По службовому становищі частенько буваю у Києві. І ось що вражає: розмовляти українською там модно. Заходиш у крамничку і лише зрідка чуєш на
запитання українською відповідь російською. Нахай ламано і не цілком правильно, з великим відсотком мовних помилок але все ж таки українською. Навіть
перехожі на вулиці здебільшого відповідають українською, хоча помітно, що це не є їхньою рідною мовою. Таку ж картину я зустрічав і у Харкові, і у
Донецьку. А тепер повернемося до Львова... Якою б мовою не звертатися до російськомовного продавця - відповідь отримаєш виключно російською, а звернеш
на це увагу - тебе образять. Якщо ти спитаєш у російськомовного молодика скажімо годину, він навіть не подумає відповісти українською, а звертати
увагу йому на це раджу лише кремезним чоловікам.
Сьогодні зранку їхав на роботу у маршрутці. Зайшла жіночка років 50-55 і рсійською мовою запитала у водія чи доїде до Стрийського ринку, на що
отримала відповідь звичайно українською. Далі цитую жіночку: "Ти што нє умєєш па русскі гаваріть, я же тєбя, скатіна, нармальним язиком спрасіла.
30 лєт живу во Львовє і 30 лєт тут одні хами". Якщо гадаєте, що водій її образив - помиляєтеся він їй відповів: "Сідайте, пані,
доїдете", а на вищенаведену репліку промовчав.
Український Львів вимирає, чи деградує? І що страшніше?
Насправді не все так страшно.
Просто у Львові це помітніше. Тут для будь-кого здається природнім, що у Львові всі мають говорити українською. Але свій відсоток російськомовних,
зрозуміло, теж є, тільки їх видно, як граків на снігу, кожний випадок привертає твою увагу, та вони й самі у вельми непевному й нервовому стані, адже
й вони чудово розуміють, що У ЛЬВОВІ ВСІ ГОВОРЯТЬ УКРАЇНСЬКОЮ. Через то бувають вельми агресивними.
У Харкові і тим паче, в Донецьку мовна ситуація ще торік була абсолютно не оптимістична. Українська дуже повільно входитиме тут у моду, бо українська
асоціюється з сільським населенням, яке і в Донеччині, і у Харківщині зберегло україномовність, нехай не літературно-вишукану, а суржик, але зберегло,
це сам по собі цікавй феномен. Але люди беруть українську за моду тоді, коли чують її від значущих людей, від інтелектуального прошарку, від тих, хто
вищий за них, а шанувати селян у нас якось не заведено.
У нас на Запоріжжі, здається, справи трішки кращі, на вулиці десь відсотків 30-40 перейдуть хоча б на ламану українську при звертанні.
Хоча є, звісно, і така сволота, яка може й гризло натовкти за звертання "нє па-чілавєчесті". Тому будьте обережні й помірковані...
Дозволь fish з тобою не погодитися. У львові дійсно побільшало російкоськомовних громадян. Колись так не було. В нас не тільки має бути враження, що
лишень у Львові мають говорити українською, але й в цілій Україні.
Я була надавно в яремче там також говорять на російсійській, це тільки через те, що при владі не має нормальних, українців, справжніх, не маняків
патріотів, а дійсно хороших українців. які б знали добре мову та традиції, і яне втомлююся про це постійно говорити, що потрібні закони!!!
Здається моє повідомлення звідси видалили. Прикро. Повторююсь:
Можу засвідчити - якщо мовна ситуація на ЗУ і змінюється, то лише на гірше. Регіон і справді "клює" на дешеві російські трюки та
напівпопсові заходи.
Не думаю, що хтось щось видаляв. Не я.
А водій (з першого повідомлення) просто вихована людина. І розумна. В окресленому Вами районі Львова проживає достатньо специфічний контингент, який
прийшов у вересні 1939 року. Вони "по роду служби" не поступляться і ніколи не перевчаться. Вони просто задоволення отримують - тріпають
Ваші нерви.
А щодо мовної пропорції - тут багато факторів (наприклад пора доби чи тижня - знаєте одні працюють інші ні - всяке буває) які можуть скласти
суб'єтивну думку
А на дешеві трюки клює. На жаль!
Водій скористався загальновідомим принципом незастосування сили, який в цьому випадку формулюється як "агресія має межу, поступливість межі не
має". Бабця була бита підступною зброєю - добротою. Вона хотіла шкандалю і вилила відро лайна... проти вітру 
.
для мене от було дивиною, що у Рівненській області забагато російського. Це ж теж західний регіон!
Тернопіль потішив. Там чисте українське середовище. Ходила вулицями і ловила кайф - яка вимова! Мені сором було на вулиці рота розкрити зі свого
каркаючого грубого східняцького акценту. Чітко пам"ятаю відчуття якогось бар"єру, коли треба було заговорити до продавця у крамничці. Тепер
усім розповідаю, як мене тоді розплющило. Перефразовуючи, "я б перейшла на вкраїнську довіку, тільки тернопільську вчувши говірку"
Нажаль у Львові зараз я почав помічати тенденцію протележну то тенденції на сході України. Зокрема серед молоді. Ми вже не тягнемося до літературної української і навіть не до унікальної львівської говірки. Зараз більшість молоді намагається спілкуватися (по невідомих мені причинах) російською. Більше того, трапляються такі, які російською практично не володіють. Чому? Людоньки, та це ж Львів! Де, як не у Львові повинна линути українська мова?
Шпана (ой), хоче бути оригінальною, відрізнятися від дорослих.
Росіяни продукують сленги, наші діти - переходять на найлегшу альтернативу.
мала би бути й українська "молодіжна" мова, сленг. Ну як то аналог російського "я тащусь" мені сподобався, юзаю: "мене волочить!"
Річ у тім, що сленг - потреба молоді відокремитись не вивчаючи іншу мову. Це доля американців та росіян - що їм вчити? Їх мова домінує. Натомість доля пригнічених народів - спотворення власної за рахунок домінуючої.
Цікава думка. ам придумав?
Створення українського сленгу, якщо не помиляюся, ми вже проходили десь так у році 95. Це закінчилося нічим. Виділятися молоді потібно. Я сам не вважаю себе ще старим. Але, як на мене, користування російською мовою як замінником сленгу - це трохи занадто. Є ж і якісь межі цим "понятіям".
Є, але ж не в молоді, що переживає період "руйнування стереотипів".
Ви знаєте, коли була у Львові останнього разу, звернула увагу, що україномовна молодь практично не вживає складних вербальних конструкцій із
запозичених слів 
Бо якщо чула матюки - то слідом за тим неодмінно йшов
"общєпанятний". Цікаво було - бо в Києві то не залежить від мови, російська чи українська, а оту гидоту чую надто часто. Стосовно того, що Львів
вимирає чи деградує - просто дуже потужний наступ пішов. Це мета така поставлена - і задля її досягнення потужні сили кинуто. Опиратись дуже нелегко.
Виходить, що східні та центральні регіони "браття" поки що лишили в спокої (відносному, бо ви ж знаєте усе про відсоток попси російськомовної, про те,
як мало українських - і україномовних видань, і все таке інше). А друг брата мого чоловіка (харків’янин) мені (це в гостях у дівера було) сказав:
"Чьтоби я єтого ванючєго язика здесь не слишал!" Мусила підвестися та йти геть, а що робити? Морду я мужикові бити точно не подужаю, хоч і хотілось -
аж до сліз! Тобто для мене, як для киянки, мовна ситуація у Львові - супер, але якщо львів’яни кажуть, що погіршала, то їм видніше, а мені ні з чим
порівняти, я у Львові вперше цього літа побувала. Крім того, львів’яни дійсно це гостріше відчувають, мені більшість знайомих-киян сказала б “А чьто
такого?”. І згодна з Одаркою, це політика, це вирішується на державному рівні, а хто у нас на рівні тому бал править, то всім відомо. І людям
забивають в голову, прямо і натяками "українська мова - сільська, а російська - панська, краща, вона скрізь панує". Такі пани – на двох одні штани,
але живучий же міф про “Вялікую Расєю” (з бюджетом міста Нью-Йорк). І більшість на нього клює, як абсолютно вірно підмічено. В Києві мулька така
ходить "Російська - легша". Звісно, легша, у мене в дитинстві 5 уроків на тиждень російської було, і аж 1 - української! Як і англійської. То моїй
бабусі дяка, що ані школа, ані родина мене так і не перевчили.
За Тернопіль я чула, що там така ситуація, як fish описує. Як потраплю – опишу докладніше.
2 fish: Не встидайся, я ловлю кайф, коли до мене українською звертаються, на будь-якій говірці, сьогодні в маршрутці хлопчик років 18 сказав "прошу
пані" - а це для Києва так нехарактерно, що я ледь не впала. Я на нього так дивилась, що, по-моєму, він не зовсім вірно мене зрозумів 
І справді є тенденція русифікації на заході та певної українізації на сході... це - внутрішня інтеграція, яка стала більш інтенсивною після зниження
інтеграції з країнами хСоюзу.
До мене в Київ в гості друг приїжджав, прогулювались ми по Хрещатику, він у всіх дівчат запитував як пройти до центр. універмагу ну звичайно
російською (понтувався фацет... хоча сам розмовляє українською), то його дівчина одна обламала, сказала "Прошу"... він був у шоці.
2 Користувач Олесь
Вже додав. Я спочатку цього не робив, бо не був впевнений, чи мій варіант достатньо, гм... гідний чи що...
.продвинутий... гм...
Коли кажуть "просунутий", мені завжди вухо ріже - калька і не дуже вдала. Просто "Продвинутий" - набагато краще. А якщо
позбочуватися: аванrардовий (наголос на о), фіча (тобто, має свою фішку), струйовий...
Я інколи вживаю слово "просунутий"... Це справа
смаку, мабуть 
>>А мені от "продвинутий" ріже вухо саме тому, що це не калька, а просто русизм
Точка зору східняка. Я теж так думала, доки не помітила цікаву властивість. На заході часто, сказала б, і частіше, як на сході, вживають слівця
"всьо", "мужчина". Це русизми чи нє? Форми, хоч і ближчі за звучанням до російського варіанту, але що цікаво - саме західні, носій
східного напівросійського суржику скаже все-таки "чоловік".
Ці моменти примушують мене тепер і до суржику ставитися не так зверхньо-ворожо. Діалектні форми, як західні, так і східні, поповнюють наш словниковий
запас, а це не так погано.
Український сленг вже має свої наробки. Як я вже казав ця тема доволі активно пророблялася декілька років тому, потім забулося. Як на мене не потрібно заново вигадувати велосипед, як тоді, так і зараз, я підтримую ідею щодо покладення в основу сленгу старої галицької говірки. Молодь дійсно почне виділятися з поміж інших, бо тою говіркою вже давно ніхто не говорить а звучить воно достатньо оригінально і, навіть, дещо кумедно, особливо для решти населеня України. А найголовніше - це своє, а не запозичене.
Ту я згодний - же сам би м вивчив ту гувірку
Охоче би навчилася! Якщо чесно, не знаю, як та ваша мовна ситуація, а у нас свідома молодь, якщо говорить українською, часто намагається включати
галицькі слівця чи особливості вимови. Так, на сході у слові "таке" е вимовляється твердо, але зараз мої друзі всі як один кажуть як у вас:
"такє". Або наголос переносять у словах, вимовляючи не так, як звично для нашої території.
Що цікаво, ще одним (десь парадоксально!) джерелом сленгу став діяспорний варіант або ж "новий правопис". Торік я про то навіть статтю
писала. Почерпується то теж здебільшого із сучасної літератури. Ну, наприклад, туалет, звиняйте, називати лазничкою або у словах "газета",
"інтелігенція" підкреслено вживати тверде g ("r" ).
| Першим
відправив користувач Odarka Такий сленг є. Ми навіть колись з Тарасом чубаєм склали словник українського сленгу, треба поритися і знайти. Він досить таки грубенький вийшов |
Якщо є охочі вчитися, то давайте пошукаємо охочих викладати . Гей, львівяни, хто
бажає долучитися до файного діла?
ура! може той-во, сайтик невеличкий зробимо? Уявіть собі: словник українського молодіжного сленгу, укладений Гадячем і Чубаєм!
я би дизайном заопікувалася
ідея хороша, от нажаль я з Тарасом Чубоєм не знайомий і до того збірника про
який говорила Odarka відношення не маю. Але було б файно познайомитися і шось таке вичудити
Я!
а, я просто не розібралася з цитатами. То як на рахунок сайтика? Тіко то ж певно всьо набирати вам доведеться. Одарко, підеш на таке?
Чом набирати? Сканувати можна!!!!
Якщо стане питання де викласти, можу лише надати gomin.uazone.net/govirka
або щось таке.
Проте - це якщо постане таке питання. Не хтілося б аби така штука була на народ.ру або що
Так, видати такий словничок треба, або дійсно викласти на якомусь сайті. Що до сканування або набирання - можу запропонувати свої послуги. На святе діло ні рук, ні часу не шкода
До слова, хтось має чітке визначення, які слова відносяться до суржика, а які є діалектичними?
На ridne.net і я можу викласти...
ну, то можуть бути й рукописи... Втім, якщо б "Одарці" так було зручніше, то можна відсканувати як малюнки, а охочі розшифрувати
відскановані сторінки знайдуться, он Наталка не проти і я б охоче взялася.
Щодо хосту - то поговоримо ще окремо. Звісно, ніяких "ру", але там має бути підтримка РНР - щоб зробити нормальну навігацію. Як варіант, я
також можу викласти у себе, але хотілося б усе-таки щоб то був окремий сайтик, а не підрозділ якогось із існуючих.
Наступне слово - за Одаркою.
Набирати - то не проблема, гадаю кожен погодиться. Я б погодився, справа, можна так сказати, свята.
До речі чи хтось знає український безкоштовний хостінг? Крім укрбіз, бо то так - пародія.
http://online.com.ua але там підтрипки РНР нема
http://iatp.org.ua
PHP MySQL
Але на першій сторінці має бути посилання на материнський сайт з гербом америкосів і емблемою програми. Обходиться легко - заводиться
http://name.iatp.org.ua
на ній створюється індекс з посиланнями, гербами, емблемами - так звана вітальня сайту, з якої відвідувач потрапляє на стартову сторінку.
Зваодиться безкоштовний днс http://name.org[region].ua який прямо посилається на стартову
сторінку - маємо гарний сайт.
Дуже рекомендую Дзизі туди переїхати з народу.
Найважливіше навіть і не це. Мабуть, ми маємо отримати згоду Чубая. Одарку-то легко спитати, чи вона згідна, вона тут завжди є.
Спитати, звичайно, можна. Але чому б не почати самостійно збирати, а отримавши згоду Тараса Чубая - отримаємо значне поповнення до вже зібраного матеріалу.
а Дзига хіба на народі?
Ну наприклад ось:
http://dzyga.narod.ru/ee/e/colomia.htm
а http://dzyga.com та http://ii.lviv.ua?
Незнаю - щось інше, але теж Дзига - в Одарки тре запитати.
Згоди в Чубая не потрібно питати. Це що ми зним складає десь валяється в нас в хаті, треба просто знайти. Але Тарас знає багато сленгу україномовного,
просто потрібно, щоб в нього був настрій і я б це все набрала на компутері, а він би диктував. Просто він зараз готує новий альбом і працює в новій
студії над його записом за до 11 вресня, зараз він нічим нам не допоже.
А от Дзига це інше питання, що він нас потрібно ми все зробимо.
Тут тільки що Іздрик сказав, що Пиркало складає енциклопедію українського сленгу, можливо якось з нею звязатися?
Що називається, чим можемо...
а я не думаю, що то треба поєднувати. Я навіть переконана.
5 хвилин реклами: http://laba.uamusic.org.ua (Словник музичного сленгу (с) Оксана Цеацура
[демо]) - можна ділитися своїми знаннями з авторкою і додавати "чистіші" варіанти. В лінгвістичному сенсі. А в принципі можна зробити
окремий варіант, не обмежений сферою вживання, просто у вебі. Залюбки би за це взявся.
В сленгу також існують свої творці. Які роблять мову для себе. Тільки не всім їх вдається почути. Коли я чую, як пацан з Прикарпаття навертає слово на
слово, підспівати хочеться. Але то чую я один. Треба зробити так, шоб чули всі, хто хоче.
Не завадить дізнатися, які новини на цьому фронті...
то інша справа.
Львівяни! Пропоную збити банду і таємно викрасти у Одарки цінні рукописи для поширення в маси. На суді скажете, що то я вас підбила і нам накинуть
рочків за співучасництво
Що я цим хотіла сказати: то ми переходимо од слів до справи чи нє?
Я б сама рада викрасти рукописи, в мене в хаті зараз ремонт, ще й паралельно Тарас новий альбом записоє. Дурдом, я деколи шкарпеток не можу знайти, а ви про рукописи...Цей бардак скоро закінчиться і вам не потрібно буде сідати в тюрму...
Ні, це все відмазки!
Ми починаємо працювати над системою навчання галицькому діалектові чи ні?
Якщо справа у шкарпетках, то ми поможимо - у мене, наприклад, є зайві - як нові зовсім
| Першим
відправив користувач Olexiy Ні, це все відмазки! Ми починаємо працювати над системою навчання галицькому діалектові чи ні? Якщо справа у шкарпетках, то ми поможимо - у мене, наприклад, є зайві - як нові зовсім |
Тоді треба обрати координатора проекту - людину, що буде то все організовувати і вести (суперово було б аби пана Андрія залучити - він у нас фахівець
у таких справах). Потому - концепцію і вже опісля - структуру.
Тоді будемо говорити хто що робитиме. Але це вже давно стало офтопом. І тому я починаю нову тему.
Ще один штрих до питання чому я не люблю Славка з Океану.
Сьогодні приїхала з Польші моя тітка (киянка) і розповіла такий випадок:
Сиділи вони з подругою в кав"ярні на Хрещатику. Взагалі-то кафе пристойне - персонал натасканий принаймні на три мови, обслуговують добре. Але
цього разу трапилась новенька дівчинка, що ажніяк не хтіла переходити на українську. Дівчата ну її виховувати - то те замовлять, то те неподобаєть, то
се. Офіціянточка забігалася і, нарешті, таки перейшла на українську здобувши собі таким чином спокій.
Та тут завалює в кав"ярню Славко зі своїми пациками і спілкуються вони... ну звісно - на общєдаступнам. Бог з ним аби до персоналу звертався
російською, а тож поміж себе базікають так само. 
хоч Океанівці і львівяни за походженням, але то була російськомовна туса від початку. Чому вони співають українською і яка тут частка патріотизму - читайте з чудової книжечки, написаної першим лідером гурту. (річ російською написана, але тим, хто цікавиться історією музичного руху в Україні, дуже рекомендую) http://zhurnal.lib.ru/g/goljak_a_r/
Про Вакарчука я давно се чула, що він вкрай зрусіфікований і ще, до того ж, хамло, яких пошукати. Я особисто, на щастя, з ним не спілкувалась, але
одній моїй подружці довелося. Дитина (їй 19 років) підійшла висловити захоплення творчістю ОЕ. Висловила... Вигребла, як то кажуть, і з приводу своєї
української мови, і з приводу захоплення... Плакала потім... Я сердилась Втім,
даруйте на слові, бидло - воно і в Африці... ну, ви розумієте. Я якось важко собі уявляю, щоби підійшла до піккардійців чи до хлопців з "Плачу
Єремії" висловити своє захоплення, а мене у відповідь ледь не обклали... на "вяліком і могучєм".
Шкода малу було - вона так переймалась...
ну...
я не можу підписатися, але якось сперечалася з коліжанкою про музику, то вона сказала, що дуже любить Плачів за музику і не любить Тараса як людину,
бо він любить ображати слухачів зі сцени, коли виступає на сході. Типу, настільки зневажає східняків, що не пропускає нагоди їх попустити. Я,
подумавши, згадала Екзистенцію. Тарас справді був явно не в дусі, але його кпин про казочки А-ба-ба-га-ла-ма-ги, які половині залу ще передує
прочитати, - не сказати, щоб так менезасмутив. Коліжанка, втім, сказала, що я не була на його виступі в Донецьку.
Цікаво, звісно, що саме було в Донецьку, але річ, як ви зрозуміли, в іншому.
Може людина вважає що бути українцем за менталітетом і не бути носієм мови - то речі взаємосуперечливі? Тобто, може у такий спосіб намагається
висловити своє ставлення до ситуаціїї в східній Україні і зробити хоч якийсь поштовх, аби людям стало соромно за себе і своє невігластво?
Це питання а не відповідь на повідомлення Fishки.
Може Одарка щось роз*яснить?
В принципі цікаво, що думають музиканти про своїх прихильників і звичайних глядачів під час концерту?
Це вже офтоп, так що хто хоче обговорювати цю тему - прошу дуже створити нову гілку.
Розумієш, Олексію, на концерт Плачів у Донецьку саме й можуть прийти тільки такі люди, яким нема за що соромитися. Свідомі. Москвофіли на такі
концерти не ходять, Донецьк - досить велике місто, гадаю, там концертів на східний смак вистачає. Не кожен львівянин розуміє, що бути українцем в
Луганську і бути українцем у Франіку - то дві великі різниці. І уяви собі, ти чекав того Львівянина, ти хотів бути схожим на того Львівянина за
переконаннями чи то вимовою. А той Львівянин приходить і... Як гадаєш, твій патріотизм зміцніє?
зі ну оффтопік... все одно основна тема згорнулася.
Рибонько (можна так?), я ж написав - я не відповідаю, я ставлю питання - чим він керувався у своїй поведінці?
Мені самому цікаво знати чому чемна (сподіваюсь) людина може собі дозволити зверхнє ставлення на сцені.
Я ПОСТАВИВ питання. Проте якщо б таке почув на концерті, то записочку б передав точно.
Хм? Славко Вакарчук хамло?
Звісно за той час, що у "зірки" вибився - то всяке з хлопом зробити можна. Зірковість - то тяжке захворювання. А ще й заразне. Але...
_Хамло_??
_Батяр_- о, то так!
Завжди було (ще в часи його у аспірантури на фізиці). Але при такій мамі він _особливо_ хамлуватим бути не може.
Та й з зрусифікованістю...
Хоча зІрковість - то таки
Та, кажуть, і тато в нього нічого собі так. Але ж модність - дійсно тяжка хвороба.
Людина чемна, безперечно. Мене дуже здивувало повідомлення Фіш, гадаю що тут щось не клеється, бо так не може бути взагалі і впринципі. І ще вам
повезло, що Наталка ще того не читала, а то би дістали.
А ще про мову, то десь недавно був перечитував форум радіо "Західний полюс" що у Станіславі, там взагалі дуже кепські справи склались зі
спільнотою. Все українське - "атстой", "галіматья", і т.д. б-ррр. Ще колись там за моєї присутності була лише одна програма Сергія
Капітанова "Попса", а все решта можна слухати, зара взагалі хіба одну якусь програму напевно і можна слухати...
Ага. Офтоп - модне слово.
Наталка не схожа на тінейджеркок, яка збирають фотки і автографи і видряпують очі всім, хто думає не так, як вони. Крім того, вона знає, як я до
Плачів ставлюся. І наведеним прикладом я зовсім не хочу сказати, що Чубай - нечемна людина.
Можна подивитися ще й так: поняття "сіра маса", на жаль, існує у кожного. Визнайте це. Свої стереотипи й обмеження має кожен, просто у
людей, які на виду, більше можливості то довести до загального відому. І, мабуть, менше можливості отримати "зворотний звязок"...
Вау, офтопіки пішли... Що ж - моє уявлення про те, що ж означає бути батяром, зі
Славком Вакарчуком аж ніяк не співпадає.
Що до Тараса Чубая - то, на мій погляд, він достатньо складна людина, складна особистість. Якщо йому щось не подобається - він відповідно реагує, але
хамства від нього я не те що не чекаю, а просто не вірю, що то можливе. Звісно, детальніше - то до Одарки, але це мені в Тарасі і подобається - що він
не такий мармеладний, як Славко, котрий зі сцени всім усміхається, а в житті є тим, чим він є Я мала нагоду спілкуватись з Тарасом двічі, і, недовго, щоправда, але мене просто вразило, як він тримався. Якби можливо було зробити з
того еталон, я так би і зробила. І повірте, зовсім не тому, що я шанувальниця його творчості. Просто нема в людині ні краплі фальші, не стає вона в
"звьоздную позу", а тримається, як... не знаю навіть... як король, в поколінні двадцятому, якщо ви розумієте, про що я. Спокійна гідність, впевненість
у собі, і жодної зверхності. Таке от у мене склалося враження. З Вакарчуком, ще раз повторюся, не спілкувалась. І не хочеться...
взагалі-то аналогічно
Почитала я це все, що про Тараса написали, сиджу і думаю...Зверхність? Хамство?
Наведу вам приклад. Вчора ми були у Гошеві, Пдач Єремії виступав, вони заграли цілу поему "Світло і сповідь" - після чого Тарас зі сцени
сказав:" Це для Вас трошки інтелектуальної музики, щоб ви розвивалися". Хамство? ні...
Зрозумійте його болить, що молодь не читає і не слухає доброї музики.
Я не знаю, що він сказав у Донецьку, але його також болить, що там не Україна, а Росія... (фіш, чи можна цитату з того концерту?)
Але краще я з ним поговорю, можливо він якось пояснить свою поведінку (якщо буде, що пояснювати...)
Таким як Тарас важко, бо таких як він не долюблюють за справжність, за ці всі роки, що я зним живу, я ніколи від нього не чула нотки фальші, він
говорить те що думає, можлимво це більшості не подобається, але я думаю, що це хороша риса. Правда завжди болить, але правду не модна називати
хамством!
Одаську, тут ніхто до нього такого терміну не застосовував - не спотворюй (то до Славка - подивись уважніше).
Біда в чому? Що він хоче сказати - люди розуміють, проте вони не розуміють ЙОГО власного ставлення ДО НИХ. Якщо б я те почув - образився б точно. Бо
це - безапеляційна зверхність. В залі могли сидіти люди і більш обдаровані чи розвинуті за Тараса. Не можна рубати так на всі боки - всім болить, та
форму треба знайти сприйнятну аби почули. Тільки не засмучуйся - бачиш, всі троха аж заклякли
Одарко, точну фразу не можу навести, я ж казала, не я там була (хоча тій людині не маю причин не вірити - і вона так само Плачів дуже цінує, їздить їх
слухати, як і я). Щось там було із піснею "Вона", та то не так суттєво. Навіть ставши об"єктом якогось кпину, я б його позицію, як
львівянина могла зрозуміти (не погодитися - зрозуміти) і то проблема не Музиканта і Фанів, то проблема сходу і заходу. З Вакарчуком то так само. То
проблема не зірки, то проблема людини.
Про Донецьк - ну, хочеш, спитай, справді цікаво, що там було. Тільки без прожектора в лице
Можливо, проблема Тараса є в тому, що він хоче тримати людей на відстані, щоб ніхто в дужу ближче не загалянув, коли помер батько він дуже закрився та наїжачився...Вибачте кого він образи, але я знаю, що це ненавмисно.
Ні, хлопчики й дівчатка - я на тему протистояння регіонів розмові з*їхати не дам. Всюди люди - це аксиома.
Щодо форми висловлення думок.
Був на концерті Нікітіна в Києві.
Людина теж має що сказати. Чесно має. Проте, може, дався в знаки його багаторічний досвід дитячих концертів, або що - він просто розповідає залові що
йому болить, чим живе, що його турбує. Як на мене - найбільш сприйнятлива форма. Бесіда і пісні - ще б це все на кухню і чаю, чаю.
Що не кажи, але людина найкраще сприймає інформацію у розмові РІВНИХ.
Одарочко, в Донецьку не була, не знаю, а от чим на “Рок-Екзистенції” могла нарід образити фраза, сказана в контексті вірша “Із Янголом на Плечі” та
дитячого видавництва А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га “Дехто з вас сам ще може читати ці книжки, а дехто вже читає їх своїм дітям” я, грім мене побий, не розумію.
Я її сприйняла, як констатацію того факту, що зал був заповнений представниками різних поколінь, об’єднаних любов’ю до справжньої музики. Мені то
приємно було...
2odarka: приблизно те саме, хіба не так конкретно, я сказала не так давно молодим музикантам, коли вони пошкодували, що той був надто
"недосяжний", коли в одній програмі виступали, не йшов на контакт.
Втім, так подумати... Вакарчукові його прихильники теж - всього-навсього чужі, незнайомі, подекуди й невчасні люди... Ніхто ж нам не обіцяв, що він
буде білим і пухнастим?
2Olexiy ми вже з теми зійшли давно і не один раз врешті ми пройдемо коло і
повернемося до мови у Львові.
наталко: дослівно: "половині залу ще передує прочитати, а половина читатиме діточкам"... (у мене плівка лишилася %) ) Ну а дошкільнят у залі
точно не половина була
Втім, це не намагання довести, що Чубай завдав народові жорстокої образи Нарід
посміявсь і кожен подумав, що він до першої половини точно не належить, а вже його сусіди - ну, не виключено
Але там файно було... Нарід почав стару пісню "Во-на, во-на". Теж щось Тарас був сказав з приводу, слів інших пісень не знаєте - не певна,
погано було чути. Ти не пам2ятаєш, Наталю? А я, почувши оте "вона-вона" навмисне почала якомога голосніше скандувати
"Ен-ді-Вор-хол" - і кілька чоловік мій крик підхопили! Але він ні тої ні іншої тоді не заспівав
Скажу вам правду. що багато поганого наслухалася про Тараса від людейі було мені прикро і погано, бо він не є нехорошою людиною, бо знаю, що не кожен
хлопець, який лишився 9 річному віці напв-сиротою з двох річною сестрою та мамою не так було легко вибиватися в люди САМОМУ. Люди різні і часто
колять, колять дуже боляче і на це треба закривати очі і далі йти...
Просто знаю, що Тарас ще ніколи нікому не відмовив, він завджи всім помагає (якщо це, звичайно, не дурниці), але я можу це говорити як сестра...але ми
ще з ним ніколи не сварилися, і мої прохання ніколи ще не пролітали повз його вуха.
Просто деколи люди втомлюють, не можеш ти постійно до всіх усміхатися та з усіма спілкуватися, якщо у тебе не має настрою?
Не хочу, щоб у вас була погана думка про нього...Він не тільки співає і пише музику для себе, а й для вас...інколи його злить сучасна, зрусифікована
тупа молодь, тому і фрази кидає в натовп, бо думає, можливо вони зачухаються, почнуть щось робити...Розумних людей ці речі не мали б зачіпати...
А-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А-А!!!!
Так, а ну припинили всі присікатися до Тараса!!!!
Ви ж дивіться що робиться - вже довели Одарку же мусить за нього виправдовуватися!!!!
Не дозволю! І, отже, підсумовую все, що було ту сказано:
1. Є така думка, що ТЧ на своїх концертах іноді ставиться до аудиторії дещо зверхньо.
2. Також кажуть що особливо це позначається на мешканцях східного регіону України.
3. СЧ обіцяла (ніби) розпитатися в ТЧ чи дійсно то так і є та викласти тут пояснення/роз*яснення/спростування
Якщо хтось ще чогось бажає - прошу. Але присікатися припиніть.
2 Одарка - бач, я все владнав - більше ніхто так не буде (2 Всі: правда ж? [зла така і погрозлива усмішка]). Деякий апофеоз у цьому питання викликаний
браком нових тем на форумі.
2 Всі: давайте краще про щось меньш особисте порозмовляємо - аби нікого не зачіпало! Майте совість, люде - один раз запитали й годі - нашо по голові
стукати?
та не буду, не буду... Я зовсім не хотіла когось засмучувати і навіть намагалася дивитися на те, що кажу, з усіх сторін.
Я, до речі, перша пропонувала перейти на загальнішу тему - хто мені сказав "не дозволю"?
to Olexiy
Дуже дякую!!!!
| Першим
відправив користувач fish Я, до речі, перша пропонувала перейти на загальнішу тему - хто мені сказав "не дозволю"? |
Олексію, але це так напружує, щоразу як тебе чийсь комент сподвигне на думку, поміщати її не тут же, а сортувати десь!
Я теж проти офтопів, але у цій темі про офтопи вже смішно говорити.
ps гартуйтеся.
Фіш, ну давай про східняків, як хочеш. Ти справді вважаєш що обабіч Дніпра (Збруча) живуть різні люди?
Я згоден лише в тому, що на цьому боці Збруча люди пережили 3 голодомори а на тому - 1. Згоден - це позначилося на свідомості людей. Занадто
позначилося, проте українцями ми не перестали бути. Якщо тобі цікаво про це поспілкуватися - я із задоволенням. Вйо на відповідну тему? Напиши там - я
приєднаюсь.
Все, що писано мною вище - нагадування що питання ніби обговорювалось та, ніби, вже закрите. Якщо ні - то давай далі поспілкуємося щодо цього.
ох, Олексію, на НАШІЙ свідомості позначилися вже зовсім інші речі.
Але не робися агресивним. Якщо я десь була надто агресивна - перепрошую, я не бажала того.
З вами мені комфортно, сподіваюся, вам зі мною також. Не робімо штучних меж.
| Першим
відправив користувач Odarka Не хочу, щоб у вас була погана думка про нього...Він не тільки співає і пише музику для себе, а й для вас...інколи його злить сучасна, зрусифікована тупа молодь, тому і фрази кидає в натовп, бо думає, можливо вони зачухаються, почнуть щось робити...Розумних людей ці речі не мали б зачіпати... |
Я не можу судити про нього, я його практично не знаю, але мені він здається людиною з великою душею; він не терпить
фальші в собі і в інших, але головно - в собі. На це не багато хто здатен. Звичайно наші вимоги стосуються кого завгодно, але не нас самих. А тут не
той випадок. Тарас, як мені ввижається, надзвичайно цільна людина. Цілісна. Він не складений з різнокольорових уламків, від яких в очах мерехтить, як
той же Вакарчук, що й не розбереш, де кінчається маска, а починається справжнє лице. Чубай - це людина, яка не здатна на підступність. І ще одне... Я
зараз слухаю "Коли до губ твоїх". Хочеться сказати, що музика - це душа людини. Душа у Тараса ПРЕКРАСНА. Бо творити таку музику, маючи лише хист,
неможливо. Маєш душу - вкладаєш її у пісню - отримуєш шедевр. 
Я тебе
пам’ятаю.
о-о! от і здибалися, мені аж пришпильно, що за тим Ворголом мене запам"ятали. Хоча десь і сумно: не часто нарід Воргола вимагає. Перемагає Вона.
Ну чому саме Вона? Хіба це насправді КРАЩА їх річ?
А на концерті для ангелів ти, певно, також була?
ВОНА - типова пісня-вбивця.
Це з того ряду пісень, які переслідують групи все їх життя навіть якщо не вбивають. Вона - пісня дуже нетипова для плачу, проте саме ця пісня зробиля
гурт популярним в широких масах.
Ще є приклади:
Город золотой - Акваріуму
СхОди на небеса (даруйте - не пам*ятаю як пишеться) - Зепелінів
Готель Каліфорнія - Іглз
Але ці ще так-сяк. Були прикладу "вмирання" гуртів після спаду популярності такої пісні. Плач витримав, але багато хто досі ототожнює ТЧ
саме з НЕЮ.
Сьогодні "Вону" (як її часто називають) в якійсь мірі замінила "Я піду в далекі гори". Група не вмерла, хоча й справді для багатьох знайомство з творчістю Чубая принесло більше розчарувань, а не захоплень. Бо міряли не тими мірками.
Нє, таки потрібно цю тему переносити.
Не згоден. Для мене "Я піду.." було відкриттям, воно мене заставило передивтись деякі мої погляди.
А я - з тих, хто зацікавився Плачем через "Завтра прийде до кімнати". Але ця пісня вже за місяць перестала подобатись, а от Плач я продовжив
собі відкривати.
"Я піду" - набула популярності насамперед через кліп, що транслювався (у нас, принаймні) майже по всіх каналах. Але пісенька дуже добра.
Вміла людина писати.
а давайте влаштуємо зовсім уже безсовісний оффтоп і нафантазуємо уявний кліп Плачам? А то мені ті, що у нас роблять, ну майже жоден не подобається
Нащо офтоп?
не витримала душа поета
я думаю, він мав на увазі ось що: скрізь на радіо крутили тільки "вона" і тому шанувальниками плачів ставали не ті люди, яким би подобався
їх наявний стиль, все ж Вона не типова для Плачів, а люди з іншими смаками. Чувши ж решту пісень, вони, теоретично кажучи, справді могли у певному
розумінні розчаруватися, а саме: решта пісень не схожі на "Вону".
Одарко, якщо будеш усе брати до серця, то тільки намислиш собі зайвого
Вір нам.
Я беру до серця тільки ті речі, які стосуються моєї сімї або дорогих мені людей. така я вже є. дякую за пояснення.
Щодо Донецька, Тарас не памітає, що він там говорив, але точно не хотів нікого образити, принаймі він так сказав.
оце саме я і хотіла сказати, кажучи "вір нам"
Ей! Жарти я розумію дуже добре, я не є галичанка. І сама постійно жартую...
Олексію, чому в тебе склалася думка, щоя жартів не розумію? Нам требе познайомитися поза форумом, мені так злдається.
Власне це я і мав на увазі. Особисто моє знайомство з "Плачем" розпочалося з "Єхидни" і "Пам"ятника", тому "Вона" для мене не стала якимось стеоретипним твором, та й почув я її вперше у складі альбому, де решта пісень більш "єремійські", а от дехто з моїх знайомих позичали у мене записи властиво через "Вону" і повертали їх розчарованими, бо їх смаки дещо відрізнялися від моїх.
Я взагалі "Вону" ніколи не любила та й Тарас також вже її не преварює.
Галичина! Але я не галичанка.
Я дійсно довіряю людям, бо сама люблю казати правду, але жарт від правди можу відрізнити. Повір! У Києві буду 11 вересня на презентації нового альбому
Плачів у палаці Україна, можливо там побачимося.
Люкс. Намагатимусь потрапити. Туди квитки продаватимуться?
В будь-якому разі побачимось. На у2у зара телефон кину.
11 вересня???
Одарко, кинь то в афішу.
І взагалі, вже десь після третьої сторінки цю тему слід давно перейменовувати.
А про що то свідчить, про то, що людям приємно поговорити про тих, кого люблять, і про то що їм любе.
У мене лише 2 сторінки...
Налаштуйте сайт під себе
Бо люди підсвідомо оминають болісні питання.
Так, російщиться наш захід, та що можемо зробити? Мені телефонувала два тижні тому знійома львівянка - була в неї справа до мене. Домовились що вийде
на мене за тиждень а після того я її запитав чому я в Києві розмовляю українською та вона у Львові на общєпанатном.... Вона щось побуркотіла і ми
попрощались. Два тижні минуло - вона не дзвонить. Мабуть образилась.
А яка буде назва альбому?
Ну що ж , почекаємо на реакцію адміна та й попросимо його.
Скоріш за все так і сталося. До нас в офіс щодня заходить жіночка, пропонує "Хачапурі, сладкіє слоєчкі, сасіські в тєстє", після того як їй звернули увагу на мову - заходити перестала, мабуть вивчає український варіант цієї фрази.
Та вже давно так виглядає. Хоча не вся дискусія.
Пропоную (якщо можна) частину дискусії перекинути в розділ постаті, а перших дві з половиною сторінки залишити як є.
Ну, перекидайте, а мене вже вибачте - я наразі воюю на роботі з компом, війна триває з перемінним успіхом, тому більшість повідомлень пишу з дому.
Я і вірші ті люблю, і голос у Тараса там
чудовий. Сподіваюся тебе побачити в Києві - дуже цього хочу Ото буде подарунок - і презентація нового альбому "Плачу...", і той концерт, а ще як
ти приїдеш!!! Круте!!! Як знайдеш - свисти , бо щось та тема трохи зів’яла - про словник, я маю на увазі... Я, до речі, після 1 жовтня буду більш-менш вільна, тому допоможу, чим
зможу
пропоную нікуди не перекидати, а перейменувати тему на "злісний оффтоп", бо, боюся, ми все одно зійдемо з теми
Чому "злісний"? Давайте на помірковано-добрий.
Тему під назвою "помірковано-добрий оффтоп" ніхто не читатиме
От же ж любителі злісного безладу!!!!
Те, що тут діється - звичайна балачка. Так що в темі треба замість слова мова вписати балачка або базікання і все. 
але ж не пусте базікання, завважте!
Останні 5-6 повідомлень (враховуючи і це) - надпусте базікання.
Мабуть тема перестала цікавити народ, як то кажуть "наюзались". Але від цього вона не стала менш гострою. Проблема залишається: молодь у Львові не бажає розмовляти українською, віддаючи перевагу опщєпонятному. Той же опщєпонятний все більше заповнює і ділове життя, від дрібного бізнесу до розмов на рівні керівників.
Треба значить самім ставати керівниками. Іншого виходу не бачу.
І це також мало що змінить. Потрібно просто починати вчити ів бути українцями. Один мій знайомий "продав" спосіб, як заставити когось звертатися українською: на звернення російською відповідати: "прошу?", як правило з третього-п"ятого разу спрацьовує, перевіряв.
Он колєги наші зі СМІТника зараз ту ж тему обговорюють: прийшла людина працевлаштовуватися, а начальнік і каже: єслі ти ка мнє на работу устраівацца
прішол, пачему гаваріш нє па-русскі?
І шо його робити? Плюнути і йти в іншу контору?
переходять на українську?
Взагалі, з мого східного досвіду) якщо з російськомовними вперто продовжуєш говорити українською, співрозмовнику врешті стає некомфортно говорити
різними мовами і він переходить на українську теж, навіть хай на ламану й неоковирну. Маленьке попередження: на всі питання, чому українська,
відповідаєш щось максимально неагресивне - я кажу: "мені так зручніше". Навіть фрази типу "бо я українець", "бо ми живемо в
Україні" не рекомендую.
Мене ще була колєжанка навчила фразі польською "нє умєм розмавяч по росийску" ))) Ну, таке годиться насамперед для непроханих залицяльників. Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями
ну ви гади... і Шевченка поцензурували
Якщо я в Києві перепитаю когось коли до мене звертатимуться російською, то від того нічого не зміниться.
Але ніхто мені не заборонить свою документацію писати українською. Навіть якщо вона лягає на стіл російськомовному директору.
То у Львові вони вперто розмовляють російською - бо там вони противляться україномовності.
На сході і в центрі такого спротиву мало - багато хто розмовляє російською бо їм дісно ТАК ЗРУЧНІШЕ - дитсадок, школа, інститут, друзі.
Лише тут можна будувати україномовну спільноту своїм прикладом - багато хто погодиться розмовляти українською, але треба поштовх, активізація.
На заході російсьною розмовляють СВІДОМО. Тому і не переходять на українську при спілкуванні.
от я й думаю, що на сході це може спрацьовувати краще, ніж у Львові. Бо у нас такий раз на рік зустрів україномовного, то й добре, якщо той лишив по собі враження чемної, приємної людини. Удруге почує - неодмінно скаже "мнє нравітся, как звучіт укрАінский". А у Львові на одного чемного буде десять таких, що церемонитися не будуть, отой пан з наведеної історії просто обматюкав начальника і пішов. Патріотизм начальника, думаю, од того не дуже зріс, зате уявлення, що всі українці - суцільне хамло, лишилося. От в чому біда.
свідомо - саме так.
Тому, певно, робити нема чого - просто треба почекати, доки вони вимруть природнім шляхом.
Ні, не завжди - якщо дитина спілкується з однолітками, серед яких вживається українська, хоч би ти як дитину не бий, а аби не виділятися серед друзів
дитя українську вивчить і розмовляти буде.
Не раз вже в Києві чув "Мамо, це наша зупинка?" "Да, дочєнька, ми виходім"
Це, власне, та проблема про яку я розпочав цю тему. У Києві і інших східних містах україномовність поволі стає правилом, а у Львові навпаки - винятком.
Дійсно, підліткова компанія - середовище, яке здатне змінити саме ті принципи, погляди й цінності, які надто активно втовкмачуються батьками. Чи ця стихія некерована? Зовсім ні. Є не така й маленька частка україномовних східняків, що походить з уже не існуючої армії скрябонутих, де були саме в тому віці (напевно, досить численна була туса, бо й зараз то там, то тут натрапляю на них). Харизму треба...
Жінка довго дивилась на мене, а
потім каже (російською, звісно): "Нарешті я почула українську мову без заїкання і дебільних (її слова!!!) спроб хутенько перейти на
російську". Я отетеріла. Кажу "ви мене розумієте?". Вона сміється "маршрутка №412" звучить цілком ясно". А такі діячі,
як той шеф, хай вони хоч рід свій від князя Кия ведуть, нічим не кращі нецензурників.
В Криму відпочивав разом з росіянами з Краснодарського краю, спілкувався з ними українською, тобто я українською, вони російською. Вони мене прекрасно розуміли. Так що ті и, що живуть в Україні і кажуть, що не розуміють, просто зневажають нас з вами і тихесенько так собі над нами сміються.
думаю, не досить "різних реакцій"... я ставлю собі за мету трохи, але прихилити людей навколо до української. НЕ ставити, мабуть, трохи егоїстична позиція...
Цілком коректна позиція. Саме так і можна змінити ставлення до мови у суспільстві.
Щодо розуміння - ні, не кожний росіянин. Два тижні тому жіночці в метро пояснював як дістатися зупинки. Вона ДУУУЖЕ хотіла зрозуміти. А я геть не
хотів переходити на російську. Порозумілися ми важко - зрозуміла вона лише "Сідайте зі мною - я покажу" і "Виходьте тут - там прямо по
сходах і одну зупинку проїхати".
Я спілкувалася на одному форумі з хлопцем із Грузії, той розумів так, серединка на половинку, але просив не переходити на російську, яку добре знав і
дивувався, коли тамтешні "українці" просили мене говорити російською. У них в Грузії, казав, таку ситуацію важко уявити, кожен пишається, що
він грузин...
З білорусами на білоруському форумі я говорю українською, теж питала, як їм зручніше, спілкуємося в результаті кожен своєю і добре одне одного
розуміємо.
Дівчина з Литви просила перейти на російську, їй було важко розуміти.
Отакі справи.
коло замкнули
Тяжке наше з вами життя, панове, тяжке... Що ж нам робити зі Львовом? Стоїть же питання!
Офтопіки почалися з неофтопіка - розмови про те,
якою мовою в побуті розмовляє лідер гурту Океан Ельзи. По темі - про мову? По темі! А далі вже пішли варіації... Проте надпороднім базіканням я би то не назвала. I fish маэ рацію (і кулемет ) - не виходить щоразу посеред повідомлення писати: "А тепер я висловлююсь по темі "Постаті", тому
перериваюся і всіх прошу туди!". Це точно ніхто не встежить!
Та ні, я в цьому повідомленні мав на увазі що останні 5-6 (з яких 2 моїх) це з серії "Ми не про те розмовляємо" "Точно" "Яж і
раніше казав - не про те" "Я погоджуюсь - не про те" "Ну то як ми не про те поговорили?" "добре, але не про
те"....
І не треба з мене цербера робити - я білий і пухнастий... коли це можна собі дозволити
То правда
(зараховую це повідомлення до тих шести... ба ні, вже восьми )
Хочу повернутись до згаданих уже тут грузинів. Там переважає рідна мова, а після неї... англійська. Молодці грузини, правильно зрозуміли вислів "загальнозрозуміла" або "міжнародна" мова. Коли така ситуація буде і у нас - я втішуся.
Пропоную перестати себе гризти - це самолюдожерство якесь.
Піднімаю цю таму на гору знову. Просто вразив дивний факт. Всім львівянам відомий універмаг "Львів" на Володимира Великого 1-ший поверх, поруч із "Фокстротом" причаїлася торгова мережа ДЦ побутова хімія, косметика. То є місце подій. А от сама подія: цінники на товар. Що з цінниками? Вони всі російською (окрім цінників на жуйки там написано "жувальна гумка", принаймі притензія на україномовність). То що це: звичайна людьська забудьковість чи зневага до законів?
Я думаю ви стали жертвою "свідомої" общепанятності.
Для цих випадків можна користуватись книгою відгуків, що є в кожному магазині. Там є і правила користування нею - вам просто зобов*язані доповісти про
результати, інакше підприємству доведеться мати справу з захисниками прав споживачів. А всім дешевше переписати цінники.
Я думаю, що вони законів не читали, але хто їх знає, якщо робити їм зауваження то просто нарвешся на грубість, але давайте разом підемо, гуртом легше
батька бити
| Першим
відправив користувач Odarka Я думаю, що вони законів не читали, але хто їх знає, якщо робити їм зауваження то просто нарвешся на грубість, але давайте разом підемо, гуртом легше батька бити |
еге, флеш-моб по-нашому, збирається чоловік 300 і протягом двох днів кожні 10 хвилин хтось підходить, кличе продавця і просить пояснити, чому цінники російською...
| Першим
відправив користувач Гадяч правда не думаю, що тут продавець винний |
Так ми збираємося йти до цього магазину чи тільки базікаємо. Я навіть рпесу скличу, можливо інші налякаються, нам потрібно придумати якийсь певний
одян та транспарнти, щоб ми сред натовпу відрізнялися )
транспоранти і одяг не знаю, а йти треба. Готовий піти хоч сьогодні.
люди! ви перше може б справді з ними поговорили, ніж зразу мітинг влаштовувати? А може вони й не проти будуть...
Я також, але після відкриття виставки
Давайте зберемося в суботу, але до футболу всі кому не байдуже і задамо їм там перцю. Але треба людей підібрати побільше... Бо як будемо тільки я і Одарка, то щось не дуже буде подібне на якусь акцію протесту.
Що я можу про то сказати, в мому магазині цінники були російською досить довго. Коли в мене випадала вільна хвилинка, то вручну набирав їх своєю
мовою, але на весь асортимент (більше 10 000 наймен.) враховуючи щоденні зміни цін на якісь позиції та щонайменше щоденне зникнення десь зо сто
цінників це завеликий фронт роботи. Але наші протести до нашого київського керівництва поміняти програму цінників на нашу мову як правило приводили до
загального здивування та нерозуміння. Ціє ю ж програмою користується вся Україна, а не лише Львів, і чомусь тільки у Львові бунтується персонал.
Справу відкладали - відкладали, але потім невитрималм щоденного скавуління та й переклали асортиментну базу українською. Ми довго сміялись з
результатів перекладу
(ну що казати, "алмазний круг" було перекладено як "коло діамантове", та інших перлів було предостатньо. А найбільше бунтував
Київ, бо стало "нєудобна работать" на "їхній мовє".
Але наразі тримаємось, маєм діамантове коло і тішимось з того.
І ще в мене стоїть "Плай" в автоматичному режимі та перекладає всі е-мийл повідомлення Ворду та Екселю. Мені приємно.
Постійна біда: нам таке прислали. Я працюю на підприємстві, що теж має центральний офіс у Києві. Але за той час, як вони відкрили нас у Львові, не вони нас заставили російську вживати, а ми їх українську. То можливо просто підхід треба свій знайти.
Та то я про цінники.
А так, коли телефонують зі всіх філій, вв т.ч. і з офісу київського, то вони ламають собі язики, я з того страшно тішусь (аж розпирає деколи), вони
того не січуть, лише відчувають настрій хорощий - розмова клеїться суперово, справи вирішуються на "раз-два", приємно говорити.
В моїй присутності ніхто з працівників Львова не спілкується на общєпанятном, навіть їхньомовні.
Так йде все весело.
Ну то як, ми шось, тойво, йдемо робити? Чи хай буде як є?
Йде, а то ми з Назаром потім до Києва їдемо і ніц з того не вийде. Йдем!!! Ще модераторів потрібно підбити
Отож є вже двоє людей я та Одарка форумчани-львівяни приєднуйтеся!!!!!