Уже вкотре в сучасній українській історії той самий сюжет.
1. Прихід на хвилі національного піднесення людей - "патріотів-державників" (у
лапках, бо насправді невідомо як)
2. Початок підкилимної гризні з незрозумілими до кінця натяками-звинуваченнями,
публічними погрозами "вивести всіх на чисту воду", які потім десь по тихому
забуваються і тюп.
Так було на початку 90х, усі певно пам'ятають мутний 2005 рік з гризнею усіх зі всіма,
і тепер знову. Незрозумілий конфлікт між Наливайченко і Шокіним, Яценюком і
Шевченком, "весь в білому" Саакашвілі, купа претензій до "легіонерів" ..
У принципі це було би добре, навіть супер. Внутрішній конфлікт мав би почистити
владу від випадкових і заплямованих людей, що прийшли на хвилі змін.
Але проблема в непублічності, підкилимності і відповідно, в штучності і
самокорумпованості процесу "очищення". Бо це вже не "очищення" насправді а
боротьба на виживання представників кланів. А нам від того краще не є..
А в країні у той час війна і перспектива дефолту.
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
