Форум Рідного Міста
Ви не ввійшли [Ввійти - Зареєструватися]
Вниз

Версія для друку  
 Сторінки:  1  2    4    6  ..  9
Автор: Тема: Чи заборонити дітям відвідувати богослужіння? або Ізоляція неповно...
Чарівник з міста Гамельн
Академік
****



Повідомлень: 495
Зареєстрований: 14-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 7-6-2003 у 19:11


Репліканту

Або в мене глюки, або не пройшло й дня, як ти взяв і переписав своє останнє повідомлення, змінивши свою думку на 180 градусів і не залишивши від початкового тексту ані піщинки...

Ні, я розумію, що ніхто не забороняє редагувати свої повідомлення, але... просто не зрозуміло, як їх тоді сприймати :-)

Зі сторони це виглядає так, ніби в твоїй свідомості співіснує цілий "Ensemble Of Shadows" (як мінімум, Реплікант10322195 та Реплікант10322196), який ніяк не може поділити фізичне тіло :-)

Може, принаймні, підкажеш якийсь проміжок часу, після якого твої повідомлення вже можна сприймати як "Final Edition"?


Андрію S.

Я відповім тобі трохи пізніше (зараз в мене зовсім немає вільного часу).


Love is God
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Реплікант10322195
Дійсний член
***



Повідомлень: 104
Зареєстрований: 22-1-2003
Місто: Газова школа-виставка
Нема на форумі

Настрій: Божественний

[*] написано 7-6-2003 у 22:33


2 Чарівник
^__^
"Final Edition" раджу вважати останню версію.
Справа в тім, що я написав не подумавши і ... за 45 хв. скорегував своє повідомлення.
Самому трішки дивно, що думки змінилися на 180 градусів.





Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя. (c) С.Галябарда
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Чарівник з міста Гамельн
Академік
****



Повідомлень: 495
Зареєстрований: 14-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 25-6-2003 у 16:16


To Андрій S. (1/2)

Sorry, що починаю з "дефрагментації" твоїх повідомлень, але...


> Я до речі те ж саме можу сказати про протилежні роздуми: Бога не має, якщо хтось твердить що він є то нехай мені докажуть, нехай мені покажуть і тд... це теж можна сказати циклічна логіка.

Відкрию тобі одну "таємницю": те, що ти описав, як раз і є ЛОГІКА :-) Справжня логіка. На яку (і тільки на яку) повинна спиратись будь-яка діяльність розуму, щоб мати право називатись "розумовою".

"Покемонів не існує. Якщо хтось твердить, що вони є, то нехай мені це докажуть, нехай їх покажуть і т.д."

Це теж "циклічна логіка"?


> Не є доречним пробувати доказувати про існування Бога, коли людина apriori (попередньо) відкинула цю істину

Логічна помилка вже на самому початку. Апріорі (попередньо) для людини ніяких істин не існує. Взагалі. Лише чиста дошка, на якій нічого немає. Тому казати, що хтось щось апріорі відкинув - недоречно.


> Віра в Бога є також даром.

Конкретизуй, будь ласка, свою думку.


> Але не може йти мова про пізнання математичне. Є різні рівні пізнання.

Напиши докладніше, що ти маєш на увазі.


> "В житті людини набагато більше істин, у які вона просто вірить, чим тих, вірогідність яких вона установила самостійно. Хто може перевірити незліченні результати наукових досліджень, що лежать в основі сучасного життя? Хто може самостійно проконтролювати потік інформації, що щодня надходить із усіх кінців світу і звичайно вважається правдивою

Звичайно, ВСЕ перевірити неможливо. Але можна перевірити БУДЬ-ЯКІ КОНКРЕТНІ результати наукових досліджень або БУДЬ-ЯКУ КОНКРЕТНУ інформацію.


> Людина - шукаюча істота - вона, також живе вірою в інших. Віруючи, кожна людина довіряє знанням, отриманим іншими.

Ти повіриш у будь-що, що тобі скаже хтось інший тільки тому, що він це тобі сказав? Напевно, що ні. Тому... яку саме думку ти хотів передати за допомогою даної цитати?


> Тут варто визнати наявність деякого протиріччя: з одного боку, здається, що знання, засноване на вірі, є недосконалим і повинно поступово удосконалитися за рахунок свідчень, що здобуваються ;

Так.

> з іншого боку - віра часто багатша в порівнянні зі звичайним пізнанням, заснованим на безперечних доказах, тому що вона збагачена міжособистісними відносинами і використовує не тільки пізнавальні здібності інтелекту, але і більш глибоку здатність довіряти іншим людям, установлювати з ними більш тісні і тривалі відносини."

"Полный бред". Спробуй перечитати вище написане вдумливо.

Давай ще раз: те саме, але продумано та аргументовано.


> Бо не завжди ми є в силі і в можливості особисто пізнати і переконатися в достовірності тої чи іншої речі чи істини і тоді маємо потребу в інших, яким ми довіряємо.

Все правильно! Але в цьому і полягає найголовніше питання/проблема: ЯКИМ ЧИНОМ ВИЗНАЧАТИ ТИХ, КОМУ ТРЕБА ДОВІРЯТИ, А КОМУ НЕ ТРЕБА? Один каже, що Бог є, другий каже, що його немає, а третій, що це взагалі не має ніякого значення. Кому з них довіряти?


> Записки Істориків не християн, які стверджують про існування Ісуса Христа, в якому Господь Бог так близько об'явився людині.

