Рішення української Національної ради з питань телебачення та радіомовлення про
українізацію теле- і радіоканалів викликало істерику серед російських депутатів.
І це тоді, коли рішення це лише дорадче, і каналам насправді на нього наплювати.
Але російська преса заявила в один голос про страшну небезпеку для нібито 15
мільйонів росіян в Україні, про спалах націоналізму і загрозу для Росії в цілому.
Досі українська книга перебуває в загнаному стані тільки завдяки тиску Росії.
І тут мені хочеться навести кілька цитат. У листі до Б. Грінченка М. Кропивницький
нарікав: "Все те, що кажуть нам москалі про братство та прихильність, -- бредня й
брехня. Нема того нічого: одягай косоворотку, зіпун і ся, то й тоді не будеш йому
рідним. Ті, що тут живуть, наші -- вони зовсім не наші; скидаються но тільки нашими
постільки, поскільки їм це корисно". А сам Б. Грінченко писав: "Виходило так,
що на Вкраїні живе мовби то два народи, дві національності: простий народ робочий
-- українці, а пани -- москалі". Чи не так воно й зараз? Українська книжка
викликала завше тільки роздратування. В. Бєлінський у рецензії на книжку О.
Бодянського "Наські українські казки" спересердя ображено зізнався:
"Сочинение отличается самым чистым малороссийским языком, который
совершенно недоступен для нас, москалей". А все, що варвару недоступне,
мусить бути знищене.
Варто навести також спостереження відомого єврейського політичного діяча
початку ХХ століття В. Жаботинського: "Ми, євреї, самі тут на Півдні так старанно
і так наївно насаджували в містах русифікаторські основи, наша преса стільки
клопоталася тут про російський театр і поширення російської книги, що ми врешті
цілковито впустили з очей справжню дійсність, як вона виглядає за межами нашого
курячого світогляду. Поза цими містами вирує суцільне, майже тридцятимільйонне
українське море. Загляньте будь-куди не лише в його центрі -- в який-небудь
Миргородський або Васильківський повіт, загляньте на його околиці -- до
Харківської або Воронезької губернії, біля самої межі, за якою починається
великоруська мова, - і ви будете вражені, до якої міри незайманим і незмішаним
залишилося це суцільне українське море. Є на цій межі села, де по цей бік річки
живуть "хахли", а по той бік -- "и". Живуть споконвіку поруч і не
змішуються. Кожний бік розмовляє по-своєму, одягається по-своєму, зберігає свій
власний звичай; одружуються лише зі своїми; цураються один одного, не розуміють і
не шукають взаємного розуміння. Такого виразного відштовхування нема навіть на
польсько-литовському або польсько-білоруському етнографічному кордоні".
Між іншим, за версією Яворницького, слово "" походить від середньоазійського
"касап", та зрештою, так і писалося в давнину. А означає воно "в буквальному
розумінні "м'ясник", а в переносному "гицель" (живодер)". Символічні
аналогії прошу робити самим.
А навів я оці всі цитати з однією метою -- аби прорекламувати чудову книгу Євгена
Наконечного "Украдене ім'я", яка нещодавно з'явилася в книгарнях. Автор
поставив перед собою дуже конкретне завдання -- з'ясувати ситуацію з термінами
і виправити плутанину, яка виникає інколи від незнання, дослідити історію появи
термінів "Україна", "Русь", "Московія", "москаль", "" і,
звичайно ж, "", "русин", а ще "єврей" та "жид". Адже в теперішніх
російських підручниках написано: "Рюрік захватіл і прісоєдініл самиє багатиє
зємлі Рассіі", а на карті... бачимо Україну. Те ж можна прочитати й на особистому
сайті Путіна. А тим часом назва "Росія" з'явилася щойно у XV столітті. Який
Рюрик? В Європі ж іще до XVIII століття називали Росію не інакше, як Московія.Наталка - 22-4-2004 у 12:00
Зі свого боку, похвалюся, що маю примірник "Украденого імені" з автографом
автора, і книга дійсно варта, щоби її прочитати. Ось тільки не звертала уваги, чи є
вона вже в книгарнях (я ж бо маю! ). Треба
пройтися по столиці. А автор книги - людина унікальна, така відчувається
підготовка, праця написана на багатющому грунті, це дійсно дослідження. Прочитала
з цікавістю.marco - 22-4-2004 у 16:36
Українізація державного українського телебачення суперечить Конституції
України, в якій прописана ОДНА державна мова!!!
Вдумайтесь в цей нонсенс, озвучений нашим гарантом, на зустрічі з Путіним...
Перефразувати це можна так: Україна висловлює протест у зв'язку з тим, щодо
ведення теле- і радіопередач в Польщі польською мовою, оскільки це суперечить
Польській конституції.
Це жарт. Гіркий...Grabchuk - 22-4-2004 у 17:16
Ніхто ніяких дій по даному рішенню нацради застосовувати не буде. Зате прекрасна
можливість владному кандидату на виборах акцентувати увагу саме на мовному
питанні. Говорити про це ж набагато краще, ніж пояснювати, чому за рівнем ВВП
Україна на 43 місці в Європі.
Невже таваріщ Холод щось там підписав всупереч велінню Банкової ?dr.Trollin - 22-4-2004 у 19:35
рипнувся у книгарню (товариства Просвіта)
аж дзуськи.
ан, глядь, а у Мережі є.
ЛЬВІВ – 2001
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
- ЛЬВІВСЬКА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ім. В. СТЕФАНИКА
--------------------------------------------------------------------------------
Євген Наконечний
УКРАДЕНЕ ІМ’Я: чому русини стали українцями
Ух ти.... суперлінк...Юрій Сєров - 23-4-2004 у 00:19
Татусько знову зализує Путіну і в тог завтра зранку в кльозеті будуть проблеми
Це взагалі жахливо! Депутати іншої країни радять президенту що робити - абсурд
повний. А якби Росія прийняла закон про 100 російський етер - наші б теж наїхали? Рост - 23-4-2004 у 12:18
О, Сергію, дякую за посилання!saLAVado - 7-5-2004 у 08:54
). Треба
пройтися по столиці. А автор книги - людина унікальна, така відчувається
підготовка, праця написана на багатющому грунті, це дійсно дослідження. Прочитала
з цікавістю.