Форум Рідного Міста

Порадьте книжку.

Олексій Мачехін - 13-6-2003 у 12:31

Так сі стало, що в моєму дитинстві моя рідна школа а потім і військовий ліцей відбили усіляке бажання читати українську літературу.

Таким чином (соромно звичайно але) тільки 5 рокув тому почав читати "для себе" Шевченка, зараз відкрив для себе Лесю Українку (дякувати дружині).

Отже зараз починаю (о боже яка ганьба) читати Тіні забутих предків. І не знаю що читатиму далі.

То ж прошу порадити якихось сучасних письменників і конкретні їх твори.
Хотілося б почитати щось захоплююче та неважке - пригодницькі книжки або фантастику/фентезі (якщо зараз таке в Україні є). Детективи та романи прошу не радити.

Всім дякую.

Яндрух - 13-6-2003 у 13:04

Див. розділ Форуму - "Українські письменники": наведеному там переліку осіб можна довіряти на 100 %.

Олексій Мачехін - 13-6-2003 у 13:09

Та я ж просив конкретні твори. І, якщо можна, коротко що вони собою уявляють.

fish - 13-6-2003 у 18:35

пункт перший.
Андрухович "Рекреації"
Поетично-письменницька туса збирається на свято воскресаючого духу - таку собі кайфову здибанку-фестиваль-форум. У святі обіцяні непередбачувані химерії - і таких химерій з персонажами трапляється досить. Кожен з них, блукаючи уночі, потрапляє в якесь позареальне середовище, постійний баланс на грані карнавальної реальності і марення божевільного. Державний переворот - це за кілька сторінок до кінця, а чим усе закінчилося взагалі, не скажу, бо буде нецікаво.

fish - 13-6-2003 у 18:46

пункт другий
Любко Дереш "Культ"
Молодого вчителя, струйового хлопця з правильними музичними і культурними смаками занесла доля в школу до дрібного містечка. Місцеві школярі - страшенне рагульство, з-поміж них вирізняється лиш одна нетипова дівчина, яка слухає не рукі ввєрх, а щось пристойне і сторониться усього того люду. Вони знаходять спільну мову, між ними з"являється симпатія, але тим часом починає робитися якась бісівщина, щоб не писати багато, просто скажу, що то пов"язано зі снами. Боротися доводиться з усім.

fish - 13-6-2003 у 18:51

пункт третій.
Іравнець "П"ять п"єс"
Антиутопії. Політична фантастика. Особливо мені здалася цікавою остання - жіночка-челночниця в Польщі.

fish - 13-6-2003 у 18:53

пункт четвертий
Дмитро Білий "Басаврюк ХХ"
Новий погляд на логіку історії. Наплутано бісівщини й історичності. Часом моторошно, як від Гоголя в дитинстві.

fish - 13-6-2003 у 18:57

пункт п"ятий
Іздрик "Острів Крк", "Воццек", "Подвійний Леон" - трилогія
Пояснити про що це настільки важко, що навіть не беруся. Але він - просто супер! Ну, в третьому йдеться про психіатричну клініку - досить.
Можливо, дещо заскладно пише.

fish - 13-6-2003 у 19:03

пункт шостий
Валерій Шевчук
Прохідний персонаж його творів - мандрівний дяк чи то ієромонах. Ідея - зрозуміти, що є насправді грішним, а що таким вважають люди. Інший поширений образ - образ жінки-відьми. Що цікаво, кожна з них слугує доведенню інакшої теорії світобачення. Досить розмаїтий історичний спектр - сучасність, радянська епоха, середньовіччя і так далі.

Олексій Мачехін - 14-6-2003 у 00:05

А от за це я красно дякую :)
Тепер мені читати - неперечитати

Наталка - 14-6-2003 у 19:40

Олексію, а як це - романи прошу не радити? "Романси" тобто? Про любофф? :) До речі, якщо пригодницькі книжки, т.з. "екш" ти читаєш, то мене дуже б цікаво було дізнатись твою думку про роман Василя Шкляра "Елементал". Я колекціоную думки про цей твір :) У мене є 2 екземпляри, один можу тобі презентувати. А свій роман пораджу, як вийде друком - здається, вже скоро :)

Олексій Мачехін - 14-6-2003 у 22:37

Наталочко, я просто не читаю романів. Вибач і дякую тобі за турботу. :)

Олексій Мачехін - 14-6-2003 у 22:39

Хоча, в принципі, опиши трішки (як не важко) - може й прочитаю...

Андрій Пелещишин - 14-6-2003 у 23:06

Цитата:
А свій роман пораджу, як вийде друком - здається, вже скоро


А можна детальніше?

Сподіваюсь Форум один екземпляр з дарчим надписом отримає :saint:

Яндрух - 15-6-2003 у 16:49

to Olexiy:

Обов'язково раджу прочитати Шевчукову "Жінку-змію".

Олександр Ганущин - 15-6-2003 у 17:02

Цитата:
Хотілося б почитати щось захоплююче та неважке - пригодницькі книжки або фантастику/фентезі (якщо зараз таке в Україні є). Детективи та романи прошу не радити.



Раджу перечитати твір Андруховича "Дефіляда в Москві". Сюжет у стилі фантастики - що якби у 1941 Гітлер був розумніший і браві українські війська б узяли Москву та Сталіна у полон. І далі, аж поза наші дні.
До речі, маю кількох знайомих, які клянуться, що як тільки на руках з'являться мільйони - вкладуть їх у зйомки фільму на основі цього твору. А то знімають усяких "Мазеп" для аж ніяк непересічного а глибоко богемного глядача:(

Наталка - 15-6-2003 у 21:03

"Сподіваюсь Форум один екземпляр з дарчим надписом отримає".

І навіть не сумнівайтесь, пане Андрію. :) Я трохи опишу роман - як буде благо, вийде десь у жовтні-листопаді цього року. Це така суміш фентезі, романтики та українських етнічних мотивів. Називається "Містичний Вальс", назва запозичена у "Піккардійської Терції", і роман, дія якого починається на Різдво у Києві, потім переноситься до Львова, а потім - в містичну країну, присвячений місту Лева. Тому дивуватись не доводиться, що видавати його збираються львів’яни. :) Ну, а решту дізнаєтесь власне з роману, знову ж таки, якщо все буде гаразд.

Олександру Ганущину: Одне манюнє зауваження - якщо я не помиляюсь, "Дефіляда в Москві" - то Кожелянко. Чи ні?

Олексію: "Елементал" - то історія українця, вояка французького іноземного легіону, крутого, як сама крутизна, котрий отримує небезпечне і важке, мов служба в совєтській міліції, завдання - вивезти із заблокованої Чечні доньку чеченського генерала, за якою голосно полюють усі російські спецслужби (і не спец - теж) :) В анотації роман названоавантюрно-містично еротичною історією, яка приголомшує і гіпнотизує, а за кількістю сторінок (150) це взагалі більше схоже на повість. Так що правилу не читати романи ти не зрадиш ;)

Odarka - 16-6-2003 у 14:01

Для Олександра Ганущишина
"Дефіляда в Москві" - це не Андруховича, а Кожелянка, якщо вже радите книжку, то хоч превіряйте, хто її написав!!!

Василь - 17-6-2003 у 07:19

Ще кілька письменників та творів для Олексія, які мені подобаються: Оксана Забужко (стиль написання та мова - просто супер), детективи Кокотюхи, журнал Четвер (наприклад, в №16 ще один твір Любка Дереша "Поклоніння ящірці";).

Олексій Мачехін - 17-6-2003 у 09:12

Всім дякую!!!!! Але ж, люде, пожалійте мене - я ж цього за пів року не перечитаю!!!!
:)

Олександр Ганущин - 17-6-2003 у 10:37

Цитата:
Першим відправив користувач Odarka

"Дефіляда в Москві" - це не Андруховича, а Кожелянка !!


Одарко, дякую, таки справді Кожелянка твір. :)

Odarka - 17-6-2003 у 12:59

Почитай всі твори Винничука Юрка - вони дійсно фантастикою пахнуть.