Те саме: як бути щодо істориків (наприклад, Цельса), які стверджують, що якщо Ісус і існував насправді, то був не сином Бога, а просто ще одним єретиком?


> і продовжуються виявлятися постійно віками

А конкретні факти можна?


> Мені здається, що не є правильна поведінка відкинути якусь істину без особистого наближення до неї. А лише так собі без ніякого обґрунтування...

І знову та сама логічна помилка: істини не відкидаються, вони приймаються (при достатньому обґрунтуванні). Тобто не потрібно обґрунтовувати ВІДСУТНІСТЬ чогось - потрібно обґрунтовувати НАЯВНІСТЬ чогось.


> ідучи за течією яка є можливо в моді

Що у нас (в Україні) зараз (на початку 21-го століття) є "в моді"? Правильно, християнство. Так що там на рахунок тих, хто "іде за течією"? :-)


> Це те саме, як би я відкинув закон Ньютона або Піфагора не спробувавши достовірності їх навчання

Закони Ньютона або Піфагора 1. теоретично доведені, 2. експериментально підтверджені, 3. будь-хто може їх перевірити. Ти стверджуєш, що з християнством все точно так само? Якщо так, то обґрунтуй це, будь ласка.


Love is God
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Чарівник з міста Гамельн
Академік
****



Повідомлень: 495
Зареєстрований: 14-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 25-6-2003 у 16:17


To Андрій S. (2/2)

Мені здається, що на поставлені тобою в останньому повідомленні запитання відповідь можна знайти в попередніх повідомленнях, де це вже обговорювалось, але повторю ще раз.


1. Так, кожна людина зазнає від інших людей різноманітних впливів (релігійних, політичних, рекламних і т.п.), повністю позбутись яких неможливо. Але, по-перше, принципова недосяжність ідеалу аж ніяк не є приводом для бездіяльності (ПОВНІСТЮ позбутися корупції також неможливо) - ми повинні зменшити цей вплив настільки, наскільки це можливо, а по-друге, якщо доросла людина в тій або іншій мірі може аналізувати та контролювати впливи на неї, то дитина цього просто не може зробити, і такий вплив майже завжди перетворюється на промивку мозків.

Отже, ми говоримо власне про неповнолітніх. Тому закиди на кшталт "Але чомусь я і мої друзі, які проходимо кожного дня біля цього місця, не стали мусульманами" мені не зрозумілі.


2. Наразі ми говоримо про ІДЕОЛОГІЧНИЙ вплив. Тому футболки NIKE/ADIDAS - це вже дещо інше (хоча, взагалі-то, суть така сама: неозброєним оком видно (на мою думку, виключно негативний) вплив на дітей, наприклад, реклами WC Donalds). А щодо візуальних ознак приналежності до певної партії - звичайно, це буде "те саме" (тобто ідеологічний вплив).

Ти моє найперше повідомлення, взагалі, повністю читав чи тільки по діагоналі? :-)


Таким чином. Якщо тобі є що сказати в цій дискусії, то я чекаю на твою конструктивну, продуману та аргументовану відповідь - особисто мені абсолютно не цікаво перетворювати обговорення на Counter Strike.


Love is God
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Чарівник з міста Гамельн
Академік
****



Повідомлень: 495
Зареєстрований: 14-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 4-7-2003 у 10:40


Знайшов в Інтернеті ще одну статтю на тему "Діти vs. Релігія", яку і пропоную Вашій увазі (без жодних коментарів).


Матеріали
Єпархіального Собору
Коломийсько-Чернівецької Єпархії
Української Греко-Католицької Церкви
“Душпастерство в світлі вимог нового часу”

м. Коломия
24-25 грудня 2001 р.Б.

--------------------------------------------------------------------------------

"НЕ ЗАБОРОНЯЙТЕ ДІТЯМ ПРИХОДИТИ ДО МЕНЕ"

Проблеми релігійної освіти дітей та шкільної молоді

Людмила ВОНСУЛЬ, катехит
м. Городенки

З Божою допомогою ми ввійшли в XXI століття, а за нами шлейфом тягнеться невизначеність, як виховати дитину добрим християнином і національно-свідомим громадянином, і взагалі, яке місце має класти Церква в Державній освіті.

Метою цілісного виховання є такий розвиток дитини, щоб з неї виросла доросла людина з розвиненим розумом, волею, добрим серцем. І на цім, мабуть, можна було б зупинитися, якби не відвічне: що розуміємо під поняттям "людина"?

Якщо життя є нічим іншим, як задоволення природних потреб, то в такому матеріалістичному світогляді виховання дитини буде спрямоване на вироблення здібностей і сили вміти боротися за виживання.

Якщо розглядати дитину як найвище автономне єство, здатне до безконечного розвитку науки, мистецтва, культури; вихователі шукатимуть у розвитку цілої людської природи всі найкращі риси, щоб прямувати до мети гуманістичного розвою окремих осіб людства.

Для нас, християн, виховання напрямлене на набуття всіх чеснот християнського життя. Для нас людина — це архитвір Божий, це Божа дитина, яку треба виховати добрим і вірним сином Божим, гідним, наскільки це можливо, того достоїнства, що перевищує наші розуміння.

