За три тижні в Києві можу сказати, що вже перший рівень адаптації пережив і зможу
вижити далі
Як я шукав житло - це окрема розмова, ціла епопея, якби не друзі, то перший тиждень
я би просто пропав.
І от яка фігня - крапок щоб похавати катастрофічно не вистачає! Тобто щоб в обід
собі вийти і поїсти - це треба по вулиці швиденько чвалати щонайменше кілометро,
не те що вдома, на кожному кроці недорогі кафешки...
Розміри не ті, з одного кінця міста в інший добиратися кілька годин. Зокрема мені
на роботу з Борщагівки на Кловську - трамваєм і метро 1 годину 15 хвилин. Їсти з
бідою навчився собі готувати, купувати зручно в Сільпо, бо є все що треба і
порівняно недорого, хоча мені казали, що десь на Окружній є якийсь магазин Метро і
там взагалі халява.
Ну ось. Пишу з нет-кафе, бо на роботі нету нуль... Як шкода було лишати виділенку вдома!!!
Питання до киян - де знайти справді недорогу аптеку, а ще краще - аптечну гуртівню
з можливістю купувати вроздріб?
І ще буде багато, багато питань... Олексій Мачехін - 16-4-2004 у 21:53
Так, кав`ярень мало, але ж у багатьох заборонено палити. У Львові ж таких взагалі
нема
В Метро і справді дещо дешевше, але не шара. Ти ж не будеш гречку по 10 кг брати?
Але вибір є
З Борщагівки тобі краще до метро маршруткою - за годину на Кловській будеш, а мо й
швидше.
Аптеку шукай нову. Вони збивають ціни. Якщо багато брати - їдь на Оптиму-фарм - у них
є кіоск де ніби дешевше ніж усюди.
А які саме ліки треба?
Звертайся. Можеш в у2у гукнути - я телефон дам, але на тому тижні я у Львові Grabchuk - 17-4-2004 у 11:09
В понеділок буду в Києві. Питання до киян- петрівський ринок в понеділок працює чи
ні. Колись памятаю - не працював.Asmera - 17-4-2004 у 11:22
Кловська? Ефесе, а ми ж майже сусіди! Моя робота знаходиться в 10 хвилинах ходи від
Печерської та Кловської та в 15 від Арсенальної
Якщо ти там працюш, то таки тобі трохи не пощастило - в цнтра дешевих кафе нема.Хіба
що поряд зі мною -"Два гуся", на Бесерабці "Пузата хата", і там же у
метрограді багато фаст-фудів, але ж то далеченько...
Власне, ми просто купумо щось поїсти в супермаркеті чи на ринку , а потім суму
ділимо на всіх.Отак...Мікрохвильові пічки ще не у всіх відділах..Олексій Мачехін - 17-4-2004 у 11:23
В понеділок Петрівка не працюєNazar - 17-4-2004 у 11:29
Найкраща аптека недалеко від вокзалу. Їхати далеченько, але то того варте...Volodymyr - 17-4-2004 у 12:02
Eфесе! То ми точно сусіди! Привіт з
"Арсеналу" Asmera - 17-4-2004 у 12:30
Цитата:
Першим відправив користувач Volodymyr
Eфесе! То ми точно сусіди! Привіт з
"Арсеналу"
Бач,
куме, тепер ще одного сусіда маємоVolodymyr - 17-4-2004 у 14:53
Цитата:
Першим відправив користувач Asmera
Бач, куме, тепер ще одного сусіда маємо
А чи зголоситься пан Ефес на наші прогулянки? Від Печерську до Шулявки? А? Юрій Марків - 24-4-2004 у 18:30
Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
Так, кав`ярень мало, але ж у багатьох заборонено палити. У Львові ж таких взагалі
нема
Та йдеться про те, щоб щось перехопити в обід, аби до вечора не зомліти з голоду.
Все ж знайшов Харчівня від Мін.Транспорту,
похавати можна за гривень 5 і більше, якщо ж лише зупка, то й за 2 грн. Та практичніше
і шидше бачу брати зі собою в термостійкій коробочці смаженої картоплі з
шпондером - співробітники так роблять, тільки шпондер обзивають якось
по-інакшому.
Цитата:
В Метро і справді дещо дешевше, але не шара. Ти ж не будеш гречку по 10 кг брати?
