Форум Рідного Міста

Запозичення в українській мові

rost - 15-3-2004 у 22:54

На форумі часто виникають оффтопи по питаннях правильності вживання того чи іншого терміну в українській мові.
Я особисто бачу проблему в тому, що всі іншомовні запозичення приходять в українську мову тільки і виключно з мови російської. Тобто, якщо в Москві вирішують щось перекласти скажімо з англійської, то "спеціалісти" приймають українським стандартом або сам російськи термін (татарсько-російський ярлык замість англійського shortcut -- яскравий приклад ідіотизму цієї ситуації) або перекладають ... але не оригінальний термін, а російський. Приклад цього:
Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
не сота, а стільник....

Хоч звучить безглуздо, але зате строго філіально.
Сота це так, як в Москві вирішили перекласти cell. А далі спрацювало "правило філіалу" - тобто всі запозичення тільки з мови "старшого брата". Тільки в цьому випадку, на відмніну від ярлыка "спеціалісти" вирішили перекласти "старшого брата".

А взагалі cell в мобільному зв"язку має те ж саме значення, що і в Екселі. Там правда "спеціалісти-філіалісти" не додумалися це називати стільником. Стільник же, наскільки мені відомо, це масив бджолиних комірок, тоді коли навіть російське слова сота - це, власне, комірка, що значно ближче до оригіналу cell. Я розумію, що чекати поки "спеціалісти" по філіалізації української мови, вивчать ще якусь мову крім російської це справа довга. Може між тим все ж вживати терміни з мови оригіналу, а не тільки з російської.

-=IGO=- - 15-3-2004 у 23:19

Часто люди просто вживають слово-аналог з іншої мови, а чи знають вони чи ні, що це слово не українське, то вже інше питання.
Треба старатись виправляти інших, хто справді хоче чути на Україні чисту українську мову без перекручень з частинами іншомовних слів.
Наскільки це важливо рішати нам самим.

Користувач Олесь - 16-3-2004 у 11:03

Цитата:
Першим відправив користувач rost
На форумі часто виникають оффтопи по питаннях правильності вживання того чи іншого терміну в українській мові.
Я особисто бачу проблему в тому, що всі іншомовні запозичення приходять в українську мову тільки і виключно з мови російської.


Абсолютно згідний. Для мене такі слова - однозначно русизми, оскільки прийшли в українську через російську, навіть якщо первинно це слово походить з якої завгодно іншої мови. Наприклад той бельетаж (тема про собаче серце) - арґументи мені навели такі, що це не русизм, бо то є французьке слово. Яке, проте, не знаходим в жодній слов'янській мові, крім російської та її філії. Маєм прецінь інші слова, які застосовувалися в українській вже тоді, коли росіяни ще не знали, що таке той бельетаж. Коли взнали - мусіли запозичити то слово з французької. Я давав і посилання на пояснення появи таких іншомовних слів в російській мові.

До речі, щодо поверхів - російське етаж і українське поверх не є еквівалентами. Саме слово "поверх" означає, що це є поверх чогось, тобто перший поверх = второй етаж.

Олексій Мачехін - 16-3-2004 у 13:00

Цитата:
Першим відправив користувач rost
Хоч звучить безглуздо, але зате строго філіально.
Сота це так, як в Москві вирішили перекласти cell. А далі спрацювало "правило філіалу" - тобто всі запозичення тільки з мови "старшого брата". Тільки в цьому випадку, на відмніну від ярлыка "спеціалісти" вирішили перекласти "старшого брата".


Дякую за зауваження, проте я виправляв русизм сота на українське слово стільник. Не більше. Якщо б навіть і більше, тоді треба щось робити із загальновизнаним терміном стільникового зв`язку.

На виправдання можу лише навести вчорашню розмову з одним із модераторів форуму:

NG>Який такий стільник?

O>а що? ти вважаєш є слово сота в укр.млві?

NG>Як називають один отвір бджлиних сот? Чи чого там, якщо немає "сота" в нас?

