Форум Рідного Міста

Єдиний економічний простір

kallisto - 1-10-2003 у 13:26

До вашої уваги пропонується документ, що стосується ЄЕП, де ми з вами скоро будемо. Наполягаю на тому, щоб усі уважно прочитали, щоб знати, що нас чекає.

Офіційно про ЄЕП
Дата: 29/09/2003
Тема: Батьківщина

Ті, хто цікавиться документом, який покладено в основу створення ЄЕП, мають можливість прочитати його текстовий виклад.
Угода та Концепція про формування Єдиного економічного простору (ЄЕП) (мовою оригіналу)


Документ распространяется администрацией президента Украины

Соглашение о формировании Единого экономического пространства

Республика Беларусь, Республика Казахстан, Российская Федерация и Украина, именуемые далее Сторонами, стремясь содействовать экономическому и социальному прогрессу своих народов, повышению уровня их жизни;

движимые стремлением укрепить экономики Сторон и обеспечить их гармоничное развитие, последовательно проводя экономические реформы для дальнейшего углубления многостороннего экономического сотрудничества и усиления интеграционных процессов путем достижения взаимовыгодных договоренностей по формированию Единого экономического пространства (далее – ЕЭП);

признавая при этом право Сторон определять свое участие в процессе формирования ЕЭП с учетом их готовности к дальнейшему углублению интеграционных процессов;

подтверждая дружественные отношения, связывающие государства и народы, желая обеспечить их процветание, основываясь на общепризнанных принципах и нормах международного права;

принимая во внимание Заявление Президентов Республики Беларусь, Республики Казахстан, Российской Федерации и Украины от 23 февраля 2003 года;

согласились о нижеследующем:

Статья 1

С целью создания условий для стабильного и эффективного развития экономик Сторон и повышения уровня жизни населения Стороны приступают к процессу формирования ЕЭП.

Под Единым экономическим пространством Стороны понимают экономическое пространство, объединяющее таможенные территории Сторон, на котором функционируют механизмы регулирования экономик, основанные на единых принципах, обеспечивающих свободное движение товаров, услуг, капитала и рабочей силы и проводится единая внешнеторговая и согласованная, в той мере и в том объеме, в каких это необходимо для обеспечения равноправной конкуренции и поддержания макроэкономической стабильности, налоговая, денежно-кредитная и валютно-финансовая политика.

Стороны стремятся содействовать:

развитию торговли и инвестиций между Сторонами, обеспечивающему устойчивое развитие экономик Сторон на базе общепризнанных принципов и норм международного права, а также правил и принципов ВТО;

укреплению единства и развитию экономических потенциалов, а также повышению конкурентоспособности экономик Сторон на внешних рынках.

Статья 2

Поэтапное решение задач углубления интеграции обуславливается выполнением Сторонами принятых обязательств и фактическим решением следующих задач:

формирование зоны свободной торговли без изъятий и ограничений, предполагающей неприменение во взаимной торговле антидемпинговых, компенсационных и специальных защитных мер на базе проведения единой политики в области тарифного и нетарифного регулирования, единых правил конкуренции, применения субсидий и иных форм государственной поддержки;

унификация принципов разработки и применения технических регламентов и стандартов, санитарных и фитосанитарных норм;

гармонизация макроэкономической политики;

создание условий для свободного движения товаров, услуг, капитала и рабочей силы;

гармонизация законодательств Сторон в той мере, в какой это необходимо для функционирования ЕЭП, включая торговую и конкурентную политику;

формирование единых принципов регулирования деятельности естественных монополий (в сфере железнодорожного транспорта, магистральных телекоммуникаций, транспортировки электроэнергии, нефти, газа и других сферах), единой конкурентной политики и обеспечение недискриминационного доступа и равного уровня тарифов на услуги субъектов естественных монополий.

Статья 3

Стороны в соответствии с указанными в статьях 1 и 2 настоящего Соглашения целями и задачами осуществляют мероприятия, предусмотренные Концепцией по формированию Единого экономического пространства, прилагаемой к настоящему Соглашению и являющейся его неотъемлемой частью.

С целью реализации настоящего Соглашения Стороны разработают Комплекс основных мер по формированию Единого экономического пространства.

Статья 4

Координация процессов формирования и функционирования ЕЭП осуществляется соответствующими органами, структура которых формируется с учетом уровня интеграции.

Органы ЕЭП создаются на основе сочетания межгосударственных элементов и принципа передачи части полномочий Сторон единому регулирующему органу с постепенным повышением значимости последнего.

Осуществление координации и управления формированием и функционированием ЕЭП на межгосударственном уровне обеспечивается Советом глав государств (далее – СГГ).

Количество голосов каждого государства-участника в рамках СГГ распределяется исходя из принципа «одно государство – один голос». Решения СГГ принимаются консенсусом.

Стороны учреждают единый регулирующий орган ЕЭП, которому они на основе международных договоров делегируют часть своих полномочий. Его решения являются обязательными для выполнения всеми Сторонами.

В едином регулирующем органе ЕЭП решения по всем вопросам принимаются взвешенным голосованием. Количество голосов каждой из Сторон определяется с учетом ее экономического потенциала. Распределение голосов устанавливается на основе соглашения Сторон.

Любая Сторона имеет право внести в СГГ предложение о пересмотре решения единого регулирующего органа ЕЭП.

Отдельным международным договором будет предусмотрен механизм компенсации, если принятое решение наносит существенный экономический ущерб одной или нескольким Сторонам.

Статья 5

ЕЭП формируется поэтапно, с учётом возможности разноуровневой и разноскоростной интеграции.

