Форум Рідного Міста
Ви не ввійшли [Ввійти - Зареєструватися]
Вниз

Версія для друку  
 Сторінки:  1    3  ..  7
Автор: Тема: Всеукраїнський конкурс "Коронацiя слова"
Олександр Шевченко
Дійсний член
***



Повідомлень: 199
Зареєстрований: 5-4-2004
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: 50/50

[*] написано 27-4-2004 у 21:04
Всеукраїнський конкурс "Коронацiя слова"


Отже, "Коронація слова-2003" відбулася, про що й поспішаю повідомити :) (Оскільки це начебто підпадає під існуючу тему, я вирішив не створювати нову, бо офтопом це, на мою скромну думку, не є). Для мене виявилося несподіванкою, що я опинився таки не на 7, а на 6 місці, якраз слідом за Наталкою, що мені особливо приємно :) :) :) Цього року було визнано кращими 20 романів, деякі з авторів вже були номіновані у минулі роки (включаючи і нас з Наталкою) - наприклад, Андрій Кокотюха, який цього року посів 3 місце. Тож незабаром має з'явитися багато книг, які варто прочитати :) Сама церемонія також сподобалася - з кожним роком вона стає все більш приємною і добре поставленою. Проте, хай про це краще розповість Наталка, у неї краще виходить :D Шкода, що ми так і не встигли поспілкуватися як хотілося б...



Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Наталка
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: різнобарвний

[*] написано 28-4-2004 у 15:13
коронацiя слова


Але, гадаю, надолужимо.
Ще з минулорічних лавреатів відзначу Олександра Вільчинського, який цього разу взяв Гран-Прі (роман "Останній герой";), та Аню Хому (роман "Заметіль). Церемонія пройшла чудово, концерт теж дуже добрий, просто нема до чого причепитися. І - що мене страшенно тішить - голова журі Юрій Мушкетик сказав мені, що, на його думку, мій роман мав би узяти Гран-прі, за що він і голосував (разом із пані Мариною Гримич та пані Інною Довженковою - пізніше ці достойні пані підтвердили цей факт). Гран-Прі я трохи не дістала, але така оцінка заохочує. А ще мене прийняли до Спілки Письменників України.
Власне, про концерт. Він був суперовий. Співали Лорак, Бужинська, дует "Don’t tuch" (дві дівчини), хлопчик на прізвище Павло Склярів, зовсім юний, але співав так, що я розплакалася перед своїм виходом на сцену. Ще був фольклорний ансамбль "Козаки", виступали брати Яремчуки, Віктор Павлік та Іван Попович. І були художні номери "Танго" - просто клас! - і "Рок-н-рол". Вели вечір Ольга Сумська та Володимир Нечипоренко. Після концерту був фуршет, їжа і напої просто чудові, і повторюся ще раз - організовано все на найвищому рівні, за що окрема і величезна подяка координатору і співкерівникові проекту (і просто чарівній жінці) пані Ніні Герасименко.
Але - свято скінчилося, попереду будні, і я страшенно хочу, просто-таки мрію, щоби мій роман видрукували, щоби зробили це у Львові, і бажано до вересня місяця, щоби я мала законний привід завітати на Форум Видавців.




Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Odarka
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 1970
Зареєстрований: 17-2-2003
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: вже йде до зими

[*] написано 28-4-2004 у 16:51
коронацiя слова


Наталочко! ВІТАЮ!!!



я так довго мовчав
ти ж бо знаєш як важко було мені в сутінках
вустами вологими на добрі слова натрапляти
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Олександр Шевченко
Дійсний член
***



Повідомлень: 199
Зареєстрований: 5-4-2004
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: 50/50

[*] написано 28-4-2004 у 19:46
коронацiя слова


А от "Телекритика", як завжди, підкинула лайна:
http://www.telekritika.kiev.ua/comments/?id=15202
Де там були співи під фанеру, я не зрозумів, бо я своїм вухам довіряю, і завжди можу відрізнити фонограму.




Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Олександр Шевченко
Дійсний член
***



Повідомлень: 199
Зареєстрований: 5-4-2004
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: 50/50

[*] написано 28-4-2004 у 19:49
коронацiя слова


Цитата: „...Наталя Очкур, третя премія за роман „Учора і завжди” :)
Якщо у авторки статті погано з рахуванням у межах десяти, то чого дивуватися... :D




Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Наталка
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: різнобарвний

[*] написано 29-4-2004 у 15:07
коронацiя слова


Ти знаєш, Сашко, ця стаття мене так зачепила, що - ось наслідок. "Наша відповідь Чемберлену". :D
http://www.telekritika.kiev.ua/forum/read.php?f=2&i=2672&t=...




Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Олександр Шевченко
Дійсний член
***



Повідомлень: 199
Зареєстрований: 5-4-2004
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: 50/50

[*] написано 29-4-2004 у 15:47
коронацiя слова


Браво :D Хоча зав'язувати дискуссії з тією компанією - все одно що проти вітру... Якщо на презентації восени знову забракне горілки, подальші рецензії "Телекритики" можна буде цитувати не читаючи.
Але якщо в тому форумі Леся сказала ще не все, то наступна відповідь - моя. Може, мені теж сподобалося, як організатори мене "отімєлі" :D, не наблизили моє обличчя до народу. Власне, я й почав книжки писати не для того, щоб свою фізіономію всім демонструвати, а заради самого процесу. І як я говорю в житті, хай хвилює тільки мене... Якби всі там почали виливати душу, як пані Ярослава, що взяла перший приз по сценаріям, ми б і досі там сиділи :) :) :)




Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Odarka
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 1970
Зареєстрований: 17-2-2003
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: вже йде до зими

[*] написано 29-4-2004 у 16:06
коронацiя слова


Я там також вставила своїх "5 копійок" :)



я так довго мовчав
ти ж бо знаєш як важко було мені в сутінках
вустами вологими на добрі слова натрапляти
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Олександр Шевченко
Дійсний член
***



Повідомлень: 199
Зареєстрований: 5-4-2004
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: 50/50

[*] написано 29-4-2004 у 19:24
коронацiя слова


Тепер вже 10 :)



Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Наталка
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: різнобарвний

[*] написано 29-4-2004 у 22:24
коронацiя слова


2 Олександр Шевченко та Odarka: Ви неперевершені! :) Гадаю, до такої хвилі відгуків "телєпузікі"... тобто телекритики готові не були.
Знай наших!!! :D




Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Олександр Шевченко
Дійсний член
***



Повідомлень: 199
Зареєстрований: 5-4-2004
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: 50/50

[*] написано 1-5-2004 у 21:56
коронацiя слова


http://postup.brama.com/dinamic/i_pub/usual.php?what=22645&raz=...
:)




Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Наталка
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: різнобарвний

[*] написано 2-5-2004 у 14:21
коронацiя слова


Дякую, Сашко. :) Такий класний подарунок! :)



Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
jaguara
Академік
****



Повідомлень: 471
Зареєстрований: 6-2-2004
Місто: Польща-Україна
Нема на форумі

Настрій: катастрофічний

[*] написано 16-5-2004 у 13:01
коронацiя слова


Цитата:
Першим відправив користувач Наталка
Церемонія пройшла чудово, концерт теж дуже добрий, просто нема до чого причепитися. <... > І - що мене страшенно тішить - голова журі Юрій Мушкетик сказав мені, що, на його думку, мій роман мав би узяти Гран-прі, за що він і голосував (разом із пані Мариною Гримич та пані Інною Довженковою - пізніше ці достойні пані підтвердили цей факт).
Власне, про концерт. Він був суперовий. Співали Лорак, Бужинська, дует "Don’t tuch" (дві дівчини), хлопчик на прізвище Павло Склярів, зовсім юний, але співав так, що я розплакалася перед своїм виходом на сцену.