O>стільник - соты сота - стільникове вічко.
O>а шукати треба не стільник а передавачі, мабуть

Думаю, якщо у нього є історія перемовин він може підтвердити :saint:

В будь-що дякую за зауваження але, сподіваюсь, наступного разу воно не буде носити такий зневажливий характер.

2 Олесь
"Тю, куме, ти шо, обідився?" (с)

Пане, я ціную вашу думку. Чесно. Але існують стилістичні обмеження при перекладі.
Щодо наведеного вами посилання я висловився в зазначеній вами темі.

Captivitas - 16-3-2004 у 14:10

Можна вести мову не тільки про технічні терміни, а й про терміни взагалі.
Бо, наприклад, як потрібно висловлюватись "мережеві моделі" чи "сітьові моделі"; "ступені свободи" чи "ступені волі" ; "функція належності" чи "функція приналежності".

rost - 16-3-2004 у 21:19

Мова йде про те, що, очевидно, "спеціалісти" як і сучасні словники української мови, все ще слідують за "правилами молодшого брата". Але крім горе-фахівців по приведенню нашої мови під стандарти російської є ще і люди носії мови, тобто ми з вами. То чи мусимо ми користуватися безглуздими нововведеннями типу "ярлык" чи "стільник", щоб робити з української мови посміховище для "русскоязичних"?
Абсолютно згідний з Олесем щодо псевдо-французьких "етажів". Ще раз зазначу, я не проти запозичень з інших мов, особливо коли важко знайти український відповідник. Але російська мова не повинна бути для нас єдиним джерелом.
Те, що всі ми чудово знаємо російську мову не є недолік, а скоріше наша перевага. Чим більше мов знає людина, тим вона є духовно багатша. Я зовсім не ставлю під сумнів значення російської літератури, як і культури в цілому. В силу певних чинників вона, на сьгоднішній день є багатша, від української. Але ми не можемо дозволити їй стати паровим катком, що руйнує нашу мову і культуру.

root - 16-3-2004 у 22:39

Я спробував перекладати Гнома і виникло декілька питань.
Бачу, тут всі дуже мудрі, то може дасте декілька порад.
Напр. як перекласти правильно бітрейт - це стосується до
mp3 ogg etc закодованої музики.

rost - 16-3-2004 у 23:00

А для чого перекладати? Що в українській мові існує відповідник?

Я думаю бітрейт він і в Африці бітрейт.

rost - 15-4-2004 у 10:28

Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
Слово "жид" вживається в українських перекладах біблії і є образливим лише в рос. мові.
Ну, добре, нехай пан Олексій, відшукає в Києві громадянина ціє національності і скаже. "Та ви пане не єврей, а справжній 'жид' бо так український переклад біблії каже". Я, наперед передбачаю, що громадянин єврейської національності, щасливим не буде, а якщо вагова категорія дозволить, то може і по писку заїхати.
Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
Росіянин - запозичення з польської. Поляки, в свою чергу, виробили цей термін аби не запозичувати штучно привласнену назву русскій (існує багато свідчень про примусове насаджування цієї назви населенню тоді ще Московщини).
В Українській ж мові, ще 80 років тому вживалась стара САМОназва росіян - москвини.
Ну, то й що, що запозичення. Парасоля теж запозичення, то що будем казати розчепірка? Та в нас чи не 40% слів запозичення. З слов"ян, хіба тільки словенці пішли шляхом розбудови своє мови на, так би мовити, внутрішніх ресурсах. Компютер у них -- рачунальник, музика -- гласба, історія -- згодовина, театр -- позориште. А от туалет -- у них звучить, як для нас, трохи непристойно.

Якщо наша мова акцептує запозичення, то нехай вони будуть, але не треба запозичувати виключно і тільки з російської мови. Я вже колись просив назвати хоча б два слова, що прийшли в українську мову минаючи російську. Не знайшося жодного.

Олексій Мачехін - 15-4-2004 у 10:39

Телефон такого єврея я можу дати коли доїду додому.

