Дмитро Самохвал
Заблокований
Повідомлень: 76
Зареєстрований: 8-9-2007
Місто: Чигирин
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
De-Phazz в Україні
Концертний тур De-Phazz по Україні:
27 жовтня - Львів, Філармонія
29 жовтня - Дніпропетровськ, Палац Спорту
30 жовтня - Харків, Театр опери та балету
1 листопада - Київ, Міжнародний центр культури та мистецтва
2 листопада - Одеса, Клуб "Сади Перемоги"
4 листопада - Луганськ, Клуб "Колізей"
5 листопада - Донецьк, Оперний театр
7 листопада - Сімферополь, Театр драми
***
Прослухати композицію.
I, влaсне, що таке De-Phazz - тут.
На світлині зліва направо: Піт Баумґартнер (Pit Baumgartner), Пет
Еплтон (Pat Appleton), Отто Енґельгардт (Otto Engelhardt), Карл Фріерсон (Karl Frierson) - сьогоднішній
незмінний склад De-Phazz.
|
|
|
Дмитро Самохвал
Заблокований
Повідомлень: 76
Зареєстрований: 8-9-2007
Місто: Чигирин
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Творцем De-Phazz усередині 90-их рр. був непересічний чоловік: у минулому dj,
музика театру-вар’єте “Fooltheatre”, сценарист на радіо і телебаченні, автор
танцювальної театральної музики, дитячих пісеньок і відеокліпів, а нині продюсер
таких проектів і виконавців, як United Language, Karl Frierson, Green Vision, De-Phazz, L.A.H.R., звукорежисер
ManMachineMan, Paris Red, Anima Soundsystem, автор музики до „промислових” рекламних роликів
(Siemens-Nixdorf) - маестро Піт Баумґартнер (Pit Baumgartner). Одне слово, людина не
сиділа на місці, а завсігди перебувала, як то кажуть, у творчому пошуці. Внаслідок
чого 1997 року світ побачив дебютний альбом проекту De-Phazz - “Detunized Gravity”. Котрий
не тільки був увесь якісно збалансований, витриманий в одному стилі, а до певної
міри концептуальний, ідеї якого, закладенні в ньому, визначили в дальшому
напрямок роботи De-Phazz.
Отже, перший, дебютний їхній альбом “Detunized Gravity” (щось ніби як «Зрушена
гравітація»), що в один мент став „крутитися” на всіх танцмайданчиках Європи -
поза всяким сумнівом один із найкращих альбомів групи, не такий попсовий, як
останні, і напевно рекомендується до прослуховування. Дуже соковитий звук,
загонисті ритми, приправлені джазовим аранжуванням.
1. Відкриває альбом перша композиція Roses: „троянди” ці виткано всуціль
із кліше, котрих попридумував, либонь, сам Піт Баумґартнер.
| Цитата: | birth is a label of end. end is a label of beginning.
beginning is a label of hope. hope is a label of future.
future is a label of past. past is a label of history.
history is not a label of recall but of words.
words are a label of religion.
religion is a label of god. god is a label of power.
power is a label of submission. submission is a label of sacrifice.
sacrifice is a label of an altar. an altar is a label of three.
three is a label of numbers. numbers are a label of eternity.
eternity is a label of limits of imagination.
time is a label of appearance. appearance is a label of light.
shine is a label of knowledge. shine is a label of information.
a line is a label of an extended bow. an arrow is a label of a bow.
the bow is the power of an arrow. a label is a label of a label.
life is a label of death. imagination is a label what a blind person believes in.
a blind person is label of a painter. a painting is a label of an optical event.
an event is a label of a moment. a moment is a label of any time.
time is a label of beauty. beauty is a label of lies.
lies are a label of myth. myth is a label of survival.
survival is a label of hunger. hunger is a label of love.
love is label silence. silence is a label of listening.
A FLOWER IS A LABEL OF A ROSE. A ROSE IS A LABEL OF CULTURAL NATURE.
A ROSE IS AN ANTIROMANTICAL MIMESIS.
ROSES COME FROM WHERE WE WILL NEVER GO TO.
clouds are a label of invisible stars. stars are a label of sun.
sky is a label of heaven. a mirror is a label of a silent person.
a silent person is a contradiction. |
Квітка - познака троянди. Троянда - познака культурної природи.