Переход от одного этапа к другому осуществляют те Стороны, которые в полном объеме выполнили мероприятия, предусмотренные в предыдущем этапе Комплекса основных мер по формированию Единого экономического пространства.

Стороны присоединяются к международным договорам, обеспечивающим формирование и функционирование ЕЭП, по мере готовности. При этом каждая Сторона должна соблюдать согласованную последовательность присоединения к таким международным договорам. Ни одна из Сторон не может препятствовать другим Сторонам ускоренно продвигаться к более высокой степени интеграции.

Разноуровневая и разноскоростная интеграция означает, что каждая Сторона самостоятельно определяет, в каких из направлений развития интеграции или отдельных интеграционных мероприятиях она принимает участие и в каком объеме.

Статья 6

Правовой основой обеспечения формирования и функционирования ЕЭП являются международные договоры и решения органов ЕЭП, заключаемые и принимаемые с учетом законодательств Сторон и в соответствии с общепризнанными нормами и принципами международного права.

Статья 7

Споры и разногласия между Сторонами относительно толкования и/или применения положений настоящего Соглашения разрешаются путем проведения консультаций и переговоров.

Статья 8

Настоящее Соглашение открыто для присоединения других государств, разделяющих его цели и принципы, на условиях, согласованных со всеми Сторонами настоящего Соглашения.

Для присоединяющегося государства настоящее Соглашение вступает в силу со дня получения депозитарием последнего уведомления Сторон о согласии на такое присоединение.

Статья 9

По взаимному согласию Сторон в настоящее Соглашение могут вноситься изменения и дополнения, которые оформляются отдельными протоколами, являющимися неотъемлемой частью настоящего Соглашения и вступающими в силу в порядке, предусмотренном статьей 10 настоящего Соглашения.

Статья 10

Настоящее Соглашение вступает в силу со дня получения депозитарием последнего письменного уведомления о выполнении Сторонами внутригосударственных процедур, необходимых для его вступления в силу.

Статья 11

Настоящее Соглашение заключается на неопределенный срок.

Каждая Сторона может выйти из настоящего Соглашения, направив письменное уведомление об этом депозитарию не менее чем за 12 месяцев до выхода.

Депозитарием настоящего Соглашения является Республика Казахстан.

Депозитарий уведомляет в месячный срок всех участников настоящего Соглашения о выходе какой-либо Стороны из Соглашения.

Совершено в городе ___________, «___»_______________ 200_ года в одном подлинном экземпляре на русском языке. Подлинный экземпляр хранится в архиве Республики Казахстан, которая направит каждому государству, подписавшему настоящее Соглашение, его заверенную копию.


За Республику Беларусь
За Республику Казахстан
За Российскую Федерацию
За Украину

______________________________________________
Концепция формирования Единого экономического пространства

Концепция формирования Единого экономического пространства (далее – Концепция) представляет собой программу мер по формированию Единого экономического пространства Республики Беларусь, Республики Казахстан, Российской Федерации и Украины (далее – государства-участники) с целью углубления многостороннего экономического сотрудничества.

Под Единым экономическим пространством (далее – ЕЭП) государства-участники понимают экономическое пространство, объединяющее таможенные территории государств-участников, на котором функционируют механизмы регулирования экономик, основанные на единых принципах, обеспечивающих свободное движение товаров, услуг, капитала и рабочей силы и проводится единая внешнеторговая и согласованная, в той мере и в том объеме, в каких это необходимо для обеспечения равноправной конкуренции и поддержания макроэкономической стабильности, налоговая, денежно-кредитная, валютно-финансовая политика.

I. Цели и задачи

Целью формирования ЕЭП является создание условий для стабильного и эффективного развития экономик государств-участников и повышения уровня жизни населения.

Государства-участники стремятся содействовать:

развитию торговли и инвестиций между государствами-участниками, обеспечивающему устойчивое развитие экономик государств-участников на основе общепризнанных норм и принципов международного права;

созданию возможностей для развития предпринимательской деятельности путем установления гармонизированных систем регулирования и интегрирования инфраструктурного комплекса;

интеграции и наращиванию экономических потенциалов государств-участников в целях повышения конкурентоспособности экономик государств-участников на внешних рынках.

Поэтапное решение задач углубления интеграции обуславливается выполнением государствами-участниками принятых обязательств и фактическим решением следующих задач:

формирование зоны свободной торговли без изъятий и ограничений, предполагающей неприменение во взаимной торговле антидемпинговых, компенсационных и специальных защитных мер на базе проведения единой политики в области тарифного и нетарифного регулирования, единых правил конкуренции, применения субсидий и иных форм государственной поддержки;

унификация принципов разработки и применения технических регламентов и стандартов, санитарных и фитосанитарных норм;

гармонизация макроэкономической политики;

создание условий для свободного движения товаров, услуг, капитала и рабочей силы;

гармонизация законодательств государств-участников в той мере, в какой это необходимо для функционирования ЕЭП, включая торговую и конкурентную политику;

формирование единых принципов регулирования деятельности естественных монополий (в сфере железнодорожного транспорта, магистральных телекоммуникаций, транспортировки электроэнергии, нефти, газа и других сферах), единой конкурентной политики и обеспечение недискриминационного доступа и равного уровня тарифов на услуги субъектов естественных монополий.

II. Основные принципы

Основными принципами функционирования ЕЭП являются обеспечение свободы перемещения товаров, услуг, капитала и рабочей силы через границы государств-участников.

Принцип свободного движения товаров предусматривает устранение изъятий из режима свободной торговли и снятие ограничений во взаимной торговле на основе унификации таможенных тарифов, формирования общего таможенного тарифа, установленного на основе согласованной государствами-участниками методики, мер нетарифного регулирования, применения инструментов регулирования торговли товарами с третьими странами. Механизмы применения во взаимной торговле антидемпинговых, компенсационных, специальных и защитных мер будут заменяться едиными правилами в области конкуренции и субсидий.

