Форум Рідного Міста

Що для мене означає "постити"?

о. Руслан - 1-3-2004 у 15:06

Хочу висловити деякі свої міркування щодо посту, але очевидно що вони не охоплять всієї глибини цього Таїнства. Тому радий буду побачити тут різні думки.

- Це обмеження від того що нам дає світ: їда, слухання, бачення, говорення і т.д.
- відмежуватися від світу для того, щоб заглибитись у себе: "ким я є насправді" (щоб відрізнити від того "за кого я себе видаю" )
- коли я побачу, що я є немічною людиною, тоді просити у Бога благодаті, щоб стати Сином Божим.

Піст це відмежовування від радості тілесної і душевної (психологічної - "psikhe" - з грецької "душа" ), для того, щоб отримати радість духовну. "Від радості дочасної до радості вічної".

Нормалайзер - 1-3-2004 у 22:50

Якось так сталося, що коли в миру говориться про піст (принаймі - зараз) - основна увага якраз акцентується власне на обмеженнях - заборона вживати м"ясо, алкоголь, заборона розваг.

Я не є активно практикуючим християнином. Але якось запам"яталося з дитинства, бабця вчила, що в піст треба відмовлятися від того, без чого можна і треба відмовитись взагалі, а не тільки від м"яса чи, припустімо, гучних вечірок, і то має бути твоє щось, особисте.

Я вже кілька років в піст пробую не палити. Не палити взагалі - не виходить, то хоч пробую то суттєво зменшити.

Батьки, як приходять до мене, кажуть, що постити (власне - не їсти м"яса) мають і мої діти. Я не сперечаюся, але дітей, як батьки йдуть, в тому не обмежую: так думаю, що вони ростуть, а компенсувати м"ясо - не так то й просто...

Тепер щодо духовного (оскільки я вже казав, що не є активно практикуючим віруючим, то далі кажу зі слів батька, який таким є). Отці на кожній проповіді наголошують, що піст - найперше є часом повернення до духовного. Але справа в тому, що говорити - не досить. Діють то вони, поступають - по-різному...

Бажаю всім нам укріплення власного духу і навернення якраз до духовного в цей час.

о. Руслан - 2-3-2004 у 21:00

Тепер щодо духовного (оскільки я вже казав, що не є активно практикуючим віруючим, то далі кажу зі слів батька, який таким є). Отці на кожній проповіді наголошують, що піст - найперше є часом повернення до духовного. Але справа в тому, що говорити - не досить. Діють то вони, поступають - по-різному...

Хочу подати свою репліку, щодо цього речення.
Що правда - то правда.
Я намагаюся брати приклад з кращих від яких "віє духовністю" (маю велику надію, що таких є багато), а найкраще брати приклад з Христа.
І ще думаю, що ми християни не маємо права не дбати про духовність, бо якщо не ми, то хто? (Це я більше про свою грішну душу):)

Нормалайзер - 2-3-2004 у 21:11

Цитата:
Першим відправив користувач о. Руслан
... І ще думаю, що ми християни не маємо права не дбати про духовність, бо якщо не ми, то хто? (Це я більше про свою грішну душу):)


Але, я так думаю, що не тільки в мене, а й у багатьох людей є питання: яке воно, оте духовне? Як вирізнити, що то - власне воно? Як не купитися на щось, що духовним не є, але видається за духовне?

Рост - 3-3-2004 у 10:10

Перепрошую за втручання :)
В цьому випадку, щодо різниці між духовним і бездуховним, напевно варта згадати слова Христа про те, що за плодами судити треба, бо добре дерево поганих плодів не зродить, як і погане дерево - добрих.

о. Руслан - 8-3-2004 у 17:20

Хочу висловити одну думку щодо поняття "духовності"?
- Очевидно, що це поняття сьогодні не є однозначним. Про духовність ми говоримо у літературі, образотворчому мистецтві і тп. Звичайно християнське віровчення має свій погляд. Але я якраз хочу сказати, що між світською "духовністю" і християнською не завжди лежить полярність. Виходжу хоча б з тієї засадади, що коли Бог, згідно з книгою Буття, творив матеріальний світ, Він робив це як Поет (по-грецьки "творити" - звучить "poeo";). Тому наші богослужбові тексти завжди є високопоетичними творами (хоча, дуже часто мають не дуже вдалі переклади, причому, як поетично, так і догматично).
Отже, шукати красу у сотвореному світі, - може бути досить духовною справою, оскільки все, що створив Бог є "добре" (згідно з Його словом), а "добре", тому, що сотворене із натхненням.
Бажаю нам усім успіхів у пошуках духовності.

Андрій Шпачук - 4-5-2007 у 15:47

"Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, той день, коли морить людина душу свою, свою голову гне, як та очеретина, і стелить верету та попіл? Чи ж оце називаєш ти постом та днем уподоби для Господа? Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'язати кайдани безбожности, пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати? Чи ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного? Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана твоя заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою!Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: Ось Я! Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати лихого, і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як полудень стане, і буде Господь тебе завжди провадити, і душу твою нагодує в посуху, кості твої позміцняє, і ти станеш, немов той напоєний сад, і мов джерело те, що води його не всихають!" Ісая 58:5-11

Для мене піст-наближення з Господом; утримання від їжі,від води (дехто навіть від Інтернету відмовляється на час посту) ,більше,ніж завжди, молитися і читати Слово Боже. Взагалі, піст для очищення, освячення, для підсилення молитви. Піст без молитви не має сенсу. Піст закладається з певною метою, а не за звичаєм... В Біблії ніде немає про великі чи малі пости, а тим більше про їх обов"язковість.

