузька та тісна: там нема де й повернутися. А тут у хаті вештаються
люди. Не можна ж таки при людях роздягати молодицю та сажать в купіль, - давала раду
баба Макаревичка.
- Авжеж не можна. Де ж таки роздягати молодицю при людях, - говорили молодиці до
хазяйки.
- А купіль доконче треба зробити, бо так закон велить, - обізвалася баба-бранка. -
Тепер надворі одлига, надворі потеплішало так, що можна в одній сорочці ходить по
дворі. Поставимо шаплик у сінях не під бовдуром та й посадимо в купіль
Хотину. Люди по сінях не вештаються, то й ніхто не дивитиметься, - радила
великорозумна баба Ївга.
- Одже ж баба добре радять, - обізвалися молодиці. - Справді, в сінях буде найкраще
поставити шаплик: буде за очима. Зійдуться гості на хрестини, сядуть за
стіл, то й ніхто не рипатиметься.
- А в хаті гармидер, вештання. Надворі теплісінько, зовсім одлигло, аж з стріх вода
капа, аж дзюрком дзюрчить. Ось я кину в жар два камені, то як добре розпечуться, то
вкиньте в купіль, щоб менше окропів гріти, - напутювала Ївга молодиць.
- Як понесуть дитину до хреста, то ми зараз посадимо породіллю в купіль. А поки кума
вернуться, то ми й скупаємо й введемо Хотину в кімнату, - радила одна баба.
Під вікнами заманячіла висока постать в чорній шапці. Рипнули двері. В хату
ввійшов кум Новохацький, чорнявий та поставний красунь, в синьому суконному
жупані, підперезаний зеленим широким поясом. Він поздоровкався з хазяїном та з
гістьми, подав руку Терешкові й Наумові і поздоровив їх.
- А де ж кума? - спитав він Наума.
- Учительша сказала, що зараз прийде; пішла в крамницю набирати на крижмо, -
обізвався Наум.
Незабаром прийшла й кума, скинула пальто й сіла на стільці коло застеленого білою
скатертю стола. Вона була дочка звиногородського урядовця і зовсім скинулася на
городянську панію. Її ясна сукня дуже кидалась у вічі своїм ярим кольором серед
свиток та юбок на молодицях та бабах.
- Давайте ж, Ївго, мерщій дитину, бо печеня пересмажиться, доки охрестять дитину.
Час би вже й купіль лаштувати.
Баба Ївга опорядила дитину, добре закутала в пелюшки, винесла з кімнати і подала
кумі. Кума встала, одягла пальто й закутала полою дитину. Дитина писнула й
замовкла. Куми перехрестилися перед образами й вийшли з хати.
Як тільки куми вийшли з хати, молодиці зворушилися, неначе роздратовані бджоли в
улику. Поставили шаплик в сінях під бовдуром, почали висовувати з печі
окропи, одчинили хатні двері, носили й виливали окроп в шаплик, лили
відрами з діжки холодну воду і вкинули два розпечені камені, ще й розпечену, аж
червону, залізяку. Пара пішла по всіх сінях і вдарила в хату в одчинені двері.
Хотину вивели в сіни, роздягли й посадили в купіль.
***
Почерпнуто звідси
3) Олександер ОЛЕСЬ „ВОДЯНИЧОК„
VI
МАНІФЕСТ:
Я, Водяник число 107,
Васаль царя морського,
Що дідом є моїм,
Що рід веду від нього,
Даю вам цей наказ,
Мої раби й піддаш,
Щоб ви в тривожний час
Були мені слухняні.
Готуйтесь у похід,
Відбудьте славні марші -
Вам вклониться нарід
І всі мужі найстарші.
Чого й куди йдемо,
Ніхто не мусить знати,
На те ми й живемо,
Щоб дурнями вмирати.
Князь Водяник 107
Усім, усім, усім!
VІІ
Неначе блискавки,
Летять з наказом щуки..
Щоб військо водяне
Збиралось без принуки.
Наказ - велика річ:
Ледь світ готові лави.
Всі просто рвуться в бій
На полі чести й слави.
Ось вийшов Водяник
І гульк в шаплик з водою,
Насилу він вмістивсь
З своєю бородою.
Як тільки підняли,
Розлігся марш бравурний,
І рушили в похід
Веселі та безжурні.
VIII
А де ж Іван та Жабеня?
