З однієї сторони - прямі вибори керівників областей - це крок до демократії, а з
іншої - загроза федералізації, розколу...Сергій Бєляєв - 10-3-2004 у 19:03
Ідея не нова. Свого часу вже проводилися прямі вибори керівника області. Якщо не
помиляюсь, в середині 90-х так обирали голів обласних рад.
Питання, на мою думку, не у тому, як обирати. Головне тут - під які повноваження
обирати. Сьогодні облдержадміністрація має власні та делеговані повноваження.
Виконання власних повноважень здійснюється за рахунок коштів державного
бюджету, використання яких суворо регламентується і контролюється. Тут більшу
вагу мають центральні органи виконавчої влади (міністерства, держкомітети) та
відповідно галузеві управління в структурі облдержадміністрації. Фактично
голова облдержадміністрації не вирішує, яким чином ці кошти витрачати.
Делеговані повноваження виконуються за рахунок коштів обласного бюджету. Якщо
раніше його, фактично, формувала та використовувала облдержадміністрація, то
зараз обласна рада не лише формально затверджує запропонований
облдержадміністрацією проект, але й активно цей проект коригує. Посилився і
контроль за використанням коштів.
Силові структури області голові облдержадміністрації не підпорядковуються (у
них своя централізована вертикаль підпорядкування). Більшість підприємств мають
приватну чи колективну форму власності, тому прямо через галузеві управління
ними тепер не по-керуєш.
Отже, за тих умов, які є на сьогодні, прямі вибори на ситуацію практично не
впливають. Єдиний наслідок - Президент не зможе зняти голову
облдержадміністрації своїм указом з посади (це якщо відповідні зміни будуть
внесені до Конституції).
Інша річ, якщо голову облдержадміністрації обирати прямим голосуванням з
одночасною децентралізацією системи управління в державі, передачею частини
повноважень центральних органів виконавчої влади обласній владі. Також доцільно
залишати в областях більшу частину податкових надходжень. Тоді обласна рада
відігравала б роль регіонального парламенту, а облдержадміністрація насправді
здійснювала б виконавчу владу у регіоні.
Таким чином створилися б нормальні умови для реалізації регіональної політики.Святослав Шеремета - 10-3-2004 у 21:37
Питання звичайно цікаве. Думаю ,що Сергій грунтовно розкрив суть питання з
управлінської точки зору, враховуючи реальний механізм взаємостосунків між
центральними,регіональними органами державної влади та місцевого
самоврядування. На мою думку, прямі вибори губернаторів в Україні потрібні, але
років так за 6-10. Тоді сподіваюсь проблема регіоналізації деражави та певної
сепаритизації східних та піденних теренів України буде менш гострою.Олександр Ганущин - 11-3-2004 у 19:41
Ага, років і за більше. Бо небезпека таки велика - а з урахуванням адмін реформи з
укрупненням областей прямий щлях (треди "галицький сепаратизм" та
"бундесрепаблік Україна".Кутузік - 12-3-2004 у 12:22
Цитата:
Першим відправив користувач Святослав Шеремета
... але років так за 6-10. Тоді сподіваюсь проблема регіоналізації деражави та певної
сепаритизації східних та піденних теренів України буде менш гострою.
Правда, загостриться проблема західних теренів ?Святослав Шеремета - 13-3-2004 у 00:17
Я все таки не вважаю , що існує проблема західних теренів. Думаю її штучно
навязують. Переважна більшість галичан, чи мешканців інших областей Західної
України вважаєщо Україна повинна бути соборна і в теперішніх межах, або й з
врахуванням наших історичних земель. Тому, на мою думку більш суттєвою є
небезпека сепаратизму східних чи південних теренів. Хоча , я схильний вірити, що в
недалекому майбутньому і ця прблема якщо не відпаде повністю, то хоча б
знівелюється.Сергій Бєляєв - 13-3-2004 у 13:04
Святославе, я думаю, що і проблеми східних та південних теренів вже, практично, не
існує. Я переконаний, що найбільші шанси розпастися Україна мала на початку 90-х
років. З кожним роком стає все більше людей, свідоме життя яких пройшло у
незалежній державі. Отже, громадська думка все більше схиляється до того, що
іншого варіанту існування для населення України, крім як у незалежній державі в
межах теперішніх кордонів, немає.
Інше питання, що експеремент із створення нової спільноти "рядянський
народ", тобто, фактично, формування на базі різноманітних етносів нової нації,
був великою мірою вдалим. Це відображається у наявності певних спільних,
транкордонних традицій на зразок святкування 8 брезня (майже ніхто не пам'ятає
історії запровадження свята, але жінок вітають). Проте, можливість безвізових
поїздок майже до всіх країн колишнього СРСР та інформаційного обміну великою
мірою знімає проблему сепаратизму на сході.
На моє глибоке переконання створення дієвої та ефективної системи управління
державою, яке передбачає, зокрема певну децентралізацію, дозволить створити такі
умови, що ні у кого ніяких сепаратистських думок виникати не буде.
А для боротьби із сепаратизмом є спеціально уповноважені державні органи. Їх
завданням є, насамперед, перекрити джерела фінансування (з-за кордону) тих
організацій, які свідомо розпалюють міжнаціональну ворожнечу та сприяють
формуванню сепаратистських тенденцій.Святослав Шеремета - 13-3-2004 у 14:20
Згідний, що небезпека сеператизму була актуальною на початку 90-х. На сьогоднішній
момент вона суттєво знівелювалась, завдяки цілому комплексу факторів ,
політичних.економічних , ментальних, історичних і т.д. А " спеціально
уповноважені державні органи" відіграли також в цьому плані не останню роль.
Згадаємо хоча б блискучу спецоперацію цих органів по усуненню проросійського
Президента Криму Мєшкова, та наведення там відносного порядку. Якщо наші державні
інституціїі, " спеціальні органи " будуть так само кваліфіковано працювати і
відстоювати національні інтереси, то безумовно про ніяку загрозу сепаритизму не
може бути і мови. Але , я все таки вважаю, що прямі вибори керівників облатей,
вартує впроваджувати років так за 6-10.Сергій Бєляєв - 13-3-2004 у 14:38
Напевно так. Зараз доцільно зосередитись на перерозподілі повноважень між
центральними та місцевими органами державної влади. А коли голова матиме реальні
важилі впливу, можна переходити до прямих виборів. Раніше, ніж років за 5 ми до
цього не дійдем.
.