"Коронація" в Могилянці

Та начебто, зважаючи на громадський обов'язок, мали бути Наталка з Олександром Шевченком, які по тому регулярно заглядають на форум, але про зустріч упартизанено мовчать. Це мимоволі викликає різні сфильовані думки. Хоч всі лавреати малоушкодженими виборсалися?Там же ж мали бути ріжні тендітні пісьменниці, зокрема

Ну був я там, був І Наталка була І Кокотюха був, і Марина Соколян. І представники "Нори-друк". І Ніна Герасименко замаскувалася під публіку. І навіть була Тетяна Логуш із здоровецьким пакунком шоколадок І книжок наших було багатенько (на початку). Відбувалося все це діло в актовій залі Могилянки, глядачів-слухачів скільки сиділо - не рахував, але щось чоловік під сорок, здається - переважно глядачок-слухачок, чомусь Розпочали представленням авторів, кожен виходив і казав щось розумне про себе Першим слово взяв Андрій Кокотюха; десь на тридцятій хвилині виступу ми зрозуміли, що нам залишиться хіба що назвати свої прізвища, бо щось більш вражаюче після такої яскравої і грунтовної промови згадати було б важко. Але все одно вийшло цікаво. Марина Соколян читала уривки зі своєї "Балади..." Наталка казала про жанр жіночого роману взагалі. Про себе промовчу - тут помню, тут не помню Потім деякі активні студентки почали потроху щось питати. Якими ми бачимо власних читачів, чи взаємопов'язані масова література і ідеологія, чи читаємо ми когось, окрім себе і т.д. Потім народ посунув за книжками і автографами - пам'ятається розпливчасто, бо всі хотіли одночасно Але ми впоралися, жодного важливого органу не втратили і навіть виторг якийсь був присутній. Тож сумління з приводу маленького кроку в маси з метою популяризації популярних книжок не мучить
Можливо, Наталка щось додасть, бо давно це все було, пам'ять вже не та...

Пане Олександре, дякую за розповідь!
Виторг - це дуже добре
Я надибала маленьку крамничку "Нори-друк" у такому собі затишному підвальчику на Пушкінській, 33-А, і купила вашу книжку. Вчора на ніч вирішила про всяк випадок не починати читати
А чому "Коронація" щороку працює з новим видавцем? Це така політика конкурсу - щороку дати стартові можливості новому видавництву? У нас же так і виборсалися - спершу "Кальварія", потім "Піраміда", тепер "Нора-друк", бо до конкурсу про них в принципі мало й знали...

Так, частково - політика, частково - те, що одному видавництву важко впоратися з виданням, приміром, 15 чи 20 книжок вчасно, себто так, щоби вкластися у виділений рекламний час. Тогорічних лауреатів так само, окрім "Нори-друк", видає ще й ЛА "Піраміда".
А про вечір мені майже нічого додати. Сашко добре все розповів, жвавенько так, я відразу пригадала... Авторам, гадаю, насправді цікаво було, і цікавість присутніх у залі також відчувалася...

Обкладинки обирають організатори "коронації", і то вже вияв їх бажань. Тобто вибирають не обкладинки, а художника для оформлення серії. Піраміда їм п"ятьох свого часу пропонувла з проектами, і серед них Коха... ну що тут зробиш -- хазяїн-барін...
а помилки -- ну то питання хто що за них вважає. от моя мама наприклад некоректність верстальнака за помилку вважає. але то коли присікується