так от, нарід, я шалено перепрошую, що трохи запізно долучаюся до теми, але доки повернулася після усіляких Ірпінських семінарів, поки і-нет припинив глючити...
так про що, власне, мені йдеться. Про концерт промовчу -- на вкус і цвєт, хоч я особисто не терплю совкової сценографії з мальчіками з піснями про калину-малину-мою Україну і посмішкою "як прибили, так і тримається". Та й дівочий дует "Don't touch" теж був загадковий. Танцювали кайфово, нічого не скажеш. Але, як сказала одна мудра людина, змішати вручення дипломів із концертними номерами кожен дурень зможе.
а з приводу журі -- не знаю, чи Вас це засмутить, але я про свій роман почула те саме практично від тих самих людей. ну і ще від декількох. Отак і вір їм усім.
менше з тим, сподіваюся на Форумі ми таки перетнемося і я матиму приємність особисто з Вами поспілкуватися.




...а получаєцця, рибочка ти моя, один сплошной кантєкст. (с) Іздрик
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Наталка
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: різнобарвний

[*] написано 16-5-2004 у 14:12
коронацiя слова


Що ж, якщо Мушкетик та Гримич те ж саме думають про ваш роман, я гадаю, що це лише на користь вам і вашій книзі. :) (До слова, хотілося б дізнатися назву - сподіваюся, його видадуть, а я залюбки прочитаю). Що ж до кожного дурня, який це зможе - пані jaguara, я б хотіла оту мудру людину познайомити з організаторкою концерту, і ще бажано, щоби мудра людина взяла оту ну дуже смішну суму (в приват я можу написати, яку), і влаштувала таке шоу. Бо щось у нас багато організаторів, вірніше, багато бажаючих поговорити про організацію, але ніц гаразд не виходить.
Зрозумійте мене вірно - на колір і смак товариш не всяк, це правда. Але, як писала інша мудра людина, критикувати легко - важко робити. Ані за конкурс, ані за нагородження особисто я не можу сказати жодного злого слова. Певні накладки на концерті? Так не помиляється той, хто нічого не робить.




Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
fish
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі

Настрій: присутній

[*] написано 17-5-2004 у 09:42
коронацiя слова


йой, ти була на Ірпенях??? як заздрю. я цього разу пролетіла...



карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
jaguara
Академік
****



Повідомлень: 471
Зареєстрований: 6-2-2004
Місто: Польща-Україна
Нема на форумі

Настрій: катастрофічний

[*] написано 17-5-2004 у 14:55
коронацiя слова


ми були, були на селі :) класно було. при чому як на мене, політологічна цього року вдалася, як ніколи.
я тебе в асьці знайду, щойно розгребуся зі справами, ОК? може щось хороше розповім :)




...а получаєцця, рибочка ти моя, один сплошной кантєкст. (с) Іздрик
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
fish
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі

Настрій: присутній

[*] написано 17-5-2004 у 16:09
коронацiя слова


ок, я на звязку



карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Рост
Модератор
*******

Фотографія користувача


Повідомлень: 3344
Зареєстрований: 3-4-2003
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: є

[*] написано 16-8-2004 у 11:39
коронацiя слова


Наталя Очкур. Містичний вальс
Лауреат конкурсу "Коронація слова"




Що може трапитись з молодою самотньою жінкою, яка вирушає до Львова на Різдво? Може трапитись - і трапляється - Диво.
Містичне місто Лева відкриває їй шлях до потойбічної країни, з дивними, як на сьогодення, законами і кодексом честі, який безжально віднімає у неї щойно віднайдене кохання і розбиває ледь-ледь вилікуване серце. Та чи існує насправді щось, окрім приречення, для двох закоханих, нехай навіть розділених світами, життями, сторіччями? І чи можливо знехтувати велінням долі та Божою волею у впертому, сліпому намаганні прожити без любові, захищаючись від неї, як від зухвалого грабіжника?
Ця подорож в інший вимір - поєдинок того, чого бути не може, з тим, чого бути не повинно, це - одвічна суперечка справжнього з наносним, це - битва між обов`язком і бажаннями, битва, у якій перемагає людська душа, бо вона - безсмертна...