Тоді Сільпо справді краще, наприклад картопля по 80 коп., хоча взяти треба десь на 3
грн. І взагалі, не наживаються там на покупцеві. Купив ще дисконтну картку, знижка
копійчана, але все одно приємно!
Цитата:
З Борщагівки тобі краще до метро маршруткою - за годину на Кловській будеш, а мо й
швидше.
Мабуть не варто, бо в мене проїзний на метро+трамвай, а так довелося би по гривні
кожен раз в маршрутці платити.
Цитата:
Аптеку шукай нову. Вони збивають ціни. Якщо багато брати - їдь на Оптиму-фарм - у них
є кіоск де ніби дешевше ніж усюди.
А які саме ліки треба?
Та дрібниці різні і потрохи. То колдрекс і фармазолін (краплі до носа) купував, бо
простудився, то вітамінки якісь - але переплачувати все одно не хочеться.
А "Страсті Христові" ще десь йдуть???Bis - 24-4-2004 у 18:43
Що, де і за скільки...
Можна навіть квитки замовлятиЮрій Марків - 24-4-2004 у 18:43
Цитата:
Першим відправив користувач Volodymyr
Цитата:
Першим відправив користувач Asmera
Бач, куме, тепер ще одного сусіда маємо
А чи зголоситься пан Ефес на наші прогулянки? Від Печерську до Шулявки? А?
Та я за обома руками! А чи зголосяться панство Asmera i Volodymyr в неділю в монастир
Василіян (біля Львівської площі) на службу? Там і здибаємося! Як не в цю неділю, то в будь-яку іншу.Asmera - 24-4-2004 у 22:44
Ті прогулянки зручні, Володечку, якщо пан Ефес мешкає в напрямку Шулявки Ну і якщо у нього робочий день закінчується
приблизно тоді, коли й ми йдемо
Тре ще буде переговорити з цього приводу
Пане Ефесе, мені дуже шкода, але на службу я не піду...Може, де інде зустрітися? За
Володимира відповідати не буду, але чомусь сумніваюся, що він піде...Юрій Марків - 4-5-2004 у 17:31
Кілька слів про білети з Києва до Львова і навпаки. Їх (білетів), звісно, завжди
катма. А я, наївне дитя, на Паску захотів собі до Львова. Прийшов в середу взяти
білет на п'ятницю, простояв в черзі до каси пів години, а мені жіночка каже що
ніц нема. Лише відходжу від каси, як тут до мене якийсь чувачок - "Білєтікі нє
хатітє?", ціна 120-140 грн. (купе, плацкартних нема). Я такий ображений йду собі вже
до метро, як мене ноги назад понесли і прямо до чергового. Вимагаю книгу скарг і
пишу заяву на начальника вокзалу "Прошу провести службове розслідування в
зв'язку з тим, що на мою думку, білети у вас продають повз касу" (точніше хто
має бажання почитайте собі на центральному вокзалі в книзі скарг). Тим часом
зібралися кілька працівників вокзалу, щось на мене кричали щоб я нічого не писав,
а я закінчив і гонорово пішов собі. В четвер пробував взяти білет на автобус, але
також ніц не вийшло. Тоді мені ще підказали, що за добу знімають бронь (чи броню?) з
білетів на потяг, тому пішов в п'ятницю перед роботою знову на вокзал. Так
сталося, що мене там зустрів і впізнав той же черговий, в присутності котрого я
писав заяву. І до мене так лагідно "Ви не хочете забрати свою заяву?". Я звісно
кажу "Давайте домовимося". Він без зайвих слів веде мене до каси, там
підмигнув касирці - вже в мене є білет Тоді
ми підійшли до книги скарг і я дрібним почерком під своєю заявою дописав "Прошу
не брати до уваги мою заяву, бо вона була написана в поганому настрої і під впливом
негативних емоцій". Тоді черговий дав свій номер мобільного і сказав щоб я
дзвонив в разі чого, але щоб заяв більше не писав Вже двох друзів відправив за білетами за цим номером і вони взяли без
проблем. ))))Остап_М. - 4-5-2004 у 17:45
Це все свідчить проте що ти добре адаптовуєшся до Києва. Адже ціла купа народу
нашого галицького туди виїхала і майже ніхто не повертається (в сенсі - жити,
працювати). Ото ти скоро може і в Львівське товариство в Києві запишешся і будеш
час від часу слухати когось з львівських рокерів на їхніх тусівках????????????? Юрій Марків - 4-5-2004 у 17:50
До речі, я пробував зв'язатися з Львівським товариством на першому тижні
перебування в Києві, шукав будь-якої допомоги в пошуку житла. Пан Генадій
(здається, директор Товариства) дещо підказав, та житло я знайшов таки сам через
роздруківки.
