Блок Костенка і Плюща підтримує «Книжку року»
Українські книжники почули від Юрія Костенка те, на що досі не зважувався жоден
політик
“Готуючи акцію “Книжка року”, ми щоразу звертаємося до політичних сил з
пропозицією нас підтримати. До найрізноманітніших – легше перелічити тих, до
яких не зверталися. Як не дивно, відгукнулася на цю пропозицію одна-єдина
політична сила – Український Народний Блок Костенка і Плюща”, – каже директор
центру рейтинґових досліджень “Еліт-профі” Галина Родіна.
Цей центр та редакція єдиного наразі спеціального українського
літературно-критичного часопису “Книжник-review” згадану акцію проводять уже
всьоме, і вона за цей час здобула реноме найповажнішого українського книжкового
конкурсу. Авторитетне журі – письменники, літературні критики, редактори,
науковці, продавці книжок – із усього масиву видань, які з’являються в Україні
протягом року, відбирає найкращі книги в кількох номінаціях. Причому оцінюється
праця як автора, так і видавництва – ориґінальність та актуальність проекту,
художня, наукова чи просвітницька цінність видання, його оформлення, редагування
тощо.
Підсумки “Книжки року-2005” підіб’ють у п’ятницю в “Українському домі”, і ми
обов’язково розповімо про це в наступному числі “Народного слова”, – тим паче,
що торік вийшло чимало вартих уваги книжок. Наразі ж в аґенції УНІАН організатори
акції та лідер Українського Народного Блоку Юрій Костенко провели прес-дискусію
про те, чому політики не використовують книжкові технології під час виборчої
кампанії та чому уряд не бачить у книговиданні бюджетоутворюючої галузі. Себто
про наболілі проблеми українських письменників, видавців і читачів, про які
говориться ось уже ледь не півтора десятиліття, але віз, як то кажуть, і нині там.
Юрій Костенко найперше наголосив на тому, що підтримка “Книжки року” з боку УНБ
не просто закономірна, а, власне кажучи, органічна, оскільки “для нас українська
книга, українська економіка, українська історія – це не політична кампанія, а
суть нашої політики”. Він повторив свою відому тезу про те, що для того, аби
розв’язувати на законодавчому рівні українські проблеми, слід насамперед мати в
парламенті як мінімум 226 українців.
– Які перспективи того, що в наступному парламенті ми це українське лобі
матимемо, і з якими саме політичними силами Український Народний Блок у ньому
співпрацюватиме задля розв’язання цих проблем? – запитали ми у Юрія Івановича.
– На жаль, я не можу стверджувати, що в наступному парламенті буде необхідна
кількість депутатів, які перейматимуться саме українськими інтересами, –
відповів Юрій Костенко. – Так звані “рейтинґові” блоки представлені
здебільшого людьми, які державну владу використовують для своєї кишені, а не для
народного добра. Але те, що ми на цих виборах як українська політична сила
посядемо гідне місце в парламенті і створимо українське підґрунтя, яке
обов’язково переможе на виборах наступних, – я в цьому не маю жодного сумніву.
Буде така сама ситуація, як і в Польщі, коли наш політичний партнер “Право і
справедливість” сьогодні має свого і президента, і прем’єр-міністра, і спікера
сейму. Ось для цього ми й торуємо цей український шлях усі шістнадцять років, – бо
без нашої політичної сили не було б ні незалежності, ні помаранчевого майдану, ні
народного президента. Сьогодні не наш час, бо така ситуація в українському
суспільстві, але наша робота дає перспективи і державі, і нашому громадянину
читати українські книжки, а не сурогат.
“Добре видана книжка політика, який бере участь у виборчих перегонах, здатна
додати йому від 8 до 10 відсотків голосів”, – такі результати дослідження
російських політологів навів авторитетний книгознавець Костянтин Родик. Він
наголосив, що в сусідів як на сході, так і на заході практично всі політичні сили
включають до своїх виборчих програм пункти про підтримку вітчизняного
книговидання, – а в нас натомість нічого схожого за окремими винятками взагалі не
практикується. Тим часом відомий видавець, головний редактор видавництва “Факт”
Леонід Фінкельштейн сконстатував сумний факт: з-поміж усіх урядовців, які
коли-небудь у нашій історії розмовляли з журналістами на книговидавничі теми,
правду казав лише... Микола Азаров. Він, як відомо, заявляв свого часу, що проблеми
“цих національно стурбованих” розв’язувати просто не збирається.
– З цього випливає як мінімум два висновки: національно нестурбованих урядовців
нам непотрібно категорично, але непотрібно й тих, які лише обіцяють, а нічого не
роблять, – логічно твердить пан Леонід.
Відтак в українських книжників до Юрія Костенка ключовим було питання про те, чи
бодай Український Народний Блок у контексті вітчизняного книговидання має намір
вести мову економічними термінами, зокрема такими, як мито й акциз на ввезення
іноземної продукції та припинення контрабанди на кордоні? Це справді надзвичайно
важливо, оскільки лише так – нормальними, прийнятими у всьому світі
цивілізованими методами і можна захищати національний книжковий ринок. Це чудово
розуміють усі політики, однак ствердної відповіді на це питання досі не
наважувався дати жоден із них. Від Костенка ми її почули! Тепер залишилося знайти
лише 226 українців у парламенті...
16 березня 2006 року
Автор: Олег ШАГАН |
перше, зрозуміло, не про мене, а друге - не до
Романа з Наталкою).
Виставка мені сподобалась, багато цікавих видавництв, хороший асортимент,
поліграфія, та Боже Мій, чому душиться все хороше? Чому чиїсь кишені набиваються
чиїмось (не буду показувати пальцем) грошима, і в Україну ллється потік
"зарубіжної літератури" - на 1 якісну книжку 9 - звичайне "г"?! Я перечитала
майже всіх цьогорічних лауреатів (окрім ще не виданих) - ось же вона! Цікава,
якісна, захоплююча масова література! Той же Кокотюха, наприклад - чудовий
детективіст, не кажучи вже про Аню Хому, від її психоаналітичної "Провини" я й
досі під враженням. Це ж Своя література! Наша! Кому вона заважає??!! 
),
навіть сайту на мають. Про що там Гутковський думає???