Принцип обеспечения свободного движения услуг предполагает формирование общих правил и подходов для обеспечения полного доступа на рынок услуг и поставщиков услуг в рамках ЕЭП и проведение согласованной политики по доступу третьих стран на рынок услуг и поставщиков услуг ЕЭП.

Принцип обеспечения свободного движения капитала предполагает поэтапное снятие всех ограничений на движение капитала из государств-участников в рамках ЕЭП и проведение согласованной политики в области развития рынка капиталов при условии обеспечения макроэкономической стабильности.

Принципом обеспечения свободного движения рабочей силы является обеспечение беспрепятственного перемещения физических лиц государств-участников в рамках ЕЭП и формирование согласованной миграционной политики в отношении третьих стран с учетом норм и принципов международного права и ВТО.

Принцип проведения согласованной макроэкономической политики обеспечивает конвергенцию макроэкономических показателей, в том числе выравнивание уровня внутренних цен, в первую очередь – на энергоносители, и тарифов на услуги естественных монополий.

Принципы проведения общей политики по отдельным отраслям предполагают заключение секторальных соглашений, разработанных в развитие Соглашения о формировании Единого экономического пространства.

ЕЭП формируется поэтапно, с учетом возможности разноуровневой и разноскоростной интеграции.

Разноскоростная интеграция означает, что каждое государство самостоятельно определяет момент присоединения к тому или иному международному договору, что приводит к разноуровневой интеграции, когда государства-участники находятся на разных уровнях интеграционного взаимодействия.

Разноуровневая и разноскоростная интеграция означает, что каждое государство-участник самостоятельно определяет, в каких из направлений развития интеграции или отдельных интеграционных мероприятиях оно будет принимать участие и в каком объеме. Государство имеет возможность присоединиться к международным договорам, обеспечивающим формирование и функционирование ЕЭП, по мере готовности.

При этом государство должно соблюдать согласованную последовательность присоединения к перечню международных договоров. Для присоединения государств к действующим в рамках ЕЭП международным договорам требуется согласие всех государств-участников этих международных договоров. Это правило распространяется на функционирование основных принципов и условий ЕЭП, определяемых настоящей Концепцией.

Переход от одного этапа формирования ЕЭП к другому осуществляют те государства-участники, которые выполнили мероприятия, предусмотренные в предыдущем этапе Комплекса основных мер по формированию Единого экономического пространства.

Объем преимуществ, предоставляемых государствами-участниками друг другу, определяется соглашениями по формированию ЕЭП, участниками которых они являются.

Неучастие или частичное участие какого-либо государства-участника в отдельных направлениях развития интеграции или отдельных интеграционных мероприятиях не должно являться препятствием для остальных государств-участников в осуществлении указанных направлений развития интеграции или отдельных интеграционных мероприятиях.

Более поздние сроки присоединения какого-либо государства-участника к отдельным направлениям развития интеграции или отдельным интеграционным мероприятиям не меняют его статуса участника ЕЭП.

Учитывая различные степени интеграции государств-основателей ЕЭП (Российская Федерация и Республика Беларусь – Союзное государство, Российская Федерация, Республика Беларусь и Республика Казахстан – члены ЕврАзЭС), сроки возможного перехода к более высоким степеням интеграции определяются каждым государством-участником самостоятельно.

Завершение формирования зоны свободной торговли является первоочередным и базовым этапом формирования ЕЭП.

ЕЭП формируется с учетом таких принципов, как добровольность, экономическая взаимовыгодность, отсутствие дискриминации, правовая гарантированность, сопряженность целей, ответственность за принятые обязательства, транспарентность.

III. Основные направления формирования Единого экономического пространства

ЕЭП формируется постепенно, путем повышения уровня интеграции, через синхронизацию осуществляемых государствами-участниками преобразований в экономике, совместных мер по проведению согласованной экономической политики, гармонизацию и унификацию законодательства в сфере экономики, торговли и по другим направлениям, с учетом общепризнанных норм и принципов международного права, а также опыта и законодательства Европейского союза.

Направления интеграции и мероприятия по их реализации определяются на основе соответствующих международных договоров и решений органов ЕЭП, предусматривающих обязательность их выполнения для каждого из государств-участников в полном объеме, а также механизм их реализации и ответственности за невыполнение согласованных решений.

Формирование ЕЭП подразумевает осуществление следующих основополагающих мероприятий:

установление для товаров торгового режима без изъятий и ограничений на базе:

- реализации комплекса мер по завершению создания зоны свободной торговли без изъятий и ограничений, предусматривающей свободное перемещение товаров и услуг на базе единых правил конкуренции и применения субсидий, проведения согласованной политики в области тарифного и нетарифного регулирования;

- формирования общего таможенного тарифа;

- определения единых правил конкурентной политики, регулирования естественных монополий, в том числе обеспечение недискриминационного доступа и равного уровня тарифов на услуги субъектов естественных монополий, субсидирования и иных форм государственной поддержки;

- унификации мер нетарифного регулирования на основе норм и правил ВТО, создания унифицированного порядка их применения в отношении третьих стран;

- неприменения тарифных и нетарифных ограничений во взаимной торговле;

- унификации торговых режимов государств-участников по отношению к третьим странам;

- упрощения порядка таможенного оформления и таможенного контроля на внутренних таможенных границах с последующей их отменой на завершающем этапе;
- унификация принципов разработки и применения технических регламентов и стандартов, санитарных и фитосанитарных норм;

