| Сторінки:
1
2
3
4
5
..
11 |
Юрій Сєров
Модератор
Повідомлень: 10457
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: оптимістичний
|
|
| Цитата: |
Слухаю "Наш Івасюк"
|
Я б теж послухав...
До речі подивися U2U
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
| Цитата: | Першим відправив користувач Olexiy
Слухаю "Наш Івасюк"
Пролягла дорога від твоїх воріт
До моїх воріт як струна...
Хлопцеві закортіло і біг він навпростець - через тини, хлів, криницю, городи,
кущері, собачу буду, ставок, вуйову хату, гайочок...
Таке іноді буває - коли скучиш дуже 
|
Мій чоловік, коли вперше цю пісню почув, чомусь довго і загадково усміхався, а
потім заявив: "Ото палке бажання змусило закоханого протоптати дорогу, як
струну! Справжня любов, а не, як у нас ведеться - дістану для тебе зорі, зверну гори,
пройду по дну морському... зустрінемось в середу, як не буде дощу!" 
|
|
|
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Привіт, шановні!
Я во тут вже з ніг збився, гадаючи, шоби то би ше таке „дурненьке” подати на
розгляд Форуму. І оце мої нишпорення привели до успіху: читайте собі-но далі, як
маєте ше сили і наснаги до того діла, як не розто-пило ще вас серпневе соньце!
(хе-хе...)
„ЯКІЙ ТЫ В ЧЕРТА ЛЫЦАРЬ”
Ориґінал листа козаків до турецького султана.
330 років тому на світ Божий з’явився текст, який відразу ж увійшов в історію. Це –
лист козаків турецько-му султанови. Рєпін зробив знаменитим сей текс своєю
картиною. А нам, нащадкам Козацької республіки - цього найпрогресивнішого устрою
в тогочасній Європі та предтечі справжньої української незалежности, - залишився
текст, до буквочки процензурований. Далі подається ориґінал цього знаменитого
листа. А точ-ніше – виписку з історії Д. Еварицького (після революції - Яворицький),
стор. 69, яка зберігається у Дер-жавній публічній бібліотеці у Санкт-Петербурзі.
Особливо доречно буде сей лист прочитати в межах святкування 12-ої річниці
Незалежності України. Цей лист має вивчити напам’ять вище керівництво держави –
може, це додасть трошки ґонору, гордості, патрі-отизму й самоповаги.
1663 рік. Початок літа. Непереможний султан Османської імперії Магомет IV
звертається до запорізьких козаків. Його лист насичений пафосним
самовихвалянням. Але між тим учувається стриманість, аби не нарватися на
запальних козарлюг. Султан, володар пів’світу, постійно зазнавав набігів
козаків, тому й просить-наказує українцям трохи „остигнути”.
http://www.arthistory.ru/repin3.htm
Пропозиція МАГОМЕТА IV
Я, султан, син Муххамеда, брат Сонця та Місяця, внук і намісник Бога, володар царств
Македонського, Єрусалимського, Великого й Малого Єгипту, цар над царями, володар
над володарями, неперевершений лицар, ніким непереможний воїн, невідступний
хранитель гробу Господнього, опікун самого Бога, надія та втіха мусульман і
великий захисник християн – велю Вам, запорізьким козакам, здатися мені
добровільнол без усілякого опору і мене Вашими нападами не змушувати мене
хвилюватися.
Султан турецький Муххамед IV.
Відповідь не забарилася. Судіть самі – чи це козацька дипломатія, чи це
зухвалість, чи самовпевненість, ачи хамство. Але не можна не оцінити сміливість,
метафоричність (о, то, дійсно – метафори!! – Я.) і дотеп-ність.
Відповідь ЗАПОРОЖЦІВ МАГОМЕТУ IV
„Запорожсие казаки турецкому султану! Ти, султан, чорт турецкий і проклятого
чорта брат і товарищ, самого Люцеперя секретарь. Якій ты в черта лыцарь, коли голою
сракою ежака не вбъешь. Чорт высырає, а твое війско пожирає. Не будешь ты, сукін ты
сыну, сынів христіянських під собой маты, твойого війска мы не боімось, землею і
водою будем биться з тобою, распро…б твою мать. Вавилоньский ты кухарь,
Макидоньский колесник, Іерусалимський бравирник, Александрійський козолуп,
Великого и Малого Египта свинарь, Армянська злодиюка, Татарський сагайдак,
Каменецкий кат, у всего світу і підсвіту блазень, самого гаспида внук и нашего х...я
крюк. Свиняча ты морда, кобыляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою
вь...б. От так тобі запорожці висказали, плюгавче. Не будешь ти і свиней
христіанских пасти. Теперь кончаемо, бо числа не знаемо і календаря не маемо,
місяц у небі, год у книзя, а день такий у нас, який і у Вас, за це поцелуй в сраку
нас!