З усіх питань щодо книги можна звертатися до автора: Наталки
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Наталка
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: різнобарвний

[*] написано 31-8-2004 у 12:16
коронацiя слова


Анна Хома "Провина"

Ставлення до "Коронації слова" у людей сьогодні розмаїте, неоднозначне, і це, на мій погляд, добре. Хтось у захваті і від конкурсу, і від тієї "зливи" (в середньому – не менше 850 рукописів), яка щороку обрушується на "Коронацію", бо бачить у цьому свідчення безперечної обдарованості нашого народу та надію на відродження сучасної масової української літератури, а хтось презирливо морщить носа, нагадуючи, що лише два-три відсотки отриманого масиву творів виходять до фіналу, і взагалі – це все "попса". Але, гадаю, ніхто не буде заперечувати, що конкурс "Коронація слова" – це дія, це вже літературний рух, який за чотири роки практично на порожньому місці створив українську популярну літературу, і представив вимогливому світові цілу низку цікавих імен, десятки дійсно читабельних, захоплюючих книг, і відкрив багатьох молодих, перспективних і талановитих авторів.

Отже, знайомтеся – Анна Хома, освіта медична, працює медсестрою відділення реанімації дитячої спеціалізованої клінічної лікарні Львова. Неймовірно молода, а виглядає взагалі на тверді шістнадцять, попри те пише дуже серйозні твори, на які критики часом "лаються" модним словом "фрейдизм". Довгий час Аня класично творила "в шухляду", і досі дивується, як у неї стало сміливості відіслати свій перший роман "Репетитор" на конкурс "Коронація слова-2001". Але сміливість бере не лише міста, а й літературні нагороди – щоправда, в купі з талантом. Психологічний трилер "Репетитор" отримав другу премію. Наступного, 2002 року, вона стала лауреатом зі своїм психоаналітичним романом "Провина". Не підвів і 2003 рік – роман "Заметіль" знову відзначено, і знову Анна Хома – лауреат. Зараз вона здобуває освіту психолога, і, як і раніше, понад усе цікавиться внутрішнім світом людей...
Я починаю з неї, бо мені подобається сама Аня, а головно тому, що я дуже люблю її книги. За що? За образність і чистоту, за те, що проза її завжди розумна, однак не "заумна", за те, що її порівняння несподівані і влучні (пам’ятаю, як почула від когось із журі "колір достиглого снігу" – це з її нового, ще не надрукованого роману "Заметіль" – і ніби побачила перед собою ту хрустку білість, що спалахом ріже очі – достиглу білість...) Її герої неоднозначні, звичайні – і надзвичайні, але завжди чесні перед собою, цілісні, справжні, наділені здатністю відчувати глибоко, серцем, нервами, душею... Вони платять за свої помилки, часом мимоволі – а хто б із нас хотів за це платити? – однак за найвищою ціною, і тільки після того настає катарсис. Очищення. Мені близькі і зрозумілі створені нею образи, бо це не принци і принцеси, а ті, хто живе поміж нас. Лікарі та бібліотекарі, школярі та студенти, свідомо і мимохіть покинуті сини та дочки – усі розгублено шукають себе у непростому сьогоденні, і – знаходять. А це найголовніше. За її ж власними словами, Анна Хома пише про те, "як дивно переплітаються інколи людські долі, про тих, хто опиняється за бортом, про шлях до зірок, але крізь терни, про біль, страждання, радість, про справжні почуття, одним словом – про життя".
"Провина" – мій улюблений Анін роман. Це – відповідь на питання, що таке біда і як з нею боротися. І відповідь цю читач не знайде на сторінці № – ні, для цього доведеться прочитати увесь твір. Про що він? Не знаю. Себто знаю, але це важко визначити, принаймні, мені. Про любов? Так. Про вину, яка ходить за тобою тінню, тисне на тебе, не дає дихнути, аж ось – і біда підбирається, і тулиться до вини, і тінь у тебе вже подвійна, і біль подвоюється... І про це – теж. А ще це зворушлива і драматична історія сім’ї, як клубу самотніх сердець, це анатомія міжлюдських стосунків, і комплексів, які породжують ці стосунки – і псують. Це історія шлюбу, створеного задля втечі - з одного рабства в інше. Це притча про сім’ю, народжену у відчайдушній спробі сховати голову в пісок буденності, і про пристрасть, як ножиці, що ріжуть панцир байдужості. "Провина" – це розвага ціною в дві долі, примха фатуму і несподівана можливість самопізнання. Це просто чудовий роман, прочитавши який, віриш, що із двох безмежних самотностей може вийти одне велике щастя. Хай кожен говорить за себе, але мені смакує така арифметика.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Наталка
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: різнобарвний

[*] написано 14-9-2004 у 18:12
коронацiя слова


Олександр Шевченко "Глибинка"

Продовжуючи огляди творів лауреатів конкурсу "Коронація слова-2002", представляю вашій увазі (і рекомендую) роман жахів "Глибинка" Олександра Шевченка.
Кілька слів про автора. Олександр Шевченко – художник-дизайнер, закінчив Канівське училище культури по спеціальності "Декоративно-прикладне мистецтво", має диплома з відзнакою. Працює в поліграфічній фірмі. Як письменник дебютував романом "Глибинка". Дебют виявився вдалим – у 2003 році Сашко отримав за свій твір диплом Всеукраїнського конкурсу романів та кіносценаріїв "Коронація слова". Його захоплення - музика та кіно, власне хорором "захворів" десь у десять років, і ускладненням "хвороби" стали чудові художні твори цього досить складного і непокірливого жанру. Жанру, у нашій країні, я б сказала, ледь не опального, того, що його впритул не помічають високочолі критики та літературознавці – вочевидь, тому, що писати в стилі "потік підсвідомості" за наявності таланту все ж значно легше, аніж зацікавити читача гостросюжетним твором так, щоб той не зміг відірватися до останньої сторінки. І Бог з ними, з такими критиками. Як-то кажуть, "хто на що вчився".
А тепер трохи про роман. Сюжет доволі простий і вельми, на мій погляд, цікавий. Стефан Хошкевич – письменник, який у пошуках втраченого натхнення приїздить на відпочинок до глухого села. В глибинку, де колись жив його дід. Свого часу у цьому селі ще маленький Стефан вперше зіткнувся з чимось, що виходило за межі дитячої уяви. З чимось, чи з кимсь – незрозумілим, непізнаним, жахливим. Але спливли роки, і вже дорослий чоловік вирішив: "Здалося. Примарилося". Все, чого він потребує – це відпочинку. Спокою. Тиші, у якій блукають розгублені ним сюжети, ідеї, слова... Але не так сталося, як гадалося. Дитячі спогади обернулися на дорослі жахи, а пошуки втраченого натхнення привели в глиб пекла. Віра перетворилась на порох, а пристрасть стала жагою крові. Своєю з’явою Стефан мимоволі прирік маленьке село на прокляття. Чи витримає ще зовсім молодий хлопець такий тягар? І чи здатен він що-небудь змінити? Відповідь потрібна на вчора. Часу на роздуми вже немає, але ще лишилося кілька хвилин на дію. На боротьбу – не тільки за власне існування, а ще й за спасіння своєї душі. Що ж виявиться сильнішим – прадавні закляття, темна сила сторіч, чи проста, як рівняння з усіма відомими, істина: "Бог є любов, а порятунок є віра"?
Хочу сказати ще про свої враження. Є таке поняття "закон жанру". І розшифровується воно просто. Якщо в анотації написано, наприклад, "любовний роман", то читачі (чи, радше, читачки) вкрай негативно поставляться до того, що текст, підступно реалізований їм у яскравій обкладинці, описуватиме пригоди якихось "командос", де єдиною еротичною сценою буде розбирання автомату Калашникова з використанням місцевих ідіоматичних виразів, а єдиною жінкою – гвинтівка з оптичним прицілом. У детективі мають бути вбивства чи хоча б пограбування, і подальше їх розслідування, а якщо це роман жахів, то... Правильно, повинно бути страшно. Не огидно (це моя точка зору), а просто – страшно. Лячно. Моторошно. Втім, легко писати про те, як має бути. Важко написати Так, як має бути. Олександру Шевченко це вдалося. Єдине моє зауваження до книги – коротка. Звісно, краще захопливо і стисло, аніж нудно і розтягнуто, але... Я хочу ще. На щастя, чекати залишилося зовсім трохи. До кінця поточного року у літературній агенції "Піраміда" має вийти новий, фантастичний роман жахів "Аутсайдери", з яким автор став лауреатом "Коронації слова – 2003", посівши шосте місце. А поки... якщо ви втомилися від елегантного, як рояль, з голлівудським вищиром і глянцем, графа Дракули, і вже познайомилися з естетично-рафінованими вампірами срібного сторіччя російської поезії від Михайлини Омели, милості прошу в гості до упирів прадавніх, простих, як наша земля, і, як земля, магічних, невідворотних, як доля, невблаганних, що з ними ще козаки зустрічалися. Ну, козак – душа божа, він, ясна річ, і Бога за постоли злапає, а чорта – за бороду, він нічого не боїться, але я, читаючи "Глибинку" о третій ночі – містичний час! - боялася. І тішилася майстерністю автора. На екрані творити жахіття все ж легше – аби кетчупу не перелляти. А ось написати так, щоби шкірою бігали дрібненькі холодні мурашки, а тіні від гілля, що ним дерева стукають у твоє вікно, здавалися чимось зловісним – то вже ознака таланту. Насолоджуйтесь. Тільки попереджаю – з вампірами слід бути насторожі. Часник, осиковий кілок та свята вода нічому особливо не зарадять. Допоможе лиш віра – справжня, істинна, і - любов. Котра сильніша зла. А як же інакше? Це теж – закон жанру.

