| Сторінки:
1
2 |
Demyan
Почесний Академік
Повідомлень: 2722
Зареєстрований: 15-4-2004
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: кращий ніж вчор
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Odarka
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Соломія Федушко
Але ж бувають випадки, що чоловіки твердять, що місце жінки на кухні і все! Як там
німців, три К: Küche, Kirche, Kinder (кухня, церква, діти). І що в цій ситуації робити жінці?
Терпіти? |
Послати такого чолвіка під три чорти
Проблема вирішена |
Чому??? Але ж є такі жінки які люблять бути тільки на кухні, от і знайдуть одне
одного - він на роботі вона на кухні і будуть щасливі.
|
|
|
Соломія Федушко
Модератор
Повідомлень: 1910
Зареєстрований: 7-7-2009
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: щаслива
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Demyan
Випадки бувають різні, є тому і люди різні. Якщо не хочете такого чоловіка то не
вибирайте такого тай все |
Та всі ви (чоловіки) 'білі і пухнасті' до весілля, а ось після показуєте свої зубки і
принципи....
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Odarka
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Соломія Федушко
Але ж бувають випадки, що чоловіки твердять, що місце жінки на кухні і все! Як там
німців, три К: Küche, Kirche, Kinder (кухня, церква, діти). І що в цій ситуації робити жінці?
Терпіти? |
Послати такого чолвіка під три чорти
Проблема вирішена |
Послати чоловіка? імхо, це вже занадто карденально! А якщо він туди і піде, куди
його послати і не повернеться?  Одна моя
знайома після подібної "приємної" розмови залишилась сама з дитиною....
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Demyan
Чому??? Але ж є такі жінки які люблять бути тільки на кухні, от і знайдуть одне
одного - він на роботі вона на кухні і будуть щасливі. |
Я мала на увазі тих жінок, які не є щасливими, проводячи весь час на кухні і в
турботах про дитину.
|
|
|
Odarka
Почесний Академік
Повідомлень: 1970
Зареєстрований: 17-2-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: вже йде до зими
|
|
Так...стоп, я щось не розумію і з чловіком-деспотом вона нещаслива і без чоловіка
нещасна. Тоді, вона повинна послати чоловіка деспота і знайти чоловіка який би
зробив її щасливою.
То ви так і пишіть, що роботи для того, щоб не почувати самотності, коли мій чоловік
від мене піде ( чи я його вижену?).
Є кілька варіантів:
1) Поговорити з чоловіком, сказати, що мене таке життя не влаштувує. Якщо любить
дасть змогу жінці реалізовуватися.
2) Поставити чоловіка на своє місце, жінка ходить на роботу заробляє гроші, а він на
кухні і бавить дитину))
3) Ну варіантів безліч))))))))
я так довго мовчав
ти ж бо знаєш як важко було мені в сутінках
вустами вологими на добрі слова натрапляти
|
|
|
Соломія Федушко
Модератор
Повідомлень: 1910
Зареєстрований: 7-7-2009
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: щаслива
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Odarka
... знайти чоловіка який би зробив її щасливою. |
імхо, це найбільш підхожий варіант! Але почуття до чоловіка-деспота залишились , а до одруження був 'хоч до рани прикладай'.
Мабуть, велике значення має той факт, що подруга заміж 'вискочила' в 19.
|
|
|
Онук Юрій
Дійсний член
Повідомлень: 228
Зареєстрований: 10-12-2006
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Нірвана
|
|
| Цитата: |
Але ж бувають випадки, що чоловіки твердять, що місце жінки на кухні і все! Як там
німців, три К: Küche, Kirche, Kinder (кухня, церква, діти). І що в цій ситуації робити жінці?