Підписали: Кошевой атаман Иван Сирко Зо всім кошем Запорожськім”
Джерело: ґ. “Аргумент”
Ну як Вам, шановні, наші славнії козаченьки, що уміють тільки „співати сумних дум,
битися на дерев’яних шаблюках, пити мед-горілочку з хлібом-водою, ходити у
шароварах з „дурнуватим мотузком” на маківці і продавати московитам
Неньку-вкраїну”. Потроху здирається грубий шар „пудри”, що була щедро посипана
на козацькому тлі, привідкривається завіса чогось іншого, яка намагалася
заховати від людського ока дій-сність, а натомість „розкрутити” міф „про
козаченьків”!
Ще багато таких „гарячих сенсацій” покоїться у московських загашниках і які
необхідно уперто, зухвало й нахабно відбирати у загарбника – свою ж історію
повертати!
|
|
|
Роман Голощук
Модератор
Повідомлень: 2828
Зареєстрований: 8-9-2002
Місто: м. Львів, Україна
Нема на форумі
|
|
повернення до теми про "ясновидців та пророків"
Окатий
Цього разу мене потішив "контактер із космосом Петро", який дав інтерв'ю
газеті "Бульвар". Пан Петро часто буває у космосі, де спілкується зі своїми
космічними вчителями. А вони, в свою чергу, націлюють його на всілякі добрі справи
для блага землян: пророцтва, поради і зустрічі в кінотеатрах (ціна квитка 70
гривень). А нещодавно з паном Петром сталася епохальна подія. "Коли я перебував
"там", мені відкрили третє око. Воно розташоване в районі пупка, і мешканці
Харкова, куди я їду, зможуть наочно побачити його. Більше того, поглянувши на людей
третім оком, я буду віщувати таке, від чого у багатьох волосся стане сторч".
Щасливі харків'яни. В житті так мало радощів, то хоч на пупок подивляться. Я
особисто у ці чудеса вірю. Фотографія "контактера з космосом" мене
переконала. Підстрахувався пан Петро, аби від власних пророцтв волосся цапки не
стало. Бо ж лисий, як бубон.
Мікроскоп пана Юрка
Юрій ОХРІМЕНКО
Джерело - Поступ
|
|
|
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Та-а-а, космічний "провидець"...
|
|
|
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Повернення надтонкого американського гумору!!!
Нелегке то діло жити в Ірані...
Many people remember the Shah of Iran, but few people remember his cousin, the Shan of Iran. This is because the unfortunate Shan had been subject to
epilepsy since youth. It would have been a disastrous embarrassment to the family if the Shan's ailment had become public knowledge, so if anyone
were present when he was struck by an attack of epilepsy, the palace guards had standing orders that those people must be killed immediately. Now, it
came to pass that a grand party was thrown by the Shan to celebrate his wedding day, with many many guests in attendance. Yet cruel fate was not to be
denied, and in the middle of the party the Shan was struck by another epileptic seizure. Some of the guests, having heard rumors of people
mysteriously disappearing when with the Shan, realized what would come next and made immediately for the door, and a few actually escaped before the
palace guards gained control of the crowd. The next day one of those who had escaped noticed someone else he'd seen at the party. He walked over
and asked discreetly, "I say, where were you when the fit hit the Shan?"
Багацько люду пам’ятають шаха Ірану, однак лиш деякі пам’ятають „шана” Ірану.
Це через те, що нещасний „шан”, вже від молодості, страждав на епілепсію. Якби про
„шанову” недугу дізналося суспільство, для його родини, напевно, це було б
катастрофою, тому кожен, хто, під час нападу епілепсії на „шана”, був у цей час
присутній, двірцеві вартові мали постійний наказ-інструкцію, аби ті люди були
негайно страчені. Ось зараз вони прийшли, щоб передати, що на честь „шанового”
весілля організовується велика забава, за присутності сили-силенної гостей. Тим
не менше, злий фатум був невідворотній: у середині забави „шана” уразив черговий
епілептичний припадок. Дехто з гостей, яким вже були відомі слухи про людей, що
загадково зникають разом зі „шаном”, усвідомили собі, що може статися зараз і
враз рвонули у напрямку дверей: і дехто, перш, ніж двірцеві вартові узяли під
контроль гурму, таки дійсно, утік. Наступного дня один з тих, хто утік, зауважив
також ж іншого, що перебував на забаві. Приступивши, він тихцем спитав його:
„Слухай, де ви всі були, коли на шана напав припадок ”
І повернення „Троха нормальних анехдотів”!!!