- либерализация режимов доступа на рынок услуг, постепенное устранение имеющихся здесь барьеров и ограничений;

- согласование условий для создания благоприятного климата для привлечения инвестиций в приоритетные отрасли и производства;

- проведение единой политики в области охраны прав интеллектуальной собственности;

- гармонизация принципов налогообложения, в том числе переход на согласованные принципы взимания косвенных налогов без изъятий, недопущение использования налогов и сборов как инструмента защиты внутреннего рынка и национальных производителей;

- создание условий для взаимной конвертируемости национальных валют и перехода к расчетам в национальных валютах, последовательной либерализации валютной политики, согласования механизма установления валютных курсов национальных валют, формирования действенной платежной системы, повышения степени либерализации движения капитала по мере улучшения экономического положения государств-участников;

- создание общего рынка труда со свободным передвижением граждан государств-участников;

- принятие мер по правовому оформлению и обеспечению формирования ЕЭП;

- разработка механизма принятия и обеспечения выполнения принимаемых решений.

Выполнение вышеуказанных мероприятий обеспечивается посредством реализации Комплекса основных мер по формированию Единого экономического пространства.

IV. Взаимодействие при проведении переговоров по присоединению к ВТО

Формирование и деятельность ЕЭП осуществляется с учетом норм и правил ВТО.

Исходя из того, что государства-участники находятся на различных этапах переговорного процесса по присоединению к этой организации, необходимо выработать механизм согласования позиций при проведении переговоров по присоединению к ВТО с учетом возможностей разноуровневой и разноскоростной интеграции. Данный механизм может предполагать:

проведение ежеквартальных консультаций для обсуждения хода переговоров о присоединении к ВТО;

присоединение государств-участников к ВТО на согласованных условиях.

Государства-участники самостоятельно выбирают конкретные формы механизма согласования позиций при проведении переговоров по присоединению к ВТО.

В случае вступления одного из государств-участников в ВТО ранее остальных оно будет:

содействовать скорейшему присоединению к ВТО других государств-участников;

воздерживаться от выдвижения требований к другим государствам-участникам в рамках переговоров по присоединению к ВТО.

V. Институциональные основы формирования Единого экономического пространства и порядок принятия решений

Координация процессов формирования ЕЭП осуществляется соответствующими органами, создаваемыми на основе отдельных международных договоров. Структура органов формируется с учетом уровней интеграции.

Органы ЕЭП создаются на основе сочетания межгосударственных элементов и принципа передачи части полномочий государств-участников единому регулирующему органу с постепенным повышением значимости последнего.

Осуществление координации и управления формированием ЕЭП на межгосударственном уровне будет обеспечиваться Советом глав государств- участников (далее – СГГ).

Количество голосов каждого государства-участника в рамках СГГ распределяется исходя из принципа «одно государство – один голос». Решения СГГ принимаются консенсусом.

Государства-участники учреждают единый регулирующий орган (Комиссия), которому они на основе международных договоров делегируют часть своих полномочий. Его решения являются обязательными для выполнения всеми государствами-участниками.

Комиссия начинает свое функционирование с момента введения общего таможенного тарифа или единых правил конкуренции в зависимости от того, что вводится раньше. По мере развития и углубления интеграционных процессов полномочия единого регулирующего органа соответственно расширяются.

В Комиссии решения по всем вопросам принимаются взвешенным голосованием. Количество голосов каждого из государств-участников определяется с учетом его экономического потенциала. Распределение голосов и процедура голосования устанавливаются на основе соглашения государств-участников.

Основными полномочиями СГГ являются:

определение перспектив дальнейшей интеграции в рамках ЕЭП;

контроль за выполнением Комплекса основных мер по формированию Единого экономического пространства;

обеспечение применения и соблюдения основных принципов и мер, принимаемых для формирования ЕЭП;

выработка торгово-экономической политики в отношении третьих стран;

принятие решений о приеме новых членов в ЕЭП;

постановка задач по унификации таможенно-тарифной и конкурентной политики государств-участников ЕЭП и рассмотрение докладов Комиссии;

принятие иных решений по принципиальным вопросам функционирования ЕЭП.

Для обеспечения надлежащего функционирования и развития ЕЭП Комиссия в рамках своей компетенции:

обеспечивает реализацию целей и задач ЕЭП;

принимает решения и дает заключения по вопросам, связанным с достижением целей и выполнением задач ЕЭП;

разрабатывает проекты нормативных правовых актов, методические материалы и другие документы, необходимые для достижения целей и выполнения задач ЕЭП;

осуществляет иные полномочия.

VІ. Правовое, финансовое и информационное обеспечение

Правовой основой формирования и деятельности ЕЭП являются международные договоры и решения органов ЕЭП, заключаемые и принимаемые с учетом интересов и законодательств государств-участников, и в соответствии с общепризнанными нормами и принципами международного права.

Принимая во внимание разноскоростной и разноуровневый характер интеграции, решения о завершении работы по подготовке проектов международных договоров и иных документов ЕЭП принимаются, если соответствующий проект согласован не менее, чем тремя государствами-участниками, на долю которых приходится не менее двух третей совокупного валового внутреннего продукта.

Государства-участники признают необходимость закрепления механизма реализации принятых решений, введения санкций за их невыполнение, а также механизма разрешения споров в каждом заключенном ими международном договоре, направленном на формирование ЕЭП. Данные документы должны содержать положения о недопустимости оговорок к ним.

Финансирование органов ЕЭП осуществляется за счет долевых взносов государств-участников, пропорциональных числу голосов государств-участников в едином регулирующем органе.

