Форум Рідного Міста

А є тут автомобілізований люд? (+)

Рост - 4-4-2003 у 10:52

Сабж, власне.

Для гуртування, обміну досвідом і т.д.

Одразу підкину ресурс хороший - www.autoua.net

Заходьте, трохи розбавимо тих київських москалів галичанами! :)

Ігор+ - 4-4-2003 у 18:42

А де там розбавляти :)? У форумі?

Ігор+ - 8-4-2003 у 00:32

Ale zh i tormoz toi site...

Ігор+ - 8-4-2003 у 00:35

Hosting u HostRocket.com.
Napevno kil'ka tysyach sajtiv navishaly na odyn IP

Рост - 8-4-2003 у 12:40

Там вже вели мову про те, щоб зробити зеркало в Україні.
Але власник AutoUA.net (TM) поставився до того вельми негативно...

Яндрух - 9-4-2003 у 09:33

Гей, мотоциклісти, відгукніться!
Автомобілісти, як на мене, занадто "приземлені"!!
Чи ж не "круто" на чотирициліндровому Кавасакі "підкотити" під кафе? І він (мотик!) своїм "задом" буде (напевне ж!) привертати увагу краль (а-а-х!).
Або ж - на світлофорі залишити всіх "з носом", посіявши легкий вітер...

Рост - 9-4-2003 у 12:30

2 Яндрух

Ну, залишити всіх з носом можна і на дволітровій турбованій імпрезі WRX :) І не потрібно для цього мокнути під дощем влітку і дивитись на свій транспорт, законсервований в гаражі, взимку.

А якщо серйозно - як в наших обставинах залишати таке чудо там же, біля кафе, зайшовши всередину? Чи застанеш його, вийшовши знову на вулицю?

Яндрух - 11-4-2003 у 15:33

Ну, во - я ж казав, шо автомобілізований люд "приземлений": відразу - змокне, можуть вкрасти і тп....
Та той ралійний монстр Subaru втричі дорожчий від середньостатистичного "японця"...
І для "пілотування" ним потрібно, напевне ж, підвищену водійську майстерність.

Користувач Олесь - 11-4-2003 у 16:28

Zrobit opytuwannia: czomu widdajete perewahu, awto czy motocykl. Ja ne xoczu sam robyty, bo kyrylyci ne maju. Szczos dana tema ne korystujetsia welykoju popularnistiu.

Рост - 14-4-2003 у 10:43

2 Яндрух
:) І не кажи, хороша романтика. Усесь мокрий, з голови до ніг заталяпаний грязюкою підїжджаєш до кав`ярні, чим дійсно справляєш колосальне враження на гарненьких панночок, після відвудувань якої романтично шукаєш вкрадений мотоцикл :D :D :D Не знаю, я навіть свій велосипед не ризикую залишати біля магазину, а тут - японський мотоцикл.

Щодо майстерності водіння, то повнопривідний автомобіль на початку маневру поводить себе як передньопривідний, а в кінці - як задньопривідний. А підвищена водійська майстерність - вона в будь-якому випадку потрібна для безпечної їзди.
Крім того для безпечного пілотування мотоциклу потрібно не менше водійської майстерності.

Я говорив не про ралійного монстра Субару Імпрезу по класу А, яка дійсно коштує 350 тисяч мертвих американський президентів, а про його серійного брата, вартістю 21 тисяча (чи щось близько того) тих же перзидентів в базовій комплектації. Не думаю, що японський мотоцикл аж так дуже дешевший.
Вказана Імпреза теж приймає участь у раллі, але вже по класу N (тобто, авто серійні без спец. доробок).

2 Користувач Олесь
Не думаю, що це потрібно. Мотоцикл і автомобіль - дуже вже різні засоби пересування. І використовуються для різних потреб. Тому порівнювати їх не коректно.

Eller - 19-4-2003 у 03:05

Давно вже зареєструвався на тому сайті, але справді, зі Львова майже нікого, а київські проблеми мене мало торкаються. Давайте спробуєм розбавляти :-)

Яндрух - 13-5-2003 у 09:27

Чим розбавляти?

