Форум Рідного Міста
Ви не ввійшли [Ввійти - Зареєструватися]
Вниз

Версія для друку  
Автор: Тема: Реформа середньої освіти
Андрій Пелещишин
Адміністратор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 20-8-2017 у 12:45
Реформа середньої освіти


http://infosvit.if.ua/dev-yatyklasnyky-skladatymut-zno-vzhe-z-2018-...
Інтерв'ю Хобзея, замміністра освіти


Цитата:

Теперішні семикласники складатимуть ЗНО після 9 класу У 2018 році учні, які закінчать дев’ятий клас і захочуть продовжити здобувати середню освіту, муситимуть скласти зовнішнє незалежне оцінювання. Далі, залежно від нахилу й академічних досягнень дитини, — навчання за трьома напрямками: 1 — загальноосвітній багатопрофільний академічний ліцей для школярів, які планують вступати до вузів, 2 і 3 — спеціальна освіта: ліцей — готуватиме кваліфікованого робітника, коледж — керівника середньої ланки на виробництві чи у сфері послуг. З атестатом професійного ліцею чи коледжу можна вступати до університету. Для можливості вибирати предмети для поглибленого вивчення має бути більше учнів у ліцеях У ліцеї може бути не менше 75 учнів на паралелі. Або 100, якщо заклад багатопрофільний. Учні вибиратимуть предмети для поглибленого вивчення — не більше восьми на семестр. Маємо подолати неефективну багатопредметність у школі. Про новації у середній освіті, які будуть запроваджені після прийняття нового закону “Про освіту”, читайте також у публікації “Школу хочуть зробити 12-річною, а ЗНО – після 9 класу”. У містах із цим проблем немає. А от у сільській місцевості учнів мало. У 80 відсотках шкіл є один клас, у якому не більше 20 учнів. Тож багатопрофільних ліцеїв тут буде мало. Треба або довозити на навчання, або влаштовувати пришкільні гуртожитки. На один район буде 3 старші школи Старшу школу організовуватимуть після децентралізації й адміністративно-територіальної реформи. Дошкільна, початкова й основна школа по дев’ятий клас будуть підпорядковані об’єднаній громаді. А старша — повіту, об’єднанню кількох районів. На один теперішній район буде приблизно три старші школи. На конкурсній основі обиратимуть керівників. Директору надамо право набирати вчителів. Не буде потреби в репетиторстві Зараз у старших класах є 14 предметів на семестр. Один урок на тиждень, за словами заступника міністра, — це неефективно. У профільній школі учні матимуть у семестрі сім-вісім предметів. Частина з них обов’язкові — українська мова, іноземна. Частина — за вибором учня. Вибиратимуть також рівень — загальний чи поглиблений. Відпаде необхідність у репетиторстві. Якщо дитина у фізико-математичному ліцеї має на тиждень вісім годин математики, а у звичайній школі — чотири, то на ЗНО вони будуть у нерівних умовах. Ще чотири години треба надолужувати з репетитором. У нас на одного вчителя припадає 8 учнів, в інших європейських країнах — 17 Щоб підняти зарплату — спершу треба оптимізувати школу. Один з показників ефективності — скільки учнів припадає на одного вчителя. У нас — вісім. У європейських країнах — 17. Зарплата забирає майже 80 відсотків виділених на школу коштів. Підняти удвічі зарплати при тій же кількості вчителів не вдасться. Не можна проводити реформу, не змінюючи умов ­праці. Щоб учитель захотів добиратися до школи в інший населений пункт, треба його ­заохотити не лише грошима. Мають бути обладнані лабораторії, кабінети — біології, фізики, географії. Попри скрутну економічну ситуацію, уряд виділив 100 мільйонів гривень на обладнання, цифрові лабораторії в кабінетах фізики. Щоби проводити реформи в освіті… треба змінити судову владу Якщо хочемо робити реформи, найперше слід змінити судову владу. Це дасть ефективність у всіх галузях. Ось зараз батьківський комітет пише заяву про звільнення негуманного вчителя, а директор не може його звільнити. Бо той відсудить і повернеться до школи. “Видатки на освіту не покривають нічого, крім комуналки й зарплати. Все, що є у школі, — заслуга батьків. З іншого боку — як це зробити прозорим? У цих економічних умовах школа буде розраховувати на допомогу громади”, – Павло Хобзей. Але в базовому законі про освіту є стаття “Академічна доброчесність”. Ідеться про інший бік корупції — списування. Треба заборонити друкування книжок, що дають готові розв’язки задач. Це така сама крадіжка, як і матеріальної речі. Краще зразу здобувати робітничу спеціальність, ніж потім перекваліфіковуватися 80 відсотків ­випускників шкіл продовжують ­навчання у вишах. Лише 20% ідуть у професійну освіту. Люди з вищими освітами не можуть знайти роботу, йдуть на біржу праці, перекваліфіковуються на робітничі професії. Це недоцільно. Нормальна пропорція 40 на 60, де 60 відсотків — абітурієнти вузів. У Союзі заводи давали обладнання для профтехучилищ. В незалежній Україні училища перейшли в підпорядкування освіти, заводи позакривалися. Навчальне обладнання дороге. Тому будуть створені регіональні професійні заклади шляхом об’єднання кількох нинішніх.




Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Андрій Пелещишин
Адміністратор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 20-8-2017 у 12:49


Якщо чесно, я хоч і сам працюю в системі освіти, мало що зрозумів. Ну те що мають половину вчителів скоротити - це зрозумів.
Про класифікацію ліцеї-коледжі взагалі нічого не ясно. Це на практиці значить, що комусь будуть забороняти вступати у виші?
І як завжди, пасаж про те, що 80% школярів вступає у ВНЗ - це погано. Своєрідно ми готуємося до 4-ї індустріальної революції, якщо вважаємо, що суспільство вигребе на низькокваліфікованій робочій силі.




Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
rost
Академік
****



Повідомлень: 707
Зареєстрований: 14-2-2003
Місто: Canada
Нема на форумі

Настрій: оптимальний

[*] написано 21-8-2017 у 02:32


Я теж вважаю, що "80% школярів вступає у ВНЗ - це погано". Бо 4-а індустріальна революція, це теж і різке зменшення зайнятих у матеріальному виробництві. У незаперечного, поки-що, лідера в розвитку іноваційних технологій США, відсоток людей зайнятих в високо-технологічний галузях і перспективних розробках є мізерний. При тому, що до 30% із них імігранти. З маси студентів прийнятих на навчання в вузи ~ 40% ніколи не отримують ступені навіть бакалавра. Тобто, просто викидають гроші. Ще приблизно половина з тих, хто таки отримав graduation, не знаходять роботи за фахом, бо «виявляється», на ринку праці дуже малий попит на психологів, істориків, лінгвістів і навіть хіміків з біологами, не кажучи вже про політологів, маркетологів, чи спеціалістів по літературі. Частина з них йдуть на курси бухгалтерів, страхових агентів, фін. консультантів, софт. тестерів, програмістів etc., або освоюють ці професії самотужки. Проте, більша частина, все-таки, стають за каси в торг. центрах, продають автомобілі чи нерухомість. Практично тільки дві високооплатні професії, поза межами хай-тек, дійсно вимагають серйозної освіти. Це правники і лікарі, але для кваліфікування в обох цих професіях, як правило, треба витратити не менше 7-10 років навчання після середньої школи. Що найменше половина тих, хто вирішив здобути ці спеціальності теж ніколи не доходять до мети. Витративши, правда, вдвічі більше грошей ніж «політологи».