Може і запишуся, чого би й ні? Остап_М. - 4-5-2004 у 17:54
Та ні чого ти так відразу Записуйся, може
колись іншим поможеш, якщо не житлом то ще чимось
А ще цікаво, як ставишся до тих галичан, що кажуть про Київ мовляв, нема чого їхати
і все таке????????Юрій Марків - 4-5-2004 у 17:58
Ну якщо отак без аргументацій "не варто, та й все" - то я цього не розумію. Є
свої за і проти. От ще років 5 тому я собі не уявляв, що мене сюди занесе, російською
(усною) не володів зовсім. А тут таки на роботі доводиться переходити на
російську...
А взагалі потрібна рішучість і все вийде Dмитрик - 5-5-2004 у 15:52
2Efes
А тут таки на роботі доводиться переходити на російську...
Чомусь то вище мого розуміння freewill - 5-5-2004 у 21:43
Я до Києва пів-року звикав... Не можу сказати, що мені це сподобалось. А що робити? ярка-дзвінка - 6-5-2004 у 00:16
Я завжди розмовляю українською, бо практично всі без винятку в Україні її
розуміють, хоча не всі нею спілкуються. Я перейду на російську тільки в тому
випадку, коли мій співрозмовник взагалі не розуміє української і попросить
перейти на російську. В жодному іншому випадку я не бачу причини переходити на
російську. Дуже часто в спілкуванні з киянами я розмовляю українською, а вони
відповідають російською, і всі один одного прекрасно розуміють. І мені здається,
що, враховуючи мовну проблему в нашій державі, такий варіант не є найгіршим. Хоча,
безперечно, мені б хотілося, щоб ціла країна розмовляла однією мовою. Напевно я
утопіст
Ще враження від Києва (суб'єктивні)
marco - 7-5-2004 у 00:17
Був пару днів тому в Києві. Після досить довгої перерви. Останнього разу
відвідував Київ на початку 90-х.
Враження позитивні:
- чисто! це були якраз вихідні коли на Хрещатику в різний спосіб святкували купи
народу, як і зрештою в парках і скверах. Що у Львові під час (і особливо після) таких
святкувань твориться - всі знають. Чистота не стільки (не тільки) через те що не
смітять, а через те що прибирають не після, а "в процесі". Смітників багато!
Правда це не стосується районів віддалених від центру.
- Київ інтенсивно будується і перебудовується. Чимось нагадує Берлін 10 років тому,
хоча масштаби будов трохи не ті, але... Тішить якість будов, будується дорого, модно
і на відповідному рівні. Інша справа, що не завжди новобудови вписуються в
архітектурний стиль кварталів, але чомусь мені це дуже око не разило...
- відчувається якийсь Європейський дух, попри всі залишки совдепії. В чому саме,
мені складно сформулювати, але є.
- "Пузата Хата" - попри дещо штучну автентично українську атмосферу, заклад
залишив дуже приємні враження, на відміну від інших "годувальних", як домової
кухні і різних піцерій. Щось подібне в центрі Львова мало б шалений успіх, а нема :-(
Правда, коли я звернув увагу дівчині на роздачі, що на ціннику налисників з сиром
написано "млинці з сІром", хоча мало б бути з сИром (про те що налисники і
млинці - це різні речі я вже не акцентував), вона мене переконуваза, що з сиром то
по-російськи, а з сІром - по-укрАїнськи :-)
- великі підземні супермаркети, яких за мого попереднього приїзду не було: під
Бесарабкою і площею Незалежності. От би наш Добробут і т.п. заховати десь під землю
;-)
- нема тих противних "Пижиків"!!! Замість них їздять автобуси Богдан -
нормального естетичного вигляду і технічного стану (покищо).