Для обеспечения функционирования ЕЭП формируется база данных, в которой концентрируется постоянно обновляемая информация экономического и правового характера.
VII. Заключение

ЕЭП открыто для присоединения к нему других государств при условии принятия ими обязательств, вытекающих из международных договоров, заключаемых и действующих в рамках ЕЭП, их соответствия установленным соглашением государств-участников макроэкономическим и институциональным критериям, и с согласия всех государств-участников.

Любое государство-участник имеет право выхода из ЕЭП, предварительно урегулировав свои обязательства, принятые в рамках формирования ЕЭП.

Со дня выхода государства-участника из ЕЭП обязательства других государств-участников перед этим государством-участником, вытекающие из заключенных в рамках ЕЭП международных договоров и принятых решений, утрачивают силу.

URL цієї статті - :
http://www.domivka.net/modules.php?name=News&file=article&s...

Олександр Ганущин - 2-10-2003 у 19:05

Еге ж бо - а на українську навіть певно не перекладали. Дякую Каллісто за матеріал. Тут без слів. Добре, що це поки справді рамково все, а з президентськими в нас, думськими, та майбутніми президентськими в Росії, там у них всім буде не до того. Одна надія на нового Президента.
Я також маю таку собі думку - що Рада може і не ратифікувати у 300 голосів

Фаховий коментар з цього питання

Олександр Ганущин - 5-10-2003 у 18:13

Всім зто цікавиться раджу перечитати. Аргументи наведені якраз ті що треба
Джерело - Дзеркало тижня, повний коментар - http://www.zn.kiev.ua/ie/show/463/42789/

Анатолій Гриценко, президент Центру Разумкова

— Я не бачу плюсів у проведенні референдуму щодо ЄЕП, мінусів же — предосить, їх нескладно спрогнозувати. Можливі негативні наслідки можуть завдати великих збитків інтересам народу і держави як у найближчій, так і в середньостроковій перспективі. Буде підірвано й без того не найкращий імідж України на міжнародній арені, але більш згубними все ж таки стануть внутрішньополітичні наслідки. Сьогодні ідея референдуму використовується як засіб політичного тиску і боротьби, не більше того. Якщо питання проведення референдуму стоятиме цілком серйозно, необхідно буде спільними зусиллями захистити країну від такого непродуманого і безвідповідального кроку. Основні аргументи, які підтверджують досить жорсткий висновок, зводяться ось до чого.

Перше. Будь-який референдум має сенс лише тоді, коли громадяни розуміють суть питання, на яке їм пропонується відповісти. Сьогодні можна стверджувати: такого розуміння немає. Президент має рацію: більшість населення підтримало б вступ України до ЄЕП; за нашими оцінками, «за» проголосувало б 65—70%. І Леонід Данилович знає, чому, — за гарними назвами («Єдиний економічний простір», «зона вільної торгівлі») люди бачать або «Радянський Союз, при якому було краще», або нові робочі місця, піднесення виробництва, просування на ринки партнерів українських товарів, можливість працювати за кордоном, зняття бар’єрів у торгівлі та інші блага.

Проблема в тому, що наші громадяни не знають багато іншого, про що Президент добре інформований. Вони не знають, що зони вільної торгівлі з Росією не буде (без вилучень і обмежень), оскільки це не вигідно самій Росії. Громадяни не знають, що російська Дума протягом багатьох років відмовляється ратифікувати угоду про зону вільної торгівлі з Україною на двосторонній основі. Вони не знають, що зона вільної торгівлі не створена ні в рамках СНД, ні в рамках Євразійського економічного співтовариства, знову-таки, через позицію Росії. Громадяни не знають, що створювана в рамках ЄЕП наддержавна структура ухвалюватиме виключно важливі для економіки України рішення, не враховуючи думки України, оскільки рішення прийматимуться не за принципом згоди всіх партнерів, а з урахуванням їхнього економічного потенціалу (за Росією — близько 80% голосів). Громадяни не знають, що рішення наддержавного органу будуть обов’язковими для України. Вони також не розуміють, що включення України в Митний союз у рамках ЄЕП виключає для нас можливість створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. А якби й розуміли, то їм невтямки, чому це важливо, значно важливіше, ніж вільна торгівля з Росією, навіть якби Москва, усупереч власним інтересам, пішла на зону вільної торгівлі. Адже для більшості українців було б новиною дізнатися, що ВВП такої величезної Росії не набагато більший за показники маленької Бельгії, а загальний ринок ЄС, навіть ще до прийняття 10 нових членів, приблизно у 20 разів більший за ринки Росії, Білорусі та Казахстану, разом узяті. Не знаючи цього, громадянам важко визначити, участь у якому із союзів вигідна для України на перспективу. Люди не розуміють, що створення ЄЕП, безумовно, загальмує вступ України у Світову організацію торгівлі, оскільки буде ініційовано перегляд раніше підписаних угод про умови торгівлі з нашими партнерами, а крім того, не виключено, з’являться охочі розпочати такі переговори з Україною з-поміж країн, які досі (до розмов про ЄЕП) не виявляли до нас особливого інтересу. Наші громадяни не знають, що без членства в СОТ вільний доступ українських товарів на ринок ЄС неможливий за визначенням, а тому не можуть скласти уявлення про наслідки ускладнення переговорного процесу щодо вступу в СОТ. Проведення референдуму з винятково важливого для країни питання на такому тлі «нерозуміння» аж ніяк не можна назвати продуманим і відповідальним кроком.