http://sheva-horror.narod.ru/ - персональна сторінка автора. Свіженька. :)
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Наталка
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: різнобарвний

[*] написано 10-10-2004 у 19:08
коронацiя слова


І знову з вами я, Наталка Очкур, у якості оглядача книжок, що їх пропонує вашій увазі "Коронація слова". Коли набридну, можете жбурнути у мене віртуальний черевик (тільки не яйце!!!), але доки цього не сталося, розповім-но я вам про Олександра Вільчинського і про цілих два його романи. А що? Мені не важко, а комусь, може, буде цікаво.

Олександр Вільчинський – письменник, журналіст. Народився і мешкає в Тернополі. Закінчив факультет журналістики Львівського університету. Працював головним редактором газети "Тернопіль вечірній". Депутат міськради двох попередніх скликань. Учасник Асоціації “Нова література”, член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Автор книжок оповідань і повістей “Що скаже батько” (1989), “Дежа вю. Спроба повернення” (2002), детективних романів “Неврахована жертва” (2002), “Суто літературне вбивство” (2003). За роман “Суто літературне вбивство” став лауреатом “Коронації слова-2002”, за роман “Останній герой” отримав першу премію “Коронації слова-2003”. Автор далеко не новачок у літературі, однак зізнається, що цього року йому шалено бракуватиме відчуття очікування і хвилювання за долю поданого на конкурс рукопису – адже за умовами "Коронації слова", яких неухильно дотримуються організатори, володар Гран-прі не має права знову подаватися на конкурс. Зате він може увійти в журі, і, суворо насупивши брови, добряче оцінити будь-який рукопис – щоправда, не знаючи, хто його написав. Хіба за стилем вирахує... :)

Суто літературне вбивство
Літературна тусівка – це вже само по собі детектив. А якщо у цьому колі, під час мирного відпочинку поміж дерев та ставків ще й трапляється загадкова загибель відомого письменника, то це – вельми цікавий детектив. Це - журналістське розслідування, яке доводить, що кількість глухих кутів в одній фігурі необмежена, підозрювані, які говорять що завгодно, крім правди, дощовий червень і питання, яких значно більше, ніж відповідей. Це – роздуми про зло на землі і про порядність у серці. А ще – це просто захоплюючий роман Олександра Вільчинського "Суто літературне вбивство".
Читати роман цікаво – просто, якщо ти читач. А якщо при цьому ти ще й письменник, мабуть, цікавіше вдвічі. Говорю "мабуть" тому, що хоч і вважаю себе... г-м... як би це краще сказати... письменницею? літераторкою? белетристкою? (потрібне підкреслити, непотрібне викреслити), та із зображеною у творі тусовкою геть не знайома. Тобто, знайома виключно з творами вищезгаданих авторів. :) А кого, кажуть знаючі люди, там тільки не змальовано! Навіть Віктор Неборак є – зашифрований. І Василь Габор. І, і, і... Подейкують, що деяким із відомих осіб це дуже не сподобалося. Не смію їх за це винуватити, так само, як не смію дорікати автору, зазначу лише, що часом те, яким нам ввижається та чи інша людина, зовсім не означає, що такою вона і є насправді. А детектив хороший. Якщо любите кримінальні загадки – дуже прошу.