Враження негативні:
- мова!!! Не уявляв собі що все настільки складно. За день на вулиці від осіб молодше
30 років українську мову чув заледве 10 разів. Мимоволі на тих, хто говорить
українською починаєш звертати увагу, бо вони "не такі як всі". Так само
відчувається подібне ставлення до тебе. В значній кількості закладів та
державних установ мовою спілкування чиновників та обслуговуючого персоналу є
російська. В кращому випадку перші 1-2 завчені фрази говорять українською, далі
переходять на російську. Як на мене, правильно такий персонал повинен починати
розмову українською, а далі при бажанні переходити на мову співрозмовника. В
більшості ж розмова велася російською, але після 5-6 фраз які я говорив
українською, хто міг намагався перейти на українську.
- ще щодо мови. Україномовними є практично всі вивіски і реклами, оголошення в
транспорті (закон таки працює хоч в цьому плані) і чомусь більшість жебраків та
вуличних співаків??? І все!!! Якщо від цього абстрагуватись - цілком можна уявити
себе десь в Росії.
- церкви. Так сталося що в більшість храмів ми попали в час вечірньої Служби Божої.
Вразила кількість вірних (не туристів) на відправі. Це було не більше 10-ка осіб!
Дивно мені це... і то в найбільших київських храмах!
Ось такі враження...
Ще раз підкреслюю що вони суб'єктивні - і перше що впало в око при поверхневому
досить погляді.
Розумію, що багато киян київських і киян львівських будуть стверджувати що воно
десь не так. Цілком можливо...Олексій Мачехін - 7-5-2004 у 08:55
Та ні, все так, за винятком:
1. Бидловозки і у Києві є
2. Ціни в підземних супермаркетах здебільшого неприйнятні
3. Ніякої європейськості я особисто не бачив
4. Відсоток україномовного бізнесменства/чиновництва у Києві близький до
львівських показниківРост - 7-5-2004 у 09:26
Так, за останні пару років Львів конкретно зросійщився.
Звісно, молодь все ж здебільшого говорить українською, а от бізнес-коло чим далі,
тим більше російською. Манкурти...
Як можна поважати людей, які не поважають себе самі? Адже переходять вони на
російську не із ввічливості, а від неповноцінності!Олексій Мачехін - 7-5-2004 у 09:39
Мої спостереження з цього приводу свідчать що у Києві є тенденція визнання
молоддю української мови як модної. На тому тижні взагалі був вражений - знайшов у
лішті свіжий напис "Я тебе кохаю", а друг на асфальті побачив фарбою "Сашко
бовдур". У Львові ж навпаки, мова модних тус - російська. Можна зайти в
комп`ютерні клуби і послухати - навіть хто не знає російської намагається зламати
собі якика.
А загалом ситуація вирівнюється.marco - 7-5-2004 у 09:54
Частково з цим погоджуюсь...
Але людська прихологія є така, що модним може бути лише щось, чим вирізняється
лише невелика кількість осіб. З таких міркувань в Києві модною може бути лише
українська бо нею користується меншість, але аж ніяк не може бути російська - бо
нею користується переважна більшість. У Львові ситуація аналогічна до навпаки.
Якщо проводити аналогію з модою на одяг чи фризури, то модним рожеве волосся чи
пірсинг чи задерті догори капці є лише доти, доки в твому оточенні "носіїв"
цієї моди - меншість. Як тільки їх стає забагато - мода відразу міняється.
Хоча аналогія про моду на одяг і моду на мову має якісь спільні риси, вона є досить
не коректна, бо це різні речі. На щастя :-)
Щодо львівських комп. клубів, то "тусня" підбирається часто також за мовним
принципом. Але недавно мені треба було зробити ксерокс в одному з таких клубів з
російськомовною обслугою, то "мальчік" спілкувався зі мною виключно
англійською :-) Не тому що не хотів (не вмів) перейти на українську, а так "по
пріколу", бо мав добрий настрій і тому що це також модно! ;-)Рост - 7-5-2004 у 10:10
Надіюся таки, що ця моде прийде і щось ся зрушить. Дуже б хотілося.
Як я заздрю грузинам! В хорошуму розумінні слова "заздрю" Олександр Шевченко - 7-5-2004 у 11:00
Як багато людей з Кловської... І я там сиджу, якраз навпроти "Киянки" ...Volodymyr - 7-5-2004 у 12:00
Анют! Ти глянь скільки рідмістівців на Печерську Asmera - 7-5-2004 у 12:04
ЛЮДИ!!!!Давайте здибуватися, чи що?
