Війна за Тори: чому в євреїв відбирають сувої?

Війна за 18 сувоїв Тори між Державним комітетом архівів України і єврейською громадою триває. Скандал, що спалахнув між керівником Держкомархіву України Ольгою Гінзбург і президентом Всеукраїнського єврейського конгресу Вадимом Рабіновичем, був викликаний нещодавнім візитом представників архівної служби до центральної київської синагоги, за словами держслужбовців, «з метою перевірки наявності священних сувоїв і аналізу їх стану».

Чому єврейська громада України мертвою хваткою тримається за 18 сувоїв Тори і не припускає думки навіть щодо їхньої тимчасової передачі до архіву (термін зберігання сувоїв в київській синагозі згідно ідо закону скінчився. – Авт.), а в представників Держкомітету архівів - так щиро болить серце за єврейські святині, які вони підкреслено проголошують як ті, що «належать українському народу»?
З цими питаннями ми звернулися до конфліктуючих сторін.

За словами Ольги Гінзбург, правоохоронці не підтримують Держархів у питанні повернення сувоїв Тори до держустанови.
Керівник Держкомархіву нагадала про історію появи першої Тори в українських архівах – в 1946 році. Сувої знаходили з убитими євреями. Німці забирали тільки золото – Тори залишалися лежати поряд із розстріляними людьми. Їх підбирали. Таким чином архів формувався Торами, що стали надбанням держави.
У свою чергу, Вадим Рабінович нагадав про Президентські укази різних років щодо повернення святинь релігійним організаціям.
Він розповів, що наявність Тори в синагозі не суперечить законам України - "ні за змістом, ні за користуванням".
На думку Рабіновича, «комуністи, представником яких є глава Держкомархіву, не зуміють зберегти релігійні цінності», і вони повинні належати тим, хто їх використовує у своїх релігійних обрядах.
При журналістах і телекамерах пан Рабінович запропонував пані Гінзбург сісти за стіл переговорів.
Дискусію з цієї теми можна почитати тут