16 січня і 23 січня о 17.45 на радіо “Промінь” у передачі “Нація”....
Прес-реліз № 545
“Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”
Радіорозповідь
Дві неділі поспіль, 16 січня і 23 січня о 17.45 на радіо “Промінь” у передачі “Нація”
слухайте розповідь Романа Коваля про його нову книжку. В ній розповідається про
Михайла Гаврилка – скульптора, художника, поета, четаря УСС, повстанського
отамана.
Доля Михайла Гаврилка, уродженця Полтавщини, тісно пов’язана з долею українців
Австро-Угорщини та Російської імперії, адже в історію він увійшов не тільки як
митець, але і як провісник Самостійної України, як організатор війська
(Українських січових стрільців та Сірої дивізії Армії УНР), яке і мало здобути
національну свободу.
Михайло Гаврилко – творець бурхливої Шевченкіани. Тараса Шевченка він увічнив у
погруддях, пам’ятниках, барельєфах, горельєфах, портретах, медальйонах та у
слові. Тарас Шевченко був для Гаврилка, поруч із князем Святославом, головною
фігурою української історії та української духовності. Гаврилко вважав, що
“кожне слово Шевченка-пророка паде, як стріла божого грому, ведучи в шалений бій
найпалкіші серця найкращих синів Україні за неї”. З вогненним словом Шевченка
полтавський козак пішов у бій проти Російської імперії, громадянином якої був,
пішов, бо вона поневолила його Батьківщину. Під час Першої світової війни ведучи
до бою свою чоту, сформовану з гуцулів та галичан, він звертався до Дажбога, щоб
той охоронив його вояків, і до Сварога, щоб накидав на ворогів блискавок. Попри
таку дивовижну для греко-католиків поставу, Михайло Гаврилко став одним з
найулюбленіших старшин січового стрілецтва.
Про Михайла Гаврилка хотів написати повість Юрій Липа, але трагічна смерть не
дала йому здійснити свої плани. Ця книга є спробою втілити мрію Юрія Липи, який
вважав, що “широке полотно його пригод, поданих у повісті, викликало би більше
цікавості, як не один західноєвропейський динамічний роман”.
Прес-служба Історичного клубу “Холодний Яр”
Koval_r@ukr.net
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