Надія - 17-6-2003 у 17:10

Дуже раджу почитати твори Ольги Кобилянської, а зокрема "Людина" , "Вальс меланхолік", "В неділю рано зілля копала".Це твори , можна сказати, феміністичні, але чоловіку теж повинні сподобатись. Вони заставляють дивитися на українську літературу по-новому.

Nazar - 18-6-2003 у 09:12

І ще декілька слів про Кожелянка.
Весь цикл з дефіляд мені сподобався дуже. Всі вони про різне, але головна риса в них майже однакова - ми українці, і це є гордо! Ну і ще хороше почуття гумору автора, насиченість різними часовими образами, навіть фігурує пан Воланд (він в Конотопі фігурує головним редактором), дуже веселим виглядає розділ Дикий Схід у Дефіляді у Москві, де бородаті дикарі - типові мешканці тої країни напали на потяг... Ех!
Сам візьму і ще раз перечитаю!

fish - 18-6-2003 у 13:04

моя думка про Кожелянка може менш захоплена... І подобається, написано дуже легко і з гумором, але я чогось сприймаю як великий анекдот - не більше.

Олексій Мачехін - 25-6-2003 у 14:51

Ща парочку запитань:
Тут лунало щось про журнал Четвер. От мені цікаво - що це за журнал, як чпсто виходить та як його передплатити?

І про Кожелянка. Прочитав Котигорошка. Не скажу щоб дуже сподобалось, але радили ж Дефіляду у Москві - вона цікавіша чи така сама?

Зіронька - 25-6-2003 у 16:31

"Тигролови" Багряного, "Марусю Чурай" Ліни Костенко...
А взагалі, хтось знає, чи видають зараз Л. Костенко? Дуже її люблю, але чомусь уже кілька років не бачу на полицях книгарень.

Odarka - 25-6-2003 у 16:57

Я Дефіляду у Москві закинула на 40 сторінці далі щось не могла читати.

Користувач Олесь - 25-6-2003 у 17:27

Ірина Вільде: Сестри Річиньські.
Але це роман, і досить довгий, так що я не впевнений, чи Олексію підійде.

Sophijka - 26-6-2003 у 16:35

Цитата:
Першим відправив користувач Зіронька
"Тигролови" Багряного, "Марусю Чурай" Ліни Костенко...
А взагалі, хтось знає, чи видають зараз Л. Костенко? Дуже її люблю, але чомусь уже кілька років не бачу на полицях книгарень.


Звичайно, видають. Принаймні можу порадити її статтю Гуманітарна аура нації - не поезія, але, думаю, варта уваги. У Львові була у книгарні НТШ (якщо я не помиляюся ).
Теж її люблю! (попри зауваження одного з перекладачів - він не зміг перекладати її твори після знайомства з нею)

До Олексія : з поезії і надалі порадила би лірику Симоненка, Стуса. А взагалі, стільки всього можна радити, але береш книжку і тільки тоді розумієш, чи хотів би її далі читати... Або Цвайга чи Ремарка - тут би я швидше радила "Возлюби ближнього свого", а не "Tоваришів" і етс) Тобто, кожен вибирає своє, мені особисто сподобалася цитата Сюзен Зонтаг : вона орієнтується на читача мудрого , бо якщо автор вважатиме, - читачі остатня глупота, яким треба все пояснювати (:-)), його твори навряд чи читатимуть...

Sophijka - 26-6-2003 у 19:08

Цілком забула (хоча радше стосується періодики, а не книжок):

Колись в Києві отримала в подарунок журнал Ukrainian Observer, видається наче лише англійською, проте цілком пристойний. Як згодом не шукала - ні у Львові (а мав би тут теж розповсюджуватися), ні в київських кіосках його не бачила (щобільше, реакція продавців була такою, наче його взагалі ніколи не існувало). А жаль...

Василь - 29-6-2003 у 07:14

Про журнал Четвер. Важко сказати як він виходить. В середньому раз на квартал. Передплати мабуть немає. Придбати у Львові можна в НТШ та Дзизі, в інших містах - в кінці журналу є перелік магазинів. Є інтернет сторінка http://www.ii.lviv.ua/chetver

Олексій Мачехін - 10-2-2004 у 13:22

Прочитав Культ Дереша. Дякую Фішці за пораду.

Не можу тільки зрозуміти:
- нашо було вбито кота?
- нашо годували дітей дітьми?
- нашо писати цю книжку якщо Желязни, що, власне, і запропонував тих, що "відчиняють" і "зачиняють", просунув цю тему значно далі а сам роман (мається на увазі лінія сюжету) - калька з МіМ, проте більш поверхнево? Тобто якщо в світі світової літератури це ніц нового не несе?

Тут одразу допишу, що є, звісно, безперечна користь у формуванні системи цінностей українського читача - чого тільки "вистава" варта (доречи теж проглядається Булґаковський слід) і позиціонування головних героїв. Тут користь безперечна.

Зауваження - я не присікаюсь а питаю. Сама книжка дуже сподобалась, просто лишилось кілька питань.

fish - 10-2-2004 у 16:44

м-м-м... це питання не до нас (або - не до мене, коли вже я порадила). Питання можна задати безпосередньо Любкові на якійсь прес-конференції, Кальварія, начеб, такі влаштовувати збирається цілим букетом.

Олексій Мачехін - 10-2-2004 у 16:50

Ну.. просто може ці питання не такі й серйозні, мо тільки я цього не розумію? А то прийду на пресуху і почну ставити невіглаські питання...

Круціфукс. - 10-2-2004 у 20:15

Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
- нашо писати цю книжку якщо Желязни, що, власне, і запропонував тих, що "відчиняють" і "зачиняють", просунув цю тему значно далі...

Взагалі-то не Желязни, а Лавкрафт, якщо пам'ять не підводить... всіх Йог-Сототів з потрохами шановний автор "Культу" зідрав саме звідти. Тобто, буквально: Ctrl-C + Ctrl-V. :)
Цитата:
чого тільки "вистава" варта (доречи теж проглядається Булґаковський слід)

Це не Булгаков, це автор "Культу" начитався десь про хеппенінги 60-х років, про Джона Кейджа, ну і може ще про дадаїстів. Сам сценарій "вистави" досить-таки тривіальний. Одноразовий ефект. Чи зможе Любко Дереш написати ще хоча б два-три таких "скандальних" сценарії, і щоби всі відрізнялись один від одного? Мабуть, що ні.

Хоча, мабуть добре, що маси тінейджерів, котрі носять правильні штани, читають вже україномовну попсу.

ZT - 10-2-2004 у 21:42

Цитата:
Першим відправив користувач Круціфукс.
...
Чи зможе Любко Дереш написати ще хоча б два-три таких "скандальних" сценарії, і щоби всі відрізнялись один від одного? Мабуть, що ні.

Хоча, мабуть добре, що маси тінейджерів, що носять правильні штани, читають вже україномовну попсу.


- чому не зможе? Зможе якщо захоче... Другий його роман наприклад теж дуже незлий.
щодо мас тінейджерів і попси... хм... Давайте будемо все називати попсою, і що тоді залишиться?

Олексій Мачехін - 10-2-2004 у 21:52

Не мабуть, а точно добре :)

Особисто я просто плакав коли автор, пудвевши читача до того, що Банзай ненавидить піжонські "Прівєт, діскацєка", ввів Дарцю із простим "Привіт". Це щось на кшталт:

Читатель ждет уж рифму "розы"...
Ну на, возьми ее скорей!

Лавкрафт? Не знаю. Натомість "Ніч в одинокому жовтні" Желязни то і є ці що відкривають та зачиняють брами для древніх богів.

Що до вистави - сам сюжет, так, безперечно з 60-х, проте чомусь мені ввижається ніби тут ця вистава грає ту ж роль що і "Сеанси чорної і білої магії з повним її викриттям", себто профілактичну.

А наша якісна попса то добре. Принаймні масова українська культура набуває свого розвою. Тішить.

Олексій Мачехін - 10-2-2004 у 21:55

Ні, ZT, тут пан правий - книжка попсувата. Але це не значить що вона погана - це свідчить лише про її призначення - для масс.