Останній герой
Це роман про виживання – і про життя. Про справжніх чоловіків, яким доводиться виживати у ворожому оточенні. Про дивні, часом незбагненні пута, котрі міцно зв’язали між собою колишнього вояка УПА і колишнього ж піхотинця вермахту. Про їхнє прагнення врятуватися і – повернутися. До витоків. До баварських лісів, які починаються біля Альп. До невеличкого села з мальовничою назвою Ставки під Крем’янцем, що на Волині. До волі. Цей роман про те, як часто в облозі солдатам сняться їхні дівчата – і без війни... Це твердження: "Вільний – бо живий. Вільний – бо не здався". І про ту загальновідому, сто разів повторену, але так уповні й не усвідомлену істину – героєм людину робить не відсутність страху, а вміння йому опиратися. Я не знаю, як визначити жанр цього роману - пригодницький? Авантюрний? Зате знаю, що він справжній. Повірте мені на слово, це дуже рідкісний жанр.

А це - посилання на інтерв’ю з паном Олександром у "Львівській газеті".
http://www.gazeta.lviv.ua/2004/05/26/NewspaperArticle.2004-05-25.44...
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Рост
Модератор
*******

Фотографія користувача


Повідомлень: 3344
Зареєстрований: 3-4-2003
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: є

[*] написано 12-10-2004 у 16:49
Умови Всеукраїнського конкурсу "Коронація слова"



Телеканал "1+1"
Шоколад "Корона"
оголошують V-й Всеукраїнський конкурс
романів, кіносценаріїв та п`єс
"Коронація слова"


Умови конкурсу:
Роман, кіносценарій чи п`єса мають бути написані українською мовою.
До участі в конкурсі допускаються твори, які раніше не друкувалися.
Під час проведення конкурсу оргкомітет зберігає анонімність авторів.
Для участі у конкурсі слід вислати поштою машинопис роману, кіносценарію чи п`єси, підписаний псевдонімом. В окремому конверті, підписаному тим же псевдонімом і вкладеному до теки з машинописом, вказується справжнє ім`я, прізвище, домашня адреса, номер телефону та заява про участь у конкурсі.
Роман, кіносценарій чи п`єса мають бути надруковані з допомогою друкарської машинки чи комп`ютера з подвійним міжрядковим інтервалом.
Машинописи не рецензуються і не повертаються
Рішення про результати конкурсу ухвалює журі.
У номінаціях визначається:
перша премія - 18 000 грн,
друга премія - 6 000 грн,
третя премія - 4 000 грн,
та сім заохочувальних премій по 1 000 грн.

Лауреати складають відповідальність про сплату податків.
Кращі романи будуть видані книжками.
Машинописи надсилаються до 1 лютого 2005 року на адресу:
На конкурс "Коронація слова"
Абоненська скринька №65, м.Київ-142, 03142

Усі довідки за цією ж адресою.
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Dmy
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 3228
Зареєстрований: 9-11-2003
Місто: Донецьк
Нема на форумі

Настрій: Неформатний

[*] написано 12-10-2004 у 17:30


А гроші видають готівкою?



Усе мине. Усе мене мине
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
jaguara
Академік
****



Повідомлень: 471
Зареєстрований: 6-2-2004
Місто: Польща-Україна
Нема на форумі

Настрій: катастрофічний

[*] написано 12-10-2004 у 22:38


ага :) ще й податок вираховують :)



...а получаєцця, рибочка ти моя, один сплошной кантєкст. (с) Іздрик
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Наталка
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: різнобарвний

[*] написано 22-10-2004 у 20:32
коронацiя слова


Ярослава Івченко, "Синдром набутого імунітету"

Діалогічна природа взаємин

Іван ЛУЧУК


Івченко Ярослава. Синдром набутого імунітету: Роман. -- Львів: ЛА "Піраміда", 2004. -- 280 с. -- /Серія "Коронація слова"/.