Точну і вичерпну відповідь щодо необхідності християнського просвітительства серед дітей знаходимо в Євангелії. Наприклад, у Євангелії від Св. Матвія на запитання "Хто найбільший у Царстві Небеснім?" — чуємо відповідь з уст Ісуса Христа: "Хто, отже, стане малим, як ця дитина, той буде найбільшим у Небеснім Царстві. Хто приймає дитину в моє ім'я, той мене приймає". (Мт. 18; 4, 5). Ще більш проникливе ця ідея висловлена під час благословення Ісусом дітей. Слова: "Пустіть дітей, і не бороніть їм приходити до мене, бо Царство Небесне належить таким" (Мр. 10, 14). Є своєрідним заповітом і пересторогою для любителів відокремлення дітей та молоді від Церкви.

Коли дитину приводять до Храму, її вводять у церковну спільноту. Це нам нагадує, що катехиза і зростання у вірі відбувається в Церкві.

Великий духовний провідник та пастир Української Церкви Митрополит Андрей Шептицький сказав такі слова: "Як скульптор із глини формує постать мистецького твору, так священик і катехит, працею не менше мистецькою, у м'якому воску дитячої душі виробляють образ і подобу самого Ісуса Христа. Вони неначе малюють Христову ікону й, очевидно, чим більше в цю роботу вкладають старанності, вміння, мистецького знання..., почуття і потреб її характеру, її похибок і пристрастей, чим більше в цю роботу вкладають своєї молитви й жертви, тим вищим і ліпшим виходить мистецький твір їх рук".

"Основи виховання і мета його, а значить і головний його напрямок різні в кожного народу і визначаються народним характером, — зазначив К. Д. Ушинський.

Дві тисячі років тому Ісус Христос проголошував науку в культурі того часу і народу, серед якого він жив. Святий апостол Павло проповідував грекам ту саму Євангелію в контексті їхнього світогляду. Завдяки дії Святого Духа в 988 р. ця ж Євангелія була прийнята в українській культурі. Український народ полюбив свою нову віру, що знайшла своє вираження в мові, пісні, мистецтві, музиці, звичаях. Українська культура стала християнською.

"Незважаючи на схожість педагогічних форм цих європейських народів, у кожного з них своя особливість, своя національна система виховання, своя особлива мета і свої особливі засоби досягнення цієї мети", — К. Д. Ушинський.

Мене завжди цікавило висвітлення питання національної системи родинного виховання в Україні. З тієї мети вивчала історико-педагогічну працю нашого сучасника М. Г. Стельмаховича "Українська родинна педагогіка".

"Історичний досвід показав, — пише автор, — що коли народ має свою демократичну державу, коли інтереси сім'ї і держави збігаються, коли офіційна педагогіка та педагогічна наука взаємодіють з педагогікою народною (етнопедагогікою), то виховання дає відрадні результати. Якщо ж таких умов немає, то як родинне, так і державне виховання зазнає серйозних збитків".

Про виховну роль Церкви на наших теренах він ось що пише:

"Віра й звичаї християнські, які панують у парафії, створені Церквою, є тою духовною атмосферою, в якій діти зростають і розвиваються. Як кожна околиця має свої звичаї, що переходять традиційно на молодше покоління, у такий самий спосіб і передається дух релігійний. Приклад старших веде за собою молодших. Якщо батьки, дідусі й бабусі дотримуються християнських свят і обрядів, не пиячать і не бешкетують, знають повчання церкви, відвідують богослужіння, ходять на цвинтар поклонитися померлим, милосердно ставляться до хворих, убогих і калік, то їхні діти намагаються робити так само.

Отже, Церква впливає на виховання дитини — як опосередковано, через батьків, старших членів сім'ї, та і безпосередньо, через залучення дітей до вивчення катехизму в церкві на недільних школах.

Церква, зважаючи на слова Христові: «Не забороняйте дітям прийти до Мене», приголублює дітей до себе, заохочує до відвідування храму святого, який справляє на них сильне враження неординарністю свого оформлення, іконами, рольовим читанням вголос, співом із співучастю всіх присутніх, проповіддями про життя святих, викликає глибокі емоційні переживання, одухотворює особистість.

Церква має ще такі досить успішні «регулювальники» поведінки дітей та молоді, як Таїна Покаяння, що допомагає кожному з них збагнути, «що добре і що погане», кличе до покути за лихі вчинки, застерігає від хибних кроків, а також святе Причастя, яке спонукає прийняти добродіяння Христа до душі своєї, пізнавати самого себе, осягати чесноти — віру, надію, любов, великодушність».

Актуальними в наш час залишилися настанови Митрополита Андрея Шептицького, який часто наголошував, навчав, заохочував, давав напрямки щодо релігійного виховання: «Не можна собі достаточно з'ясувати того, як важною є наука катехизму для дитини на ціле її життя. Одно слово з Божої науки, висказане ревним катехитом, може на ум і на серце дитини зробити таке враження, що не дасться затерти до старости. Просто цілий напрям життя, найосновніші поняття життя, усі чесноти християнина, а звідти й ціла вартість його праці, залежить від того, чи він замолоду перейнявся наукою віри».

Катехитичний правильник дає нам чіткі вказівки:

П 102: «Віра повинна бути представлена дітям позитивним способом, тому що всі діти, будучи створені на образ і подобу Божу, є добрі. Цю доброту треба помічати, і на ній будувати катехизу. Катехиза, яка говорить, що діти мають прийняти віру через страх, суперечить нашій традиції. Св. Василій Великий нагадує нам: «Якщо ми відвертаємося від зла через страх покарання, ми є в позиції рабів.

Врешті, якщо ми маємо послух тому, що це є добре і заразом любові до того, хто керує — ми є в позиції дітей».