ZT - 10-2-2004 у 23:25

... я розумію що вона "попсувата", але в звичному значенні слово попса означує щось дуже поширене і комерційне. і справа не лише в саме цій книжці.
Саме слово "попса" трохи не сумісне з теперішніми реаліями української книги, імхо. Вона ж фактично тільки розвивається і має величезний потенціал, тут ще "неорані ниви", а не розвинутий ринок...

Реплікант10322195 - 11-2-2004 у 00:58

Цитата:
Першим відправив користувач Наталка
Олексію, а як це - романи прошу не радити? "Романси" тобто? Про любофф?

Порадьте будь-ласка мені щось з цього напрямку(про любофф), тобто не зовсім мені, а одній людині, якій я маю купити. Бажано щось не з найпопсовіших авторів.
Дякую наперед :)

Круціфукс. - 11-2-2004 у 10:42

Олексію:

Я читав ту книжку Желязного, але самих "древніх богів" придумав Лавкрафт. Треба його (Лавкрафта) якось освіжити в пам'яті, перечитати. Через пару років так і зроблю. :)

ZT:

За "ринком" я не дуже слідкую, а от за тим, що написано всередині книжки - слідкую. І "все" - це ще далеко не все. :) Хіппі, мильні бульбашки, "правильна" музика, згадки про Кафку за бутербродами, ексклюзивні "глюки" (тільки для своїх!), через глюки до "істини" (зловживання цим словом - вже признак поганого смаку)... ну хіба не попса?

Але українська мова зараз у катастрофічному стані, тому всі засоби годяться для її реанімації та виведення з телевізійно-суржикової коми. Девіз: поколінню пепсі - Дереша!

Олексій Мачехін - 11-2-2004 у 11:42

Між іншим знайомі мені школярики читають Культ запоєм :)
І хоча діалектизмів вони допоки не розуміють (як і специфічні згадки на кшталт Магаріші, Гендрікса, тощо), але дуже їм то цікаво, а мене тішить :)

ZT - 11-2-2004 у 15:46

Цитата:
Першим відправив користувач Круціфукс.
За "ринком" я не дуже слідкую, а от за тим, що написано всередині книжки - слідкую. І "все" - це ще далеко не все. :) Хіппі, мильні бульбашки, "правильна" музика, згадки про Кафку за бутербродами, ексклюзивні "глюки" (тільки для своїх!), через глюки до "істини" (зловживання цим словом - вже признак поганого смаку)... ну хіба не попса?

Але українська мова зараз у катастрофічному стані, тому всі засоби годяться для її реанімації та виведення з телевізійно-суржикової коми. Девіз: поколінню пепсі - Дереша!


так, якщо взяти ваш перелік окремо то це попса, але я на таке дивлюсь як на необхідні атрибути сюжету, і сприймати зміст (чи вчувати настрій) твору ці атрибути не заважають... Навпаки, якщо б цієї "попси" не було, то було б гірше, тобто менше людей читало б, і твір втратив би своє "просвітницьке" значення :)
І ще одне - думаю що для доброї половини читачів згадані вами речі (атрибути) були новими і цікавими, а отже, для них вони попсовими бути не можуть.

п.с. девіз загалом підтримую. :)

Олексій Мачехін - 11-2-2004 у 15:58

Панове, думаю, ви плутаєте два поняття: "попса" і "чтиво"

Наталка - 11-2-2004 у 16:40

Цитата:
Першим відправив користувач Реплікант10322195
Порадьте будь-ласка мені щось з цього напрямку(про любофф), тобто не зовсім мені, а одній людині, якій я маю купити. Бажано щось не з найпопсовіших авторів.
Дякую наперед :)


Візьміть "Провину" Ані Хоми - психологічна драма, написана досить грунтовно, тобто читаєш, думає над прочитаним і не можеш відірватися. Її ж "Репетитор" теж гарний роман, але "Провина" мені більш до смаку - зріла книга. :)
Порадила б вам свій роман, але - :( - він ще не вийшов. Страшенно прикро, бо мені вже родичі проходу не дають. :( Ну, і крім того, він значно попсовіший, ніж Анін. :) Таке собі "модернізоване фентезі", як його обізвали в газеті "День".

Знайдіть "Провину" - не пошкодуєте. :) Цей роман на мене величезне враження справив, сказати, що він "попса" чи "чтиво", я не зможу. :saint:

ZT - 11-2-2004 у 17:59

о, Анну Хому я теж рекомендую (правда не з власного досвіду) :)

Круціфукс. - 11-2-2004 у 20:24

ZT:

"так, якщо взяти ваш перелік окремо то це попса, але я на таке дивлюсь як на необхідні атрибути сюжету, і сприймати зміст (чи вчувати настрій) твору ці атрибути не заважають..."
Excuse me, але цей перелік - це і є зміст, настрій, і взагалі основа "твору". Його "душа", якщо можна так сказати - це ідеалізація своїх, і глюки, як шлях до "істини". Немає значення, наркотичні глюки чи "паранормальні"... Відверто кажучи, постулювання такого шляху - це просто знущання над свідомим читачем. Нью-ейджева пастка.

Особливо цинічно звучить фраза "дурнику, Бог - це і є любов", яка зустрічається в книжці посеред опису чергової подорожі по глюках - а сам опис, як і всі інші (в тому числі фінал), настільки надувний і фальшивий, що аж диву даєшся.

Хоча, мабуть, не треба нам настільки довго й серйозно обговорювати цю українську альтернативу до "Ніндзя-черепашок", бо ж люде засміють :)

ZT - 11-2-2004 у 21:41

хм, ... як на мене, то фраза "обговорювати цю українську альтернативу до Ніндзя-черепашок, бо ж люде засміють" теж звучить досить цинічно, навіть зі смайликом в кінці...



:rolleyes:

freak - 14-2-2004 у 13:06

Рекомендую С. Жадана "Біг Мак"

Круціфукс. - 18-5-2004 у 15:07

Тепер я в свою чергу звертаюсь за порадою...

Отже, в українській прозі я, соромно признатись, не розумію ані бельмеса. Порадьте, будь-ласка, щось - не обов'язково сучасне. Але щось м'ясисте і про справжнє :-) Тобто, щоб не було про "карнавалізацію" і "текст про текст", і т. д. Не поезію, а саме прозу. Буду дуже й дуже вдячний.

Перш ніж писати на форум, я двічі спробував запитати поради у Captivitasа, але його чомусь постійно з'їдає його власна аська, і мої запитання просто відскакують від її черепашої броні. :-)

fish - 18-5-2004 у 15:58

а про справжнє - це як? може тобі історична проза потрібна?

Круціфукс. - 18-5-2004 у 16:44

Ну, щось більше про безпосередню реакцію на життя, ніж про реакцію на культурні артефакти. Це може бути й історичне, але зовсім не обов'язково...

Не знаю, я переглядав прозу Андруховича, і в мене склалось (цілком можливо, що помилкове) враження, що він, грубо кажучи, "про Джойса". Іздрика я читав щось коротке, там було про сни. Я це все також буду читати, але зараз хотілось би чогось матеріальнішого, і щоб мова була багата, і бажано без іронічних суржиковостей.

fish - 18-5-2004 у 17:23

Щоб мова багата - це до Винничука. я сама цілу купу слів від нього дізналася. Тільки раджу щось пізніше, ранні твори здебільшого не порівняти наскільки слабкіші.

А щодо української прозової класики - я все-таки не порадник. Читано багато у школі, старанно, але плющило хіба від Тіней забутих предків. І все.

сумна - 18-5-2004 у 18:51

Моживо, "Срібне молоко" Валерія Шевчука?

Круціфукс. - 18-5-2004 у 19:33

fish: дякую, а можна якісь назви пізніх творів Винничука? Бо я ж ламер :-)
сумна: також дякую!

Буду поки що діставати Коцюбинського й Шевчука...

jaguara - 18-5-2004 у 21:13

Цитата:
Першим відправив користувач Круціфукс.
Тепер я в свою чергу звертаюсь за порадою...