А то львів'яни весь час тусуються, а ми чим гірші?Олексій Мачехін - 7-5-2004 у 12:10
Хто сказав що львівяни постійно тусуються?
Як показує практика Назар бачить Одарку чи не рідше за мене Asmera - 7-5-2004 у 12:13
ги, то така відмовка щоб не зустрічатися?Рост - 7-5-2004 у 12:20
Та тусуються трохи. Особливо адміністративно-модераторським складом
Та і міжрегіональні зустрічі уже не раз мали місце.
А Олесь просто лінивий при організації зустрічі. Але вже як зустріч відбулася, то
пів Києва пішки пройдеться Олексій Мачехін - 7-5-2004 у 12:32
За пів Києва, Росте, ми б здехли з тобою.
Кінчаймо офтопити Grabchuk - 7-5-2004 у 16:09
Враження від Києва - дуже багато красивих дівчат. Це у них що, після Чорнобиля такі
довгі ноги повиростали?Олександр Шевченко - 7-5-2004 у 18:55
2 Grabchuk:
та ні, й до цього такі були
2 Asmera: можна й здибуватися, особисто я не проти Та тільки на Печерську я тільки по буднях сиджу, бо там працюю, а взагалі я з
Богом забутого краю - Теремків-2
Непогано було б зібратися всім бажаючим та влаштувати поляну десь на природі.....Юрій Марків - 9-5-2004 у 13:51
Цитата:
Першим відправив користувач marco
- церкви. Так сталося що в більшість храмів ми попали в час вечірньої Служби Божої.
Вразила кількість вірних (не туристів) на відправі. Це було не більше 10-ка осіб!
Дивно мені це... і то в найбільших київських храмах!
В греко-католицькій церкві св.Василія (біля Львівської площі) на службах
(особливо на ранковій, та і на полудневій молодіжній теж) нема де яблуку впасти.Юрій Марків - 9-5-2004 у 14:29
2Dмитрик
Цитата:
А тут таки на роботі доводиться переходити на російську...
Чомусь то вище мого розуміння
2ярка-дзвінка
2NetGuy
Цитата:
Як можна поважати людей, які не поважають себе самі? Адже переходять вони на
російську не із ввічливості, а від неповноцінності!
2all
На своїй попередній роботі (у Львові) я зіткнувся зі старими комуністами, яким
після кількох провокацій в перший же місяць роботи я вихлюпнув мало не все, що
думаю про мос... (вибачте, росіян), "асвабаждєніє" Львова, комуністичний режим,
винищення українців - і був вже готовий до звільнення... Пощастило, що шеф -
іноземець і не ставав на жоден бік, та заборонив подібні розмови на роботі. А за
пів року взагалі сталося диво - всю стару комуністичну верхівку на роботі
звільнили і ще цілий рік я працював там
цілком спокійно.
Та після цього я задумався, ми ж працювали зі сходом України, з Росією - а я дупля не
різав зв'язати два слова російською.
Причому я знаю досконало польську, дам раду порозумітися зі словаком і володію зі
словником чеською - а тут під боком ходять росіяни, а я російську (усну) ще не
засвоїв. Цей пост перегукується з однією гілкою, не пам'ятаю назви, там йшлося
про доцільність володіння російською. Я вважаю, що це доцільно, бо російська
хоч-не-хоч в нас є у вжитку і позбавляти себе цього знання є самообмеженням _імго_.
Тому ще у Львові останнім часом я практикувався в спілкуванні російською при
кожній нагоді і кидайте в мене тухлими яйками скільки завгодно.
В Києві ж на роботі мені пощастило - президент Банку депутат і вчить українську,
так що на співбесіді ламати язика не довелося. Мій безпосередній начальник
відділу також доволі хорошою українською сказав "Ти тут один зі Львова, говори
собі як вмієш, а якщо якийсь тиск в колективі - звертайся". Колектив _переважно_
дуже хороший, в більшості - однолітки.
Та є і препогані винятки. Скажімо, один зі старших працівників сказав мені в перші
дні "С дєтства нє любіл мову в школє" і коли до нього звертався українською,
то тричі перепитував і аж коли перейшов на російську, то сказав "Ну вот і
маладєц, а то как рєбьонок малий са сваєй мовай". А звертатися до цієї, вибачте
за слово, "людини" треба часто. "Стукати" чи то пак жалітися на нього
своєму начальнику, звісно, не збираюся, так само як і звільнятися з роботи
Також абсолютно всі внутрішні документи в нас російськомовні і тут дуже
пригодилося моє, не побоюся цього слова, бездоганне знання письмової російської.