Друге. Керівництво держави, бажаючи «порадитися» з народом, у принципі, може організувати багатомісячну роз’яснювальну кампанію по всій країні, надати людям можливість почути всі аргументи «за» і «проти» вступу в ЄЕП і лише потім ухвалити рішення про проведення референдуму. Чи можна на це розраховувати? Гадаю, немає підстав: наша влада так не діяла і не діє. Потрібні їй рішення вона пропагує інакше — ми ще не забули інформаційного супроводу референдуму 2000 року, ми добре пам’ятаємо, як проводилося «всенародне обговорення» президентських ініціатив навесні нинішнього року, ми й сьогодні бачимо, як влада манкірує його результатами, говорячи про підтримку народом уже чотирьох, по суті, прямо протилежних тем, які нібито були всенародно підтримані.

Президентська команда не планує роз’яснити громадянам можливі наслідки вступу України в ЄЕП, у цьому немає сумніву. Більше того, робиться все можливе, щоб люди дізналися про ЄЕП якнайменше. Переговори щодо створення ЄЕП проводилися в закритому режимі, тексти документів трималися в таємниці від громадськості (спасибі редакції «ДТ», яка оприлюднила їх). Заодно нагадаємо, що одним із трьох гасел програми нинішнього уряду є «прозорість», чи пам’ятають про це в Кабміні? У день прийняття урядом рішення щодо ЄЕП журналістів узагалі зачинили в кімнаті, не давши можливості поставити міністрам цілком обгрунтовані запитання. Обговорення теми ЄЕП у Верховній Раді не транслювалося по УТ-1, а тому громадяни перебувають у невіданні про наслідки вступу до ЄЕП, так само як і про позицію своїх обранців із цього питання. Тональність висвітлення подій у Ялті і після Ялти свідчить про одне — у підконтрольних президентській команді засобах масової інформації (а це майже усі ЗМІ країни) розгорнута широка кампанія, розрахована на підтримку ЄЕП населенням, у т.ч. шляхом замовчування проблемних питань і негативних наслідків такого кроку для країни. Тому, якщо референдум відбудеться, громадяни прийматимуть рішення, не розуміючи суті питання, що неприпустимо. З погляду здорового глузду принаймні.

Третє. Проведення референдуму щодо ЄЕП погіршить відносини з Росією, так само як із Білоруссю та Казахстаном, але з Росією — насамперед. Вони й так уже помітно погіршилися після того, як Президент Кучма необачно поставив підпис під чужою декларацією про створення ЄЕП 23 лютого ц.р. Росіяни бачать, наскільки послідовно (точніше, непослідовно) керівництво нашої країни поводиться щодо реалізації обіцяного Леонідом Кучмою. Росію непокоїть конфліктний характер підготовки до підписання угоди щодо ЄЕП: багаторазові засідання Кабміну з перенесеннями термінів ухвалення рішення, бурхливі дискусії у Верховній Раді. Особливо має турбувати той факт, що в повному обсязі і без тиску ідею ЄЕП підтримали лише комуністи, решта партій переважно заявляють про готовність голосувати за інтеграцію на рівні не вищому, ніж зона вільної торгівлі, окрім варіантів митного союзу, опираючись створенню наддержавних структур, що жодним чином не влаштовує Москву.

Відомо про критичний по суті лист на адресу Президента, Верховної Ради й уряду, підписаний керівниками провідних неурядових аналітичних центрів, але про нього мало хто знає — за командою згори висвітлення цієї події у ЗМІ було заблоковано, із шести заявлених напередодні телегруп не прибула жодна.

Розгорнута керівництвом країни інформаційна кампанія на підтримку ЄЕП наштовхнулась на протидію з боку опозиції, багатьох громадських структур. Неважко прогнозувати нагнітання антиросійських настроїв, цього складно уникнути, особливо на тлі того, як Москва активно «продавлює» свій проект. І без референдуму ситуація для налагодження взаємовигідних контактів, поглиблення співробітництва в інтересах двох народів не найсприятливіша. Підготовка і проведення референдуму можуть винести на поверхню стільки взаємних закидів та обвинувачень, що створяться додаткові, навіть психологічні, бар’єри для спілкування представників двох еліт. Цього не можна допустити.

Четверте. Якщо Україна проведе референдум і отримає потрібний Президентові результат, нам доведеться надовго забути про свої європейські устремління. Років на п’ять—сім, як мінімум, а найімовірніше — на 10—15. Попередні рішення про розширення НАТО і ЄС прийматимуться, відповідно, у 2004 і 2006 роках. Держави, які не декларативно, а насправді хочуть домогтися в майбутньому членства в цих організаціях, виявляють високу активність — і у внутрішніх реформах, і в їх інформаційному та дипломатичному супроводі. Країни Центральної та Східної Європи, балтійські держави одна по одній проводять референдуми про вступ у ЄС та НАТО. Їхні громадяни переконливо голосують «за». Наша країна, крім гучних декларацій, переконливих успіхів на шляху європейської і євроатлантичної інтеграції поки що не продемонструвала. Тепер вона, в особі глави, вирішила підтримати ідею референдуму в протилежному від Європи напрямку.

