Та спільність будь-яких симпатій, не тільки футбольних. Але тут не так симпатії, як
спільність "ворога". Хоча це наївно звучить, але ми ще не вийшла зі совка (а це і
була певна стадність, культурна щоправда), для котрого під час "холодної війни",
згадайте, ідейним натхнеником для згуртування був саме образ ворога - буржуазний
імперіалізм, капіталізм, імперіалісти вкупі з капіталістами. Тому, гадаю, чим
ближче до матчу Україна-Франція 15 листопада, тим більше буде нагнітатися
атмосфера фатальності: щось на кшталт, "перемога або смерть", "перемогти або
вмерти", "лягти кістьми", "наші битимуться до кінця/до смерті" тощо. Далеко ходити не
треба: на Євро-2012 матч з тою ж таки Францією після Англії, котрій ми несправедливо
поступилися 0:1, розглядався саме, як вендета, тобто помста за покривдження нас у
попередньому бою. Вендети не сталося, ми пішли з поля бою з похнюпленими носами -
французи надавали козакам по носі... Ще можна було запримітити, що під час матчу з
Францією вулиці були підозріло пустими, а ті поодинокі перехожі, хто пересувався
безлюдними вулицями, запросто міг отримати чимось по голові згори...
Так що матч серії плей-оф Україна-Франція 15 листопада - це буде "згадати все" за
попередні вчинені образи: час розплати-покарання "за Англію", "за Францію" на
нашому Євро-2012 - настав! Хто не знами, той проти нас! |