Рост - 13-5-2003 у 09:34

Галичанами! Нещодавно там спілкувались виключно російською, тільки я один був аки біла ворона. А тепер ще декілька чоловік, глядиш, перейшло на українську. Ось що я мав на увазі :)

Toyota Yaris

Користувач Олесь - 29-7-2003 у 14:45

Шкода, що така непогана тема занепадає. Будем обмінюватися досвідом. Отже, Toyota Yaris - мої враження. Наша фірма їх накупила і тепер заставляє працівників ними їздити.
Відразу хочу зазначити, що до японських машин маю трохи передвзяте ставлення. Не лежить до них душа, і все. Але це чисто суб'єктивно, бо основне своє призначення засобу пересування ці авта виконують непогано. Мені навіть подобаються деякі речі в Ніссанах, якими я часто їздив.
Отже, Яріс - базовий варіант - тридверовий хетчбек. Літровий двигун, 48 kW / 6000 об. хв.^-1. Жере 6,8 літра/100 км в місті, поза містом 4,9 . Ціна приблизно 9000 EUR. З цим зрозуміло, авто для міста, маленьке, двигун слабенький, економний. Багажник розрахований на то, щоб туди покласти портфель з паперами і торбу з накупленими продуктами, не більше.
Всередині відразу кидається в очі панель приладів, тобто її відсутність - тільки посередині дошки є такий ніби повернутий до водія перископ, в якому на цифровому табло світиться показник швидкості, обертів і в певних випадках інша додаткова корисна інформація. Може це справа звички, але мені було незручно. Я звик, щоб прилади були просто під очима, а не завертати голову вбік, щоб взнати, з якою швидкістю їдеш.
Відчуття таке, ніби сидіння дуже високо - як в бусі. Взагалі той Яріс має підвищений кузов.
Радіо забудоване до панелі посередині, причому його табло виконує ще додаткові функції - на ньому зображається різна навігаційна інформація, наприклад скільки літрів авто їсть за даних умов їзди, скільки ще є в баку і на скільки кілометрів за таких умов того бензину вистачить. Цікава штука.
В їзді веде себе без особливостей. Тільки як сяде до авта пару хлопів, то та економність двигуна вилазить боком - динаміка відразу не та.
Ну і ще - фари дуже великі, тому в авта здивований вигляд. :)
Мій вирок: все псує та цифрова панель;
авто дійсно для міста - на дорозі йому бракує потужності двигуна, особливо якщо в авті є пару пасажирів;
як на авто для міста воно задороге.

Toyota Yaris

Користувач Олесь - 21-1-2004 у 14:31

Хочу частково перепроситися до Яріса ;) - на снігу і леді дороги тримається прекрасно, попри малу масу - авто легеньке і я їхав сам. Я був приємно вражений. :cool:

Рост - 21-1-2004 у 15:08

Яріс і мусить добре їхати взимку - легка, переньопривідна машина з широкою (по відношенню до своїх розмірів, звісно) колією. Ну і коротка база - задом менше крутити має.
Взагалі, з одного боку легкі машини більш охоче зриваються в зноси/заноси, але і вернути керованість теж простіше.

Користувач Олесь - 21-1-2004 у 16:14

І ABS вона має. Дрібниця, а приємно. :D

Рост - 21-1-2004 у 16:27

:)
Я би, чесно кажучи, на зиму відключав ту АБС куди подалі. На чистому асфальті вона корисна, сумнівів нема, але на льду - без неї швидше зупинишся. При наявності вміння, звісно.
Досі пригадую, як один знайомий розказував, коли він на Пасаті Б4 з АБС при швидкості 20 км/год зупинявся - 15 метрів гальмівного шляху!
Ні, я краще сам...

Користувач Олесь - 21-1-2004 у 16:43

Що ж, доведеться відключити. Хоча мені то так подобалося... :( Я навіть за допомогою ABS-у визначав, чи дорога слизька - давив на гальмо і чекав, чи буде абеесити. :D А ще Яріс на леді дуже легко, зручно і гарно розвертати на 180 градусів.

Рост - 21-1-2004 у 17:14

Цитата:

Що ж, доведеться відключити.

Ов, стоп! Та не треба! :)
Ти сам мусиш з тим розібратись. Це я так для себе визначив, але кожен сам собі господар.
Береш так. Їдеш на якусь покриту льодом площадку, розганяєшся до визначеної швидкості і гальмуєш - раз без АБС, раз з нею. І міряєш гальмівний шлях.

Але без АБС треба гальмувати "правильно" - ривками. Якщо просто тиснути на гальма, то краще вже з АБС.

А на 180 градусів - таки так, зручно. Їдеш собі, треба розвернутись, а місця нема, дорога вузька. Не біда, кемо в бік, кидаєш газ, ручник, газу - і вже їдеш у зворотньому напрямку :) Я так іноді піжоню :rolleyes: коли машин і людей довкола нема, а то не доведи... Влітку так не вийде. Тобто вийде, але коліс шкода, один раз зробив - більше не буду :)

Користувач Олесь - 23-1-2004 у 14:57

:D
Власне я спершу кожне авто завжди випробовую - специфіка роботи така, що деколи за день їздиш двома а навіть і трьома зовсім ріжними моделями авт. Тому особливо на слизькій дорозі завжди спершу пробую, як авто себе поводить - поворот, гальмування гальмами, гальмування двигуном, а тоді вже визначаю безпечну для даного авта за даних умов швидкість і стиль їждження. На Ярісі по засніженому автобану спочатку їхав 80-90, потім спокійно тримав штатних 130 і все було добре, включно з гальмуваннями. Єдина незручність - обгін ТІR-у - мала маса, тому автом кидає. І боковий вітер відчувається.

dr.Trollin - 23-1-2004 у 18:43

Чи не бачив хто у Львівському поближжі чогось подібного до
*вільної, досить широкої асфальтової площадки*

Видивився було у сусідньому Жешові таку --
3-пасмову парковку, вільну по вечорам, де люд досить грунтовно тренувався на оволодіння самоходом в процесі заносу на льоді
(то і я собі так трохи спробував, машинно там будучи)
Загалом - то мені _досить_ у Львові допомогло
(мін. на 2 аварії менше)
То хотілося би і тут (у поближжі) таке знайшовши
- коллегам порадити щоб і вони собі цей корисний навик витренували.

Нормалайзер - 24-1-2004 у 14:28

колись перед в"їздом в Брюховичі був такий майданчик, не знаю, правда, чи він зараз є, і в якому стані...

Андрій Пелещишин - 24-1-2004 у 15:37

Якщо навпроти Брюховицького цвинтара - то є, і там навіть якийсь ремонт зробили.

Рост - 29-1-2004 у 10:59

Так, там мій знайомий недавно тренувався. Так що є.

Dr.Yura - 5-2-2004 у 12:07

Цитата:
Першим відправив користувач Нормалайзер
колись перед в"їздом в Брюховичі був такий майданчик, не знаю, правда, чи він зараз є, і в якому стані...


Првиіт :)
так є там площадка, там є наіть автомобільні скати щоб трохи покаттися з "хвильками".

Особливо класно покатаится після кількох порцій чебуреків в брюховичах біля озер в чебуречній :))))

Удачі.

Рост - 5-2-2004 у 12:22

2 др.Юра - а що, тоді машина важча і краще тримається за дорогу? ;)

Dr.Yura - 5-2-2004 у 12:46

Привіт. Звичайно що так. Та й коли ситий то краще себе почуваєш, - добріший я тоді :)))
Та й то єдина чебуречна де я їх можу їсти, там хоть чебуреки нормальні роблять.

Цитата:
Першим відправив користувач NetGuy
2 др.Юра - а що, тоді машина важча і краще тримається за дорогу? ;)
:lol:

Юрій Марків - 5-2-2004 у 16:19

Порада, яку мені вбив в голову інструктор: руки мають бути на кермі в положенні "за десять друга". А початківці схильні більше до "за двадцять четверта". Спробуйте на вільній площадці (де не стукнетеся) різко почати поворот - і побачите, наскільки "вірна" позиція помічна.

Рост - 5-2-2004 у 16:58

Якщо вже говорити про руки, то вони мають бути "десята-друга". +/- пів слона. Тобто, якщо уявити, що кермо - це циферблат годинника, то ліва рука на положенні 10-та година, права - 2-га.
Але положення рук - це далеко не все. Основне - це правильне руління, чи то пак - кермування. Гм... Панове лінгвісти, письменники і інші літератори - як буде "рулежка" на нашій мові?

Так от, ставиться машина в гараж, чи ще кудись, вивішуються передні колеса (можна, наприклад, підняти машину на козли) і починається робота. Кермо вліво - кермо вправо, від упора до упора. З правильним перехватом обома руками. З парвильним прокручуванням однією рукою, бо це потрібно для їзди заднім ходом. І т.д.

Ралісти прокручують кермо з крайнього одного положення в протилежне за яких півтори секунди. І це не на вивішених колесах, а на ходу. Спробуйте, і зрозумієте, яке широке поле для вдосконалення власних навиків.

Ну, а як крутіння керма буде освоєно, можна переходити до інших етапів :)

Dr.Yura - 6-2-2004 у 10:01

Цитата:
Першим відправив користувач NetGuy
Якщо вже говорити про руки, то вони мають бути "десята-друга". +/- пів слона. Тобто, якщо уявити, що кермо - це циферблат годинника, то ліва рука на положенні 10-та година, права - 2-га.
Але положення рук - це далеко не все. Основне - це правильне руління, чи то пак - кермування. Гм... Панове лінгвісти, письменники і інші літератори - як буде "рулежка" на нашій мові?

Так от, ставиться машина в гараж, чи ще кудись, вивішуються передні колеса (можна, наприклад, підняти машину на козли) і починається робота. Кермо вліво - кермо вправо, від упора до упора. З правильним перехватом обома руками. З парвильним прокручуванням однією рукою, бо це потрібно для їзди заднім ходом. І т.д.

Ралісти прокручують кермо з крайнього одного положення в протилежне за яких півтори секунди. І це не на вивішених колесах, а на ходу. Спробуйте, і зрозумієте, яке широке поле для вдосконалення власних навиків.

Ну, а як крутіння керма буде освоєно, можна переходити до інших етапів :)


Привіт :))
ну коли я наприклад їду, то за силою обставин кермо тримаю при спокійні їзді десь на без 15хв 3год :)))
а при швидких маневрах то або рівно 3 год, або за 5-10 зв 2 год :))
ну не знаю чи то праильно але маневреність швидка :)))
пробував вчора на площадці біля брюхович, - спеціально туди їздив :)))) там трохи ще є льоду біля бетонної стіни але він на їзду не впливає :))))) :sing:

Удачі.
:)

Яндрух - 7-2-2004 у 20:01

Здорові були, автомобілісти! Пломенистий привіт від мотоциклістів!
Отсе вирішив і собі поділитися водійським авто-досвідом.

Свого часу, як прийшлосі "здавати на права", то вже добре вмів їздити на мотоциклі (вже з маленькости гасав, правда, на совкоциклі), автомобільний ж досвід був не вельми багатий. Тому на першому практичному занятті в автошколі, сівши за кермо "восьмьорки", досить впевнено почав "рулити". Відтак інструктор подумав, що чувак вже, мабуть, їздив на "батєній тачці", тому зволів в зайве не напружуватися... Наступні заняття не відзначалися якимсь "космічним проґресом" з мого боку. Лише під кінець усього цього вийшло так, що останні мої "заїзди" проходили підряд день у день. Ось тоді, нарешті, й стався "злом": керування автом моє різко згіршилось, став розсіянним, від інструкторових слів "Чого так хр... їздиш" став злим на себе, ну і т.д. Нічого дивного: мозок, протягом кількох днів підряд одної ж тої самої роботи, просто не встигав перетворювати інформацію з навколишнього світу! Я, в принципі, відчував, шо треба вже робити "басту", але шо поробиш: треба було дотримуватися суворого розкладу, що був складений "людьми", для котрих "автомобільні курси" перетворилися на "дійну корову"...

Отож, по кількох днях моєї "ганебної рульожки", мозок мій та тіло моє фізичне увійшли у гармонію одне з одним, про що можна було зрозуміти із слів інструктора на останньому моєму заїзді: "Шо, взявся за розум".

Отаке воно було, моє набивання гуль. А висновок простий: всьо потрібно в міру, і не галити, ніби за тобою женеться зграя голодних вовків.

(##)

Яндрух - 19-2-2004 у 19:50

Оце вирішив полишити ненадовго мотоцикли й "перемкнутися" на авта: позаяк зима надворі, не то що їздити відкрито - ходити зимно. Відтак перенесімося за кілька тисяч миль до тепла й таких дивних (за українськими мірками) жителів Зеленого континенту.
(Зрештою, не такі й далекі для мене автомобілі...)




РЕЛАКСАЦІЯ ПО-АВСТРАЛІЙСЬКИ


Жителі Зеленого континенту розслабляються навіть за кермом

Relax (розслабся!) - ось головна життєва настанова кожного австралійця. Багато працювати й прагнути збагачення у жителів Зеленого континенту вважається поганим тоном. Хороший тон - працювати не напружуючись й відпочивати так, аби життя видавалось одним великим святом. У австралійців це непогано виходить. Стиль їхнього життя визначає й відношення до автомобіля. Машина у цій країні - не стільки засіб для пересування, скільки засіб доставки відпочивальників на пляж, у ліс чи Утбак (австралійська глибинка). А на роботу навіть заможні громадяни не гребують добиратися громадським транспортом. Або пішки.
Ось так - які вони, австралійці!
(Термін "утбак" - типово австралійський варіант англійського "outback" - "аутбек": позначився вплив корінного населення Австралії - аборигенів - на видозміну англ. мови. То як би по-укр. на "село" деколи у розмові ми кажемо "сило".)
http://www.2docstock.com/
http://www.redcentre.com.au/photos/gallery.html
http://www.2docstock.com/vic-ontheroad.html





Кожному першому-ліпшому - по лімузину

Чужоземці, що уперше приїжджають до Києва, часто-густо подивляються - яка сила у місті дорогих Mercedes'ів. Як прилітаєш до Сиднею, вражають Lincoln'и, що їх розвелося у величезній кількості. Навіть на небагатих туристів на стоянці летовища обов'язково чекає блискучий лімузин: ласкаво просимо на австралійське свято життя! Оренда автомобіля класу "люкс" з водієм у смокінґу за європейськими мірками вийде тут майже задурно: усього 50-60 доларів за пару годин. Неймовірно, але стільки ж коштує добовий прокат малолітражки Toyota без водія. Втім, будь-яка спроба чужоземця збагнути Австралію розумом завершуються безрезультатно. Позаяк тут все не так, як в інших розвинених країнах. Точніше, все зовсім навпаки. Місцеві жителі завше підкреслюють: ми не такі, як решта світу.

Тутешній гайвей, приміром, зовсім не подібний на швидкісну автодорогу в звичному для нас розумінні. Це максимум по дві смуги для руху в обидва боки. До того ж такі розкішні автостради з чотирьох смуг в Австралії - виняток. Звичайна траса складається з двох рядів - по одному в кожному напрямку. В глибинці гайвей звужується взагалі до однієї смуги. На всіх! Аби розминутись, котрийсь з водіїв зустрічних машин мусить з'їжджати на узбіччя. Проте австралійці, на відміну від українців (й, головно, львів'ян), на свої дороги не нарікають (!) й охоче дають дорогу.
Позаяк нікуди ніколи не поспішають.
(Чи можна отак сказати про нас - українців?...)

Ритм життя на континенті неквапливий (австралійці не хочуть перенапружуватись), і машини тут водять в такій же манері, розслаблено. Обгін чи складне лавірування під час руху, зазвичай, означає, що за кермом сидить іміґрант, який недавно приїхав до країни або ж іноземний турист. Місцеві водії на отаке, в принципі, нездатні: у них свої закони. Ось спокійно їхати один за одним - звичайна річ. Це - по-австралійськи.