Кожна держава чи національна, яи наднаціональна, чи навіть комуністична, розбудовуючи свою стержневу ідеологію, обов'язково приділяє достатньо уваги на виховання дітей. В Україні зараз особливе становище. Різні її регіони, об'єднані насильницьким способом у різні часи завойовниками, лище тепер отримали можливість виявити свою волю, симпатії, свій спосіб сприйняття тих чи інших релігій. І незважаючи на те, що ми є разом кілька десятиліть, відчуття приналежності всіх регіонів України до однієї держави, єдиного народу ще немає. Тепер, проте, ми добре знаємо, що таке Крим чи південь України, що думають про пересічного галичанина пересічні слобожанці чи закарпатці. Отже, Україна ще немає єдиної національної державної ідеології, і далі точаться дискусії — навколо якої ідеі об'єднуватися та на якій основі будувати цю ідеологію.

Реально в Українській шкільній системі освіти та виховання дітей утворився вакуум: нема чітко сформованої національної ідеї та відсутній чи майже відсутній християнський процес навчання та виховання. Хоча з прийняттям Конституції України стали зрозумілими перспективи розвитку нашого суспільства, а звідси й цілі шкільного виховання. А в Державній національній програмі «Освіта. Україна XXI століття» визначено головну мету виховання. Це передусім «формування особистих рис громадян Української держави, розвиненої духовності. фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури».

На основі сказаного, хочу закликати духовних осіб, вчителів, мирян бути активнішими! Згідно Конституції України, а також державних національних програм ми маємо право вимагати якісного розвитку духовності в шкільних установах, де вчаться наші діти. За нас доброго і корисного нашим дітям ніхто не зробить!

Зате зло не заставляє не себе чекати...

Переглядаючи методичні журнали для вчителів шкіл, зокрема журнал «Позакласний час» у рубриці «На допомогу класному керівнику» я зіткнулася з проблемою молодіжного середовища, яку досліджував заступник директора з виховної роботи ліцею м. Чернівці (П. С. Старовайт). Мова йде про різні угрупування неформальних молодіжних організаціях, які існують в Чернівцях (панки, анархісти, пацифісти, металісти, рокери, репери, гопники, скіни, сатаністи, гранги, класики, кислотники та т.). Як правило, між угрупуваннями неформалів виникають суперечки і не тільки в ліцеї, як пише автор, але й з міськими угрупуваннями. Цитую думку автора праці:

«Я вважаю, що це проблеми не лише дітей, але й дорослих, тих, хто безпосередньо працює з підлітками. Серед шкільної молоді я спостерігаю велике розшарування. Це свого роду заповнення пустоти через повну деідеологізацію суспільства, та й національна ідея не знайшла свого повного втілення і не спрацювала як згуртовуючий фактор. Хвилює мене і те, що йде активний процес захоплення підлітків наркотиками, палінням та вживання спиртних напоїв. А це пропагують деякі музичні стилі».

Яка причина, що школярі прагнуть і ти в неформали? Це — важке самотвердження в житті, яскраво виражені інтереси до ігрових елементів діяльності, яких багато у неформалів — атрибути одягу, групові ритуали. Також важливо враховувати недостатність соціального досвіду підлітків, їх не зовсім розвинуту критичність, при тому прагнення до незалежності і самостійності та високої суспільної активності. Часто до цього підштовхує відсутність зайнятості цікавою та корисною справою в школі та за її межами, відсутність престижного спілкування, неможливість самовираження наявними засобами. Негативний вплив на підлітків чинять сім'ї, які повністю захоплені добування матеріальних засобів існування з низькими духовними потребами та низькою суспільною активністю. Згідно опитування найбільш важливі причини, що спонукали молодих людей піти в неформали — потреба в друзях, чомусь незвичайному, конфлікти в школі й вдома, недовір'я дорослим, протест проти формалізму та брехні.

Хочу зупинитися ще над такою проблемою. Якщо вам приходилося чути так звану музику чи пісню в стилі рок, реп, хіп-хоп, не думаю, що вона приємна для вуха; від неї можна дістати насолоду та поживу для душі. І, як відомо, старше покоління взагалі негативно реагує на подібне. Але тільки не молодь! Вона наскрізь просякла цією отрутою. Рок, реп, низькопробні шлягери вдома, що на шкільних вечорах, на дискотеках від глухого села до Столиці. І навіть заборонені часи та піст не стримують цієї ейфорії. Наші діти йдуть за сатанинськими піснями. І тут нехай золотими літерами згадуються слова Ісуса: «Хай діти прийдуть до Мене...».

Враховуючи сучасні умови та уподобання дітей та молоді, акцентую вашу увагу на необхідності дії катехитичних центрів на кожній парафії на зразок Державних позашкільних установ. Якраз досвід та методи позашкільників у поєднанні з Церквою створили б чудову альтернативу.

На практиці подібне поєднання дає чудові результати. Сам катехит не в змозі охопити велике поле діяльності. А коли приєднуються спеціалісти по вокалу, хореографії, художньо-прикладного мистецтва, драматургії тощо, дітям і цікаво, і доступно, і весело, І ПОВЧАЛЬНО. При тім катехит і священик тримає у духовній формі і вчителів, і учнів.