Порадьте, будь-ласка, щось - не обов'язково сучасне. Але щось м'ясисте і про справжнє :-)


спробуй Дністрового "Місто уповільненої дії". у чому йому не відмовити, так це у справжності

fish - 19-5-2004 у 09:09

Так, справді, Дністровий - це "за жисть" :) Не, то нормальний автор, хороший. Шевчук... О, Шевчук ще віддавна пише, я й забула, що саме його ранній "Дім на горі" відзначала. Там ще є трохи соцреалістичний душок, але вже й сучасний Шевчук відчувається.
А, ще згадала, малою я дуже Кайдашеву Сім"ю любила. Ще й з яскравими малюнками!..
Останнє, що мені радили з класики - Іваничука, але досі не добралася...

Винничука пізні - це уся кавово-кнайпова тема, Мальва Ланда (маю на увазі дописаний варіант), а взагалі там ліпше за роками написання дивитися. Ранні - це всякі фантастичні оповіданнячка.

Остап_М. - 19-5-2004 у 11:40

Нещодавно прочитав "Писар східних воріт Притулку" Галини Пагутяк ("Піраміда, Фест проза, 2003). Скперова річ. Ніби казка, ніби сон!!!!!

Captivitas - 19-5-2004 у 13:41

"Манускрипт з вулиці Руської" (1979) Іваничука. Як раз про Львів. Дуже цікавий роман про середньовіччя.
Але читав російською у серії "Дружба народів"

Круціфукс. - 19-5-2004 у 14:09

Купив сьогодні Шевчука "Срібне молоко". Переглянув. Трохи не таке, яке я шукаю, але написано класно. Буду читати.

Ще взяв том Коцюбинського в Чар. з м. Г. м. з.

Іваничука "Манускрипт..." маю, причому теж російською, що аж ніяк мене не задовільняє.

Інше, що згадувалось, теж шукатиму. Всім подяка наразі.

fish - 19-5-2004 у 14:45

Уточни, чому Шевчук - трохи не те, щоб ми скоригували свої уявлення, що тобі радити

Круціфукс. - 19-5-2004 у 15:08

Видихання диму з вух... пшоно, яке не матерія, а знаки... виникає поверхневе враження, що це все трохи "про Павича". Павича я теж люблю, але шукаю чогось... ще сам не знаю чого :-) Радьте все підряд.

сумна - 20-5-2004 у 07:32

п.Fish, як Ви дивитеся на те, щоб порадити:
Улас Самчук "Волинь"
Іван Багряний "Тигролови"
Гнат Хоткевич "Довбуш"
?

fish - 20-5-2004 у 07:58

сумна, а чому мене питаєш? :) Я таки не знавець класики, я ж казала. Хоткевича взагалі читала тільки недавно - Дімка узяв в дорогу, коли на Флюгери Львова їздили. Сподобалося, хоча місцями надто вже наївно-повчальне.

сумна - 20-5-2004 у 11:42

На користь "Волині" Самчука говорить хоча б те, що твір мав бути висунений на здобуття Нобелівської премії.

Captivitas - 12-6-2004 у 10:52

Новий роман Сергія Жадана "Депеш Мод" (ще не вийшов, була презентація в "Сніданку" 1+1).

Tempika - 12-6-2004 у 13:00

до речі, звідки можна скачати українські книжки, найновіші?
чи нема укр. lib.ru?
ну і ось шукаю модуль український для CyrHack для пальми своєї, і щось ніяк не знайду, щоб було Win :-(((

Captivitas - 17-6-2004 у 10:03

Цитата:
Першим відправив користувач Tempika
до речі, звідки можна скачати українські книжки, найновіші?
чи нема укр. lib.ru?


http://www.proza.com.ua
Багато Єшкілєва, є Іздрик та Дереш...

Tempika - 17-6-2004 у 10:22

дякую :-)
ще б тільки розібратися, як на пальмі читати українською...

Остап_М. - 17-6-2004 у 11:29

Найновіше що я прочитав, то просто суперава книга "Обезголовлений", присв'ячена Гії Гонгадзе.
В ній дуже професійно дібрані факти, про кількох останніми роками найбільш відомих людей, зокрема про "малу батьківщину" нашого татуська або гарантика!!! Раджу прочитати....

Наталка - 20-6-2005 у 21:43

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Круціфукс.
Іваничука "Манускрипт з вулиці Руської" маю, причому теж російською, що аж ніяк мене не задовільняє.


Вже є українською, торік видала ЛА "Піраміда" у серії "Приватна колекція". Я дні зо три тому почала читати. Я не велика прихильниця історичних романів, але "Манускрипт..." мене причарував. Надзвичайно цікавий роман!!!:saint:

Юрій Сєров - 25-1-2008 у 00:25

Чомусь ця тема опинилася на узбіччі.
Насправді читаю мало. Але з останніх книг сподобалися:
"Таємниця" Андруховича
"Майже ніколи не навпаки" Марії Матіос.

Що буду читати далі ще не знаю. Маєте шо - радьте. :)

Віталій Теплий - 25-1-2008 у 11:22

Шлях аріїв. Непамятаю хто автор, але ця книжка мене дуже захопила.

Dmy - 25-1-2008 у 16:20

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Віталій Теплий
Шлях аріїв. Непамятаю хто автор, але ця книжка мене дуже захопила
Юрій Канигін. Свого часу доктор фіз-мат і канд. економ. наук, співробітник Інституту кібрнетики. На межі 90-х чомусь ударився в літературу.

На мою суб'єктивну думку, є і кращі за "ША" опуси із серії "напівфентезі - напівісторія". Але якщо вас це цікавить, міг би порекомендувати подібні книжки Івана Білика про героїчне українське та праукраїнське минуле. (Начебто, їх уже 5 ("Меч Арея", "Похорон богів", "Дикі білі коні", "Не дратуйте(?) грифонів"..., а п'яту я забув, здається, щось таке про орла).)
Цей, принаймні - фаховий письменник. Як на мене, пише досить захоплююче і власні художні фантазії грунтує на реальних історичних розвідках.

tysovska - 30-1-2008 у 15:58

Марина Гримич, "Варфоломієва ніч". Це не книжка, а феєрверк!

Юрій Сєров - 29-9-2008 у 22:15

Почав потроху читати те, що придбав на форумі.
Роздобудько "Все, що я хотіла сьогодні". Непогано, в свому стилі, сподобалося.
І вчора дочитав Шевченків "Кривава осінь у місті Лева". Оскільки є шанси, що автори помітять, то трохи розгорнутіше :) і трохи, конструктивної (принаймні постараюся) критики.
(Обережно спойлер)
Закінчення і отой вихідж з ментиком мені не сподобався. Не логічно якось. Героя Пасківа розвивали в одному напрямку, а наприкінці щось не те... З чувака, який в спортивках під пиво дивиться футбол, перетворюється в кривавого вбивцю?
Ще кілька дрібних зауважень. Львів'янин ніколи в житті не скаже В Сихові, тільки НА Сихові.
Можливо в мене щось не те з пам'яттю, але Динамо не програвало Шахтареві 3:0. Може зауваження здасться смішним, але я так розумію, що вигадується основна історія, все інше - місцевість, події і т.д. беруться справжніми, тож навіщо вигадувати таку дрібницю?
Вживаються деякі слова, абсолютно непритаманні регіону. Трохи ріже слух наприклад "дісплей" та "досадливо" після "філіжанка" та "кобіта".

А назагал, любителям детективів, раджу почитати.

p.s. Чубай справді вітається "Сервус"? :)

Наталка - 29-9-2008 у 22:33

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров
(Обережно спойлер)
Закінчення і отой вихід з ментиком мені не сподобався. Не логічно якось. Героя Пасківа розвивали в одному напрямку, а наприкінці щось не те... З чувака, який в спортивках під пиво дивиться футбол, перетворюється в кривавого вбивцю?