Ну, за обкладинки "Балади для Кривої Варги" та "Аутсайдерів" я би посперечалася, і то дуже вперто, і затято. На мій погляд, дуже вірно схоплено суть "Балади", і кольори мені подобаються більше, не такі ріжуче-яскраві, як у попередній серії. З "Аутсайдерами" те саме. Мені страшенно сподобався роман, і, я вважаю, що суть його вдало передає обкладинка.
Стосовно ж запропонованого Коха та ще чотирьох проектів - я чула іншу версію, зовсім іншу, я б сказала, але там мене не було, і хто кому що пропонував, а хто від чого відмовлявся, я, чесно кажучи, не в курсі. Знаю тільки, що затвердження обкладинки в "Коронації" - то довга дорога в дюнах. За обкладинку "Містичного вальсу" я різне чула, дуже хвалили, і дуже сварили (мені особисто, як авторці - подобається). А деякі мудрі, на зразок критика Ульянова, ледве не матюкалися, враження було, що читаю статтю на паркані... "Піраміда", коли ще мала видавати "Учора і завжди", мені показувала також обкладинку. За неї мене Ульянов забив би, мабуть. Другий, перемальований варіант був істотно кращим, але мене вже віддали "Норі-друк". Ось.
А стосовно редактури - то за "Суто літературне вбивство" чомусь я ледь по голові не дістала. У прямому значенні цих слів. Якийсь добре вбраний дідусь на книжковій ярмарці, позаторік, так розхвилювався, так трусив нею у мене перед носом, ніби то я написала. А річ у тому, що на першій сторінці значилося "Блондинка з широкими бедрами". "Немає в українській мові такого слова - "бедра", - сердився старенький. - Є слово "стегна"! Ви це знаєте?!". Ледве заспокоїли. Сказали, що знаємо. І що все-таки блондинка, мабуть, гарна, редактор так розхвилювався, що й забув, як правильно.
У "Баладі" та "Аутсайдерах" я помилок не знайшла. Справді якісна редактура.

Цікаво, до речі, моя подруга практично тими самими словами сказала: "Роман не попсовий, а обкладинка попсова". Але я... чесно, я була (та й досі є) просто щасливою, що видали. А якщо про "Інспектора і каву" говорити, то мені сама книга дуже сподобалася, мені давно хотілося "чистого детективу". Я ті дві книги, що маю, у м’якій обкладинці, мамі подарую, а собі за нагоди у твердій куплю. Для бібліотеки.

Ну, це, певно, треба перемістися в якусь іншу тему, і поговорити про те, що саме вважається серйозним чтивом. Власне, "Коронація Слова" якраз і хотіла представити несерйозне чтиво, тобто, безумовно, виходили і доволі серйозні речі, і перемагали вони, але основним завданням було знайти якісні зразки українського любовного, детективного, пригодницького, готичного романів, фентезі, фантастики, тощо... (З фантастикою, до речі, сутужно ) Але прикро, якщо насправді лише через обкладинки складається погане враження про книжки лауреатів...
З переможців минулого року мені страшенно сподобалися "Балада для Кривої Варги", "Аутсайдери", ще - "Заметіль" Ані Хоми, "Павук" Олега Шміда теж непоганий трилер, але анотація там - cool!!! Цитую:
"Спочатку у Львові, а потім в Україні масово гинуть здорові люди".
З особливим нетерпінням чекаю на Кокотюху. Казав автор, що його "Повзе змія" (це детектив) заснований на реальних подіях. Ех, мабуть, скоро знову візьмуся за книжкові огляди.

..."серйозне чтиво" то може не зовсім точно сказано. Правильніше - "чтиво варте хоч-якоїсь уваги". В "Пірамідівській" серії обкладинки були такі, що у мене асоціювалися з "Супер-пупер-ерото-тріллером "Тіпа мєнти і машина любві" - не хотілося навіть в руки брати. "Норівські" трошки краще виглялають. Воно кумедно, але у "Фуршету" Марії Матіос обкладинка така, що "сама скочила до рук". Я не пробую порівнювати художню вартість книжок - мова йде тільки про обкладинки!

http://www.nora-print.com/zvity.htm
Угорі - одна-єдина раритетна фотка того пам'ятного допиту в Могилянці

Сьогодні розмовляла з "Норою-друк" - вони не дуже задоволені поїздкою на виставку в Дніпропетровськ. Низька активність читачів. Зразу пригадалися наші київські книжкові виствки

Вирішила все ж кинути анонс - завтра, себто, вже сьогодні, ми будемо знову мучити дітей своєю присутністю, але вже в інституті журналістики. Ось.
http://www.nora-print.com/index.htm
"19 квітня о 18.30 відбудеться зустріч письменників Андрія Кокотюхи, Марини Соколян, Наталки Очкур, Олександра Шевченка з читачами в Інституті журналістики Національного університету ім. Тараса Шевченка (вул. Мельникова, 36/1). Вхід вільний".

Не "дітей мучити", а залучати їх до сучасної українскьої літератури!
Як твердять експерти, укр.літ. поступилася культурним простором рос.літ. не через "низьку якість" / "високу вартість книжок" / "зруйновану мережу книготоргівлі" тощо, а через те, що укр.мова і далі витісняється з України. Тому ваші презентації - розширення простору застосування укр.мови і, як наслідок, просування укр.літ. Справа серйозна, не на один день розрахована, тому - удачі!