Катехичний правильник під 103 пунктом ось що радить:

«Господь вчив дітей по-іншому, ніж дорослих. Тож варто при навчанні катехизи дітей використовувати сучасні виховні засоби, зокрема ті, що стосуються стилів навчання, вікових категорій, відповідних методів навчання і ступенів розвитку віри. Оскільки мета катехизації — духовна і психологічна єдність і зрілість нам слід пам'ятати, що віра впливає на розвиток особистості відповідно до культурного середовища, в якому особа формується як християнин».

З досвіду знаю, що коли є однодумці серед духовенства, катехитів і мирян, які працюють і хочуть працювати (дуже важливо, щоб було все необхідне для праці) для того, щоб привести дітей до Христа, народжуються нові духовні пісні, постанови, виступи, зустрічі, проекти. І як приємно коли діти не вимушено сканують «Ми є Божі діти, Ми — Ісусові квіти», а коли їм хочеться співати, то вони співають: «Слава, слава, величаймо Господа».

Плани на майбутнє

1. Активніше впроваджувати в дію уроки християнської етики і моралі в шкільних установах. Духовенству брати активнішу участь у виховних годинах з учнями шкіл.

2. Катехизу впроваджувати через державні позашкільні установи (Будинки школярів, Центри дитячої та юнацької творчості, тощо).

3. Створювати свої установи, духовні центри на зразок католицьких шкіл, це було запропоновано на Соборі в жовтня 1996 року Божого.


Взято з http://www.ugcc.org.ua/ukr/sobor/eparchial/kolomiya-chernivtsi/vons...


Love is God
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Гриця
Дописувач
**



Повідомлень: 60
Зареєстрований: 18-5-2003
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Співаю!

[*] написано 3-8-2003 у 22:27


Включаюсь у дискусію пізнувато, але ось що скажу:
виховували мене ніби без релігійного тиску але хрестили, але до чого дійшла етика у школі - я стала політеїсткою, досить обгрунтовано і аргументовано.
не можна нав*язувати дітям. справжня віра приходить сама. хоча он мені нав*зували - нічого не вийшло. мої боги мене знайшли, і їм не заважало моє хрещення і прохристиянські батьки, які з мене досі сміються, мовляв не знаю я що говорю.
якщо дитина виростає і щось відчуває, нічоо їй не завадить, бо це тоді справді від Бога.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
polidrom
Дописувач
**



Повідомлень: 95
Зареєстрований: 26-6-2003
Місто: Канада
Нема на форумі

Настрій: так собі

[*] написано 4-8-2003 у 00:35


А що таке політеїстка? Чи це слово похідне від політеїзм(поганство)?
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
fish
Почесний Академік
*****



Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі

Настрій: присутній

[*] написано 4-8-2003 у 10:22


Дурниці. Все, чому вчиться дитина, їй нав"язується. Вона сама не вибирає і не може вибирати, китайською мовою говорити, чи французькою, вчити в школі історію чи не вчити і так далі і тому подібне. Про який тиск може бути мова?



карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Гриця
Дописувач
**



Повідомлень: 60
Зареєстрований: 18-5-2003
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Співаю!

[*] написано 4-8-2003 у 14:16


Політеїзм це багатобожжя. Так, від поганства. Тиск це не вчення і навідь не нав*язування, це насильне втовкмачування. На мене з моїм політеїзмом тиснуть батьки, вони мене не вчать і нічого не нав*язують.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Чарівник з міста Гамельн
Академік
****



Повідомлень: 495
Зареєстрований: 14-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 4-8-2003 у 15:42


Гриці

Можеш написати, що таке для Тебе політеїзм, і чому саме на ньому Ти свідомо зупинила свій вибір?

Мені, чесне слово, цікаво :-)



Novy Svet
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Гриця
Дописувач
**



Повідомлень: 60
Зареєстрований: 18-5-2003
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Співаю!

[*] написано 4-8-2003 у 21:09


Для мене нема як такого політеїзму, язичицтва чи багатобожжя. просто я дала більш менш підходяще пояснення людям.
Я з років так 8 говорю з вітром. не просто там сама говорю, але і чую його. спочатку то навіть не було нічого такого, а як дитина я думала шо то так і має бути, нічого дивного мені не було. потім вітер(західний) почав набирати більшої вартості. років у 13 я почала вважати його богом, все ще будучи ніби як християнкою, хоча назвати це так було важко, я просто робила те що казали батьки і ні в чому нічого поганого чи дивного не бачила. Пізніше я почала не розуміти чому маю бути християнкою, якщо той Бог для мене нічого не означає, чому я маю йому молитись і святкувати його світа, якщо вони для мене порожність? Я говорила з вітром постійно. Говорити мені зараз про це дуже легко, хоча я знаю, що Вам дивно. але я з цим росла, і крім того моя подруга мене завжди розуміла, і тому я ніколи не задумувалась що тут може бути якогось е такого. доки батьки про то не взнали. о тут все власне й почалось. Не знаю як вони могли так до своєї дитини, але відвер ту знущались і насміхались. це настільки мене обурювало, можете собі уявити - ні з того ні з сього почався терор, зовсім з незрозумілих мені причин. Тоді я якраз побік починала надавати свому антихристиянситву так би мовити дорослого значення - почала усвідомлювати що щось тут не те. і чим більше говорила з вітром, тим більше пересвідчувалась - сонце і вітер зробили нааабагато більше ніж Ісус для людей; Як могла невинна дівчина (фізично) народити дитину; Навіть якщо Ісус був, нічого дивного в його чудесах нема, але швидше за все то такий самий міф як і все; ранні християни не зважаючи на 10 заповідей вирізали язичників.....аргументів проти знайшлось багато. та навіть якби й не знайшлось...
мама казала, що я то переросту. а я не тямила: я можна перерости віру і взагалі перестати чути те що чула я.
чесно, не знаю якої радості я взагалі почала чути вітра..може то була хвора уява дитини.. але зара я вже не дитина, далі говорю з вітром та іншими богами. Це віра, яка сама до мене прийшла, існування моїх богів не є спірним, тому мені легко. я живу духовно, не заперечуючи ніяких вір, нікого не чіпаючи. головне щоб не чіпали мене, свого часу батьки сильно мене вдарили.
неможливо так описати всю віру, всі аргументи, краще питай конкретніше що тебе цікавить, я відповім)))))))))
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Чарівник з міста Гамельн
Академік
****



