Слухаючи спілкування львів'ян на вулицях нашого міста аж моторошно стає... невже
не можна виразити свої почуття, настрій, тощо.. "культурною" мовою?!Ірина Роздольська - 19-5-2011 у 19:22
Як показують дослідження, люди, які не висловлюють, не виливають свої почуття, в
тому числі за допомогою лайки, набагато більше схильні до психічних розладів, ніж
ті що це роблять. Це взагалі окрема тема для дуже масштабного дослідження про
вплив лайки на психіку. До речі в інтернеті є дуже багато статтей про це.
А з другої сторони... німці у Львові під час війни розстрілювали за плювання під
ноги.Тарас Сокальський - 24-5-2011 у 09:30
Треба додати пунктик(и) на тему відродження української традиційної лайкиГаля Рифяк - 2-9-2011 у 07:54
колись я не вміла лаятися, з чого мої рідні страшенно тішилися, а як мені малій
тоді здавалося, сміялися.. а я ще з дитинства була дуже нервова. тож замість того,
щоб сказати одне "міцне" слівце, доводилося виливати свої емоції у цілі тиради.. а
потім навчилася, про що дуже шкодую..
зі свого сумного досвіду можу зробити висновок, що якби навчилися люди слухати
один одного, то "потреба" у нецензурній лексиці відпала б сама собою. ну от бувають
такі ситуації, коли не розуміють "культурної" мови.. тоді треба мати неабиякі міцні
нерви, щоб не зірватися.
Треба додати пунктик(и) на тему відродження української традиційної лайки
ось це цікава думка. Ігор Мацевич - 2-9-2011 у 12:12
Прекрасно розумію, що це далеко не прояв культури, однак, розповідаючи друзям,
наприклад, про те, як на 50 - метровій глибині, вибираючись з темнющої печери
зачепився шлангом за виступ скелі і вже уявив собі, що це мене... відбірна
міжнародна (жаль, що, іноді надрусифікована) лайка, смачненьке слівце, просто
доречне. Чи ні?