Рост
Модератор
Повідомлень: 3709
Зареєстрований: 3-4-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: є
|
|
Картопля під сіном
Картопля під сіном
Не для роботи, для поезій
І для кохання місяць май!
Доцюню, любий мій філолог,
закрий свій ротик і копай!
Правильно в читача закралась підозра після віршика, винесеного в епіграф:
“картопля під сіном” - це не екстравагантний рецепт приготування картоплі для
святкового столу 
Копай! Саме з цієї причини я, як і багато хто, не бачив жодного сенсу вирощувати
картоплю, навіть, якщо мав де - купити на зиму сотню-другу кілограмів коштує
смішних грошей в порівнянні з кількістю праці, яку необхідно вкласти в
гіпотетичний врожай. А від гіпотетичного до реального лежить тернистий шлях
через - копай - простріл в спині - несприятливі погодні умови - картоплиння з’їли
жуки - саму картоплю медведка і миші - викопали менше, ніж посадили. “Тату, несіть
гроші, бо вже здачу нема чим давати”.
Але культурний тег #копай! твердо засів в умах людей, навіть не дивлячись на те, що
постійне перевертання землі тільки зменшує її родючість. Не даремно кажуть про
багату на таланти українську землю. Скільки майбутніх і діючих науковців і митців
закопують туди свої! Весною, в час, коли молодій філологині хочеться співати разом
із пташками, а не наживати мозолі на ніжних пальчиках від - О! Боже! - лопати, яка
проза життя. І восени, коли треба з насолодою ніжитись під останніми теплими
промінчиками сонця на терасі львівської кав’ярні, щоб запасти тепла в душі на
довгі холодні вечори. Ви уявляєте? У нас в листопаді, в середньому, лише два
сонячних дні на увесь місяць! Хоча, кажуть, шлях таланту завжди йде через біль і
страждання, хтозна, може завдяки цьому народиться нова Ліна Костенко, чи Тарас
Шевченко:
На дачі восени копала
картоплю. Нишком спочивать
лягла в тіньочку й задрімала...
- Ах ти ж ліньтяйка, твою ... !
А як би було чудово, якби можна було просто покласти картопю на землю рядочками, а
потім восени зібрати багатий врожай! Мрії, мрії! Чи... ні?
Усе почалось минулої осені, коли я, як звично, купив на зиму бараболю в тієї ж
господині, що й завжди. А вона чи то перетримала мішки на вулиці, чи ще з якої
причини, але більше половини картоплі виявилось позеленілою. Вертати? А смисл -
просто на бензин туди-назад піде половина вартості цієї картоплі, та й люди на
селі небагаті, тисячу гривень повернути для них проблема. Але включились батьки,
кажуть, завези до нас, ми переберемо, а позеленілу наступного року в тебе на дачі
посадимо. Це, треба розуміти, коли я кажу, поїдьте до мене на дачу, відпочиньте,
вони їдуть і беруть до рук лопати і сапи в свої сімдесят сім. Хоча, треба віддати
належне, на заміну сапі уже давно прийшов плоскоріз фокіна. Але устремління
порпатись в землі нестримне у нашого народу, вплетене у вишиванку української
днк, навіть якщо ти заслужений доктор-професор і тричі народний депутат І у нас такий розподіл на весняно-літній
період життя, що я займаюся будинком, кущами-квітниками-газонами і садом, а вони,
як завітають, бавляться в гомо сапієнсів. Сапають. Можна сказати, що я садист, а
вони городисти-мазохісти. Бо власне через ото #копай!.
Почувши про перспективу відновлення копайно-картопляних робіт, спереживався я за
їхнє здоров’я, та й почав шукати вихід із цієї ситуації. Як ти вже хочеш бути
сапієнсом, то будь, хоча би, сапієнсом розумним, вибачайте за тавтологію. І вихід
знайшовся.
Є така технологія вирощування картоплі під сіном, фактично, під мульчею, в хід іде
будь-яка скошена трава. З осені цією сіносоломою накривається ділянка землі.
Будь-якої, хоч цілини. Прямо по траві і накривається. За зиму вона перепріває,
частково підгниває, і та, що була скошена, і та, що до того росла під нею,
створюється шар природніх органічних добрив. Весною, в маю, уся ця сіносолома
відгортається, прямо на землю розкладається картопля і назад накривається тією ж
мульчею.