Багато хто на Заході з полегшенням зітхне, у них і без України проблем по горло, це правда. Та все ж домінуючим буде відчуття глибокого розчарування в Україні та українцях. Для них наша обридла багатовекторність на цьому референдумі і закінчиться. Проблема, як уже багато говорилося, не в членстві України в НАТО чи ЄС, а в необхідності наближення до їхніх стандартів демократії, умов життя, ведення бізнесу тощо. Для вступу в ЄС потрібно, як мінімум, досягти відповідності Копенгагенським критеріям, НАТО теж досить чітко визначило необхідні умови, які слід виконати країні-кандидату для серйозної розмови про можливе членство. Якщо зовсім коротко, то державу корумповану, державу, яка не поважає своїх громадян, придушує ЗМІ, економічні свободи, маніпулює на виборах, у ЄС і НАТО не буде прийнято ніколи. А в Єдиний економічний простір — без проблем. Жодна з подібних умов у підписаних документах щодо ЄЕП не міститься — Росія категорично перешкоджала включенню в текст угоди пунктів про загальні демократичні та інші цінності. Подадуть пани Туркменбаші, Алієв або Карімов заявки — і їхні країни буде прийнято в ЄЕП. З-поміж лідерів нинішньої «четвірки» західні експерти «умовно демократом» вважають, мабуть, лише Володимира Путіна, і то переважно завдяки його зовнішньополітичним орієнтирам. І без того хиткий міжнародний імідж України не варто добивати референдумом.

П’яте. Попри всю важливість зовнішнього чинника, усе ж головними для нас є можливі негативні наслідки всередині країни. Я переконаний, що проведення референдуму щодо ЄЕП розколе суспільство на дві частини, причому розколе штучно, без об’єктивних на те передумов, у результаті цілком усвідомлених дій влади, якщо вона реалізує ідею референдуму. Розумною політикою (виняток становлять виборчі кампанії) державі в цілому вдавалося пом’якшувати успадковані від історії відмінності між заходом та сходом України, уникати протистояння, міжетнічних конфліктів. Зараз хиткий баланс може бути порушений, і суспільство знову розділиться на дві частини. Це небезпечно. Процес, на жаль, уже набирає обертів. Поки що це була артпідготовка у підконтрольних владі ЗМІ з метою загнати Віктора Ющенка у «західний електоральний кут». Підготовка до референдуму щодо ЄЕП може нагнітити пристрасті в суспільстві до краю. Навіть якщо політики, експерти і журналісти, критикуючи ЄЕП, максимально зважуватимуть та акуратно добиратимуть слова, однак на побутовому рівні дискусії швидко опустяться до примітивного: «за Росію» — «проти Росії», «за мову» чи «за язик», згадають і Сталіна, і Бандеру, і голодомор, і «комуняк», і УПА, і дивізію СС «Галичина». Такий прогноз — не виплід хворобливої уяви, смію запевнити читача. Хто сумнівається, раджу: зайдіть на сайт «ДТ» у розділ «Форум» і подивіться, по-перше, статті на яку тему обговорюються найактивніше, а по-друге, чим закінчуються дискусії з більшості публікацій: язик—мова, бандерівщина, москалі—и тощо (це з урахуванням того, що адміністратор мережі зазвичай вилучає нецензурні або занадто провокативні постинги). Зрозуміло, що невирішені проблеми залишилися, потрібні терпіння і час для поступової й еволюційної консолідації суспільства з урахуванням наявних мовних, етнічних, релігійних та інших відмінностей. Загострювати на них увагу, підігрівати конфлікти штучно, а саме цим загрожує референдум, було б непростимою помилкою.

Шосте. Проведення референдуму таїть у собі загрозу не лише суспільству, про що має думати влада відповідальна, а й самій владі, політичному майбуттю її представників та здобувачів. Тема ЄЕП уже породила конфлікт у Кабміні, і ніхто не знає, чи залишився б на своїй посаді Віктор Янукович, якби його не вдалося загасити. Надовго?

Верховну Раду теж розколото на дві частини у питанні про ЄЕП. Багато хто з депутатів, які проголосували «за» під тиском, залишилися при своїй думці і можуть проголосувати інакше на етапі ратифікації. Так чи інакше, і Кабміну, і Верховній Раді не додасть ефективності дискусія про ЄЕП, а у разі проведення референдуму робота може бути заблокована взагалі. Якщо всі підуть на фронти референдуму та виборів, то хто залишиться в крамниці? Вам буде не до проблем, які хвилюють виборців.

Вийшло так, що саме парламент повинен сказати останнє слово, і саме він опинився в найнесприятливіших умовах, зазнаючи тиску з двох напрямів — із боку Президента, який підписав угоду, і з боку Росії, що ініціювала ЄЕП і володіє важелями впливу на лідерів великих фракцій, котрі планують поборотися на виборах-2004. Результати референдуму, а вони передбачувані, стали б третім потужним чинником тиску на депутатів при голосуванні щодо ЄЕП. Прийняття стратегічно важливих для України рішень під тиском — не в інтересах країни.

Дехто при владі, мабуть, вирішив з допомогою референдуму завдати нищівного удару по Ющенку з його рейтингом. Це можна зробити, але так само можна легко зібрати 3 млн. підписів і додати в бюлетень на референдум питання, неприємні для нинішньої влади, зруйнувавши тим самим, по-перше, будь-які плани пролонгації, обрання президента парламентом, небажання обирати губернаторів, а по-друге, загострити при цьому стосунки між ключовими гравцями настільки, що будь-які домовленості, гарантії напередодні виборів стануть просто неможливі. У чиїх інтересах дестабілізація влади нинішньої і додаткові проблеми для влади майбутньої?

І останнє, на завершення. На мій погляд, із проекту ЄЕП нічого путнього не вийде. Він помре з часом, як умирають СНД, ЄврАзЕС, ГУУАМ. Проект від початку замислювався як переважно внутрішньополітичний — в інтересах нинішнього керівництва РФ і України на президентських виборах 2004 року. На жаль, для України він може мати і негативні зовнішньополітичні наслідки, про що йшлося вище. Якщо Леонід Кучма не згодний із такою оцінкою і переконаний у своїй правоті, у нього предосить важелів впливу на ВР, щоб забезпечити 226 голосів, необхідних для ратифікації. Для цього йому референдум не потрібен. Україні він не потрібен тим більше.