Також в телефонній розмові нам сказано "по дефолту" відповідати російською,
а вже при потребі переходити на українську
Так що ось такі справи. Знову ж таки, змінювати місце роботи через це не збираюся.Наталка - 9-5-2004 у 19:55
Все так, але (імхо) коли я чую "ну вот і маладєц, а то как ребьйонок", я
почуваюся дебілом - не більше, і не менше.
Як згадаю, скільки сліз я на роботі через це пролила - добре, що все це позаду. (Поки
що, принаймні).
Немає в Києві людей (окрім, можливо, прибулих росіян), котрі не розуміють
української, щоб там не казали. А любив - не любив... У мене на роботі дядько був, не
високих чинів, як його тільки не намагалися зламати, щоби перейшов на російську -
згадати страшно. А він - ніц! Досконало володів українською, і діловою, і
термінологією, і всю документацію, яка виходила від нього, складав виключно
рідною мовою. Російською говорив тільки з росіянами. Це я від нього набралася...
Я не в осуд, і ні до чого не закликаю, просто настрій і так... а ще читаєш про бидло,
за перепрошенням, яке "в школє мову нє любіло", і взагалі - повіситись
хочеться.
Як же набридло це імперське ярмо! Asmera - 9-5-2004 у 22:38
Моїми молитвами (читай старанням і т.д.) мій відділ майже повністю перейшов на
українську *горда посмішка* Тількт шефові складнувато, але ми і його переробимо!
Він старається - ми ж між собою украхнською спілкуємося
Отак! Все власним прикладом!Юрій Марків - 10-5-2004 у 16:31
А в мене ще далеко не так (( Лише двоє-троє
розмовляють зі мною українською, і то не завжди.Юрій Марків - 10-5-2004 у 17:35
Я тут на Петрівці шукав одну книжку - "Банковское дело", видану Центральним
Банком Росії. Українські книжки на порядок слабші, це факт. Так цю книжку не
знайшов, бо вона видана вже давніше. Не підкажете, де можна ще пошукати? Я пройшов
кожну будку з цією тематикою і ще кілька зі старими книжками...Олексій Мачехін - 11-5-2004 у 07:37
"Скажімо, один зі старших працівників сказав мені в перші дні "С дєтства нє
любіл мову в школє" і коли до нього звертався українською, то тричі перепитував
і аж коли перейшов на російську, то сказав "Ну вот і маладєц, а то как рєбьонок
малий са сваєй мовай". А звертатися до цієї, вибачте за слово, "людини"
треба часто. "Стукати" чи то пак жалітися на нього своєму начальнику, звісно,
не збираюся, так само як і звільнятися з роботи"
А перейти на спілкування службовими записками? Повір, так він краще розумітиме, бо
то є документ і "незрозуміти" його - собі дорожче.llb - 12-5-2004 у 15:29
А мені Київ подобається
і, на відміну, від Львова - молодь там розмовляє гарною українською мовою.
Приїжджали знайомі із східної України - не повірили що у нас так багато говорять
російською молоді люди.
А Київ треба бачити у травні - це дійсно красиво !!marco - 12-5-2004 у 16:21
Щось я не зрозумів попередній пост :-(
В Києві на відміну від Львова молодь розмовляє гарною українською? А у Львові
поганою? Чи переважно російською?
З східної України - не повірили що так багато розмовляють російською? Це їм дивно?
Це що плюс??? Цим варто захоплюватися?
Мені виглядає що це вірно цілком до навпаки. Тобто якщо слова "українською" і
"російською" поміняти місцями у 2 і 3-му рядках :-)Олексій Мачехін - 12-5-2004 у 16:46
Думаю (мені лише так здається), що тут слід читати:
"на відміну, від Львова - молодь" якщо розмовляє українською, то "там
розмовляє гарною українською мовою"
від себе - може й так.
"Приїжджали знайомі із східної України - не повірили що у нас", у Львові,
" так багато говорять російською молоді люди".
Тут я цілком погоджуюсь.