Терпіти? |
Це стається лише тому що ці люди про таку ситуацію ні разу в житті не говорили це
раз, по друге вони не родина, а лише поганий репертуар театру на сцені життя! Ви
повині памятати те що обіцялися одне одному беручи шлюб хоч до церкви і релігії я
ставлюся специфічно і маю на це свою думку та знаю лише одне що слова які Ви
промовляли в той момент написав не просто св'яшеник чи літописець а досвід,
болючий досвід життя і переживань, втарт,розчарувань і болю душі та тіла. І гра в
житті хто перець, а хто ні нічого не вартий, не варто так як за мить можна стати ні
ким і ні чим, або ж тим про кого пам'ятатимуть вічно. Історія наводить багато
прикладів. Особисто за своє життя це гарно показав Іван Павло ІІ як можна стати
тим кого цінують і тим який цінує (памятаєм про моє відношення до церкви розглядаю
тут постать як простого семртного), мав нагоду на власні очі переконатися в тому
що ця людина не ділила ні людей, ні сім'ю, ні релігію зокрема на + чи - . Тому якщо
цінуєте те що Ви родина, що він чи вона Вас кохає, що росте дитятко, Вам і в голову
не прийде ділити хто що робить і хто дома чи хто на роботі, пануватиме лише одна
мета зробити щоб родині було добре і щоб родина мала змогу це добро дати іншим. І
всеодно двірник це чи олігарх, медсестра це чи судя, це щаслива родина. Отож коли
примушують (Küche, Kirche, Kinder) тікайте це не родина і Ви там зайві, не рубайте на
корінні свою змогу бути чатинкою родини (щасливої родини). Не погано цю тему
викладають знаю з свого досвіду у передшлюбних науках що провадить церква, я для
себе викинув з цього навчання слово церква лишив тільки науку і задоволений що
чув і бачив, одне мене не покоїть що відсотків 70% там просто тому що так треба от і
маємо не рівенство в родинах, кожен другий шлюб що найбільше 3-4 місяці триває і
звісно ось тобі такі теми на форумах. Сумно... і болісно. Не мобілки чи становеще
нас красять і дають нам на прожиття, а наше ставлення до цього життя. Маю меньше в
грошах ніж Ахметов чи будь хто там, але я можу сказати що я люблю своє життя і тих
хто мене оточує і вони його люблять і цінують, а от перші все ніяк не можуть цього
купити за гроші. Тож як казав В.Висоцький, думайте самі - мати чи не мати, казати чи
ні, робити чи ні. А взагалі шануйтесь бо віру що всі цього варті. І не кажіть мені яж
його так кохаю чи я її просто обожнюю і буду все терпіти нехай робить як знає, Ви
відверто скажете самі відповідь на своє питання і не правдиву так як кохання (воно
взаємне) тобі ж рівне і Ви коли зустріли одне одного саме шукали взаємності а тоді
вже кохання аж до рання то деж зараз воно вітікло на які зупинці вийшло геть, по
говоріть про це і спробуйте повернути на ту зупинку, якщо невдало то біжіть геть
одне від одного бо було у Вас не кохання, а лише з вечора до рання.
|
|
|
Онук Юрій
Дійсний член
Повідомлень: 228
Зареєстрований: 10-12-2006
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Нірвана
|
|
| Цитата: |
імхо, це найбільш підхожий варіант! Але почуття до чоловіка-деспота залишились , а до одруження був 'хоч до рани прикладай'.
Мабуть, велике значення має той факт, що подруга заміж 'вискочила' в 19.
|
Ви впевнені що залишилися??? Сумніваюся почуття річ взаємна і вони завжди мають
адресата, а якщо той змінив адресу то це лист в безодню.
|
|
|
Ярема П.
Почесний Академік
Повідомлень: 2222
Зареєстрований: 10-2-2005
Нема на форумі
Настрій: І навіщо я день почав з читання новин?
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Odarka
Так...стоп, я щось не розумію і з чловіком-деспотом вона нещаслива і без чоловіка
нещасна. Тоді, вона повинна послати чоловіка деспота і знайти чоловіка який би
зробив її щасливою.
То ви так і пишіть, що роботи для того, щоб не почувати самотності, коли мій чоловік
від мене піде ( чи я його вижену?).