Ні, на кривавого співучасника. А це трохи різні речі. Крім того, і вбивці, і їхні жертви далеко не завжди дивляться футбол у фраках, як мені здається. І далеко не завжди проводять дозвілля, плануючи чергові злочини, або те, як їх уникнути. Як показує світовий досвід, убивці п’ють, їдять, дивляться футбол, і навіть закохуються так само, як і звичайні громадяни. :saint:
І героя Пасківа розвивали якраз куди треба. Деякі наші читачі з дуже дрібних деталей запідозрили його далеко до кінця книги.
Але - "дєло вкуса" (с) :)
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров
Ще кілька дрібних зауважень. Львів'янин ніколи в житті не скаже В Сихові, тільки НА Сихові.

Каємося. Справді. :(
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров
Можливо в мене щось не те з пам'яттю, але Динамо не програвало Шахтареві 3:0.

А тепер каюся особисто я. :lol: А комусь програвало з таким рахунком? Здається, що було. А як ні, то нічого, все ще попереду. :P
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров
Може зауваження здасться смішним, але я так розумію, що вигадується основна історія, все інше - місцевість, події і т.д. беруться справжніми, тож навіщо вигадувати таку дрібницю?

Та якось не спало на думку, що треба було аж так дотримуватися суворої правди життя. Може, того вечора по ТБ узагалі хокей йшов...;)
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров
Вживаються деякі слова, абсолютно непритаманні регіону. Трохи ріже слух наприклад "дісплей" та "досадливо" після "філіжанка" та "кобіта".

Наскільки я пригадую, слово "досадливо" вжите не в мові героїв, а в їхньому описі. Тобто щось на кшталт "він досадливо поморщився". Але зауваження приймається. Над "дисплеєм" поки що міркуємо :saint:
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров
А назагал, любителям детективів, раджу почитати.
p.s. Чубай справді вітається "Сервус"? :)

За критику щиро дякуємо, справді, приємно, коли вона конструктивна.
Так, справді. Я колись особисто чула. Щоправда, давно. На концерті :)

Юрій Сєров - 29-9-2008 у 22:43

Тоді Пасківу значно простіше і логічніше було вбити маньячку "при затриманні" (особливих почуттів він до неї не мав судячи з фрази "як жінка вона мене задовольняє") і дістати чергове підвищення, а не пробувати вбити детектива, тим більше, що всі були в курсі з ким і куди поїхав Сокіл
Але це справді справа смаку, тим більше, що з нас двох письменник не я :)
Цитата:
А комусь програвало з таким рахунком? Здається, що було. А як ні, то нічого, все ще попереду. :P

тьху-тьху-тьху через ліве плече, їм завтра з Фенербахче грати!

Captivitas - 29-9-2008 у 22:48

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров
І вчора дочитав Шевченків "Кривава осінь у місті Лева".


Теж зробив це позавчора)))
Читається легко та цікаво...

Дякую авторам!

Наталка - 30-9-2008 у 17:06

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров
Тоді Пасківу значно простіше і логічніше було вбити маньячку "при затриманні" (особливих почуттів він до неї не мав судячи з фрази "як жінка вона мене задовольняє") і дістати чергове підвищення, а не пробувати вбити детектива, тим більше, що всі були в курсі з ким і куди поїхав Сокіл

Ну, вбивати жінок, які задовільняють - так жодних жіночок не напасешся :D
Що ж до логіки дій Пасківа - то це з опери "яке їхало, таке й здибало". (Глибоке імхо, промовлене зі щирою вдячністю до Юрка:) )
До речі, маємо шикарне виправдання. Я вчора перевірила - в нашому рукописі було таки "НА Сихові". Відредагували... А оскільки корисну звичку присилати авторам рукописи на вичитку після редагування наразі має тільки Нора-Друк, то... половина вини з авторів знімається. Добре? :saint:
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Captivitas
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров
І вчора дочитав Шевченків "Кривава осінь у місті Лева".

Теж зробив це позавчора)))
Читається легко та цікаво...
Дякую авторам!

А ми дякуємо Вам, і Юркові, і всім-всім, хто нас читає. Ви чудові читачі, просто мрія.
Ще раз дякуємо!:sing:
А Динамо - удачі! :D

Юрій Сєров - 30-9-2008 у 17:22

А ми дякуємо, за те, що пишете, що є що почитати і побурчати :)

Катерина Слобода - 30-9-2008 у 19:03

Недавно прочитала книгу Марії Матіос «Москалиця». Після «Солодкої Дарусі »та «Нації» сподівалась більшої гостроти сюжету. Але є над чим задуматись. І мова чиста, українська.
Читається дуже легко.
;)

Катерина Слобода - 11-1-2009 у 14:33

Дуже гарний роман Наталки Шевченко «Містичний вальс». Читається надзвичайно легко.:)
Аж випромінює позитив.:saint:

Галина Лев - 11-1-2009 у 15:50

Як на мене, "Москалиця" після попередніх названих Вами повістей уже недостатньо приправлена й соковита. Мені було мало. Ну а Наталчин "Вальс"(котрий ми тут обговорювали кілька років тому) безперечно надає поштовх для читання. Я б радила давати його в першу чергу людям, зокрема підліткам, котрі не читають: такі книжки пробуджують цікавість до української книжки та й літератури взагалі. Але це хіба моя думка.

Наталка - 11-1-2009 у 19:47

2 Катерина та Галя: Щиро дякую. Дуже приємно чути такі відгуки, і вони мене надзвичайно підтримують. А це мені потрібно. Особливо - зараз...
Ще раз дякую, дівчата :):sing::sing:
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Катерина Слобода
Недавно прочитала книгу Марії Матіос «Москалиця». Після «Солодкої Дарусі »та «Нації» сподівалась більшої гостроти сюжету. Але є над чим задуматись. І мова чиста, українська.
Читається дуже легко.
;)

Катерино, а Ви прочитайте "Майже ніколи не є навпаки", якщо ще не читали. Гадаю, Вам сподобається.

Галина Лев - 12-1-2009 у 14:29

Але, Наталю, є непорядок з перевиданням. Наскільки гарний був першодрук, настільки "плацкартне" друге видання. І папір ні до чого. Хотіла кільком людям презенти зробити, але побачила на форумі, і перехтілося. Чи можна чекати добротної версії?

Катерина Слобода - 12-1-2009 у 16:48

2 Наталка: Дуже дякую за пораду, але вже читала. :)

Наталка - 12-1-2009 у 18:52

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Галина Лев
Але, Наталю, є непорядок з перевиданням. Наскільки гарний був першодрук, настільки "плацкартне" друге видання. І папір ні до чого. Хотіла кільком людям презенти зробити, але побачила на форумі, і перехтілося. Чи можна чекати добротної версії?

Галиночко, боюся, що ні :(
У мене була натуральна війна з видавництвом за обкладинку, той варіант, який хотіла я, можу вислати Вам на "мило" - поглянете, і чесно скажете, чи він вартий уваги. Далі було редагування - я сиділа з олівцем три дні, і викреслювала "перли" редактора, котра через два рядки на третій вносила правки лише тому, що особисто їй не подобалося якесь слово... А коли я побачила кінцевий варіант обкладинки, три дні не могла заспокоїтися...
Соррі за оф-топ.

Марія Павлюх - 12-1-2009 у 19:54

Наталко, я прочитала Ваш роман "Містичний вальс" "на одному диханні"! Але зараз Ви змінили жанр. Чесно кажучи, тепер Ваші книжки з більшим задоволенням читає мій чоловік. Чи плануєте Ви повернутись до написання романтично-пригодницьких історій?

Галина Лев - 12-1-2009 у 20:24

до Наталки: залюбки подивлюсь halynalev@ukr.net

Наталка - 12-1-2009 у 22:07

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Марія Павлюх
Наталко, я прочитала Ваш роман "Містичний вальс" "на одному диханні"! Але зараз Ви змінили жанр. Чесно кажучи, тепер Ваші книжки з більшим задоволенням читає мій чоловік. Чи плануєте Ви повернутись до написання романтично-пригодницьких історій?