Але у США ніхто собі з цього проблеми не робить, позаяк, держава, практично не витрачає бюджетних фондів на вищу освіту і практично всі затрати на навчання покриваються самим студентами або їх батьками. Тобто, середня освіта оплачується бюджетом, майже на 100%. А от вища майже 0%.
В Німеччині, де вся освіта безплатна, застосовуться, диференційований підхід вже в середній школі. Ситуацію, звичайно, там знаю гірше, але з розмов з німцями зрозумів, що певні категорії учнів вже у школі втрачають шанси, будь коли отримати вищу освіту в Німеччині.
Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Андрій Пелещишин
Адміністратор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 21-8-2017 у 15:22


Росте, те що ти кажеш, свідчить не про зайвість вищої освіти, а про невдалий вибір після школи. Часто вибір здійснюється лише за гарною (ніби то назвою), а не за перспективами. І те, що потім люди на курсах перевчаються - свідчить саме про те, що вища освіта потрібна, але її вибір невдалий. У більшості випадків зрештою ті ж курси або при ВНЗ, або викладають там ті ж викладачі з ВНЗ.
Щодо зайвості лінгвістів - це нонсенс. Щодо того, що вища освіта зайва в деяких видах торгівлі (ті ж авто і нерухомість) - не погоджуюся теж, категорично.
А от з касами супермаркетів справді проблема. І проблема не в тому, що там з вищою освітою чи ні, а в тому, що за кілька років ця професія почне зникати. Розвиток технологій роботизації дуже швидко знесе великий ринок праці саме у сегменті рутинної, низькокваліфікованої робочої сили. На яку орієнтує дітей перспективна реформа.

Насправді, у мене є тверде переконання, що всі реформи у сфері освіти, науки, медицини та культури в Україні робляться лише з двох мотивів:
- зменшити видатки бюджету або придумати як їх "осідлати";
- відділити сучасну "еліту" від решти населення країни, дати їй переваги у подальшій конкурентній боротьбі відносно звичайних людей.




Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Андрій Пелещишин
Адміністратор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 21-8-2017 у 15:37


і ще до "80%". Я не знаю, звідки замміністра бере цифри, але здається він або помиляться, або хоче маніпулювати нашою свідомістю, кидаючи неправдиві дані на публіку.
На жаль, на швидку руку даних по Україні не знайшов, але є такі дані:
https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_countries_by_tertiary_educatio...

Я думаю, що ми можемо спокійно взяти за взірець Росію, не думаю, що ми принципово від неї відрізняємося.
Так серед молодих росіян 54% мають вищу освіту (у віці після 25 років). Не думаю, що в нас аж така різниця (швидше навпаки, у нас гірше з бюджетними місцями, ніж у них).
Табличка цікава. Справді, серед американців відсоток нижчий, але все таки США дуже, дуже складна країна з складною етнографією, демографією і економікою, хз що там.
Зате вищий відсоток у Канади, Японії, особливо Південної Кореї... Суттєво нижчий відсоток у Південної Африки, Мексики, Туреччини та інших "процвітаючих" і "перспективних" країн.




Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача
Андрій Пелещишин
Адміністратор
********

Фотографія користувача


Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі

Настрій: Настрій не вказаний

[*] написано 29-9-2017 у 12:57


От всі кажуть, що Закон про освіту - круто в частині підтримки української мови.
Це все лише буквочки на папері. Нічого більше. Я дзвоню сьогодні в МОН, трубку бере якась пані і розмовляє зі мною російською. Пару раз спробувала перейти на українську - не вийшло.
Закон - це нічого не варті букви, допоки міністерство елементарно саме не почне говорити українською.
Як вимагати від всіх викладачів B2 англійською - нема питань! Як зіпсувати стосунки з євросусідами через новий закон - залюбки! А як почати просто розмовляти українською в своїх стінах - то ні, ніколи.




Переглянути профіль користувача Переглянути всі повідомлення цього користувача

  Догори

Статичне дзеркало форуму

Львів
Pоwered by XМB
Developed by Avеnture Media & The XМB Group © 2002-2006



Інші проекти:
Наука-Онлайн - Об'єднання українських науковців
Львів - Фотоблог міста
ІБАС. Інформаційна, бібліотечна та архівна справа - Сучасна освітня спеціальність
School review 9963
Реклама: