Форум Рідного Міста

Чи українські філологи знають англійську мову?

Ярема П. - 23-1-2007 у 20:44

З мого досвіду - не знають! І це страшенно прикро, купа різних матеріалів з сучасної лінгвістики є власне на англійській. А українська філологія - це не є тільки українська література... Крім того, щоб когось навчити української мови - потрібно знати хоча б якусь іноземну. А може і не потрібна їм іноземна мова? Я подивився список дисертацій за 2006 рік захищених за 2006 рік в бібліотеці Вернадського - основна маса це порівняння чогось з чимось в творах когось, в основному двох минулих століть. Де тут практична лінгвістика?

Рост - 24-1-2007 у 10:22

Для мене на разі проблема не очевидна. Якщо можна, прошу деталізувати, де біда. Буде чудово, якщо з прикладами.
Бо не вловлюю, як сучасні матеріали з англійської лінгвістики впливають на українську.
І неочевидним є для мене твердження, що для вивчення української мови необхідно знати англійську - українська на порядок багатша, та і за суттю дуже відрізняється.

Іван Лихобор - 24-1-2007 у 11:43

Щоб досконало володіти рідною мовою, потрібно знати бодай одну чужу: то ніби погляд збоку на свою мову - дозволяє аналізувати не тільки чужі помилки, а й зауважувати свої і надалі їх - на письмі, в усному мовленні - виправляти й більше не повторювати.

Користувач Олесь - 24-1-2007 у 12:12

А чи знають вони латину і грецьку? Вчити повинні б.

Рост:
Філолог (будь-який) повинен знати латину, грецьку і в наш час вже і англійську в зв'язку з наявністю великої кількості словотвірних основ і слів, запозичених з цих мов. Ну а український філолог мав би знати крім того ще пару слов'янських мов.

Не кажучи вже, що людина з будь-якою вищою освітою англійську мала б знати. Інакше вона не буде в стані стежити за новими досягненнями світової науки і її фаховий рівень можна поставити під сумнів.

Можливо, проблема в тому, що філологія в Україні вважається неперспективним фахом і на неї йдуть здебільшого такі собі "не бий лежачого"? А дистертації традиційно пишуть на теми "Прикметники в творах Нечуй-Левицького", "Зменшувальні суфікси в творах Архипенка" тощо?

Тарас Задорожний - 24-1-2007 у 12:52

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Рост
Для мене на разі проблема не очевидна. Якщо можна, прошу деталізувати, де біда. Буде чудово, якщо з прикладами.
Бо не вловлюю, як сучасні матеріали з англійської лінгвістики впливають на українську.
І неочевидним є для мене твердження, що для вивчення української мови необхідно знати англійську - українська на порядок багатша, та і за суттю дуже відрізняється.


Тут, як я розумію, Ярема намагається показати, що українська лінгвістична наука розвивається саме в сторону іноземних мов. Так от, звичайно цифри не скажу, але дуже давно не чув, щоб хтось досліджував дискурс, фонетику, морфологію ту ж лінгвістику тексту, когнітивну лінгвістику і тд. на матеріалі української мови. Є безліч контрастивних дисертацій, які пишуть філологи-іноземники. Відповідно, такі філологи, до яких я теж трохи належу, активніше збирають матеріали іноземних досліджень. Але саме такою є вже наша доля.

Від колег-мовників української мови, хотілось би побачити більше розвідок та досліджень стосовно саме уркаїнської мови, яку вони вивчають, або принаймні, повинні вивчати детальніше і глибше.

Щодо захистів, то іноземники захищаються переважно, останнім часом на контрастах 2-3 ітд мов. А от українські філологи на вивченні особливостей стилю Стефаника і тд.

Тобто, в українській філології розвивається література та стилістика і, можливо, декілька інших гілочок філологічного дерева.

А щодо досліджень, написаних англійською мовою, то згоден з Ярком абсолютно, що слідкувати за певними новими поглядами на філологію, які висловлюють іноземними мовами, дуже варто. І то не лише англійською. Усі відомі у світі лінгвісти володіли принаймні кількома мовами і то не українською чи російською, а ще декількома.

Українським філологам варто подолати відставання у часі. Бо інколи їхні дослідження зупинились у 50х максимум 60х роках... А наука, будь-яка, йде вперед

Ярема П. - 24-1-2007 у 13:23

До речі, чув від дружини своєї інформацію, що наш ВАК не дуже охоче пропускає роботи по соціолінгвістиці та прагмалінгвістиці. Питання чому? На мою думку, це напевно просто брак спеціалістів у даних галузях. А звідки вони цікаво могли би взятися, коли доступ до сучасних видань з даних галузей є тяжкодоступний з України. Щоб мати доступ до них, потрібно десь їздити за кордон (і то не до Польщі!, мінімум до Німеччини, до Берліна, да знаходиться Мутон-де-Ґрайтер видавництво) або просити знайомих привезти ксера статтей або й цілих книжок. Які бібліотеки на Україні підписані на доступ до електронних каталогів? Це рідкість. (Інша ситуація в природничників). І друга проблема - ці матеріали треба ще хоча б як мінімум прочитати, і друге, зрозуміти. А рідко хто з українських філологів знає англійську чи німецьку на достатньому рівні. Хоча екзамен кандидатський здають:o
Ці дві галузі лінгвістики почали розвиватися у 70-их роках минулого століття. Результати їх можна використати при дослідженні процесу набуття мови, зрозуміти механізми роботи людської думки. Висновки з цього багатообіцяючі, звідси прямі застосування навіть в сучасних комп'ютерних технологіях. За ці роки вже назбиралася деяка теоретична база та методика дослідження, але біда - це все видання в основному Західні, в Європі статті на дані теми видаються в Амстердамі, Берліні та Оксфорді.
А, перепрошую, стилістика і лексика на базі порівнянь художніх засобів в творах, скажімо, того ж Стефаника, це вже архаїзм. Взагалі, на мою думку, тут ситуація така - або я захищаюся (лексика, стилістика етс., на базі аналізу всього, що є під рукою і що всі використовують), або зробити щось нове і захиститися з тяжким трудом - переконати наших старих консервативних науковців в тому що це нове і потрібне - не така вже і проста справа. Та і невдячна.
Та і взагалі, щоб бути порядним лінгвістом і щось зрозуміти в мові, потрібно знати як мінімум кілька мов.

Тарас Задорожний - 24-1-2007 у 14:11

Можна очікувати з твого боку докторату ще й на нашій скромній науковій ниві? :rolleyes:

Ярема П. - 24-1-2007 у 14:18

З ким поведешся, від того наберешся:D

Тарас Задорожний - 24-1-2007 у 15:04

Тоді мені прийдеться штудіювати посилено економіку. :)

Горват Корнелія - 24-1-2007 у 17:46

Як на мене, кожен філолог - це насамперед людина, здатна до мов в цілому. Є ж люди "технічного складу розуму", а є гуманітарії. Отож, правильно хтось сказав, що аби відчути всі нюанси, треба мати з чим порівнювати. Хоча би знати декілька мов, що називається "на кухонному рівні".

Hanor Narasson - 24-1-2007 у 20:00

Не зовсім згоден. Я не став філологом, бо треба було здавати екзамен з німецької (а покійний батько був би на 7-му небі, що я пішов у його сліди).
Став "технарем" і цілком давав собі раду. В той же час таки жалкую, що не пішов на якусь (не обов'язково класичну, як батько) філологію, бо виявилося, що мови "відчуваю" інтуїтивно. На жаль, це виявилося уже в занадто зрілому віці.