Є кілька варіантів:
1) Поговорити з чоловіком, сказати, що мене таке життя не влаштувує. Якщо любить
дасть змогу жінці реалізовуватися.
2) Поставити чоловіка на своє місце, жінка ходить на роботу заробляє гроші, а він на
кухні і бавить дитину))
3) Ну варіантів безліч)))))))) |
Щось Соломія прийняла це дуже сильно до серця. Ну не всі такі рішучі, а ще купа
всяких комплексів, типу не знайду іншого, хто на мене розведену подивиться, а може
він не такий поганий і т.д. Звичайно, можна рубанути з плеча, і все почати заново,
але не багато на таке зважаться, скажімо, після 35-40. Хоча хто знає, всяке буває. Та і
чоловіки різні, як йому в башку з дитинства заклали, що він цар і бог, так він таким
і буде, якщо на роботі йому не дають реалізуватися, то він в хаті буде
реалізовуватися, гноблячи і т.д. Від такого копійки не діждешся, не то що спільного
бюджету.
|
|
|
Odarka
Почесний Академік
Повідомлень: 1970
Зареєстрований: 17-2-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: вже йде до зими
|
|
Я взагалі не розумію тих жінок, які вночі лежать і плачать в подушку і чекають від
чоловіка ніжності і тепла, якого він не дає. Треба про це кричати, говорити,
потрібно діяти.
У мене була подібна ситуація...я більше так не хочу...звичайно, у мене не було
дитини.
Моя мама нас з братом виховала сама і нічого виросли, маємо вищу освіту і ніби
чогось таки добилися в житті. Звичайно, в мами була інша ситуація, батько помер.
Але жінка не повинна жити з чоловіком, який її не цінує яко особистість і робить її
нещасною. Це неправильно. Потрібно перестати боятися і світ відкриється перед
тобою. Не наодному чоловікові світ клином зійшовся.
Сама Соломія написала, що він перед шлюбом був "хоч до рани прикладай"...то хай його
дружина з ним побалакає. Запитає, що сталося? Чому він змінився? Можливо, цю
проблему можна вирішити? Це дуже важака ситуація...але потрібно про це говорити і
діяти.
я так довго мовчав
ти ж бо знаєш як важко було мені в сутінках
вустами вологими на добрі слова натрапляти
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
| Цитата: |
Я взагалі не розумію тих жінок, які вночі лежать і плачать в подушку і чекають від
чоловіка ніжності і тепла, якого він не дає. Треба про це кричати, говорити,
потрібно діяти. |
Точно! Уявив собі - підходить до мене така собі молоденька симпатична колега, і
каже "мені чоловік вночі не дає ніжності і тепла. Давай трохи поговоримо про це,
щось вдіємо"
Є речі, про які "кричати, говорити" є малоефективно.
|
|
|
Odarka
Почесний Академік
Повідомлень: 1970
Зареєстрований: 17-2-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: вже йде до зими
|
|
та не з Андрієм Пелещишиним говорити, а з власним чоловіком. Потрібно РОЗМОВЛЯТИ
зі своїми чоловіками та жінками про проблему і вирішувати її РАЗОМ. А не з
колєгами по роботі
я так довго мовчав
ти ж бо знаєш як важко було мені в сутінках
вустами вологими на добрі слова натрапляти
|
|
|
Онук Юрій
Дійсний член
Повідомлень: 228
Зареєстрований: 10-12-2006
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Нірвана
|
|
Думаю і з колегами по роботі поговорити можна якщо довіряєте цим людмя і вони
знають добре Вас обох і мають здоровий глуз в голові то можуть часом порадити
досить добре рішення бо часами з сторони більше видно і в кому саме проблема у
подружі. Просто люди в міру своєї вихованості не говорять Вам того щоб не
зройнувати стосунків чи просто рахуючи байдужо не моє це діло.
|
|
|
Соломія Федушко
Модератор
Повідомлень: 1910
Зареєстрований: 7-7-2009
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: щаслива
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Онук Юрій
Тому якщо цінуєте те що Ви родина, що він чи вона Вас кохає, що росте дитятко, Вам і
в голову не прийде ділити хто що робить і хто дома чи хто на роботі, пануватиме
лише одна мета зробити щоб родині було добре і щоб родина мала змогу це добро дати
іншим. І всеодно двірник це чи олігарх, медсестра це чи судя, це щаслива родина.....