Іван справляє бочку,
А з дітьми Жабеня мале
Купається в ставочку.
Глибокий став, і мало хто
Далеко відпливає.
Ковбані там такі страшні,
Що кожний обминає.
Але сьогодні гарно так
І весело і мило -
Грицькові, синові вдови,
Хвальнутись закортіло.
Пливе, ковбаню переплив,
Веселий голос чути...
Та щось неначе сталось з ним,
І він почав тонути.
-"Рятуй! Рятуйте!"-разляглось,
Махнув ще раз рукою,
Немов прощаючись навік,
І зникнув під водою.
Було далеко Жабеня,
Та бачило чи чуло
І, в чім стояло, в чім було,
В тім з берега стрибнуло.
Мовчали хлопці, як німі,
Стояли, як закляті...
Нема ні сина удови,
Не видно й Жабеняти.
- "Обидва згинули навік...
Промовив хтось з журбою, -
Вони втонули, їм дарма -
Що ж буде з удовою?"
Аж ось і мати вже біжить,
Від когось там дочула...
Ламав руки, в груди б'є
І впала, мов заснула.
В цю мить ізвідкись Жабеня
Поверх води взялося,
Пливе щосили і Грицька
Тримає за волосся.
Уже на березі вони...
Вже й люди позбігались,
Прийшла до пам'яті вдова -
Всі три живі остались.
А Жабеня із рук до рук,
Неначе м'яч, літало.
Не полічити, скільки уст
Його поцілувало!
IX
Не гріє сонечко - пече,
Все дужче припікає ...
- "Води, води! Шаплик тече!" -
Князь-Водяник гукає.
Та звідки взяти тут води
У полі без криниці?
- "От так в похід тепер іди!..
Водиченьки! Водиці!"
Побігли врозтіч вояки
З калюжі хоч набрати;
Ростуть у полі будяки -
Води ж ніде не знати.
І Водяник червоний став,
Замаяв бородою.
- "Назад!" - щосили закричав,
Махнувши булавою.
- "А де ти, де ти, Жабеня?
Почувся голос з хати. -
Пора обідати!" Його
Не треба довго звати.
Ось часом з гілки лист спаде,
То риба братись перестане,
І сонце наче вже не те,
Трава всихає, квітка в'яне.
І військо рушило назад,
Не йшло - щосил летіло...
І кожний був безмірно рад,
Що так скінчилось діло.
Не радий тільки Водяник
Без правнучка вернувся.
І головою він поник,
Похнюпивсь і зігнувся.
Х
Сидить в садочку Жабеня,
Замислилось, схилилось,
І дві сльозинки, як роса,
По личку покотились.
Але маленьке Жабеня
Рухливу має вдачу;
Вже чути й пісеньку його,
Простесеньку, дитячу:
"Сумно мені, сумно,
Серденько щемить,
На озера сині
Думонька летить.
Може в тих озерах
Матінка моя?
Мамо, подивися,
Як сумую я!.."
XI
Так тихо. мирно дні текли,
Дні чарівні, блискучі, літні,
Та в хвилях ранішньої мли
Вже кралась осінь непомітно.
І відчуваєш смуток скрізь,
Чиїсь страшні холодні кроки.
Не кличе вас в обійми ліс,
І не співають так потоки.
І смуток цей, немов стріла,
Пройняв і серце Жабеняти.
Не сходив сум з його чола,
Тремтів в зелених оченятах.
З Іваном хлопчик раз ішов
З уловів пізно вже додому,
Та враз відстав, вернувся знов
Схотілось буть йому самому.
Навколо вечір погадав ...
Він сів на березі й дивився
На білі келехи купав,
І сон йому неначе снився.
Йому ввижався інший світ,
Без краю рідний і коханий,
Неначе знаний безліч літ,
Але загублений в тумані.
Він бачив води і ліси,
Втішався риб легкою грою
Скрізь чув він рідні голоси
І голос матері самої.
Вже й місяць, кволий і блідий
Повис над сонною землею -
І знову вийшла із води
Скорботна тінь... Та що це з нею?
Знялася швидко, як стріла,
Схилилась - скрикнула - пізнала,
На руки, наче скарб, взяла,
В уста та очі цілувала.
- "Там дома дід і цілий рід
На тебе жде, моя дитино!"
І у зелений вир на спід
Спустилась тихо мати з сином.