Уже повернулася :saint: В Серії з Дельфіном (Жіночий любовний роман) вийшли дві мої книги, у співавторстві з Ларисою Чагровською - "Паризьке кохання" та "Афера на віллі". Щоправда, вони куди більш романтичні, аніж пригодницькі, і, до того ж, як на мене, першу занадто відредагували, але вже те, що є така серія, для мене - втіха. Третій роман, також у співавторстві, під робочою назвою "Столичний роман" готується до друку. І - саме зараз я працюю над романтично-пригодницьким романом. Винятково своїм, без співавторів ;)
Але ще мушу сказати Вам, що маю кілька практично готових текстів, але не маю бажаючих їх надрукувати. Це повноцінні романи, і біда їхня в тому, що вони - любовні. Одна пані - головний редактор - сказала, що вони друкують або серіально-мильні, зовсім мильні, рівня творів восьмого класу, романчики, або еклектику, і запропонувала писати в стилі Карпи. Та оскільки в мене немає жодного бажання це робити, то я знущаюся над друзями :D, і змушую їх читати мої тексти в рукописі. ;) І шалено мрію про той час, коли у нас почнуть видавати нормальні, звичайні, наївні, красиві любовні романи. Поки що серія з дельфіном - єдина. На жаль.

Марія Павлюх - 7-3-2009 у 09:22


Сьогодні (7 березня) в Івано-Франківську відбудеться презентація проекту «Жіночий любовний роман» з «Серії з дельфіном», виданої «Літературною агенцією сестер Демських». http://zik.com.ua/ua/news/2009/03/03/171772

Може хтось знає чи планують організатори провести аналогічну презентацію у Львові?





Наталка - 7-3-2009 у 19:37

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Марія Павлюх
...Може хтось знає чи планують організатори провести аналогічну презентацію у Львові?

Я ще не знаю, але можу запитати. :saint: З сестрами Демськими дуже легко працювати, і дуже приємно, а спілкуватися - то взагалі чиста втіха. Впевнена, що їм буде приємна цікавість читачок до Серії з Дельфіном.

tysovska - 1-4-2009 у 12:46

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Галина Лев
Але, Наталю, є непорядок з перевиданням. Наскільки гарний був першодрук, настільки "плацкартне" друге видання. І папір ні до чого.

Ви про те перевидання "Містичного вальсу", що в минулому році здійснило в-во "Нора-друк"? А мені, навпаки, обкладинка дуже сподобалася. Просто так і кортить взяти книжку в руки. Бо "Пірамідівська" обкладинка (а саме ця книжка в мене) мене просто дратує.

Галина Лев - 2-4-2009 у 14:52

Вам оте маленьке, сіреньке до вподоби? Ну, то на любителя. Я особисто від тієї останньої окладинки не чую ані грамульки тепла, натомість перше було близьке досить для сприйняття.

Наталка - 2-4-2009 у 16:30

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Галина Лев
Вам оте маленьке, сіреньке до вподоби? Ну, то на любителя. Я особисто від тієї останньої окладинки не чую ані грамульки тепла, натомість перше було близьке досить для сприйняття.

І я не чую тепла. Бо його там немає. Я, приміром, переконана, що обкладинка мусить не лише увагу привертати, а й недвозначно вказувати на жанр твору. Я відпочатку була проти цієї обкладинки, хотіла щось у теплих тонах, мені дуже подобався варіант з силуетом дівчини, яка танцює... Ця чорна обкладинка більше пасує до хорору, але мені ввічливо сказали, що мої бажання - це мої проблеми.
І ще - що дуже прикро - прибрали всі присвяти з МВ. Не знаю, чому, можливо, просто не зауважили. І Львову, і Піккардійській Терції, і моїм першим читачкам. А шкода...:(

Галина Лев - 2-4-2009 у 17:45

Є таке влучне українське слово - "зас...ці".

Марія Павлюх - 3-4-2009 у 11:09

Недавно прочитала книжку Юрка Покальчука "Озерний вітер". Гарна, лірична легенда, читається дуже легко. Там є такі слова: " Як прекрасно, як солодко і розкішно любити і бути любленим і пам'ятати лиш цю нескінченну мить - ти любиш і тебе люблять." Раджу прочитати усім романтичним натурам.:)

Катерина Слобода - 23-4-2009 у 21:07

Прекрасна книжка Юстейна Гордера "Світ Софії" :cool:

Марія Павлюх - 24-4-2009 у 11:33

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Катерина Слобода
Прекрасна книжка Юстейна Гордера "Світ Софії" :cool:

"Світ Софії"– це роман про історію філософії. Катерино, невже так легко читається?

Катерина Слобода - 24-4-2009 у 14:43

А де написано, що легко читається? "Прекрасна книжка" не означає "легко читається" :)
Якраз навпаки. Але такого цікавого викладу історії філософії ще не бачила.
Та й книжку можуть читати люди різного віку. Кожен знайде щось для себе поміж рядків. ;)

Катерина Слобода - 6-7-2009 у 17:45

Чи хто-небудь читав книжку Юрія Іздрика "3:1"? Які враження?
Чи варта вона уваги?:)

сумна - 7-7-2009 у 11:56

Читала давніше - тоді, коли вийшли друком окремо "Острів Крк", "Воццек" і "Подвійний Леон".
Читати варто. :-) Як, зрештою, все, що пише Іздрик.

Юрій Сєров - 7-7-2009 у 20:31

Колись спробував читати Воццека... Брррррр....

Перелік кращих книжок минулого року за версією журналу "Кореспондент"
http://sumno.com/news/2009/06/28/sarabanda-bandy-sary-peremogla-dob...

Оксана Стецько - 13-7-2009 у 18:29

банально, але раджу перечитатати класиків, зокрема Нечуя-Левицького...його "Кайдашева сім"я" це найсмішніший та найдобріший твір)))

Катерина Слобода - 13-7-2009 у 18:54

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Оксана Стецько
...його "Кайдашева сім"я" це найсмішніший та найдобріший твір)))

Та й, ІМХО, ще й зараз дуже актуальний :)

Катерина Слобода - 13-7-2009 у 19:14

Недавно знайшла в книгарні НТШ дуже цікавий історичний роман Михайла Яворського "Поцілунок Лева". Автор на тлі особистого життя змальовує українські реалії Другої світової війни.
Дуже сподобались описи Львова цього періоду. Варто перечитати. (Читається легко)

Соломія Федушко - 18-7-2009 у 10:40

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Марія Павлюх
"Світ Софії"– це роман про історію філософії. Катерино, невже так легко читається?


Це просто шикарна книга!!! Раджу всім прочитати)) Я знайшла для себе багато цікавого.
А читається вона не настільки вже й тяжко, просто потрібно вдумливо читати, це не Роздобудбко, що читаєш на одному подиху...

Зараз я читаю Ніцше ''По той бік добра і зла. Генеалогія моралі.'' Ось це справді важка книга, але тим не менше цікава ;)

Юрій Камаєв, "Мед з дікалоном"

tysovska - 29-7-2009 у 09:42

Ось анотація на книжку:

"Кривий Омелько мешкав у звичайному українському містечку, у начебто простій старій хаті на околиці. Хіба що історія цієї хати була незвичайною: понад сто років тому мешкав тут інший Кривий Омелько, який заповідав своєму наступникові цю-таки хату, а ще — чарівну мольфарівську скрипку. Коли скрипка починала награвати, з неї лилися дивні оповідання, що від них у слухачів мороз поза шкурою пробігав. Послухайте й ви оповідки Кривого Омелька — вони перевернуть ваше уявлення про українську історію".

Книжка шикарна, а якщо пошукати в інтернеті, більшість оповідань у нередагованому вигляді можна знайти в мережі. Але книжку читати приємніше.

Med z Dikalonom_obl_small.jpg - 27kB

Соломія Федушко - 30-7-2009 у 22:10

Так, книжку набагато приємніше читати... Дякую, ця книга зацікавила мене, обов'язково придбаю;)

Юрій Сєров - 28-12-2009 у 12:57

Знакові книги 2009 року:
http://life.pravda.com.ua/wonderful/4b3874a7ece97/

Хто вже читав Забужко?

Катерина Слобода - 28-12-2009 у 13:33

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров
Хто вже читав Забужко?

Вже третій раз пробую знайти в НТШ :(, може затра знову спробую...бо той уривок з журналу "Сучасність" мені вже з жовтня жити не дає...цікавість аж розпирає :saint:

Соломія Федушко - 28-12-2009 у 14:28

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Катерина Слобода
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров
Хто вже читав Забужко?