сумна - 22-4-2004 у 12:11

Отже, сталося, з чим одне одного і привітаємо?:(

Captivitas - 22-4-2004 у 12:57

Цитата:
Першим відправив користувач сумна
Отже, звершилося, з чим одне одного і привітаємо?:(


265 громадян України таки зробили свою справу.
Й згадка про ухвалення лише тих положень, що не заперечують Конституцію, до плямочки.

Послухавши вчора на "Ера-ФМ" у програмі про співробітництво з НАТО Н. Вітренко стає страшно й сумно. :o

Наталка - 22-4-2004 у 13:00

Немає слів... :mad: ЄЕПнулися, однако...

Остап_М. - 22-4-2004 у 15:55

Все як завжди, нас загянають в колгосп, а ми і раді. Колгосп це може і добре, але не в нашому селі!!!

сумна - 25-4-2004 у 11:46

Цитата:
Першим відправив користувач kallisto
Статья 4


Количество голосов каждого государства-участника в рамках СГГ распределяется исходя из принципа «одно государство – один голос». Решения СГГ принимаются консенсусом.

В едином регулирующем органе ЕЭП решения по всем вопросам принимаются взвешенным голосованием. Количество голосов каждой из Сторон определяется с учетом ее экономического потенциала. Распределение голосов устанавливается на основе соглашения Сторон.

----------------------------------------------------------------------------


“Народне слово”, № 15 квітень 2004р.
“Вступ до ЄЕП: шлях до процвітання чи кримінальний злочин?”
Бесіда кореспондента газети з лідером УНП Юрієм Костенком
Запитання: ... Україна зможе обстоювати свої інтереси і не допускати до ухвалення невигідних для себе рішень?
Відповідь: У тому й хитрість цієї Угоди, що цього Україна робити не зможе. Рішення економічного характеру прийматимуться робочим органом, у якому держави будуть представлені пропорційно до свого економічного потенціалу. Це означає, що Росія матиме 80 % голосів, Україна – 10 %. Права вето країни-учасниці, згідно з цим договором, не матимуть. Отже, всі рішення ухвалюватиме Росія, і ми в примусовому порядку зобов’язані будемо їх лише виконувати. От таке “братерство”.

Андрій Пелещишин - 25-4-2004 у 11:49

Дані про розподіл голосів уже застаріли. Наскільки я приагдую з новин, то
Росія - 40%
Україна - 30%
Казахстастан - 20%
Білорусія - 10%

Сергій Бєляєв - 4-5-2004 у 16:58

Здається, розподіл саме такий. Якщо не помиляюсь, то розподіл визначався за обсягом ВВП. Цікавим тут є те, що якщо Казахстан збереже свої темпи економічного зростання, то через 3-5 років вийде на друге або навіть на перше місце у цьому розподілі.

saLAVado - 4-5-2004 у 18:57

Хтось боїться Казахстану? Наскільки я пам'ятаю, у СРСР казахи не гетьманували.

Заява Ромка Чайки

Роман Голощук - 12-5-2004 у 22:10

Наводжу заяву журналіста/музиканта Романа Чайки, який передала Одарка після концерту "Мертвого півня" у день Львова.


Генеральному секретарю
Координаційній Раді Єдиного
Економічного Простору,
Президенту України Л.Кучмі,
Президенту Росії В.Путіну,
В.о. Президента Білорусі В.Лукашенко,
Президенту Казахстану Н.Назарбаєву


Заява

У зв'язку з ігноруванням моєї думки про входження в Єдиний Економічний Простір на всенародному референдумі прошу мене, Романа Ярославовича Чайку, виключити з цього простору. Вимагаю надати мені життєвий простір, на якому не діють рішення Координаційної Ради ЄЕП, але продовжують діяти норми Конституції України.


24 квітня 2004 року Громадянин України Чайка Р.Я.

Відсканована заява з підписом п.Чайки є у приєднаному файлі:

Наталка - 13-5-2004 у 00:45

Просто супер!
От би поховати ЄЕП хоча б під такими заявами...

Сергій Бєляєв - 17-5-2004 у 21:19

Цитата:
Першим відправив користувач saLAVado
Хтось боїться Казахстану? Наскільки я пам'ятаю, у СРСР казахи не гетьманували.

Ви недооцінюєте вплив казахів у колишньому СРСР (та й не лише казахів). Власне свого часу Горбачов тому і поміняв на посаді керівника КП Казахстану Кунаєва, що Кунаєв розглядався певними впливовими колами у КПРС як одна з альтернатив Горбачову. Усунення Кунаєва, якщо пам'ятаєте, спровокувало масові заворушення у Алма-Аті, у розгоні яких брали участь війська (це ще до подій 1990 року у Баку). А керував придушенням виступів теперішній керівник Казахстану - Назарбаєв. До того ж у Казахстані свого часу працював Брєжнєв. Це сприяло певному піднесенню їх партійної еліти, коли "дорогой Леонид Иллич" став генсеком.

Взагалі через певні ментальні особливості керівники закавказьких та середньоазійських республік завжди мали більші фінансові ресурси, а гроші і тоді багато що вирішували.

Василь Яворський - 18-5-2004 у 16:48

Панове, ЄЕП то звичайно зле і недобре, але все одно не найгірше... Наразі маємо те, що маємо. Заяви назразок Романа Чайки (я глибоко поважаю цей крок) справи не змінять, навіть, у більш законочутливих країнах ніж наша, бо згідно Конституції такі питання не виносяться на всенаробний референдум без подання президента або ВР.
А Казахстан, на сьогоднішній день розвивається значно стрімкіше ніж Україна.