Запозичення, що обминули російську? Та прошу дуже:
Пропозиція, канапка, росіянин, серветки, парасоля. 5 слів.

rost - 15-4-2004 у 10:53

Перепрошую, за не точно поставлене питання. Я мав на увазі запозичення на протязі останніх 30-и років. Власне з кінця 60-их пішов процес, який я називаю філіалізація.
Я особисто можу пригадати хіба кантор (обмінний пунк валюти), та й то вряд чи це слово пішло долі заходу України.

Олексій Мачехін - 15-4-2004 у 11:10

Тоді вже кажіть протягом і вийнятково, якщо ви так проти філіалізації.

Так, в радянські роки вплив був лише від російської, бо Україна не мала стосунків з іншими сусідами а білоруси і молдавани піддавались тому ж впливу. Думаю, з очевидних причин.

rost - 15-4-2004 у 11:33

Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
Так, в радянські роки вплив був лише від російської, бо Україна не мала стосунків з іншими сусідами

Чиста правда, але вже більше десяти років Україна -- незалежна, навіть Аргентина вже через "и" пишеться, а от запозичення йдуть тільки філіальним каналом.

Я, доречі, пригадую, як товариш мій, росіянин, кепкував з перейменування Уімблдону в Вімблдон, що мовляв російська вимова ближча до оригіналу. Коли, я звернув його увагу, на те, що тоді росіянам слід було б писати, Уайоминг замість Вайомінг і , що гірше Уашингтон замість Вашингтом, він почам чухати ріпу.

Олексій Мачехін - 15-4-2004 у 11:47

Якщо б Мойсей водив народ 10 років, Ізраїлю б не було.
Наша проблема - в сучасному світі нема пустелі де можна відучитись бути рабами. Не все одразу. Найбільша проблема - зберегти те, що треба відучувати бути рабами.

сумна - 15-4-2004 у 18:05

Не знаю, як Вам, а мені ріжуть вухо деякі назви професій, як-от мерчандайзер (чи мерчендайзер ?), супервайзер та подібні. Добре, якби була можливість назвати "фахівець з ...", а замість отих трох крапок щось зрозуміліше для пересічного люду. Я розумію, що в таких назвах може і не місце для словотворчості, але все-таки...

rost - 15-4-2004 у 19:51

Mерчандайзер -- знову якийсь філіальний новояз. Бо в аглійській мові такого слова нема. Хто небуть знає, що то таке?

merchandise -- the commodities or goods that are bought and sold in business.

Mерчандайзер !??????

dr.Trollin - 16-4-2004 у 07:54

(скепричнопрезирливо) ич!!! чого захтіла!
Щоб ій ото нормальною мовою професії поназивали???
Ми з Обуренням відкидуємо ці пропозиції!!

ото ж, приміром, як Кіллєра назвати Зарізякою - то ще мо' набір натудить і не так впаде,
а якби таке от лагідне слівце "путана" в Союзі не ввели - то, глядь, і шалав на вулицях менше б стало.
І що тоді?? То ж тоді ж би як впав експортний потенціал!!!

(злегказагрозливо) Ви, Громадянко "сумна", думайте що вимагаєте. Ще й у відкритому друці!!!

Остап_М. - 16-4-2004 у 14:33

Мені видається що просто треба вживати відповідні українські слова, і тоді все буде нормально. Порохотях чи гвинтокрил, звучить зовсім не погано. Деякі слова направду паскудять мову, роблячи з неї "базар" (як говорять в певних колах), а це свідчить тільки про одне - брак освіти, брак знань, "брак" мови...

Odarka - 16-4-2004 у 14:36

У мене брак мови не знаю. що з тим робити:(

Олексій Мачехін - 16-4-2004 у 14:39

Пильнувати себе і свою мову :)

Odarka - 16-4-2004 у 14:43

Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
Пильнувати себе і свою мову :)

Якщо я пильнуватиму я ніц не буду казати. ДОречі, де ти з чату подівся? Кажуть, що ти на об'кт поїхав:D

Олексій Мачехін - 16-4-2004 у 14:52

Треба просити оточення тебе виправляти і неодмінно дякувати за виправлення. Доречи, подивись тему про квіти - там я тобі на "не стидно" дописав :)

У мене не запускається ася.