Форум Рідного Міста

Міністр Іван Вакарчук скасовує цензуру в науці. Відтепер акти експе...

Юрій Сєров - 26-1-2009 у 13:05

Міністр освіти і науки України Іван Вакарчук, зважаючи на численні звернення науковців, звернувся до керівників вищих навчальних закладів, установ, організацій МОН із роз'ясненням правил публікації матеріалів наукового характеру.

Лист МОН N1/9-22 від 16.01.09 "Керівникам вищих навчальних закладів, установ організацій МОН України"

Андрій Пелещишин - 13-5-2009 у 21:38

Дозволю собі зазначити, що багато наукових центрів не дуже перейнялися цим зверненням і надалі вимагають експертні висновки.
Спочатку я думав, що це інерція, але пройшло вже 4 місяці.

Ірина Назарова - 13-5-2009 у 21:50

Брррр... то є зле. Мало того, що постійно чиясь праця відверто крадеться, так тепер це ще й законно буде! Типу "сам винуватий, що не впильнував"...

Читала і тиск піднімався: ну не годиться міністру ОСВІТИ, ще й у ТАКОМУ документі робити СТІЛЬКИ помилок... Ще й дитячих((((

Юрій Сєров - 13-5-2009 у 21:56

Експертні висновки робилися для перевірки несекретності публікацій, а не для захисту інтелектуальної власності.

Андрій Пелещишин - 13-5-2009 у 22:23

Теоретично, оформлення експертного висновку трохи підвищує рівень захисту інтелектуальної власності. Адже оригінал статті зберігається в архіві відповідного відділу, що видає дозволи на друк. Тобто "група товаришів" :) підтверджує що такого-то числа такий-то матеріал був поданий таким-то чоловіком.
Проте про ужитковість такого механізму мені невідомо нічого.

Dmy - 14-5-2009 у 01:56

Я щось не чув, хіба по Європах і Гамериках є якісь такі висновки? І друкуються більше, і шкандалів із інтелектуальною власністю наукових публікацій щось не дуже:rolleyes:
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин
Теоретично, оформлення експертного висновку трохи підвищує рівень захисту інтелектуальної власності. Адже оригінал статті зберігається в архіві відповідного відділу, що видає дозволи на друк. Тобто "група товаришів" :) підтверджує що такого-то числа такий-то матеріал був поданий таким-то чоловіком.
Проте про ужитковість такого механізму мені невідомо нічого
Надто, якщо врахувати, що за великого бажання експерний висновок (як й інші подібні папірці) можна підписати будь-якою датою. І тоді вже ходи - доводь, що то в тебе поцупили, а не ти поцупив.
Водночас, інтелектуальну власність, начебто, захищає власне факт наукової публікації. Залишається небезпека крадіжки в лакуні між подачею тексту та його друком, але тут експертний висновок мало чим зарадить - якщо річ справді вартісна (а ви її так спокійно і легко віддали в чужі руки:rolleyes: ), стибрять, переформатують - автор сам себе не впізнає. А як і впізнає, важко буде щось довести навіть із папірцями.
На моїй пам'яті звинувачення у плагіаті відбувалися саме на підставі запозичення вже надрукованих текстів без посилання на автора; не пригадую, аби "експертні висновки" фігурували в доказовій базі хоч якимось боком.

Сам навесні спостерігав вимогу висновку всупереч інструкції; скинув людям інструкцію, аби відмазалися, вони спробували - ноль реакції. Мабуть, це свідчить про слабкості позицій міністра, бо інакше не зрозуміло - важелі ж є. Та просто пригрозити закрити дукований орган, а то і відібрати ліцензію в закладу, як у злісного порушника міністерських розпоряджень, виданих у межах його компетенції.
А ще простіше - просто позакривати ВСІ експертні комісії в УСІХ закладах і установах, щоби просто не було кому надавати висновок.

Андрій Пелещишин - 14-5-2009 у 08:11

Річ у тім що адепти експертних висновків сприйняли цей документ як необов'язковий, бо оформлений він був як "Лист", а не як "Розпорядження" чи "Наказ".
Хоча в самому листі є фраза

Цитата:
Міністерство освіти і науки України повідомляє, що згідно Закону України «Про інформацію» ст.45-1 цензура як вимога, спрямована до засобу масової інформації, накладання заборони чи перешкоджання публікацій в будь-якій іншій формі заборонена. Забороняється створення будь-яких органів державної влади, установ, введення посад, на які покладаються повноваження щодо здійснення контролю за змістом інформації, що поширюється засобами масової інформації.


Яка мала би заставити задуматися ті редакції, які зберігають таку практику.