Вже третій раз пробую знайти в НТШ :(, може затра знову спробую...бо той уривок з журналу "Сучасність" мені вже з жовтня жити не дає...цікавість аж розпирає :saint:

Не варто завтра йти :( Я сьогодні була, то ще нема
Ліпше б не читали тих уривків...

Соломія Федушко - 28-12-2009 у 23:58

Два роки тому випадково ознайомилась з творчість Зеновія Филипчука. Якщо чесно звернула увагу на автора через те, що одягнений був в надзвичайно красиву вишиванку. Можу порадити збірку новел, притч і оповідань "Життя є життя" та лірика "З Днем народження, моє кохання..." (трішки сумніви чи вірно згадала назву, але щось на кшталт того :rolleyes: ). Особисто "Життя є життя" дуже припала мені до душі. В дусі Бруно Ферреро, але не зовсім так. :)

Ще також сподобалась збірка творів 25 сучасних українських письменників "100 тисяч слів про любов" (по пам'яті - Матіос, Андрухович, Пиркало, Москалець, Винничук, Покальчук, Жадан і, звичайно, Забужко....)

А ще респект Юрку Покальчуку за "Анатомію гріха".

А сьогодні придбала Світлани Поваляєвої "Небо кухня мертвих, або Лярви". Прочитаю висловлюсь, але сподіваюсь, що класна.

Катерина Слобода - 29-12-2009 у 09:41

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Соломія Федушко
Два роки тому випадково ознайомилась з творчість Зеновія Филипчука. Якщо чесно звернула увагу на автора через те, що одягнений був в надзвичайно красиву вишиванку.

А я цього року так познайомилася ;)

Роман Голощук - 29-12-2009 у 20:32

Про презентацію "нового "багатоперсонажного і мультисюжетного роману" Оксани Забужко "Музей покинутих секретів" у Києві читайте тут: http://life.pravda.com.ua/wonderful/4b38ca9bd17bf/

Dmy - 29-12-2009 у 22:52

Почитав Правду. Подивився картинки. Цікаво, а в "Є" крім Макарова ще мужуки були? Бо на всіх фотках, як індивідуальних, так і групових, суцільні тітки.
І ще цікаво, чи дочекаюся колись навіть не Вашингтона, а просто нормальної критики забужкиних опусів? Бо те, що я останніми роками читаю про неї та її романи - є суцільний панегірик. Медові ріки із кисільними берегами. Щелепи зводить.

Соломія Федушко - 29-12-2009 у 23:15

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Dmy
Почитав Правду. Подивився картинки. Цікаво, а в "Є" крім Макарова ще мужуки були? Бо на всіх фотках, як індивідуальних, так і групових, суцільні тітки.
І ще цікаво, чи дочекаюся колись навіть не Вашингтона, а просто нормальної критики забужкиних опусів? Бо те, що я останніми роками читаю про неї та її романи - є суцільний панегірик. Медові ріки із кисільними берегами. Щелепи зводить.


Дозвольте поцікавитись, а Ви читали твори Забужко? :)

Dmy - 29-12-2009 у 23:41

Кавалками. Дозвольте поцікавитися, а яке це питання має відношення до мого?

Соломія Федушко - 4-1-2010 у 20:16

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Dmy
Кавалками. Дозвольте поцікавитися, а яке це питання має відношення до мого?

Хотілось знати напевно чи Ви знайомі з творчістю Забужко. Просто не терплю, коли говорять про твори, а 'поняття зеленого' не мають про творчість і самого автора. Так, Ви праві. А критика справедлива і об'єктивна всім потрібна. І не буду лукавити:saint:, не все, що вона написала мені припало до душі, але в порівнянні з іншими письменниками сучасності, Оксана Забужко талановита письменниця, має свій стиль і її мова мені дуже до вподоби. Ось така моя думка ;)

Роман Голощук - 21-1-2010 у 11:43

Презентацію нового роману Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» дочекалися і у Львові.

Вона відбудеться 22 січня у львівській книгарні "Є".
Як зазначено у повідомленні, над цією книгою письменниця працювала багато років. Це – сучасний епос сучасної України: родинна сага трьох поколінь, події якої охоплюють період від 1940-х років до весни 2004-го.
Ініціатори зустрічі називають цю книгу романом ХХІ століття, де майстерно поєднуються історичний детектив, соціально-психологічне полотно й містичний трилер, сни і ява міняються місцями і українська історія за останні шістдесят років уперше постає живою і цілісною. Сама ж авторка називає свою книгу роман про любов і смерть.

Модератор зустрічі – перекладач та літературознавець Марія Зубрицька.

Початок – о 18:30.

Джерело: http://portal.lviv.ua/news/2010/01/21/091441.html

Соломія Федушко - 8-2-2010 у 17:23

Сьогодні НАРЕШТІ придбала Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» :sing::sing::sing:
Щастю нема меж!

Три покоління,
три цілком різні епохи,
з цілком відмінними умовами.
І ті самі трагічні проблеми.
Неможливо навіть сказати,
в якій легше зберегти
себе як людину, знайти себе,
зцілитися, й не розсіятися на
половинки, четвертинки,
й інші подоби <...>.
І саме це, мабуть,
стержнева ниточка роману:
ЯК НЕ ЗРАДИТИ СЕБЕ.

Таке враження від роману Леоніда Плюща.

Та й наш колишній хоч тут чимось відзначився.... "Видання книги здійснено за сприяння Катерини та Віктора Ющенка"

Соломія Федушко - 18-3-2010 у 20:05

Презентація книги Любові БЕЗКОРОВАЙНОЇ «ЖИВИМ І НЕНАРОДЖЕНИМ»
В книзі автор подає новий неупереджений погляд на витоки історії українського етносу, який ґрунтується на аналізі величезного вкладу шукачів істини в історичну науку.

В книзі розглянуті:
- першознання, які закладені в символах і які в повному обсязі зберігаються в етнографічних речах, його мові, самоназві українського народу.
- стислий історико-археологічний огляд на події , які відбувалися на наших землях.
- аналіз ведичної спадщини.
- нове прочитання «Велесової книги».
- місце українського етносу в слов’янському світі.
http://prostir.museum/events/ua/detail?id=493

Невдовзі Коран можна буде прочитати українською

Соломія Федушко - 5-5-2010 у 22:33

Повний переклад Корану українською мовою вперше здійснив аспірант Національного університету "Острозька академія" Михайло Якубович. Його рукопис схвалила і рекомендувала до видання спеціальна міжнародна комісія фахівців Центру імені Короля Фагда з друку Преславного Сувою, що в місті Медина Саудівської Аравії.

Як повідомив автор, який перебуває у цій країні на запрошення Міністерства у справах ісламу, книга матиме близько 700 сторінок. На них розмістяться тексти Святого Письма мусульман арабською та українською мовою.

Додатком стане аудіокасета, на якій Михайлом Якубовичем озвучено 36 сур (розділів) українською мовою, арабською ж запис здійснив імам мечеті пророка, шейх Алі Альхузайфі.

В Україні окремі частини перекладеного двадцятитрирічним ученим Корану були опубліковані позаторік у журналі "Київська Русь".
http://www.mukachevo.net/ua/news/view/27446-невдовзі-кор...

p_27446_1_medium.jpg - 47kB

Соломія Федушко - 4-6-2010 у 20:29

Павло Вольвач: «Українська поезія справді розкішна…»
Якщо в когось виникло питання:"Що читати?", то Павло Вольвач дає на нього відповідь: радить Василя Шкляра «Чорний ворон», Едуарда Лимонова «СМРТ», Віктора Єрофєєва «Енциклопедія російської душі», «Інше життя» Орхана Памука і «Ґодорі» Отара Чіладзе, Оксани Забужко «Музей покинутих секретів», Юрія Камаєва «Мед з дікалоном», Лєоніда Ґубанова «Я сослан к Музе на галеры…», «Горище» Тараса Федюка, «Ефіопія» Сергія Жадана, «Літостротоn» Віктора Неборака, «Нічний політ» Світлани Короненко, «Кора нації» Василя Старуна, «Повернення» Миколи Холодного.