Далі залишається лише час від часу докладати скошеної трави, шар бажано мати не
менше 20 см, щоб врожай не позеленів, і давати раду жукам. Ні, не збирати. Є такий
український виробник біо-препаратів для боротьби з різними шкідниками і
хворобами, “Жива Земля”. Назва легко гуглиться. Їх препарати - це мікроорганізми,
які, після нанесення на листя сільськогосподарських культур, потрапляють в
травну систему шкідників - тлі, колорадів, різних кліщів і усього такого - і
роблять їм революцію з геноцидом. При чому дійсно ефективно. І цілком екологічно
безпечно для людини. Тільки, на відміну від хімії, де раз зробив і забув, обробляти
доведеться щотижня, бо їх змиває дощем. Але все рівно варто раз на два тижні
удобряти що там у вас ростиме, то цілком можна поєднати, вони придатні для
застосування в бакових сумішах. Раз на тиждень потратив пів години, обробив від
шкідників, наступного тижня за такі ж пів години обробив від шкідників і разом
удобрив, у “Живої Землі” і добрива ефективні органічні є. Два роки уже
використовую, це дійсно працює і дає змогу вирощувати гідний врожай
еко-городини.
Але я відволікся від картоплі. Не буду описувати всю епопею, як “воспротивився
батько рідний”, і не женячці, як у пісні, а ж бо: “як то можна бульбу не закопати!”.
Але таки добрим словом і неусипним контролем над процесом, бо рука так і тягнулася
картоплину ну хоч трішки землею притрусити, “гей-гей-га, уха-ха”, внаслідок
складних перемовин, ніхто зі злості таки не втопився, але під сіно була покладена,
правда, лише частина картоплі.
Ну, хоч так. Та й буде чистий експеримент, із порівнянням.
Що ж, як казав класик, є час розкидати картоплю, є час збирати. Чим відрізняється
збирання картоплі під сіном? Теплим осіннім ранком юні філологині у біленьких
рукавичках відгортають солому і просто закидують врожай у відро, що несе за ними
поважна доктор наук, а пан професор їй помагають, на розстелену цирату бульбу
розсипають, всі радіють урожаю, пісеньку співають... Бачте, талант аж рветься на
волю, бо його ніхто у землю не закопав цього разу!
Залишилось досі без відповіді останнє запитання - все ж навіщо. При ціні картоплі
покупка її запасу на зиму не зробить дірки в бюджеті навіть не сильно
забезпечених верств населення.
Екологія. Ми те, що ми їмо, а їмо ми все не те, бо те з кожним роком купити усе важче і
важче. Старенька бабуня на базарі буде бити себе п’яткою в груди, мовляв уся
картопелька на гноївці росла, бур’ян оцими-от рученьками сапався-половся, жуків
колорадів клятих щодня по пів відра збирала, нічим не кропила, все заради вашого
здоров’ячка і ваших діток. Тільки от... Це раніше в кожному селі було поза сорок
корів, а зараз добре, якщо чотири знайдеться і одне кульгаве телятко. Звідки всі ту
гноївку беруть? У цих нещасних чотирьох якась невиліковна діарея, що вони усе
село, як раніше сорок, добривами забезпечують? І бур’ян тепер можна хімією
скропити, замість сапати, а хто вручну жуків ще збирає з картоплі на продаж не по
ціні еко-магазину - покажіть мені таких.
І коли ще фермери, якщо порядні (якщо!), хімію по інструкції сиплять, то бабуся на
око, як рука затремтіла, так і насипалось. А нам це їсти. А гляньте на статистику
онкологічних захворювань - і звідки це все? Тут хочеш - не хочеш, задумаєшся, де
взяти нормальні продукти, бо померти все ж хочеться “швидко і на ходу”, а не
повільно і від хворіб. А сто відсотків гарантовано їх таких взяти можна тільки з
власного городу.
І не все так сумно. Десь же потрібно провести теплу частину року, чому не на дачі,
розім’яти струджене клавіатурою тіло на свіжому повітрі? Звісно, бажано, щоб
хатинка була в милому місці, де ліси, лани довкола, озеро і кручі, й не шість соток
біля хати, а звідси ген до того лісу на обрії, і ще кусок лісу, і це геть не фантазія
незбутня, бо цілком можна за зовсім невеликі гроші таке щастя набути по наших
селах, облаштувати все, як в найкращих готелях, тільки виключно для себе, коханого.