Повідомлень: 495
Зареєстрований: 14-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 5-8-2003 у 13:40


Гриці

Конкретніше? Добре, давай конкретніше:

1. Як саме Ти говориш з вітром? За допомогою слів чи за допомогою образів?

2. Хто є ініціатором розмов (починає говорити першим)? Він взагалі Тебе помічає? Тобто він звертається конкретно до Тебе, чи просто собі говорить, а Ти його чуєш?

3. Що він Тобі говорить?

4. На Твою думку, Ти розмовляєш власне з вітром, чи він тільки "озвучує" когось іншого? З ким ще, крім вітру, Ти говориш?

5. Чому Ти вважаєш, що вони є богами? Або, інакшими словами, що саме Ти вкладаєш в слово "бог"?

6. Якою Тобі бачиться взагалі будова світу? Тобто яке місце в ньому займають люди, боги і все інше?

7. Яким Ти бачиш вплив богів на Твоє життя? Тобто що міняє в ньому факт їхнього існування?



Novy Svet
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Гриця
Дописувач
**



Повідомлень: 60
Зареєстрований: 18-5-2003
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Співаю!

[*] написано 5-8-2003 у 15:50


1. Говорю словами, деколи вголос, деколи подумки.
2. хто хоче говорити той і говорить будь коли будь де при кому завгодно. деколи траплялось що він казав, я казала це тим, хто був зі мною і за кілька секунд або в результаті чогось так і було. він ніколи не помиляється. він мій верховний бог, а я його так би мовити жриця. звертається конкретно до мене, але я чую коли він говорить з іншими богами.
3. ми з ним розмовляєм про всещозавгодно.
4. навіть не задумувалась чи може він когось озвучувати - звісно ж це вітер. Верховний - західний, Тау, ще північний Мае, південний Уа і східна Іла. Я з ними теж говорю. ще є багато богів, не лише стихії. Часто з дощем. її звати Азара. грім - Ма, гроза Нпа, Веселка Птару, добро і зло - Еік(Іу)...їх багато. Сонце Окаліс. Вони як люди, просто звичайно говорю, навіть не знаю з чим порівняти.
5. боги бо значать у моєму житті все найвище, всі сили,всю мене зсередини. я без них іщо, купа тіла і тому подібні метафори.
6. мої боги не займають місця в цьому світі крім для мене, бо їх витіснило християнство....
7. моє життя - це вони. Нічоо не міняє бо так було завжди, а от що б поміняло...думаю, я б не витримала.
в мене є один діалог з Тау, записаний. можу тобі кинути на мейл.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Чарівник з міста Гамельн
Академік
****



Повідомлень: 495
Зареєстрований: 14-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 5-8-2003 у 16:08


> можу тобі кинути на мейл.

mysticum собака mail.ru



Novy Svet
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Чарівник з міста Гамельн
Академік
****



Повідомлень: 495
Зареєстрований: 14-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 5-8-2003 у 21:46


Гриці (в очікуванні e-mail)

> мої боги не займають місця в цьому світі крім для мене, бо їх витіснило християнство....

Взагалі, якось дивно виходить. Припустимо, були в цьому світі боги, і були люди, які в них вірили. Потім, в один прекрасний момент, вони перестали в них вірити, а стали вірити в єврейського Єгову. І... що сталось з тими богами? Що значить "їх витіснило християнство"? Яким чином на їх (богів) існування вплинув той факт, що якісь дятли перестали в них вірити?

Мені здається, можливі два варіанти: 1. боги не є самодостатніми істотами, тобто не можуть існувати без тих, хто в них вірить (до речі, є таке поняття, як "егрегор") і 2. поряд з "земним" геноцидом язичників відбувалась також "небесна" битва між нашими богами і їхнім богом, в якій їхній бог переміг. Яке з цих двох припущень, на Твою думку, найбільше відповідає істині? Чи щось третє?

До речі, перераховані Тобою боги - це ті самі боги, в яких вірили наші предки (називаючи їх Род, Велес, Сварог і т.д.) чи якісь інші (можливо, ще більш древні)? Те, що їх витіснило саме християнство - Твоє власне припущення, чи вони Тобі про це прямо і сказали?

Чи є в Тебе якісь припущення, чому вони почали говорити саме з Тобою? Виходить, вони все-таки не були остаточно винищені? Вони Тобі не казали, що Ти - єдина людина, з якої вони спілкуються? Чи, можливо, є ще й інші люди?

І ще... Їх імена. Дуже схожі на давньоєгипетські (хоч і не давньоєгипетські). Я так розумію, Ти від них самих ці імена і дізналась?


> боги бо значать у моєму житті все найвище, всі сили,всю мене зсередини. я без них іщо, купа тіла і тому подібні метафори.