Порушують неписаний автокодекс лише "далекобійники", які чомусь вічно поспішають. Можливо, з-за того, що майже всі вони - нещодавні еміґранти, котрі не встигли адаптуватись до місцевого стилю життя? Здоровенні автопотяги довжиною до 50 метрів несуться пустельним однорядним гайвеєм з величезною швидкістю, не пригальмовуючи перед рідкісними крихітними малолітражками. Недосвідчені й надто розслаблені власники легковиків часто стають жертвами оцих монстрів. Однак приборкати водіїв тягачів ніяк не вдається. Словом, якщо якось потрапите на однорядну австралійську автостраду - дивіться в обидва!


Джип - друг австралійця

Справжній австралієць не уявляє себе без потужного повнопривідного джипа. Причому не обов'язково останньої моделі. Тут ставляться неприхильно до розкішних дорогих машин. Навіщо витрачатися на престижну модель, якщо гроші можна використати для поїздки в Нову Зеландію чи Папуа-Нову Гвінею? Приблизно так міркує звичайний житель Австралії. Тому намагається придбати свіжий секонд-хенд. Улюблена марка - Toyota Land Cruiser-70, давно вже забута в Європі, а в Україні, взагалі - рідкісний екземпляр. Отакі "старці" - найбільш підхожий варіант для автомобільних прогулянок майже диким континентом. На такій машині можна сміливо вирушати і на пікнік у приміський евкаліптовий ліс, і у незайману цивілізацією глибинку.
http://www.bigredtour.net/howtodrive.html
http://www.bigredtour.net/wheretogo.html
http://www.bigredtour.net/howtotravel.html
http://ecom.toyota-gib.com/images/Database/450.jpg
http://www.toyotaparts4u.com/Mayer3.jpg

До речі, багато хто з австралійців, особливо молоді, саме так і чинять. Час від часу покидають свої роботи й місяцями вандрують на своїх позашляховиках, насолоджуючись фантастичними пейзажами Утбаку. Цими напів'пустельними рівнинами з пронизуючим пряним запахом, який відразу проникає у твоє тіло, в кожну клітинку, й вогнисто-червоною землею, схожою на застиглу лаву, й таким чистим небом, що ніколи не зазнавало смоґу. Ночують мандрьохи у простеньких мотелях чи на закинутих фермах. (Сучасні готелі є тільки у великих містах й на популярних курортах.) Де-небудь на дикій австралійській півночі (як відомо з географії, північна частина континенту лежить у вологому суб'екваторіальному кліматичному поясі) запросто можна у здріти банківського клерка на бувшій в бувальцях Тойоті, що вирішив був розпрощатися з цивілізацією як мінімум на пів'року. "Банкір" обов'язково буде в потертих шортах, жилетці кольору "хакі" і класичному шкіряному капелюсі.

Осередки цивілізації, особливо в центральній частині країни, розсіяні надто далеко один від одного. Промовисті дорожні таблички попереджують водіїв, котрі дісталися глибинки: "Наступний мотель - через 300 миль". Або: "Наступний ресторан - за 400 миль". Так, і не забудьте відвідати відомий заклад, тому що: "Наступний туалет - за шістсот миль". Поліція теж попереджує й радить автомандрівникам залишити у найближчій дільниці свій докладний маршрут. Потім буде легше шукати.

Водієві-новачку неузгоджена з поліцією поїздка в Утбак справді може коштувати життя. У деяких північних районах дороги під час дощів розмиває так, що проїхати ними не так легко навіть на джипі. На пару тижнів траса перетворюється у "багнюку небезпечну". У "критичні дні" тут'ка роз'їжджають лише фермери й багаті туристи на суперпозашляховиках. Спеціально для подорожей Утбаком у сезон дощів пропонуються "Тойоти" і "Мерси" з трьома ведучими мостами. Ці машини більше подібні на вантажівки з шикарною й дуже просторою кабіною, аніж на джипи. На такому австралійському танкові не страшно навіть залізти в драговину або штурмувати не надто глибоку річку.