Троянда - неромантичне наслідування.
Троянди є там, куди ніколи не ступала наша нога.
„Космічна” музика, що губиться в невагомості, вихляє басовими лініями;
нескінченні перебивки і зажурливо схвильований, утім чудовий вокал німкені
Барбари Ляр (Barbara Lahr)...
2. Ото про другий трек альбому було там (за посиланням) мовиться: „містить
декілька воїстину фантастичних треків, од яких жижки починають труситися і
епідерміс укривається гусячою шкірою” від голосів „Членів племені Яноямі”
(Members of the Yanoyiami Tribe) та гітарних симплів Алекса Ауера (Alex Auer) - звучить Between 2
Thieves („Поміж 2 Злодіїв”.)
3. Наступний трек Homesick Inc. - тут знову Барбара Ляр. Дещо така легкодуха
композиція
4. Майже безголоса наступна композиція має назву Lovechild (Дитя любові),
приправлена космічними звуками і вряди-годи співомовками з автентичним
африканським саундом. І насамкінець: I am Elvise’s Lovechild.
5. Cut the Ja-a-a-azz… Морозом знову пройняло… Kiss me once, kiss me twice -
меланхолійний трип-хоп (а ще, славлють, музика “De-Phazz” принукує до інтимних
стосунків…)
6. Ідеально дібрано черговість наступної композиції Little Company: інша
вокалістка, Сюзен Горн, потребує «маленької компанії», а негритянський голос їй
вторує.
Put the pressure. Тут уперше вступає в гру тромбон іще одного «чистокровного» німця Отто
Енгельгардта (Otto Engelhardt). Волосся сторчма стає…
7. Nameless Life - трохи нервова, урвиста річ, яку, проте, зм’якшує Отто своїм
тромбоном. А довкруж цього море, звуків… зву-ків… зву-у-ки… з.. ву… ки…
8. Початок сливе такий самий, як у 2-ої композиції - Барбара знов при мікрофоні: I
want you be mine, I want you be mine… Good Boy.
9. Колискова… Другорядні, або як іще по-ншому їх називають - сесійні, музики вільно
порядкують на музичній кухні Піта Баумґартнера. А хто вони? Це неважливо - головне,
вони гарно і стильно співають, а маестро все це звів докупи. Lullaby… Цікаво,
а дитя б заснуло під неї? Наприклад, я далебі ні, слухаючи ото днями ген до 2-ої ночі
через навушники…
10. Hero Dead & Gone - майстер класичного співу американець Карл Фрієрсон (Karl
Frierson), що свого часу під час служби в армії на американській базі в Німеччині
чкурнув на волю, виходить на авансцену, щоб надалі бути постійним вокалістом
De-Phazz.. А підспівує там йому ватага “Rude Boys Kingston”.
11. No Jive - поетика Андре Колмена.
12. Однойменна з назвою альбому композиція Detunized Gravity: повільна,
некваплива, неземна маестрова ритміка, що плавно переходить у ретро-мелодику.
13. … і знов кров стигне в жилах… Запуск космічного корабля пасує до стилістики
De-Phazz… Це був Free Drift - останній трек з диску “Detunized Gravity”…
|
|
|
Дмитро Самохвал
Заблокований
Повідомлень: 76
Зареєстрований: 8-9-2007
Місто: Чигирин
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
1999 року виходить другий альбом De-Phazz - “Godsdog”, котрий різниться від
попереднього стилістикою музики. Вона майже позбулася від соул- та хіп-хопових
вкрапів, що в цьому конкретному випадкові тільки пішло на користь команді. Доволі
кіногенічний, млосний джаз, диковинна сяйлива мамба, барзо модний трип-хоп і
запахущий ретро-духом lounge, часто добірно вимішані в одній ориґінальній сулії,
котру відтак величаво подають шанованому слухачеві на великій срібній таці,
сливе як у дорогій ресторації. Саунд De-Phazz став соліднішим і захватнішим.
Він приковує до себе увагу. Він абсолютно хвальний і придобний. Авжеж, це та
колишня збіса модна музика, та вже з очевидним еківоком на довгорічне задоволення
наших музичних прибаг.
