fish - 30-10-2003 у 11:08
у нашій компанії дуже люблять гру в детективчика. Правила такі: загадують якийсь
літературний твір або пісеньку, або що завгодно. Компанія придумує, на яке
кримінальне чи то адміністративне порушення то може скидатися за сюжетом і
розподіляє ролі, як то в Злочині й Карі може бути не тільки Родіон і Бабуся, але й
Топірець, Кімната, 25 копійок і т.д. Потім приходить Детектив, йому пояснюють, який
злочин скоєно і він, допитуючи усіх свідків, має виявити, що загадали і хто в якій
ролі. Запитання це - типові запитання при розслідуванні: де знаходилися під час
злочину, в яких стосунках з потерпілим і будь-що подібне. Відповідати треба, не
виходячи зі своєї ролі, хоча й допускається деяка антропоморфність, себто,
кімната може щось бачити, хоч вона й не має очей.
Пропоную погратися просто тут. Учасниками можуть заявити себе ті, хто цілий час
сидить у мережі і не пропустить запитання до себе. Детективами можуть бути всі
решта. Ролі розподіляються через приватні повідомлення.
Якщо ідея прийнятна, зголошуйтесь!
Nazar - 31-10-2003 у 09:51
Цікава ідея, але мало учасників, бо не всі завжди сидять в мережі...
І ще, може напиши типову партію тої гри, щоби зрозуміти більше.
Олексій Мачехін - 31-10-2003 у 10:37
Ні, гра дуже цікава і зрозуміла. Є тільки 2 "але":
1. Найбільше в мережі сиджу я, проте і я не маю гарантій що в наступні 2 хвилини не
зірвусь у місцеве відрядження
2. Фішка у нас розумна і начитана - вона як загадає... а я наприклад злочин і кару до
третини дочитав а тоді сів ввечері за парту і склеїв паперовий надгробний камінь
"Достоєвський Ідіот
Спи спойкійно, ніхто тебе не чипатиме..."
Отаке....
fish - 31-10-2003 у 10:56
це я справляю враження начитаної, може? Загадують зазвичай щось загальновідоме, і
то не так докладно, щоб усі тонкощі пам"ятати, часом мається на увазі тільки
короткий епізод. Часто казочки загадують. Одна з "партій" у нас була на
мультик про Чебурашку. Злочин - нелегальна еміграція (він-бо в скринці на
помаранчі приїхав) У нас був Чебурашка, Крокодил, Продавець, Скринька, Помаранчі, і
навіть оголошення "шукаю друзів". Іншим разом ми гімн радянського союзу
загадали. я була Ленін великий 
І коли
детектив спитав щось про те, наділена я душею чи ні (себто, живий я персонаж чи
предмет), я гнівно почала втирати, що ніякої душі не існує, а релігія - то опіум для
народу.
гадаєте, заскладно буде для форумного варіанту?