Demyan - 4-5-2007 у 16:16

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Андрій Шпачук
Для мене піст-наближення з Господом; утримання від їжі,від води (дехто навіть від Інтернету відмовляється на час посту) ,більше,ніж завжди, молитися і читати Слово Боже. Взагалі, піст для очищення, освячення, для підсилення молитви. Піст без молитви не має сенсу.


+1

не розумію людей які вважають піст це просто не їсти мяса або ще щось або у визначені дні не пити горілки а потім на свято напитися....це далеко від християнства і дуже далеко від віри. Це на мою думку просто релігія яку нам навязують церкви, не розказуючи про сутність посту.

Сергій Гарасимчук - 6-5-2007 у 23:22

Я вважаю, що очищення духовного не може бути без стримання у тілесному. Так як людина, Вибачайте на слові,"нажралась" і тупо думає, як їй завтра вчинити, щоб голова не боліла зранку,потім починає молитись забуваючи, що робила вчора. Людина має підійти до стану , коли ВОНА розуміє, що це є світ тимчасовий і якщо ти сьогодні не з"їси шматок сала,чи не вип"єш келих пива,то світ перевернеться і ти втратиш свій шанс.
Хоча піст-це не є служіння людям,а не собі:віддати матеріальне іншому ,щоб цей вчинок зарахувався тобі там, в іншому світі...

Ярема П. - 7-5-2007 у 00:25

Для мене "постити" означає писати повідомлення на форумі. Інше значення, як відмовлятися від їжі, зближатися з творцем етс., для мене лиш одне - дієта, пов'язана з здоров'ям, і аж ніяк релігійну примазку з молитвами, очищенням душі і решта забарвлень, яке старається надати церква цьому. А закутуванням будь чого в догми вважаю аморальним, а саме це і є шлях церкаи в будь яких її проявах.

Лєна Дадукевич - 7-11-2007 у 12:04

Коли людина здорова фізично, то і психологічно і морально і духовно вона в порядку, значить треба дбати про себе і не видумувати чогось такого для себе, щоб страждала і сама людина і її сім"я і навколо люди. Це і буде справжнім проявом своєї духовності, а не видумуванням чогось високого і далекого, але такого, від чого всім навколо цієї людини погано і від дій якої одні тільки проблеми, і їй і людям. (На істину не претендую, абсолютно приватна моя думка;)) І люба догма - це щось штучне, притягнене за вуха. А треба жити в мирі з природою - і буде гармонія ...

Лєна Дадукевич - 7-11-2007 у 12:09

п с
Все розумне- в міру. а не в догму.

Богдана Курилюк - 7-11-2007 у 21:53

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Лєна Дадукевич
Коли людина здорова фізично, то і психологічно і морально і духовно вона в порядку, значить треба дбати про себе і не видумувати чогось такого для себе, щоб страждала і сама людина і її сім"я і навколо люди. Це і буде справжнім проявом своєї духовності, а не видумуванням чогось високого і далекого, але такого, від чого всім навколо цієї людини погано і від дій якої одні тільки проблеми, і їй і людям. (На істину не претендую, абсолютно приватна моя думка;)) І люба догма - це щось штучне, притягнене за вуха. А треба жити в мирі з природою - і буде гармонія ...


Але піст, то зовсім не є страждання... :saint:

Богдана Курилюк - 7-11-2007 у 22:00

Для мене то є час коли стараюся відкинути від себе те до чого найбільш привязана. Великим привязанням, і навіть я б сказала в якійсь мірі залежністю є музика. А коли приходить піст, то вчуся жити без музики. Так, перші дні трошки важко і не зручно... але потім звикається і не відчувається жодного дискомфорту.
:saint:

Лєна Дадукевич - 9-11-2007 у 19:04

Залежність від музики ???:oО! Такого ще не чула! Цікава думка...:rolleyes:

Богдана Курилюк - 10-11-2007 у 15:18

Так, таке є...
Звикла зранку вставати і зразу включати музику і так з підспівом збиратися до роботи. Одного ранку вимкнули світло і музики не було... Я тоді відчула що мені сильно цього бракує... А якщо вже бракує, то є залежність. І з такою справою треба щось робити...
Піст вчить обходитися без цього.
І потім значно легше жити :)

Дмитро Самохвал - 10-11-2007 у 15:36

Бога за бороду, мабуть, хочуть ухопити... Або посісти на лоні Авраамовому... :D

Щодо музики... То, напр., мені з переїздом на нове ПМП та музика відпала сама собою - і радіо, і своя фонотека. І лише от турне De-Phazz по Україні змусив знов зацікавитися в музиці. Розпаковую потрохи свої компакти. Шукаю де-інде всякі музичні річі. Життя знову триває!