Кінець
Пояснення-словничок:
впоратися - справитися, дати собі раду; несамовито - тут: дуже сильно; гаяння часу -
марнування; взяти на кпини - кепкувати, глузувати; баньки - тут: витрішкуваті очі;
полуда - більмо на оці; храм - святиня, церква; кадило - тут: кадильниця; чайка -
водяна птаха; васаль - підданець; ледь світ - удосвіта; шаплик - велика
посудина, цебер; справляти - лагодити; ковбаня - яма, наповнена водою, тут - глибоке
місце в ставку; прийти до пам'яті - опритомніти; врозтіч - на всі сторони; калюжа -
баюра; будяк - колючий бур'ян; поникати - похилятися униз; щеміти - боліти; кволий -
слабий, немічний; скорботний - сумний, журливий.
Почерпнуто звідси
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Уточнення до „оферми”.
„Оферма” й справді може в деяких ситуаціях означати й „незґрабну людину”.
В дитинстві, коли під час трапези щось – страву якусь зазвичай - проливали собі на
груди, і ти дивився на матір так винувато - бо за хвилю від неї можна було почути
фразу, звернену в твій бік: „А ти офермо!”.
|
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Іван Лихобор
Уточнення до „оферми”.
„Оферма” й справді може в деяких ситуаціях означати й „незґрабну людину”.
|
Цілком згідна. :-)
А слово "шаплик" має ще форму "шафлик". На нього знайдете багато посилань. :-)
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
У свою чергу згідний з "шафликом".
На вихідних ото побувавши на селі й випитавши там усе докладно в старших людей,
переконався, що так і є: шафлик, цебро, цебрик, балія, ванєнка тощо.
p.s. На додачу - стежка до закарпатської говірки.
http://uzhgorod.net.ua/pro/zakarpat/115/
|
|
|
Тарас Задорожний
Почесний Академік
Повідомлень: 1081
Зареєстрований: 31-5-2005
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: закоханий 
|
|
Додайте ще: копистка - дерев"яна лопатка для перемішування.
А такі звиклі всім слова як шмата, баняк і пательня, філіжанка, лямпочка (коньяку),
келішок, митка і багато-багато інших є нічим іншим як діалектизмами. Тому зверніть
увагу і на них.
Вертольоти - це душі загиблих танків
(с) Невідомий
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Сторіночка балаку на
Вікіпедії
Все-таки в нас іграшку на ялинку називають не "банька", а "бамбулька" (маленька),
"бамбуля" (велика). "Банька", "канька" - молока, либонь...
А "бараболя" на означення картоплі вживається більше на Тернопіллі. А в нас лишень
"бульба".
Вільний переклад чужоземних слів і словотворень:
- гадра - сварлива баба,
Тоді модель Ямахи - Virago - по-нашому й буде "Гадра". :-)
- шалапута - бездумний
"Easy Rider" тоді буде як "Їздака-шалапута":-)
На додачу - Лемківський словничок:
http://www.lemko.org/lemko/slovnyk.html
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
- термінатор - помічник майстра (зі словничка балаку на „Ї” і на
„Вікіпедії”)
Ти ба, яке диво! "Термінатор" не таке вже й незнайоме для нас словечко!
|
|
|
Hanor Narasson
Почесний Академік
Повідомлень: 1500
Зареєстрований: 24-11-2003
Місто: точно ніхто не знає :)
Нема на форумі
Настрій: з носа куриться 
|
|
так, але етимологія не зовсім "чорно_африкано-українська" 
помічник не "припиняє"  процес/об'єкт, а
його самого "припиняють" по закінченні
терміну.
Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї. Не дозволиш
нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації. Ненавистю і безоглядною боротьбою
прийматимеш ворогів Твоєї Нації. Змагатимеш до посилення сили, слави,багатства й
простору Української Держави.
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
То що, Ганоре, тут маєте на увазі "термін", на який наймають помічника? 
Наступне слово ґвари:
- бави(і)делко - те саме, що "забавка", іграшка тобто.