Турфірми використовують вантажівки бізнескомплектації для "закидування" мільонерів з Європи й Америки на півострів Кейп-Йорк, до "останнього кордону". Тут, на самій півночі континенту, ще зосталися місця, де поки що не ступала нога людини. Древні дощові ліси й мангрові хащі майже не змінились за останні 60 мільонів років. Як тут не обійтись без доброї за австралійськими мірками машини?!
http://www.2docstock.com/capesights.html

Попри це, за гострими відчуттями не обов'язково пускатися так далеко. Достатньо від'їхати від Сиднею всього лиш сто з гаком кілометрів на захід, до Блакитних гір. Сафарі глибокими каньйонами, зарослими евкаліптовими лісами, також забирає у вас немало нервових клітин. Спеціальні знаки забороняють спуск в каньйони на автах. Перекинутись й шугонути в провалля тут простіше простого. Втім таке міркування мало кого зупиняє. Туристи й місцеві жителі надають перевагу все-таки ризикнути. Джипи один за одним прямують в евкаліптову безодню. Спуск триває хвилин десять-п'ятнадцять, й протягом усього цього часу видається, що машина ось-ось зірветься в провалля. Цікаво, що найліпші друзі австралійців - старенькі "Лендкруйзери" з честю витримують таке жорстоке випробування.

...А потім під вікном готелю знову з'явиться сніжно-білий лімузин. Це означає: неквапливе австралійське свято завершилось, й час їхати на летовище. Й залишається тільки згадати того чувака на підтоптаній "Тойоті", котрий полишив свій банк і вирушив у нескінченну мандрівку. Й мріяти, що коли-небудь зможеш дозволити собі щось таке подібне.


Інформація для роздумів...

Оренда доброго джипа для самостійних поїздок країною вийде мінімум у 80 амер. доларів на добу. За 150 доларів пропонується дім на колесах, прекрасний варіант для компанії з чотирьох-п'яти осіб. Щоправда, прохідність мобільного готелю залишає бажати ліпшого.

Бендзин в Австралії коштує недешево - майже долар за літр. Подорожуючи Утбаком, завше слід заливати по самі вінця - наступна заправка може виявитись тільки за пару сотень миль.

Дорожня поліція суворо слідкує за дотриманням швидкісного режиму. Максимально допустима швидкість на автостраді - 100 кілометрів за годину, в місті - 60. Водіїв, що не користуються пасками безпеки, жорстоко карають (штраф - 100 долярів).

Номер у п'ятизірковому готелі в Сиднею коштує від 250 доларів на добу. За кімнатину в мотелі Утбака просять від 30 до 50.

Найвдаліша пора для поїздок Центральною Австралією - з травня по жовтень (в цей час у Південній півкулі зима). У літні місяці (з листопада по квітень) тут стоїть нестерпна спека - до плюс шістдесяти. Сидней, Мельбурн та південний схід країни чудові в будь-яку пору року.
http://ausopals.futureweb.com.au/alb/outback/pages/Flooded%20Crossi...
http://ausopals.futureweb.com.au/alb/outback/pages/The%20Green!!!.h...
http://www.2docstock.com/capeyorkers.html
http://www.2docstock.com/4-17-00/outback.html
http://www.2docstock.com/vic-apostles.html






Наступного разу: ті ж горезвісні австралійські водії-далекобійники, дещо своєрідна "романтика" від єднання з природою. А також "моторний лікнеп": що все таки означає оця приставка "turbo" на шильдику авто - чи не "натиснув й полЕтів"?!

Яндрух - 1-3-2004 у 19:28

МІНЛИВОСТІ РОБОТИ "ДАЛЕКОБІЙНИКА" В АВСТРАЛІЇ


Спека. Випалені сонцем рівнини. Пісок червонявого кольору. Ані населених пунктів, ані залізниць. Так виглядає outback - територія, що займає центральну частину Австралії. Для перегону вантажів безкраїми просторами континенту тут використовуються "автопотяги" - потужні вантажівки з одним-єдиним водієм, що тягнуть за собою неймовірних розмірів причепи.
http://www.members.tripod.com/kingsley-foreman/Towtruckphotos/id9.h...