Соломія Федушко - 21-3-2011 у 00:00

ТОП-10 найпопулярніших книжок тижня (13-20 березня)

EMPIK

1. Марк Леви. Первый день
2. Сесилия Ахерн. Там, где заканчивается радуга
3. Игорь Беркут, Роман Василишин. Брат 2/Brat 2
4. Секрет притяжения: ежедневник
5. Сергій Жадан. Ворошиловград
6. Люко Дашвар. Молоко з кров´ю
7. Анастасия Новых. Птицы и камень. Исконный Шамбалы
8. Марк Леви. Где ты?
9. Гэри Чепмен. Как улучшить отношения дома
10. Стівен Кінг. Під куполом

Книгарня «Є»

1. Ліна Костенко. Записки українського самашедшого
2. Василь Шкляр. Залишненець
3. Ліна Костенко. РІчка Геракліта
4. Марія Матіос. Солодка Даруся
5. Володимир Лис. Століття Якова
6. Марія Матіос. Вирвані сторінки з автобіографії
7. Марія Матіос. Нація
8. Люко Дашвар. Мати все
9. Юрій Горліс-Горський. Холодний Яр
10. Марія Матіос. Чотири пори життя

Yakaboo

1. Юлия Гиппенрейтер. Общаться с ребенком. Как?
2. Лариса Ренар. Открывая новую себя
3. Элизабет Гилберт. Есть, молиться, любить
4. Всеволод Нестайко. Тореадори из Васюківки
5. Джон Грэй. Мужчины с Марса, женщины с Венеры
6. Евгений Комаровский. Здоровье ребенка и здравый смысл его родственников
7. Игорь Беркут, Роман Василишин. Брат
8. Джон Грэй. Мужчины с Марса, женщины с Венеры
9. Джейсон Фрайд. Бизнес без предрассудков
10. Ліна Костенко. Записки українського самашедшого

«Букля»

1. Робин Шарма. Монах, который продал свой «феррари»
2. Вадим Зеланд. Трансерфинг реальности. Ступень 1-5
3. Джон Кехо. Подсознание может всё!
4. Джон Грэй. Мужчины с Марса, Женщины с Венеры
5. Роберт Кийосаки. Богатый папа, бедный папа
6. Наполеон Хилл. Думай и богатей
7. Робин Шарма. Мега-жизнь
8. Робин Шарма. Уроки семейной мудрости от монаха, который продал свой ´феррари´
9. Дейл Карнеги. Как завоевать друзей (полный в 3-х частях)
10. Евгений Комаровский. Здоровье ребенка и здравый смысл его родственников

Соломія Федушко - 7-7-2011 у 21:43

"Українська правда. Життя" сформувала перелік 10 книжок у відпустку: як скоротати час під час відпочинку? - http://life.pravda.com.ua/culture/2011/07/7/81357/

Катерина Слобода - 8-7-2011 у 08:50

Прочитала книгу Марка Леві "Перший день", сподобалася дуже, але є одне "але", вона закінчилася на найцікавішому місці і довелося купити ще і продовження :) "Перша ніч". Щоби назви не вводили в оману :saint:... романи пригодницькі, з змальовуванням одної з теорій про створення світу. Цікаво почитати, але тільки коли є багато часу.... Дві книги приблизно мають разом 1200 сторінок... ;)

Катерина Слобода - 11-8-2011 у 15:05

Скоро знову вкотре відбудеться Форум видавців. Цікаво, чи хтось вже думав, що хоче купити?

Катерина Слобода - 15-8-2011 у 14:49

Найкращі книжки світу, або Що має прочитати кожен

Oleksij Kulko - 16-8-2011 у 10:08

Цитата: Початково розміщене учасником Катерина Слобода  
Скоро знову вкотре відбудеться Форум видавців. Цікаво, чи хтось вже думав, що хоче купити?
А чи не краще зорієнтуватися вже на місці? Я завжди лише невеличку частину книжок шкуаю цілеспрямовано, та й ті лише за особистими рекомендаціями друзів. Купівля книжки на мій розсуд має бути таким собі невеличким експромтом.

Катерина Слобода - 16-8-2011 у 10:42

Цитата: Початково розміщене учасником Oleksij Kulko  
А чи не краще зорієнтуватися вже на місці? Я завжди лише невеличку частину книжок шкуаю цілеспрямовано, та й ті лише за особистими рекомендаціями друзів. Купівля книжки на мій розсуд має бути таким собі невеличким експромтом.

Найкращий експромт- добре спланований експромт :D
Я завжди приблизно визначаю наперед, що б хотіла знайти і до кого попасти на презентацію, а потім корегую план, залежно від ситуації...

Назар Самойленко - 16-8-2011 у 17:17

Цитата: Початково розміщене учасником Катерина Слобода  

Найкращий експромт- добре спланований експромт :D
Це, якщо не помиляюсь, відомий вислів когось з джазменів???

Катерина Слобода - 17-8-2011 у 14:43

Цитата: Початково розміщене учасником Назар Самойленко  
Цитата: Початково розміщене учасником Катерина Слобода  

Найкращий експромт- добре спланований експромт :D
Це, якщо не помиляюсь, відомий вислів когось з джазменів???

чесно вам скажу, не можу пригадати (шкода нема смайлика червоніючого, дуже б пасував тут :) ), але швидше за все може бути...як часом знайдете автора, скажіть будьте добрі, бо аж цікаво стало, не задумувалася хто сказав, коли писала :)

Соломія Федушко - 17-8-2011 у 20:09

Цитата: Початково розміщене учасником Катерина Слобода  
Найкращі книжки світу, або Що має прочитати кожен

Скільки я ще не прочитала... Але і багацько книг прочитано вже мною :) То вже не зле... А стаття гарна, дякую Катя :)

Hanor Narasson - 17-8-2011 у 20:19

Цитата: Початково розміщене учасником Катерина Слобода  
Скоро знову вкотре відбудеться Форум видавців. Цікаво, чи хтось вже думав, що хоче купити?

Я в першу чергу дилюся стенди дрiбних регіональних видавництв. Книги "ґрандів" і так будуть розрекламовані і продаватимуться всюди.

Oleksij Kulko - 18-8-2011 у 10:49

Цитата: Початково розміщене учасником Соломія Федушко  

Скільки я ще не прочитала... Але і багацько книг прочитано вже мною :)
Якщо дивитися на фінальний рейтинг, то теж прочитав немало. Але якщо подивитись на персональні списки, що називав кожен з письменників, то досить багато ще непрочитаного.

Цитата: Початково розміщене учасником Hanor Narasson  

Я в першу чергу дилюся стенди дрiбних регіональних видавництв. Книги "ґрандів" і так будуть розрекламовані і продаватимуться всюди.
Маєте якісь невеличкі видавницта, що зарекомендували себе? Окрім "ґрандів" та львівських видавництв нікого не знаю.

Катерина Слобода - 2-9-2011 у 08:04

Прочитала недавно книжку Ірен Роздобудько "Мандрівки без сенсу і моралі", цікаво дуже описує свої подорожі і враження від них, але як на мене, мало ...:saint:

Соломія Федушко - 15-9-2011 у 22:36

10 найуспішніших книжок: Шантарам VS Самашедший (http://life.pravda.com.ua/culture/2011/09/14/85652/)

Катерина Слобода - 28-9-2011 у 21:08

На Форумі видавців випадково попала на автограф-сесію Ірен Роздобудько з її новою книжкою "Я знаю, що ти знаєш, що я знаю", книжка надзвичайно цікава, раджу почитати, бо вартує...

Лілія Чупіль - 26-11-2012 у 15:50

Раджу прочитати Бруно Ферреро "365 коротких історій для душі". У цій книжці зібрано короткі, але такі милі нашому серцю історії на кожен день. Ці оповідання - наче промінчик сонця, що освітлює і зігріває душу. Досить уважно прочитати, замислитися - і можна побачити, як над нами відкривається небо. Тоді стає так легко жити і з'являються сили, щоб змінити на краще себе і весь світ довкола.