І вечорами на терасі влаштовувати смачні приємні посиденьки для пошуку у вині
істини, а в самогоночці гіркої правди. І ранки зустрічати на миловидному озері
недалеко, насолоджуючись живлючою бадьорістю чистої води, вдихати аромат сосен і
скошених трав...
Але повернемось до мого експерименту. Навіть з огляду на те, що з осені, як
потрібно по технології, я нічого не готував, картопля посаджена, в смислі
покладена була прямо на цілину під накошену свіжу траву, підв’ялену день на
сонці, та й сам посадковий матеріал був дууже далекий від ідеалу, на фото нижче
результат.
Верхня знимка - картопля по класичній технології, закопана в землю, нижче - з-під
сіна. І вона навіть трохи більша за розмірами, при приблизно однаковій
врожайності. То ж додам від себе новий тег #некопай!
І ще один екологічний аспект, глобальний. Сухостій, який так завзято випалюють
селяни щороку, спричиняючи пожежі та забруднення і так не чистої атмосфери нашої
планети. Тепер це все може піти під мотокосу і на грядку. Вірніше, якщо вже бути в
тренді, під електро-акумуляторну косу, бо все міняється і розвивається, і
акумуляторний електроінструмент уже стає серйозним конкурентом бензиновому, ще
трохи, думаю, і вони зрівняються в ціні.
Так що от: #некопай! #мульчуй! #екологічночистежуй!
Не закопуйте свій талант у землю!
|
|
|
Юрій Сєров
Модератор
Повідомлень: 10457
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: оптимістичний
|
|
Так, цікаво.
А як досипати траву - стебло ж поламається?
І як картполя тягне поживні речовини з грунту, чи коріння проростає в землю?
З мінусів - для великої території такий метод не підійде.
|
|
|
Рост
Модератор
Повідомлень: 3709
Зареєстрований: 3-4-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: є
|
|
Цитата: Початково розміщене учасником Юрій Сєров  | Так, цікаво.
А як досипати траву - стебло ж поламається?
І як картполя тягне поживні речовини з грунту, чи коріння проростає в землю?
З мінусів - для великої території такий метод не підійде. |
Чому поламається? Ти ж не будеш класти її зверху на стебла.
І поживним середовищем тут виступає сама мульча.
Ти на ютубі введи запит, є чимало відео на цю тему. Думаю, питання відпадуть.
Я, в основному, написав, щоб привернути увагу до технології і підтвердити, що вона
дійсно працює.
Щодо великих площ - треба думати. Питання в докладанні соломи, бо сформувати ряди
не проблема. Але нічого не заважає її подрібнити, і досипати автоматично, по
аналогії з підгортанням.
А от збирання автоматизувати - так сходу в голову нічого не приходить. Але якщо
задатись метою... Просто мені це не актуально, так що хай собі над цим думає той,
кому треба
|
|
|
Юрій Сєров
Модератор
Повідомлень: 10457
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: оптимістичний
|
|
А бур'ян росте?
|
|
|
Рост
Модератор
Повідомлень: 3709
Зареєстрований: 3-4-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: є
|
|
Як і в принципі, під мульчею - поодиноко. Взагалі, практика мульчування дуже
хороша, вона ще й вологу на порядок краще втримує. Тобто, мульчувати варто взагалі
все, навіть посаджене в землю. Не таким шаром, як цю картоплю, звісно.
|
|
|
dr.Trollin
Почесний Академік
Повідомлень: 1059
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі
Настрій: ще живий
|
|
ОК. ідея таки _цікава_...
а що щодо фотографії території, на котрій росла та бульба-під-мульчею?
чи можна просити? (бо щось дивне мені уявлюється щось)
З повагою, Сергій.
|
|
|
Рост
Модератор
Повідомлень: 3709
Зареєстрований: 3-4-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: є
|
|
| Цитата: Початково розміщене учасником dr.Trollin | ОК. ідея таки _цікава_...
а що щодо фотографії території, на котрій росла та бульба-під-мульчею?
чи можна просити? (бо щось дивне мені уявлюється щось) |
Територія як територія.
Видно ряди соломи, яку я повідгортав у міжряддя, збираючи картоплю.
Для перегляду тицяти тут
|
|
|
dr.Trollin
Почесний Академік
Повідомлень: 1059
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі
Настрій: ще живий
|
|
угу... цікаво вигляда таки
треба буде мому закарпатському народу, екофЕрмеруючому, то підігнати ...
З повагою, Сергій.
|
|
|
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