У Тебе не виникала думка, що вони можуть існувати тільки всередині Тебе самої? Тобто є реальними тільки в Твоїй уяві? Можливо, це частини Твого власного Я?

Ти пишеш, що вони ніколи не помиляються. А конкретно? Чи говорили вони щось таке, що Ти знати аж ніяк не могла, і ця інформація виявилась вірною? І ще, ця інформація стосувалась того, що "вже сталось" (в минулому), чи того, що тільки "мало статись" (в майбутньому)?


> ми з ним розмовляєм про всещозавгодно

Ти в нього не питалась про такі речі, як "звідки виник Всесвіт?", "звідки виникли люди?", "що відбувається після смерті?", чи щось на кшталт цього?



Novy Svet
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Гриця
Дописувач
**



Повідомлень: 60
Зареєстрований: 18-5-2003
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Співаю!

[*] написано 5-8-2003 у 22:16


як вони можуть існувати ящо вони нікому не потрібні?

боги ті, просто хто їх як уявляє. у Велеса.. були трохи інші цілі і це трлохи не те. древні люди по іншому ніж я трактували. у них що не негода - то кара божа... тут трохи не те. моїх і всіх решту винищило християнство. богів дууууже багато. деякі винищені, деякі ні. винищені власне чому - бо нікому не потрібні, ніхто ними не живе.
я знаю чому я. але то історія. коли боги побачили загрозу собі, вибрали людину яка би вічно в них вірила, не зраджуючи. але через те шо життя коротке, та душа має переселятись з покоління в покоління....то коротко. я 53 покоління.
я не єдина людина, є ще одна, 39 покоління. і ті люди, які вірять просто(нап. мої діти(в мене їх ше нема)які не є жерцями і не можуть говорити, але вірять і ті, кого вони знайшли.
імені їх казали самі. я не знаю звідки родом мої боги. думаю не з Єгипту.
не виникала. не знаю, думаю ні. але якщо подумати нівіть Ісус у кожного християнина інший, частина тої віруючої людини, існує лише в ній. так не можна сказати, звісно тільки .
все що було сказано вже сталось і те що ще має статись теж станеться. я що питала і що відповідали я потім перевіряла - все так. смерть наприклад - казав Тау перед кожною смертю когось із близьких - так і було. Страшно було, і зара страшно, бо він завжди каже.
звідки виник Всесвіт казав, наскільки знав і памятає. люди - теж знаю, після смерті теж знаю. знаю шо після моєї буде. (зі мною тобто). не каже коли я питаю шо зі мною буде в такій то ситуації, якщо то речі повязані з моєю долею (Еркоа). а так все говорить. як брат, батько, не знаю з ким порівняти.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Гриця
Дописувач
**



Повідомлень: 60
Зареєстрований: 18-5-2003
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Співаю!

[*] написано 6-8-2003 у 10:11


Чарівник з міста Гамельн, я Вам не можу відіслати, щось у Вас із скринькою напевно.Мені прийшло повідомлення що такої не існує. зараз србую ше раз...
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Чарівник з міста Гамельн
Академік
****



Повідомлень: 495
Зареєстрований: 14-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 6-8-2003 у 10:35


Здається, на цей раз дійшло...



Novy Svet
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Олексій Мачехін
Модератор
*****

Фотографія користувача


Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі

Настрій: теплий

[*] написано 6-8-2003 у 11:06


Цитата:
Першим відправив користувач Чарівник з міста Гамельн
Взагалі, якось дивно виходить. Припустимо, були в цьому світі боги, і були люди, які в них вірили. Потім, в один прекрасний момент, вони перестали в них вірити, а стали вірити в єврейського Єгову. І... що сталось з тими богами? Що значить "їх витіснило християнство"? Яким чином на їх (богів) існування вплинув той факт, що якісь дятли перестали в них вірити?


Шановні, мені дуже цікаво спостерігати вашу бесіду, сподіваюсь іншим також. Але я прошу зважати на присутніх - тут можуть бути як християни, так і представники інших релігій. Подібними висловами ви можете розпалити досить агресивні і небезпечні емоції. Будьте, будьласка, уважні.

Гриця - я просив і мені переслати, якщо можна.




Цінуй чужі думки, але не настільки, щоб привласнювати їх.
Дмитро АРСЕНИЧ
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Чарівник з міста Гамельн
Академік
****



Повідомлень: 495
Зареєстрований: 14-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 6-8-2003 у 11:28


To Olexiy

> Подібними висловами ви можете розпалити досить агресивні і небезпечні емоції.

Sorry, але якими саме висловами?

Єдине моє слово, яке при великому бажанні можна трактувати як "образливе" - це, напевно, слово "дятли". Невже я образив дятлів? :-)

Добре, де конкретно ти побачив потенційну "червону шмату"?



Novy Svet
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Гриця
Дописувач
**



Повідомлень: 60
Зареєстрований: 18-5-2003
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Співаю!

[*] написано 6-8-2003 у 11:52


при великому бажанні християни можуть це протрактувати як особисту образу, бо це їхні предки перестали вірити в тих богів. тобто ти назвав християн дятлами........
ти сам християнин?
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Чарівник з міста Гамельн
Академік
****



Повідомлень: 495
Зареєстрований: 14-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 6-8-2003 у 12:10


> тобто ти назвав християн дятлами........

