Тарас Сорока - 14-3-2004 у 19:18
Видавництво Критика 2003 рік, 336 с., 70х90/16, палітур., 3000 прим.
ISBN 966-7679-31-4
Спільно з Українським науковим інститутом Гарвардського університету
Цей словник є спробою лексикографічно зафіксувати швидкозмінний та плинний за
своєю природою сленґовий шар української мови - той його складник, якого, на
переконання користувачів російської фєні, не існує (як, утім, і самої мови), а на
переконання користувачів правдиво народної, джерельної, солов'їно-калинової
мови, і не повинно існувати. Тим часом доктор філологічних наук, завідувачка
відділу соціолінґвістики Інституту української мови НАН України Леся Ставицька,
взявши за джерельну базу тексти художньої літератури, засобів масової
інформації, наукових видань, або й просто зразки розмовної мови, уклала словник,
який містить сучасну жарґонну лексику різнотипного соціяльного походження, а
також лексику розширеного вживання, що поповнила жарґонізовану розмовну мову.
"У професійного філолога і пересічного мовця, - пише авторка в передмові, -
почасти складається уявлення про суто російський характер жарґонного
слововживання, неконкурентноспроможність української мови у розмовних,
стилістично знижених сферах комунікації, нездатність продукувати сучасні
іронічні стилі спілкування. Варто вчитатись у зібрані тут репліки, діялоги,
тексти, щоби пересвідчитись в українськості того жарґоновживання, яке, на перший
погляд, може здатися прероґативою російських розмовних моделей. Крім того,
суржикове слово у суто комунікативному аспекті не завжди свідчить про брак
мовної культури чи незнання українського лексичного відповідника: нерідко,
особливо в інтеліґентських дискурсах, чужомовність підсилює іронічне, сміхове
начало, закладене у цій лексиці". Від того, наскільки присутній у свідомості
українських мовців національний сміховий вербальний простір, великою мірою
залежить виживання та зміцнення комунікативної потужности української мови.
Словник містить понад 3200 слів і 650 стійких словосполучень. Він розкриває значення
кожного з них, подає його соціяльну та стилістичну характеристику, а часом також
наводить короткий етимологічний коментар.
Леся Ставицька
Короткий словник жарґонної лексики української мови
http://ukrlife.org/main/evshan/j_ua.htm
ЗОРЯНА - 15-3-2004 у 13:16
Влітку у Києві в книгарні бачила такий!
Олексій Мачехін - 15-3-2004 у 13:27
А я його знайду 
)
Юрій Марків - 15-3-2004 у 13:39
Ел. версія доступна?
Dмитрик - 15-3-2004 у 15:05
Як на мене - забагато русизмів 
Переважна
більшість термінів походить саме з "общепонятного" !
Також спостерігаються деякі неточності - дуже вже мене потішило визначееня
гопніка
І ще одне - відколи "лілейка" - жаргон????
Роман Голощук - 15-3-2004 у 21:25
Про цей словник вже згадувалось у темі:
Розробка сайту галицького діалекту
Там же є й стаття
Лесі Ставицької: "Жаргон — це рівень духовної свободи".
Роман Голощук - 2-2-2008 у 10:24
У київському видавництві «Критика» вийшла нова книжка Лесі Ставицької
«Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників» —
або, простіше кажучи, словник українського мату та грубої лайки.
Інтерв'ю з автором читайте тут: http://day.kiev.ua/195729/
P.S. Виявляється «напоїти коня, фольк-поет. — здійснити статевий акт»...
«Дівчино моя, напій же коня! — Не напою, бо ся бою, бо щем не твоя».
Катерина Задорожна - 8-2-2008 у 16:20
У назві статті заклик "Треба долати табу в собі" сприймати як заохочення до
вживання лайливих слів?
І, як на мене, у тому і сіль жаргонів та лайок - що вони "заборонені", а якшо їх
вживання перейде якусь межу, то такого зацікавлення подібними дослідженнями не
буде. А ще, не думаю, що жаргон і мат - це одне і те саме.