«Методичну книгу» виганяли методично
Книгарня «Методична книга» належала до профільних, який в Українській РСР було не
так вже багато. Знаходилася вона на Подолі, на вулиці Ярославській, 30. <...>
...«Методична книга» якось трималася на плаву, - розповідає Людмила Василівна, яка
працює в книжковій торгівлі 42 роки і сьогодні має замість магазину «точку» на
Петрівці. –Зарплати, звісно, мізерні, виторги невеликі, а тут ще Подольська
адміністрація, в чиєму відомстві знаходиться книгарня, почало підвищувати
орендну плату. Ми апелювали до президентського Указу, де таким, як ми,
передбачалися пільги. Нам відповідали, що ми – комерційна структура. Суму 22
тисячі гривень на рік «Методична книга» потягнути не могла. А коли там дізналися,
що я пенсійного віку, взагалі почали виживати зі свого місця. Єдина для нас
можливість хоч якось викрутитися – зробити приватизацію. Але для цього потрібні
гроші, яких узяти ніде.
Далі відбулося наступне. Любов Лещенко звернулася за порадою і по допомогу до
Голови Української Асоціації книгорозповсюджувачів Олександра Афоніна. Той
порекомендував певних людей, які допоможуть з приватизацією, але для цього їх
треба ввести в склад членів трудового колективу і надати відповідні майнові
частки. Одним із цих благодійників виявився В’ячеслав Кредісов, заступник
Міністра оборони України. Він погодився інвестувати в «Методичну книгу» певні
кошти, пообіцяв зробити ремонт, заплатити колективу зарплату і залишити книгарню
книгарнею. Крім того, взяв на себе покриття боргів перед постачальниками.
Я тримав у руках протокол збору трудового колективу магазину і заяви людей про те,
що свої майнові частки вони передають безоплатно панові Кредісову. Директор
магазину напевне знає, що людям після цього були виплачені грошові компенсації,
які помогли б протриматися на час пошуку нової роботи. Вони були не надто
великими. Отримавши, таким чином, «контрольний пакет», пан Кредісов негайно
перепродав приміщення. Ясно, що книжкового магазину там уже нема і навряд чи він
там буде.
Півтора року приміщення взагалі пустувало, на дверях висів амбарний замок. Любов
Лещенко каже: це пов’язано з тим, що нові власники хотіли також приватизувати
бомбосховище, що належить магазину . Виграти справу в суді і повернути магазин
жодних реальних перспектив не було. До речі, через деякий час В’ячеслав Кредісов
через якусь провинність опинився під слідством і провів кілька місяців за
гратами. |