Форум Рідного Міста
Ви не ввійшли [Ввійти - Зареєструватися]
Вниз

Версія для друку  
Автор: Тема: Я знаю, що ти прочитаєш
Зіронька
Дійсний член
***



Повідомлень: 183
Зареєстрований: 23-5-2003
Нема на форумі

Настрій: вересневий

wink.gif написано 11-2-2011 у 00:03
Я знаю, що ти прочитаєш


Щось мені не спиться.

Взялася розбирати старі папери, які оце в січні з дому привезла.
Деякі підручники з моєї одеської юристики, кілька конспектів.
(Знала б, як життя складеться, не вимальовувала б так трьома різними кольорами теми лекцій...)

А в одному на останніх сторінках невідправлені листи одному шляхетному громадянинові.
Аж перевернулося всередині все.

Боже ж мій, як я тебе любила...
Так по-дитячому сильно, як зараз би вже й не змогла. І так страшно стає, коли усвідомлюю, що, напевно, такого почуття в мене вже ніколи не буде.

І наскільки те почуття (не ти, не зазнавайся), саме почуття, вплинуло на становлення моєї особистості.
Зі скількома незвичайними людьми я познайомилася, коли ходила львівськими інтернет-форумами, бо вони ж до тебе ближче...

За одного навіть ледь заміж не вийшла. Ех, Микола... Талановитий дядько, але п"є сильно. Він мені Галичину по-справжньому відкрив. І мамі подобався... І роботу мені навіть у Львові був уже підшукав.
Хвалити долю, вчасно схаменулася. А він мужеві моєму синьо-жовтий прапор поштою прислав.
І досі не одружився. Ми тепер по скайпу пару разів на тиждень політику і порносайти обговорюємо.

А ті поїздки до Львова. Щороку, у травні.
Батькам не говорила. Подружка контролювала мою присутність на цьому світі по мобільному, а я мала цілих 12 годин наодинці з МІСТОМ.
І спочатку то було ТВОЄ місто. А потім стало моїм МІСТОМ.
Місто, де живе моє серце...

За ці три останні роки, мені щороку наприкінці травня трохи чогось не вистачало. Чогось дуже важливого.
І коли ми цього серпня їхали машиною до моїх батьків, я настояла, що зупинимося саме у Львові.
Мабуть, з такими палаючими очима розказувала чоловікові про незвичайність Лемберга, що він набрався мужності і погодився ночувати вже після Польщі.
Боже, яке то було щастя - після 18 годин їзди, безсонної ночі і теплого прийому на митниці в"їхати у сірий, брудний і обідраний Львів.
Мій Вінні-Пух тільки похмуро сопів, коли шестимісячний незайманий мерседес аж гикав на страшній бруківці по Городоцькій.
Якимись заплутаними вуличками добра тьотя з навігатора таки вивела нас на Матейка, 6.

"Дністер" я вибрала не випадково. Такий собі емоційний онанізм: На Матейка, 4 був колись Миколин "офіс". А внизу, під парком, крайня лавочка справа від Франка - та, де ти мені "11 хвилин" переказував.
(Все хотіла спитати, що ти думав тим сказати? В пошуках таємного змісту я того ж тижня перечитала всього Коельйо, якого змогла дістати. І прийшла до висновку, що єдина гідна річ у нього - то "Алхімік". Решта - попса.)


Чемних фраз кам"яні обривки...
...А у Тебе - зелені очі...
Місто Привидів і Бруківки
захистити мене не хоче...

Це я, здригаючись у риданнях у тамбурі того плацкартного вагону, сочіняла такі трагічєські стіхи. Про тебе ще хтось колись стіхи (трагічєські!) сочіняв?
А квиточок з того трамваю, яким ти мене тоді на вокзал проводжав, десь загубився.



Шкода, пізно вже. Я б тобі ще розказала, як я моє змучене щастя того ж вечора Львовом водила. І як він мені, пізно вночі вже коли ми піднімались назад до готелю, сказав: "А це місто справді незвичайне."
А він у мене чоловік ну зовсім не романтичний. Тому тут же додав: "Шкода, що таке запущене."
Але я знаю, що наступного разу ми знову ночуватимемо у Львові.

Завтра рано вставати.

Такої світлої ностальгії в мене вже давно не було.

Спасибі тобі.
За Миколу, за Форум Рідного Міста, за Мирославу, за Львів, за ці невідправлені листи на останніх сторінках конспекту з історії держави та права, за це спокійне, без трагічних віршів, почуття до мого м"якенького вредного Вінні-Пуха.

Я люблю ту дівчинку, яка так любила тебе. Мені її зараз дуже не вистачає.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Елена Войтович
Дописувач
**



Повідомлень: 65
Зареєстрований: 23-8-2011
Нема на форумі


[*] написано 4-9-2011 у 21:33


Ого... Я ледь не просльозилася :( Чудовий монолог.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Оля Покровецька
Дійсний член
***

Фотографія користувача


Повідомлень: 116
Зареєстрований: 20-11-2011
Місто: Броди
Нема на форумі

Настрій: переддипломний

[*] написано 2-12-2011 у 17:40


....гарно...так гарно:rolleyes:





Все в житті є щастям...
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача

  Догори

Статичне дзеркало форуму

Львів
Pоwered by XМB
Developed by Avеnture Media & The XМB Group © 2002-2006



Інші проекти:
Наука-Онлайн - Об'єднання українських науковців
Львів - Фотоблог міста
ІБАС. Інформаційна, бібліотечна та архівна справа - Сучасна освітня спеціальність
School review 8551
Реклама:
Только у нас жемчуг на любой вкус