Загальні тенденції розвитку української молодіжної прози є напрочуд втішним: з'являється чимало авторів зі зрілими текстами.

Отож, можемо говорити не лише про якісь часткові явища чи фрагментарні зблиски, а таки про плинний процес, який має свій фарватер із провідними течіями, вирами і шумовинням, а також заводі та відгалуження. Цей процесуальний плин молодої української прози почав подавати ознаки наближення повені. Та її ми дочекаємося лише після рясних дощів овесняненого сприяння книговидавничій справі, коли привабливим буде не лише самоутвердження у писанні, але й реальний міраж гонорарних лавин.

Роман молодої авторки Ярослави Івченко "Синдром набутого імунітету", думаю, потрапив у фарватер названого вище плинного процесу. Для такого твердження є принаймні дві вагомі підстави. Роман узгоджується із загальними тенденціями розвитку найновішої української прози, це по-перше. А по-друге, він суттєво відрізняється від майже усієї решти аналогічних творів, із якими мені досьогочас довелося ознайомитися. Ці два пункти є наче популярними, проте творять органічну двоєдність -- щось на зразок єдності суперечностей. Тому обидві підстави є таки підставовими.

Роман читається легко, його не хочеться відкласти вбік після перших же сторінок. Інтрига -- цей рушій сюжету -- постійно наростає, від кожної наступної сторінки очікуєш чогось свіженького. І не розчаровуєшся, бо таки плетиво розповіді дослівно інтригує. А це вже добре. Напозір фабула простенька: історія стосунків двадцятирічної Руслани з двадцятишестилітнім Орком. Властиво, історія природи їхніх взаємин, сконденсована в діалогах. Звичайно, необхідним і важливим залишається описовий антураж цих діалогів. Проте природа взаємин є власне діалогічною. Це по суті, тобто за змістом. Та без відповідної форми це було б позбавлення сенсу. Авторці вдалося виписати діалоги настільки вміло, що між змістом і формою не виникає якихось суттєвих суперечностей. Мені навіть видається, що цей роман Ярослава Івченко могла б за потреби переробити і в п'єсу, якщо раптом вигулькне замовлення від якогось театру. Або навіть роман можна переробити на сценарій, якщо буде відповідна пропозиція від кіношників. Якщо ж таких запрошень чи пропозицій не буде, то не страшно, бо романна проза здебільшого є самодостатньою.

У романі чітко простежується конфлікт характерів. Обидві юні особи мають і власну сильну волю, і свої "заграння", і свої слабинки...

Словом, ніщо людське їм не чуже. Та й як би мало бути чужим, коли ж це живі люди з цілими букетами чи навіть конгломератами паскудних вад і позитивних рис. Мабуть, власне цей конфлікт характерів і спричинив діалогічність письма, коли пряма мова свідчить про героя набагато випукліше, ніж ремарки белетриста чи радше драматурга. Бо крізь прозове плетиво роману Ярослави Івченко "Синдром набутого імунітету" проглядає також драматургічний талант.

http://postup.brama.com/dinamic/i_pub/usual.php?what=32286
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
 Сторінки:  1    3  ..  7

  Догори

Статичне дзеркало форуму

Львів
Pоwered by XМB
Developed by Avеnture Media & The XМB Group © 2002-2006



Інші проекти:
Наука-Онлайн - Об'єднання українських науковців
Львів - Фотоблог міста
ІБАС. Інформаційна, бібліотечна та архівна справа - Сучасна освітня спеціальність
School review 4591
Реклама:
ученику цветы http://premier.region35.ru/porazite-serdce-vozlyublennoy-buketom-cvetov.dhtm ; Количественные методы измерения тренировочных нагрузок - http://www.bodyxlife.ru/645-kolichestvennyie-metodyi-izmereniya-trenirovochnyih-nagruzok ; обогрев трубопроводов