Пр.: „Олежику, а скажи-но мені, де ти найшов оту білу, ґумову надувну кульку?” –
спитала ввечері мама свого синочка. „Лано на підлозі валялася, я підняв її і став
надувати: така файна кулька!” – відповів синочок. „Віддай-но мені ліпше ту
„кульку” – то така спеціяльна кулька, то не бавіделко,” – мовила матуся до
маленького Олежика.
|
|
|
Hanor Narasson
Почесний Академік
Повідомлень: 1500
Зареєстрований: 24-11-2003
Місто: точно ніхто не знає :)
Нема на форумі
Настрій: з носа куриться
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Іван Лихобор
То що, Ганоре, тут маєте на увазі "термін", на який наймають помічника?
|
Після закінчення терміну термінатор перестає таким бути, бо
(опціонально):
- стає майстром сам;
- його виганяють втришиї, як нездару.
Хоча в більшості випадків суфікси"-ор", "-ар" значать, що суб'єкт виконує функцію,
яка описується коренем слова. Наприклад "працювати" = "jobba", відповідно "працівник" =
....
ПиСи: мій нік, взагалі-то Хонар, бо перше а мало би бути з кружечком
зверху, але софт форуму не сприймає "умляути"
Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї. Не дозволиш
нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації. Ненавистю і безоглядною боротьбою
прийматимеш ворогів Твоєї Нації. Змагатимеш до посилення сили, слави,багатства й
простору Української Держави.
|
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Зрозуміло, Хонаре.
Наступні слова з ґвари.
- сила – в сенсі „скільки?”, „багато”, „велика к-сть”,
Пр.: „Сила-сила тобі років?” – спитала мене раз у дитинстві моя друга, трохи
глухувата бабуся.
Глупої ночі, з палаючими смолоскипами в руках, сила людей із села посунула на
панські маєтки. (Певно, що не освітлювати їх, а палити...)
Зрештою, в цьому значенні „сила” стосується не тільки самого львіського балаку,
а й галицької говірки загалом.
- фіфа – а так колись, пригадую, дорослі дяді називали специфічно
вдягнених і сильно намальованих (на твари) жінок. (Нині щось цей термін відійшов у
минуле... Може, піднімемо його з небуття?.:-)
ФІФА, -и, ж., зневажл. Пуста, легковажна дівчина або молода жінка.
http://www.slovnyk.net/?swrd=%F4%B3%F4%E0
Пр.: „Шо то за фіфа пішла?” – спитав Місько Влодка, після того як повз них
пропливла по-чудернацькому вдєгнена кобіта.
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
До фіфи - є ще "ципця-дрипця"
|
|
|
Ярема П.
Почесний Академік
Повідомлень: 2222
Зареєстрований: 10-2-2005
Нема на форумі
Настрій: І навіщо я день почав з читання новин?
|
|
Ну, це з польської, "ціпа", "ціпка" - вульгарна назва відомого жіночого органу
|
|
|
Hanor Narasson
Почесний Академік
Повідомлень: 1500
Зареєстрований: 24-11-2003
Місто: точно ніхто не знає :)
Нема на форумі
Настрій: з носа куриться
|
|
Якщо пішло на дрипці, то дуже по львівськи: бабця-дрипця
Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї. Не дозволиш
нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації. Ненавистю і безоглядною боротьбою
прийматимеш ворогів Твоєї Нації. Змагатимеш до посилення сили, слави,багатства й
простору Української Держави.
|
|
|
Dmy
Почесний Академік
Повідомлень: 3228
Зареєстрований: 9-11-2003
Місто: Донецьк
Нема на форумі
Настрій: Неформатний
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Ярема П.
Ну, це з польської, "ціпа", "ціпка" - вульгарна назва відомого жіночого органу
|
Точно?
Бо я слово "ципа" чув і в тих регіонах, де взагалі ніц не підозрюють про існування
якоїсь польскої мови.
Може, це від курей? 
Усе мине. Усе мене мине
 |
|
|
Іван Лихобор
Заблокований
Повідомлень: 278
Зареєстрований: 9-8-2006
Місто: з-пiд Львова
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Та нє, не від курей (хе-хе). То так наші "пацани" (щоправда, деякі) кличуть - "ціпа",
"ціпи", "ціпонько" - дівчат, молодих жінок.
(Трохи брешу, бо інші ше кажуть на них не інакше, як "малишки" - але то вже будуть геть чисто юні, "телиці" ще по-іншому )
2Hanor:
До речі, "суфікс" по нашому буде наросток, префікс відповідно - приросток.
(FYI)
|
|
|
| Сторінки:
1
2
3
4
5 |
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