Йде собі рибалка й тягне величезного такого сома кілограмів так під 100.
Назустріч йому – інший рибалка з відром карасів і говорить так єхидно:
- Що, тільки одного піймав?
Якщо у слові „хліб” було допущено чотири помилки і вийшло слово „пиво”, значить,
це були не помилки.
- Дитинство у мене було важке. Я взагалі до 5 років вважав, що мене звати Заткнися.
Пощастило якось ковбоєві піймати золоту рибку. І говорить вона йому:
- Відпусти мене, виконаю два будь-які твої бажання.
- Будь-які?!
- Будь-які. Усе, що забажаєш, можу виконати.
- Класно! Хочу пляшку пива. Таку..., щоб пиво у ній не закінчувалося ніколи!
- Легко! – говорить рибка і перед ковбоєм з’являється пляшка.
Він бере її, відкриває, робить ковток, дивиться на пляшку .... ще ковток ... знов
дивиться ... присмоктався... хвилин через п’ятнадцять дивиться – все ще повна!
- Ух ти! І справді не закінчується!!
- Ще б пак! А друге бажання?
- Класна пляшечка! Хочу ще одну таку ж.
Оце й усе (наразі).
Далі, вірно, має бути...
|
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
Несуть лодожери матроса на багаття. Посадили в казан і питають "як тебе
звуть?"
Він "а нащо вам?"
Як нащо, на меню!
Так от, шановні гості. Думайте перед тим, як реєструватися на форумі!
|
|
|
Василь Яворський
Почесний Академік
Повідомлень: 1246
Зареєстрований: 4-8-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Відповідний
|
|
коли вони білі. то може ще нічого. а от коли вони трохи сірості наберуть, от тоді і
пригортати треба.... фуууу.... 
|
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
моя улюблена мулька: три дурні питання.
Питання №2 Чому лисичка у слов"янських казках має таке екзотичне по-батькові -
Патрикіївна?
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
Плакат на Либідській в Києві:
> Ньютон
> Ейнштейн
> Бекхем
> Знаючи закони фізики володієш грою
> Адидас
Для довідки - Ейнштейна не згадують навіть при моделюванні надшвидких перельотів.
|
|
|
Василь Яворський
Почесний Академік
Повідомлень: 1246
Зареєстрований: 4-8-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Відповідний
|
|
Продовжуючи тему анекдотів
- Його тільки за смертю посилати, - жартували друзі...
Дожартувались... привів...
|
|
|
kallisto
Дійсний член
Повідомлень: 262
Зареєстрований: 8-9-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: Хороший.
|
|
Наказ по Суздальському мушкетерському полку (варто почитати!)
Усім привіт. Це моє перше повідомлення, бо я тільки-но сподобилася
зареєструватися тут, хоча дуже багато чула про форум від Наталки.
А наказ цей цілком реальний. Що ж, я не дивуюся.
ПРИКАЗЪ
По Суздальскому Мушкатерскому полку
Ковно 20 августа 1807 г. N372
По случаю назначеннаго сего числа у Польскаго князя Сангушскаго бала и
приглашенiя на таковой всъх Штабъ и Оберъ-Офицеров ввереннаго мне полка,
предписываю принять къ руководству и непръменному исполненiю слъдующее:
Всъмъ Штабъ и Оберъ-Офицерам быть одътымъ в новой парадной формъ при знакахъ,
шарфахъ и ранцахъ. Явиться к Польскаму князю на балъ ровно въ 8 час. вечера.
Прибывъ на балъ осмотръеть исправность своей амуницiи, дабы не было видно
сквозь проръзы въ соблазнительных местахъ голое тъло.
Пришедши въ покой не сморкать на полъ, а иметь для того цълые платки. По
стенамъ покоевъ похабныхъ надписей не дълать и соблазнительныхъ членовъ
человъческаго тъла не рисовать.
Когда явятся польския женщины, вести себя какъ можно скромнъй. Жопой къ лицу
дамъ не поворачиваться, при разговорахъ съ красивыми шляхетками рукъ въ
карманахъ панталоновъ не держать и членовъ не наяривать.
Во время танцевъ и контредансовъ ногъ своим дамамъ не подставлять, чтобы
падали, къ себъ на колени не сажать и за жопы дамъ не щупать.
Въ буфетахъ до пьяна не напиваться, по углам комнатъ не плевать и пальцами не
высмаркиваться.
Во время ужина за столомъ поганныхъ словъ не произносить и под столомъ
соседнимъ дамамъ членовъ въ руки не класть.