Не дивина, що концерти групи обертаються на видовищні шоу, де різні види мистецтва
мирно співіснують і доповнюють одне одного. Проте нам цікавіше знати, хто брав
участь у запису альбома Godsdog. Треки мікшував і продюсував у
гейдельберзькій студії Desecration Studio сам майстер Піт Баумґартнер (Pit Baumgartner), голова
артистичної родини De-Phazz. Він же автор музики і архітектор композицій.
Вокальні партії на новім диску виконали Пет Еплтон (Pat Appleton), Чаріті Д. Сандерс (Charity
D. Sanders), Карл Фріерсон (Karl Frierson), Рой Рандольф (Roy Randolph E.) та Барбара Ляр (Barbara Lahr), але
остання цього разу не домінувала, як на дебютному альбомі Detunized Gravity.
З-поміж музик-інструменталістів, що їх було залучено до роботи над Godsdog,
згадаймо імена Otto Engelhardt (тромбон, клавішеві), Eckes Malz (перкусія), A. Lex Auer (джазова
гітара), Pedro Gonzales Gonzales (гітара), Mat Dorsam (сакс, флейта), Dax Dorsam (гітара).
|
|
|
Дмитро Самохвал
Заблокований
Повідомлень: 76
Зареєстрований: 8-9-2007
Місто: Чигирин
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Тож розпочнімо з прослуховування альбому Godsdog.
І вже від перших акордів найпершого треку починає поволеньки зсуватися дахівка...
Звучить Mambo Craze (щось на кшталт «Всі На Мамбі Подуріли»).
| Цитата: | 1. The Mambo Craze
- Why, Lucy, your eyes are filled with tears?
- My heart is strained with bloodness
Oh look, the orchestra is getting ready,
dance with me, George!
***
Check the scene outside of Medellin.
Make a fuss in Caracas
Mixed guys and dark men at the bars
Mambo's slow Guantanamo
Was so glad escape in Trinidad
Outside down in Kingston town
Stole a car in the streets of Panama
Went too far in Bogota
Space cake brake at the Titicaca lake
Got some more in Ecuador
Out for a dance in a dive in Puerto Prince
Went too far in Bogota
A little weak, a little pale today
Looks like it's time, for that certain holiday
A little weak, a little pale today
A little weak, a little pale today
"Rip 'em up"
Space cake brake on the Titicaca lake
Got some more in Ecuador
Stole a car in the streets of Panama
Went too far in Bogota
A little weak, a little pale today
Looks like it's time, for that certain holiday
A little weak, a little pale today
Looks like it's time, for that certain holiday
A little weak, a little pale today |
Через ту латино-американську мамбу в голові зробилася справжнісінька саламаха!
(lounge cocktail?)
Далі маємо плавний перехід до 2-го треку Cafe Coca - композиції у джазовому стилі, приправленому
трип-хоповими ритмами.
3. Jazz Music - зовсім не джазова композиція, яку, проте, виконує
класичний джазовий співак Карл Фріерсон, через що вона не позбавлена певного
ретро-шарму.
Дуже спокійна ритміка. J-a-z-z, I like that, I like that…
4. Steps Ahead - легкодуха така композиція, щоб передихнути в
нелегкій гонитві за шаленим плином часу.
5. Zero Zero - in a time before time when we was apart. Типовий лаунж. Сидіти ліниво,
попиваючи слабоалкогольний коктейль, ні про що не думаючи… Повний релакс…
6. Happiness - радість дарує, щастя приносить!..
7. Squeeze the Trigger (Натисни На Цинґель) - Дикий Захід, якийсь ковбой на
вороному, що йде клусом, розмовляє про своє нелегке життя, і що довелось побачити
йому в ньому, а якась верхоумка (напевно, його дівчина) вряди-годи вклинюється в
його зажурливий монолог. Розмова точиться головно про гроші…
- I do anything 4 u!
- Wo-o-ow!!!
- Squeeze the trigger! (йди стріляйся!)
8. April Shower - тепла, весняна, як Квітнева Злива, композиція.
Меланхолійний, тягучий, як нуга, трип-хоп. Друга потужна річ після Mambo Craze, від якої
проймає морозом. Карл Фріерсон на вокалі. Прегарно звучить буржуйський сакс (Mat
Dorsam).
***
Далі буде...
|
|
|
Дмитро Самохвал
Заблокований
Повідомлень: 76
Зареєстрований: 8-9-2007
Місто: Чигирин
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
…продовження прослуховування альбому “Godsdog”
< Спеціально для заблудлих овець, для того щоб
відвернути їх від згубної релігійної стезі і навернути на людську дорогу >
Дві композиції 9) “Godsdog” і 10) “Low Budget Hotel” ми слухаємо, як то кажуть, «гальопом по Європі», що
перейти до прикінцевої частини альбому з правдими шедеврами.
11. Time Slips (А Час Минає) - ритмічний, меланхолійний трип-хоп у
виконанні Карла Фріерсона і незабутній тромбон Отто поринають вас (маю на увазі
всіх нормальних слухачів, а не тільки заблудлих душ) у приємні спогади про… тихі,
літні вечори на затишній терасі, з філіжанкою кави на столику, а попереду
розгорнулося казкове море з призахідним сонцем, яке своїм багряним вечірним
промінням огортає терасу. Так минає час у вічних спогадах про приємне…
12. Havana Moon (Місяць Над Гаваною) - взагалі-то цю компоцицію можна
вважати передвісником наступного альбому “Death By Chocolate”: зумисний ретро-мотив у
виконанні напівкубинця Роя Рандольфа з латино-американським смаком цілком би
пасував до цього напрочуд вінтажного альбому. Але про нього, звичайно, потім, а
так, то маємо музику 20-30 рр., вокал португальською (на якійсь, певно, португальській
колонії у Лат. Америці) - оці музичні складові, до чого так тяжіє Піт
Баумґартнер…
… котрий до того ще й полюбляє експериментувати.
13-ий трек “Information” із когорти тих, де полюбляють додавати специфічні
голоси доходжалих чоловіків з їхньої неповторною вимовою крізь зуби…
14. Next Message - неквапливий рок-н-рол
15. Radio Sol - «Радіо Соль» - щонаймовірніше, то радіостанція
«культурного» формату на пд. узбережжі Іспанії. Підготовча до останнього
«треку-бомби» композиція у стилі мамбо. Класичний De-Phazz, як на мене!
ANCHORLESS … (Енколес)… Просто вмикаємо play і поринаємо у солодке
дрімотне марево…
| Цитата: | 16. Anchorless
across the sea
across the deep blue sea
across the sea
across the deep blue sea
anchorless across the sea
a lifetime every mile
some are listening, there will be
eternity will be for a while
across the deep blue sea
time goes by without a moon
planets seem to die
into a distence a universe
down to my surprise
across the sea
across the deep blue sea
across the sea
across the deep blue sea
time goes by without a moon
i know you will agree
the things we called reality
is what it seems to be
across the sea
across the deep blue sea
across the sea
across the deep blue sea
the things we called reality
is what it seems to be
across the sea
across the deep blue sea
across the sea
across the deep blue sea
the things we called reality
is what it seems to be
across the sea
across the deep blue sea
across the sea
across the deep blue sea
some are listening, there will be
eternity will be for a while
across the sea
across the deep blue sea
across the sea
across the deep blue sea |
***
Через море-океан
Без вітрил пливемо,
Там далеко небокрай
До нього допливемо.
***
На одному з форумів числених прихильників «фазів» цю пісню визнали найкращою
всіх часів і народів! Отак, не більше не менше. І в цьому, як на мене, є глузд.
Фантастична музика! Легка, спокійна, трошки меланхолійна у виконанні Пет Еплтон
так і породжує шум океанських хвиль, котрі ладні поринути вас у незвідану
глибочінь звуку.
Навіює думки з Океаном дивовижної планети Соляріс Станіслава Лема - як відомо,
найкращого своєю чергою фантастичного роману всіх часів і народів.
“Anchorless”, власне, й означає «пливти без вітрил», «плавом».
Надобраніч! І щоб вам «пси господні» (Godsdog) не снилися! А хай насниться безлюдний
острів в океані завбільшки в велику клюмбу, з білим сліпучим піском та двома
високими тонкими пальмами з кокосами у вітті. І ви, що сидите на крайчику берега,
підібгавши до себе коліна, вдивляєтесь у широку далечінь… Тепла, ніжна океанська
хвиля лагідно лоскоче вам ноги…
Солодких снів! 
|
|
|
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