Якщо неправильно сприйняв - то вибачайте Юрій Марків - 15-5-2004 у 18:16
Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
А перейти на спілкування службовими записками? Повір, так він краще розумітиме, бо
то є документ і "незрозуміти" його - собі дорожче.
Власне в мене вже є досвід спілкування службовими записками на цій роботі, хоч
пройшло так мало часу з моменту влаштування на роботу. І не скажу що це було
приємно - в результаті отримав "по голові" мій безпосередній начальник за
непорядок в колективі. Розказувати детально наразі не готовий, бо все "в
процесі", та передбачаю, що і з цим типом вийшло би так само. А що зробиш - під
ноги себе дозволяти кидати ой як небажано, бо створивши прецендент, далі все
повторюватиметься. Юрій Марків - 15-5-2004 у 18:57
Про мову - в Києві імго набагато більше антиукраїнських шовіністів, ніж у Львові,
причому київські значно впевненіші в собі. Та все ж це справді винятки. До
української оточуючі ставляться звичайно як до екзотики (переважно) і зазвичай в
громадському транспорті обертаються, якщо розмовляєш з кимось українською Ну так
їм і треба Юрій Марків - 27-6-2004 у 13:05
Серед молоді доволі часто чую слово "жирний", воно вживається у значенні
"хороший", "офігенний" і т.п. :-) Приклади: "жирний фільм", "жирне
пиво", "жирна новина" )) Мабуть це
через нестачу жиру в організмі... :-О )) Буду у
Львові наступного разу - обов'язково захоплю до Києва дві-три банки смальцю в
подарунок киянам... ))Лучишин Роман - 28-6-2004 у 12:18
Минулого року часто бував на сході: Дніпропетровськ, Запоріжжя, Харків, Євпаторія.
А в столиці раз на місяць буваю. І прийшов до одного висновку вони не вмію, але
хочуть, а у Львові навпаки.
Мається на увазі про відношення молодих людей до Української мови. Про
"освободителєй" згадувати не хочу, це гнилий номер. Навіть у Євпаторії коли я
говорив українською мені інколи відповідали Українською. Як казав мені мій
колишній шеф, "спобував би ти сказати так в 1993-му році..."Остап Іванович - 28-6-2004 у 17:41
У Києві на рахунок мови почуваю себе незручно, бо незнаю якою мовою
спілкуватися.
Починаю завжди українською, а коли
відповідають мене бере страх бо то не російська а суржик, і я не знаю чи вони мене
зрозуміють як я продовжу чи то російською, чи українською.
( Не завжди , але досить для того щоб збити мене з пантелику)Наталка - 28-6-2004 у 23:19
Зрозуміють. Не бійтеся - ви ж У СЕБЕ ВДОМА. Я, не вивчаючи польскої мови, провела
тиждень у Кракові і прекрасно розуміла все, що кажуть поляки. Як би там не було, але
майже всі вивчали українську в школі, і я не вірю, коли киянин говорить, що не
розуміє української. Не хоче розуміти - то інша справа, але якщо я бачу таке
ставлення, то просто звертаюся до іншої людини. За мою доволі довгу історію
впертого спілкування рідною мовою я дійшла висновку, що ретельно побудовані
речення розуміють навіть росіяни.Остап Іванович - 30-6-2004 у 18:14
Та я не боюся більше, хтілося шоб люди розуміли, і жалко мені їх було ( бож
розмовляти не уміють, то хотілося полегшити для них розумову роботу), але з
якогось часу уже розмоіляю лише українською, гімнастика ментальна їм не
зашкодить. А у Київі деколи, якщо українською не "розуміють" то перехожу на
польську, або англійську, дуже багато радощів для мене бачити їхні очі.Олексій Мачехін - 30-6-2004 у 19:00
Скоро вражень від Києва стане меньше. Мені розповіли що дніпровські кручі почали
забудовувати.
Якщо це правда, то для мене це місто скоро перестане бути рідним Лучишин Роман - 2-7-2004 у 16:44
Цитата:
Першим відправив користувач Остап Іванович
У Києві на рахунок мови почуваю себе незручно, бо незнаю якою мовою спілкуватися.
Останнім часом у Києві буваю часті і ніколи цим питанням не переймався. Навіть
коли був у Євпаторії не говорив російською. З якої це радості. Здається що ще
державна мова українська
Так ще на варто іти на уступки.