После ужина на балконъ срать не выходить, а отправляться для этого въ отхожiя
мъста.
При прощанiи съ дамами дълать трижды поклонъ на французскiй манеръ и вообще
вести себя на время бала прилично, яко подобаетъ образованному русскому
офицеру.
Подписалъ
Командиръ полка, Полковник Зорублёвъ
(Подлинникъ въ Ковенскомъ АрхивЪ)
Жінки, як діти, люблять казати \"ні\". А чоловіки, як діти, у це вірять
|
|
|
kallisto
Дійсний член
Повідомлень: 262
Зареєстрований: 8-9-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: Хороший.
|
|
До Дня неспроможності...
http://www.glavred.info/ukr/?cool=85012028
Подарунок з телевізора - 22/08/03
(КАЗКА-ВІДМАЗКА)
Василь Кисельов
У казковій країні Укрляндії, розташованій на схід від центра материка, люди
готувалися до Дня загальної незалежності. Так уже склалося, що в цій країні від
добрих і працьовитих укрляндців нічого не залежало. І взагалі * усе залежало
тільки від одного укрляндця * місцевого короля Леонвільда Другого на прізвисько
Рябий.
Укрляндці давно вже довірилися мудрості і талантам свого монарха і ні про що
більше не думали. Посплять, поїдять, посплять. І так 12 років. Але астрологи
Укрляндії повідомили, що 12-річний цикл завершується. Місяць заходить за Марс,
Юпітер за Сатурн, а шарики за ролики. Коротше, термін вельможного правління
Леонвільда добіг кінця. Королівський почет довго вибирав, кому доручити донести
цю новину до перших вух королівства. Озвався сміливий і хитрий перший канцлер Чук.
Чук оберігав царствені вуха від зайвих звуків, що заважають. А за сумісництвом
володів половиною королівства. Але не робив з цього новин. Тихо володів. Перед тим,
як повідомити королю вердикт мудреців-хіромантів, Чук міцно подумав, чим це все
обернеться для нього і його соратників простих укрляндських футбольних
болільників. Подумав і придумав.
Не можна сказати, що Леонвільд байдуже сприйняв звістку. Такого Чуку не
доводилося чути навіть за усе своє життя. Співуча укрляндська мова таких слів
просто не знала. Вони були запозичені в північного Ханства газівників і
нафтовиків. Заспокоївшись, король вислухав пропозиції канцлера щодо порятунку
Укрляндії, а точніше, усього майна, що за різними підставами належало Леонвільду,
Чуку, принцу Пінчу, а також парі донів Хуану і Ренато. З відходом короля вельможі
могли втратити усе. Адже міг би знайтися моторний укрляндець, який би запитав у
нового короля, чому дорога, якою він щодня везе з рідного села Червонопрапорівка
на ринок у столицю Київштадт, належить не чесним жителям ближніх сіл, а колишньому
королю і його колишньому канцлеру. А потім запитають про труби, по яких тече струм,
вода і нафта з газом, а потім про телефони, банки, пекарні і цілі поля з городами.
Коротше, про все.
Небезпека була ще й у тому, що серед укрляндців, які раз на 12 років обирали нового
короля, знайшовся один “не від світу цього” * чесний, розумний і головне *
непитущий, а навіть навпаки * пейзажі малює, у Бога вірує не тільки по святах, не
матюкається і бортничає на дозвіллі. Як звали цього молодця, не знав навіть Чук. У
народі його іменували Месією. І думали, що він і виведе Укрляндію в материковий
світ, наведе порядок, налагодить усе по совісті.
Чук знав: може, Леонвільд із зятем та дони Хуан і Ренато і зможуть з Месією
по-людському розійтися, але йому, Чуку, це не світить. А тому народився в нього
план. Його він і виклав Його Величності перед самим Днем загальної незалежності.
Королю було не до роздумів і аналізу запропонованого. З вечора боліла голова, а
вранці ще королева Брунгільда дістала своїми проханнями і ниттям. Погодився, не
думаючи.
Напередодні Дня загальної незалежності в телевізорах укрляндців з'явився
король Леонвільд 2-й Рябий з улюбленим собакою біля ніг і папужкою на плечі. На
задньому тлі праворуч у клітці сиділа не менш улюблена морська свинка, ліворуч
поїдав “Віскас” улюблений кіт, а поруч в акваріумі мирно плавали рибки-дискуси.
“Укрляндці *,- сказав Леонвільд*, - за 12 років ми стільки подосягали, що аж страшно.
Успіхів подіти нікуди, тільки і відбиваємося від гостей із заморських країн, що
приїжджають переймати досвід. Приміром, учора була розмова з вождем племені
Мумбо-Юмбо, завтра зустрічаюся з узурпатором резервації Біла Рось,
післязавтра...
Але поряд з цими величезними досягненнями, зустрічалися і дрібні недоробки моїх
підданих. Що б я не хотів для вас зробити, улюблені, відразу з'являються
відщепенці типу цієї Джулії д'Арк чи цього, як його, ну прізвище схоже на
температуру повітря узимку. Ну, не важливо. Коротше, вони мені увесь час заважали.
І так назаважали, що час мені на спокій. Але я так багато напрацював для нас, тобто
для вас, що більше нам король не знадобиться. І без короля проживемо. При
демократії королі не потрібні. Тому я через рік іду, корону знімаю, а передати її
нікому і нема чого. Я тут напередодні зібрав ваших улюблених * Святого Симона і
цього, ну зимове таке прізвище, Холода, по-моєму. Погутарив з ними по-чоловічому.
Вони ж не свині необрізані, усе скумекали, вони завжди проти короля. Вони за
народну парламентську демократію. Я от, побувши королем стільки років, теж тепер
за неї. Загалом, час нам робити реформу і відправляти трон в утиль-цех до біса. Як
мені вчора повідомив канцлер Чук, весь укрляндський народ уже “за”. Всенародне
обговорення пройшло по “Кучестару”, яким моя родина усіх вас давно забезпечила.
Піду, а владу залишу Верховній Нараді, до якої ви оберете найбільш бага... ой не те
прочитав, найбільш хвор... ой знову не те, ну, коротше, депутатів. Ну, а якщо що не
так, уже вибачайте». І титри пішли.
Укрляндія впала в транс. Це як же без царя в голові? Канцлер Чук задоволений,
потирає пітні рученята. Месія поліз на Джомолунгму. Джулія д'Арк окопалася на
Жовтих Водах.
Наступного дня Його Величність сидить у палаці на прославленому диванчику, під
яким уже нічого нема, з химерами самотньо і думає, чим зайнятися. Щось
відвідувачів зменшилося, аж нудно. Заходить секретарка і говорить: “Ваша
Величносте, пунш”.
«*Який пунш? Я вранці пунш не вживаю, забула, дурепо?»
«*Ваша Величносте, на телефоні Джордж Пунш...»
Король сполотнів, пожовк і посинів одночасно. Тремтячою рукою зняв трубку.
«*Хеллоу, Лео, Хау ар ю *»,- пролунало з іншого кінця світу. Дзвінок всемогутнього
володаря Всесвітньої Зеленої Маси злякав короля Укрляндії не на жарт.
Через 15 хвилин білий, як стіна, Леонвільд натиснув кнопку внутрішнього зв'язку
з написом “Чук”. Почув украдливий голос Чука.
«*Слухаю, наймудріший з наймудріших...»
«*Ну шо, догрався зі своїми подарунками по телевізору. Шо я вчора такого там
наговорив? Шо ти мені там підсунув, б... ?»
«*Ви проголосили свою кращу промову, весь народ у захваті, акції моїх компаній
підскочили в ціні, “Динамо” купує Бекхема, Вієрі, Роналдо і Зідана...
«*Мовчати! Я тобі, б..., дам Зідана. Готуй студію, будемо записувати нове
телезвернення до народу...»
ПРИМІТКА. Всі аналогії недоречні, усі збіги випадкові. Такого ніколи і ніде не
було, тому що просто бути не могло.
Жінки, як діти, люблять казати \"ні\". А чоловіки, як діти, у це вірять
|
|
|
kallisto
Дійсний член
Повідомлень: 262
Зареєстрований: 8-9-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: Хороший.
|
|
І ще трохи анекдотів
В магазин заходить чоловік й питає:
- Товарищ, у вас есть лезвия для бритвы?
- Ні.
Покупець пішов, касирка здивовано запитує:
- А чому ти йому сказав, що нема? Вони ж ось.
- Він мене “товарищем” обізвав. Хай серпом бриється.
Київ. Берег Дніпра. Потопаючий репетує:
- Помогите, помогите!!!
На березі стоїть дядько з вусами і говорить потопаючому:
- Краще б ти, синку, вчився плавати, аніж отої псячої мови.
- Как "Пролетарии всех стран, соединяйтесь!" по-украински будет?
- Голодранцi усiх країн, до купи - гоп!
Идет Бог по Земле, смотрит - природа, благодать. Глянь - по деревьям обезьяны
скачут, плодами питаются. Говорит им Бог:
- K=piet zemё, kµ|stiet par cilvёkiem! (Спускайтесь на землю, становитесь людьми! – по-латышски) -
и пошел дальше.
Как-то возвращается - и вот, люди поля обрабатывают, дома построили.
Hо часть обезьян все еще скачут по деревьям, едят плоды. Бог изумился:
- K= j|s t=? T= j|s visu m|•u par mёrkaіiem paliksiet! (Как же вы так? Так вы на всю жизнь мартышками
останетесь!)
Обезьяны испуганно переглядываются, тогда вперед выковыливает одна посмелее:
- А мы по-латышски не понимаем...
Жінки, як діти, люблять казати \"ні\". А чоловіки, як діти, у це вірять
|
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
Женю, давай обережніше, а?
|
|
|
kallisto
Дійсний член
Повідомлень: 262
Зареєстрований: 8-9-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: Хороший.
|
|
Ти про що?
Жінки, як діти, люблять казати \"ні\". А чоловіки, як діти, у це вірять
|
|
|
Василь Яворський
Почесний Академік
Повідомлень: 1246
Зареєстрований: 4-8-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Відповідний
|
|
2kallisto: не видавай бажане за явне. Нажаль, такого ще не має.
|
|
|
dr.Trollin
Почесний Академік
Повідомлень: 1059
Зареєстрований: 3-6-2003
Місто: Львівська політехніка
Нема на форумі
Настрій: ще живий
|
|
До "всякодурності" додаю ще і рекламне повідомлення,
що спамовим чином прокралось мені у скриньку.
Запрошують купувати у них
"Пoслeдняя вoзмoжнoсть купить кoмпьютeр дo праздника 1-гo сeнтября!!! "
Повідомлення відіслане 10-го...
(мрійливо) Мало того що руки (як Спамерам) пообламувати б
то ще й мОзги вправити би
З повагою, Сергій.
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
kallisto, розказані Вами історії дійсно цікаві та смішні. Щиро вдячний за них.
Чого на жаль не можу сказати за анекдоти  . По
перше - старі як світ, по друге - на Форумі не допускаються образливі висловлювання
на адресу різних національностей. Я був би щиро вдячний Вам, якщо б Ви утрималися
від такого надалі.
Я думаю, Олексій це мав на увазі у свому застереженні.
|
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
Перепрошую за мову:
По рзелульаттам илссеовадний одонго
анлигйсокго унвиертисета, не иеемт
занчнеия, в кокам пряокде рсапожолены
бкувы в солве. Галвоне, чотбы преавя и
пслоендяя бквуы блыи на мсете.
Осатьлыне бкувы мгоут селдовтаь в плоонм
бсепордяке, все-рвано ткест чтаитсея без
побрелм. Пичрионй эгото ялвятеся то, что
мы не чиатем кдаужю бкуву по отдльенотси,
а все солво цликеом.
|
|
|
Василь Яворський
Почесний Академік
Повідомлень: 1246
Зареєстрований: 4-8-2003
Місто: Львів
Нема на форумі
Настрій: Відповідний
|
|
Звичайно, читається без проблем... а зі сміхом :lol
|
|
|
Яндрух
Заблокований
Повідомлень: 823
Зареєстрований: 19-2-2003
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
TOTALLY ABSURD, АБО ПОВНИЙ „ПЕ” ПО-АМЕРИКАНСЬКИ
Глупота й шизота...
Чоловіки люблять техніку навіть більше, аніж собаки – патинки свого господаря. А
оскільки не кожному дано бути генієм (хоча генії абсурду... – вже десь про них
згадувалось...), то численним технічним патентам призначена одна доля – почесне
місце у ґалереї найдурнуватіших винаходів (Totally Absurd Inventions). Першу почесну сходинку
у колекції маразмів Теда Ван-Кліва (Ted VanCleave) посідає дитячий візочок на гусеничній
ході ATS (All Terrain Stroller), що був запатентований ще ген-ген 1947 року (див. нижче). Фантазію
Винахідника, що, мабуть, старанно, судячи з усього, вивчав подвиги нацистського
ґенерала Ґудеріана, надихнула ідея самохідної артилерійської установки
"Фердінанд", яка наганяла жаху на піхоту військ союзників. Спосіб використання
цього “дива мілітаристської думки” надзвичайно простий: засовуєте своє маля у
візок і виходите собі на прогулянку, елегантно перемелюючи гусеницями асфальт,
тротуарну плитку та кістки пішоходів, що повідкривали „гапи”, розглядаючись за
„косими воронами”.
Другий щабель нашого рейтингу небезпідставно завойовує вар’ятський тренажер
для бажаючих навчитися кататись на роликових ковзанах. А й справді, чим найбільш
за усе стурбований скейтер-початківець? Ну, звичайно ж, - втриманням рівноваги!