У даному контексті "дятлами" були названі всі люди взагалі - цим висловом просто підкреслювалась прірва між ними і богами. In my humble opinion, сприйняти це особисто на свій рахунок можуть хіба що справді "дятли" :-)


> ти сам християнин?

Ні.



Novy Svet
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Гриця
Дописувач
**



Повідомлень: 60
Зареєстрований: 18-5-2003
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Співаю!

[*] написано 6-8-2003 у 15:10


і чим ти то аргументуєш?))))))))))
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Чарівник з міста Гамельн
Академік
****



Повідомлень: 495
Зареєстрований: 14-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 6-8-2003 у 16:08


> і чим ти то аргументуєш?))))))))))

Взагалі-то негативні тезиси аргументувати зовсім не обов'язково :-)

(сподіваюсь, розумієш чому)

Це християни повинні аргументувати, чому вони стали християнами.


Але основні причини, чому я не є християнином, навести, звичайно, можу.

Як буде час, напишу (можливо, навіть сьогодні).



Novy Svet
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Чарівник з міста Гамельн
Академік
****



Повідомлень: 495
Зареєстрований: 14-12-2002
Місто: Львів
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 7-8-2003 у 15:19


Гриці

Я - не християнин, тому що:

1. Християнство - чужа релігія.

Я не належу до "богообраного народу", тому яке відношення я маю до Єгови та Ісуса Христа, який казав, що "Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля"? Правильно, ніякого.

Біблія - священна книга християн. Написана євреями, про євреїв і для євреїв (принаймні, Старий Завіт, який займає більшу частину Біблії). Я є носієм абсолютно іншої культури і маю зовсім іншу ментальність. Тому розповіді про те, як хтось називає свою дружину сестрою для того, щоб вороги його не вбили, а просто її (дружину) "мирно" забрали, ніяких "високих" почуттів у мене не викликають, а, м'яко кажучи, навпаки.


2. Християнство - релігія, "інформаційне підґрунтя" якої не витримує жодної критики.

Основою власне християнського вчення є Новий Завіт та "постанови" Вселенських соборів (Старий Завіт спільний з іудаїзмом - чіпати його зараз не буду).

Новий Завіт. Окремі Євангелія відверто протирічать одне одному - очевидно, що всі вони писались з чужих слів і набагато пізніше від описуваних подій (до речі, навіть Католицька церква з цим, в принципі, не сперечається). Про яку достовірність може йти мова?

Більше того, якщо вірити єврейському історику Абрамовичу (не бачу причин йому не вірити - жодних спростувань написаного ним я ніде не зустрічав), який, на відміну від християнських істориків, є компетентним в питаннях єврейської культури, то авторами всіх Євангелій були люди, які нічого не тямили в єврейських традиціях та звичаях, а тому писали абсолютні нісенітниці (http://www.greenbox.ru/dl/?id_file=7131&id_area=69 ). Про яку достовірність може йти мова?

Може хтось не в курсі, але насправді Євангелій було написано як мінімум декілька десятків, деякі з яких відрізнялися одне від одного докорінним чином. Плюс ціла купа "апокаліпсисів" та інших творів, які теж претендували на "священність". Тому склад Нового Завіту узгоджували "довго й нудно", врешті-решт відібравши те, що ми бачимо в ньому зараз. Все інше - так звані "апокрифи" (багато з них можна без проблем знайти в Інтернеті, навіть російською мовою). Про яку достовірність може йти мова?

Вселенські собори. Збираються люди і починають голосувати, наприклад, за догмат про Трійцю (про яку в самій Біблії, звичайно, ані слова). Стільки-то "за", стільки-то "проти", стільки-то "утрималось". "За" більше? Прийнято! No comments.

До речі, на одному з цих соборів взагалі голосували за унікальну річ: "чи поширити целібат на всіх християн?" Але все-таки не проголосували.

При цьому християнство вважає своє вчення "непорушною істиною в останній інстанції", додати, відняти або змінити в якій нічого не можна. Хіба що у виключних випадках - наприклад, в 19-му (!) сторіччі Католицька церква прийняла догмат про непорочне зачаття не тільки Христа, але й Діви Марії :-)


3. Християнство - релігія, яка принижує людину.

Раби божі. Цим вже все сказано. Не зважаючи на всі "відмазки", сенс слова "раб" залишається незмінним.

Можна порівняти з "онуками Даждьбоговими" - різниця суттєва.

...


В принципі, я хотів ще багато чого написати, але мене зараз дещо завантажили роботою, тому обмежусь вже написаним - мені здається, навіть наведених причин цілком достатньо.


P.S. І останнє (не можу не згадати). Ще в християнстві мені не подобається символ віри - зображення мерця на хресті. До речі, це мене чи не найбільше дивує: якщо Ісус Христос воскрес, то чому символом християнства є не воскреслий Ісус, а мертвий!?



Всім іншим (про всяк випадок)

Я в жодному разі не ставив на меті когось образити, все вище написане - лише моя особиста думка (перед кожним реченням можете подумки додавати ключову фразу "in my humble opinion").



Novy Svet
Переглянути профіль користувача Зайти на домашню сторінку користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
 Сторінки:  1  2    4    6  ..  9

  Догори

Статичне дзеркало форуму

Львів
Pоwered by XМB
Developed by Avеnture Media & The XМB Group © 2002-2006



Інші проекти:
Наука-Онлайн - Об'єднання українських науковців
Львів - Фотоблог міста
ІБАС. Інформаційна, бібліотечна та архівна справа - Сучасна освітня спеціальність
School review 866
Реклама: