Наскільки Ви меркантильні???

Бачу тут кілька заявочок щодо грошей, їх наявності\відсутності та буденної зарплати...
Наскільки для вас важливі ці хрумкі папірці, як сильно ви їх любите\ненавидите і на що заради них здатні?

Важко визначити власну меркантильність, чи не так? Це все одно, що точно відповісти, наскільки ти погана чи хороша, і на що здатна взагалі... Знаю, що на все заради грошей не піду, бо мала в житті три патові ситуації, здавалося - все, треба палити мости, але не змогла... фізично не змогла. Все єство моє противилось ламанню себе. І добре, що не зламала. Лишилась, яка є... Що виросло, те виросло
Гроші потрібні - це навіть не обговорюється. Гроші важливі, без них не можна жити, але не можна й жити тільки заради них. Смішно їх ненавидіти і небезпечно надто палко любити. Кажуть, що їх ніколи не буває доста... Може, й так. Коли ти думаєш тільки про те, як заробити грошей, життя збіднюється, а коли маєш їх багато, то тут, як каже мій директор (а він їх має досить), головне - не збайдужіти, не запливсти смальцем, і водночас не перетворитись у машину для їх заробляння. Для мене гроші - це винагорода за працю і певний критерій свободи, навіть, скоріше не свободи, а існування з комфортом і без обмежень. Хоча я достатньо легко переношу їх відсутність і битися в істериці з криком "Ой, яка я бідна!" або кидатись на чоловіка з вереском "Забезпечуй сім’ю" точно не буду.
І наостанок - цитата "Якщо хочеш дізнатися, як Бог ставиться до грошей, подивись, кому Він їх дає!".

Цей камінь у мій город .
Я не меркантильний - я чоловік, що має приносити додому гроші. І хоч дружина мене й розуміє, проте і їсти щось треба - чи не так?
А так - я цілком романтична істота