Роликовий тренажер. [http://www.totallyabsurd.com/westernskater.htm]
За ідеєю автора винаходу, найкращий спосіб перетворити важкий і
травмонебезпечний процес навчання у веселу забаву — дати майбутньому
спортсменові ось такого “коника” із грайливою мордочкою, який посаджений на
чотирьох колках і оснащений кермом від ровера. Треба бути дуже ексцентричним
мільонером, аби дозволити собі з’явитися межи люди верхи на такому “коникові”.
Але, на жаль, ексцентричні мільонери — люди, зазвичай, літні, тож ринок для
ґеніального тренажера поки ще не дозрів (хе-хе).
Певне зацікавлення є в потугах буржуйських кулібіних, що прагнуть завоювати
серця наших найменшеньких друзів.
Самокат з маховиком. [http://totallyabsurd.com/senselessscooter.htm]
Як вам, приміром, ідея присобачити до безневинного дитячого самокатика важкезний
маховик? Із точки зору автора патенту, ідея більш аніж ґеніальна. Навіщо витрачати
час та енергію на виснажливі відштовхування від землі, якщо можна зробити
складніше: затратити пів’години на розкрутку маховика, а вже потім за пять хвилин
долетіти до найближчого залу гральних автоматів? Головне - зрозуміти, як же цей
маховик розкручується.
Ровер-газонокосарка. [http://www.totallyabsurd.com/tricyclelawnmower.htm]
А ось інше вельми нетривіальне розв’язання споконвічної проблеми раціональної
утилізації гарячкової дитячої енерґії викликає набагато більшу повагу. Адже
автор дійшов розуму з’єднати нез’єднуване: дитячий триколісний роверик та
цілком дорослу газонокосарку. Дивно, що за останні дев’ятнадцять років (патент
був отриманий 1984 року) ніхто так і не спромігся налагодити масове виробництво
цього надзвичайного гібриду: проблема нескошених галявинок розв’язалась би сама
по собі. Хоча, отаке розв’язання змогло би завалити ринок праці газонокосарів.
Темна гісторійка... Особливу тему становлять засоби забезпечення пасивної
безпеки для тих, хто вже так-сяк навчився управляти механічними транспортними
засобами, а якшо конкретніше — мотоциклами. Тут пальма першості належить,
звичайно ж, винаходові з такою гарною назвою "Crash Wing" , тобто — "Аварійне крило"
(патент США №5,111,395, виданий 1997 року). [http://totallyabsurd.com/crashwing.htm]. Що стається з
мотоциклістом, який зіткнувся, скажімо, із нашим гусеничним візочком (див. вище)?
Він стрімголов вилітає із сідла, пролітає пару метрів, а потім граційно ковзне
поверхнею Землі, наче Boeing-747 під час аварійної посадки. Очевидно, подібні
асоціації спонукали й власника цього патенту. Правда, він підійшов до своєї ідеї
надто буквально. В цю хвилю, коли безталанний мотоцикліст покине сидіння свого
залізного коня, за його спиною виростають сніжно-білі крила парашуту-планера,
який, наповнившись свіжим вітром, забирає зі собою жертву-яка–не-сталась геть від
місця катастрофи. Автор другого патенту із цієї ж галузі підійшов до розв’язання
проблеми не так радикально, але значно технологічніше.
Motorcycle Airbag [http://totallyabsurd.com/motorcycleairbag.htm]. Мотоциклетна подушка безпеки. як очевидно із
назви, експлуатує ідею добре відомої автомобільної повітряної подушки безпеки,
однак, ясна річ, з мотоциклетною специфікою (клієнт відлітає, пригадуєте?). Атож,
замість того, аби витрачати час на боротьбу із непокірними стропами парашута,
байкеру достатньо одягнутися в убрання, що нагадує мішанку із матраца і костюму
вищого біологічного захисту й гарненько застібнути пасок безпеки. У хвилю, коли
задниця їздаки покине шкіряну обшивку сидіння, пасок, що напнеться, вирве
аварійну кеґлю і балон зі стисненим повітрям вмить (еге ж, напевно) перетворить
костюм в антропоморфну подобу повітряної кульки. Далі усе просто: від мотоцикла
залишиться одні лиш друзки, а байкер, нічого й не помітивши, пострибає собі далі.
Як мудро було зауважено котримсь із класиків, - глибини маразму невичерпні... Тож,
надалі будемо детально “розглядати” кожен із винаходів, за котрими містер
Ван-Клів вештається усеньким світом і дбайливо збирає їх для своєї „колекції”
(яка стала уже надбанням усенького людства, хе-хе...), аби ми з Вами мали можливість
“насолоджуватись” “вищим пілотажом людської думки” (перлинами людської
глупоти!).
(За бажання, Вам може бути вислано укладена Вашим покірним слугою збірочка
„тоталлі абсурд” (хе-хе...): “мильте” гарнесенько на sancraft_42@hotmail.com і вам
люб’язненько буде надіслано (у найкоротший термін!) файлик(и) у форматі “doc”.)
Туалєтний Утьонок, Що Плюється
Spitting Duck
US Patent 6,600,372* Видано / 1999
див. на http://www.totallyabsurd.com/spittingduck.htm
Одного прекрасного дня ми опинимось у місці, де не буде дерев, - а що „паперу
туалетного” зробити буде ні з чого, - ось тоді ми усі опинимося у глибокому гарні.
На щастя, є Винахідник, у якого вже є рішення, тобто, - вирішення проблеми мильної
віддушини. „Туалєтний Утьонок, Що Плюється” призначений для більшості туалетів,
й, замість того, аби скористатися туалетним папером, Ви піднімаєте качиний дзьоб,
і сопло, встановлене у стратегічному місці, розпилюватиме Вашу кадницю аерозолем
із секретною очищувальною формулою.
Подробиці уривчасті, однак очманіле обличчя нашого качиного приятеля походить,
ймовірно, від надто близького перебування протягом усенького дня біля того
“туалету”.
Візок-Всюдихід ATV
All Terrain Stroller
US patent 2,224,452 / Видано 1947
див. на http://totallyabsurd.com/allterrainstroller.htm
Не відчували Ви іноді, що міське навколишнє середовище трішки за різке для Вашого
дитяти? Як то воно є мати справу з нахабним натовпом, розбитими тротуарами і
бордюрами, яких треба обходити на кожному кроці? Ну що ж, для усіх вас, міських
воїнів, що перебувають там, у нас є відповідь – “Візок-Всюдихід ATV”.
Запхайте свою мальоту до цієї торпеди на танкових гусеницях, і воно (Ваше чадо!)
пережиє спокійну й тиху прогулянку у цьому „позашляховикови”, який, фактично,
рухається плавно (плавніше не буває!) будь-якою дорогою, байдуже, наскільки вона є
вибоїстою. Про всяк випадок, на цьому ATV є навіть придатне ручне гальмо, якщо Ви
раптом почнете давити якогось пішохода-роззяву!
Губний Зажим
Lip Clip
US Patent 1,497,342* / Видано 1924
див. на http://www.totallyabsurd.com/lipclip.htm
Ще 1924 року, старий майстер по переробці фізіономій на ймення Горішник
сконструював найостанніше у технолоґії надання нової форми губам, особливо ж,
верхній губі. За словами Горішника, Губний Зажим - це - … "простий і легкодоступний
практичний засіб для надання нової форми верхній губі людини для того, аби
відповідати тому, що відомо як “Купідонів поклін", через що непотрібно вдаватися
до хірургічного втручання для здійснення цього, такого бажаного результату".
Ми думаєм, що „Поклін Купідона” і є тим маленьким заглибленням у формі зубця,
якраз, під Вашим носом. І що 1924 року глибока виїмка на губі вважалася “першою
клясою”, що було дуже схоже на поголовне захоплення пухкими колаґеновими губами
у 90-их. Горішник нам ніколи не повідав, скільки часу Ви мали б носити його
підпружинену губну скобу, аби досягнути благодаті Купідонового Поклону, проте, на
нашу думку, що будь-який шмат часу – й так забагато.
Далі буде...
|
|
|
Користувач Олесь
Почесний Академік
Повідомлень: 1275
Зареєстрований: 3-2-2003
Місто: Baden-Wurtemberg
Нема на форумі
Настрій: повстанський
|
|
Зустрілися Архімед, Ньютон і Паскаль в раю. Вирішили погратися в хованки.
Архімед, як найстарший, затулив очі і почав рахувати до ста. Паскаль побіг і
сховався в кущах. А Ньютон накреслив на землі квадрат метр на метр і сів
всередині.
Архімед долічив: "... 98, 99, 100", відкрив очі і гукнув: "Ага, бачу, Ньютон".
Ньютон відповідає: "Помиляєшся, колєґо, Ньютон на метр квадратний - це
Паскаль".
|
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
to Користувач Олесь
супер!!!
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
http://www.reactorartgroup.com/matrix/index.php
як би ви виглядали у Матриці
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
| Сторінки:
1
2
3
4
5
..
11 |
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