Не мобілки чи становеще нас красять і дають нам на прожиття, а наше ставлення до
цього життя. Маю меньше в грошах ніж Ахметов чи будь хто там, але я можу сказати що
я люблю своє життя і тих хто мене оточує і вони його люблять і цінують, а от перші
все ніяк не можуть цього купити за гроші. |
+1 але, на жаль, сьогодні часто одною з складових вибору дружини/чоловіка є її/його
матеріальних стан. А любов, якщо така є, відкладають на другий план...
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Онук Юрій
... кохання (воно взаємне) тобі ж рівне і Ви коли зустріли одне одного саме шукали
взаємності а тоді вже кохання аж до рання то де ж зараз воно втікло на які
зупинці вийшло геть, поговоріть про це і спробуйте повернути на ту зупинку,
якщо невдало то біжіть геть одне від одного бо було у Вас не кохання, а лише з
вечора до рання. |
Де ж є певність, що то та сама людина? Можливо, то було просто захоплення,
пристрасть, яка минула... Бувають же випадки, коли зустрічаєш "свою другу
половинку помаранчі". коли вже "окільцьована(ий)" і повороту назад нема..
|
|
|
Лінда Коваль
Дійсний член
Повідомлень: 121
Зареєстрований: 25-7-2009
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: замислений
|
|
| Цитата: | Оригінальне повідомлення від Соломія Федушко
Де ж є певність, що то та сама людина? Можливо, то було просто захоплення,
пристрасть, яка минула... Бувають же випадки, коли зустрічаєш "свою другу
половинку помаранчі". коли вже "окільцьована(ий)" і повороту назад нема..
|
Знаєте, зараз напишу те, за що з мене постійно кпинять колєжанки на роботі, але... я
справді вважаю, що справжня любов народжується і зростає у шлюбі, і якщо вона
"пішла", то, значить, було велике небажання обох трудитися над її збереженням; і яку
б "половинку" потім не зустріла людина, якщо в неї і надалі ця лінність буде
споглядатися, кінець буде такий самий. Як із зернятка виростає паросток, так і з
пристрасті можна і треба зростити справжню любов. Я сама виходила заміж у 18 років
з великого захоплення.  Всякого було, що
є, то є... Але 15 років разом - таки зростає любов... потроху 
Бути сильним - це як бути леді; якщо ви мусите доводити це іншим, це - не так. (с)
Маргарет Тетчер
|
|
|
Тамара Слодска
Новак
Повідомлень: 6
Зареєстрований: 17-8-2011
Нема на форумі
|
|
У нас в родині ми приймаємо рішення про великі покпках обидва, у нас немає такого
що хтось когось ставить перед фактом, ми спілкуємося. У мене більшу часто грошей
заробляємо чоловік, з цього можна сказати що фінансами в будинку завідує він.
|
|
|
Oleksij Kulko
Дописувач
Повідомлень: 78
Зареєстрований: 11-2-2010
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Навіть, коли мова йде про якийсь подарунок на річницю? 
Куме, а шо то є "Форматірованіє діска Це 90% завєршено?"
|
|
|
Елена Войтович
Дописувач
Повідомлень: 65
Зареєстрований: 23-8-2011
Нема на форумі
|
|
У нас в сім'ї присутнє правило:"Ми подумали і я вирішила..." 
|
|
|
Каріна Крутченко
Новак
Повідомлень: 15
Зареєстрований: 30-3-2012
Нема на форумі
|
|
ми про усе вдвох вирішуємо..
|
|
|
| Сторінки:
1
2 |
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