Австралійські "монстри"

Зазвичай тягач тягне за собою трейлер і ще два величезних причепа. Австралійські Road Trains (дорожні потяги), мабуть, найбільші у світі. Застосування таких составів набагато знизило собівартість перевезень, а їх ефективність аналогічна до автопотягів європейського класу: 3-4 причепа з масою вантажу 90 т тягне один тягач. Їх довжина до - до 30 м, вантажопідйомність та незвичний зовнішній вигляд зумовлені величезною подовженістю маршрутів, котрі часом сягають 5-6 тисяч кілометрів. За рік отакі "состави" проходять 350-400 тисяч км, причому не тільки дорогами з покриттям, але й звичайними "грунтівками" (котрі, як не дивно, також є в Австралії). Такого не уздрієш ані в Європі, ані в Америці. Тому в Австралії найбільш популярні американські капотні тягачі, істотно адаптовані до місцевих умов.
http://outbacktowing.tripod.com/


Нерівний бій

Теперечки у нас "кенгурятником" оснащений мало що не другий позашляховик. А чи відомо вам, шановні учасники та гості Форуму, відки узялась отака назва? Першопочатково те пристосування з'явилось саме на австралійських road trains. Уявіть такий автопотяг, що несеться прямою, як стріла, трасою зі швидкістю 100, а то й більше км за год. А на дорозі сидить прегарне, але дурне і досить величеньке створіння - кенгуру, по-австралійськи - "roo". Кенгуру дуже полюбляються вибігати на траси, на узбіччях котрих росте травичка. (Опріч кенгуру, є ще і корови: вони меланхолійно проходять трасу, не реагуючи на гудки та блимання фарами). І якщо автопотяг на повному ході "стрінеться" з кенгуру, в радіаторі двигуна утвориться здоровенна діра. А найближчий автосервіс лежить за тридев'ять земель. Вихід один - встановити спеціальні відбійники, зварені з потужних стальних труб чи балок. Кенгуру, звичайно, шкода. Проте зупинити 100-тонну состав на повному ході все 'дно неможливо. На дорозі такого автопотяга ліпше не ставати. Ці механічні монстри, здається, сліпі та глухі до усього, що їх оточує. Ніщо не може їм завадити.


Спека - лихо австралійського далекобійника

Траси Австралії рівні та безлюдні. Вантажні "локомотиви" лишають позаду кілометр за кілометром, й головне, що вимагається від місцевих далекобійників, - добре "відчувати" увесь автопотяг. Прямою він їде як по рейках, але достатньо різко смикнути кермом - і один з причепів, а то й увесь потяг може завалитися на бік. Чи взяти, напр., обгін: 50-метрова стальна "зміюка" на пристойній швидкості, у хмарі піску, обганяє таку ж. У випадку екстреного гальмування цьому гігантові потрібно цілий кілометр, щоби зупинитись. А деколи трафляються затяглі підйоми. Ось де і від машини, і від водія потрібно напруження усієї сили! Мотор потужно гуркотить, тягач ле-е-две повзе вгору на швидкості 20 км за год. Втім й цього забагато: потрібно буде "підтикати" ще одну понижену передачу, і швидкість упаде до 15 км за год. Якщо автопотяг тут заглухне, зрушити його з місця вже не вдасться. Єдиний вихід - заблокувати колеса усіх трейлерів, розчепити їх, та по одному витягати на вершину. А це займе не годину і не дві, особливо у спеку, коли розпечено усе: повітря, асфальт, стальна, тяжко дихаюча машина...


Маршрут довжиною вісім банок

Далекобійники проводять у просторих кабінах своїх вантажівок 24 години на добу. Навіть при 32 градусах спеки, коли ззовні плавиться асфальт, в кабіні прохолодно завдяки кондиціонерові. Кабіна обладнана майже стандартно, якщо не враховувати величезного холодильника, що займає майже увесь вільний простір. Напої в ньому можуть лишатися прохолодними довший час.

До води тут взагалі особливе ставлення. Навіть маршрут ніколи не вимірюється в милях. За одиницю вимірювання послуговують банки "Кока-Коли" (алкоголь виключено - в Австралії діють надзвичайно суворі закони стосовно водіння "під мухою";). Дорога на "вісім банок", залежно від ступеня спраги водія, означає, прибл., сімсот-дев'ятсот кілометрів дороги.


Австралійські далекобійники - справжні пустельники

Щоби працювати далекобійником в Австралії, треба звикнути до самотності. Й хоч водій завсіди може сподіватися на свої заслужені три з половиною тисячі доларів на місяць, розплачуватись за них належиться безконечними монотонними поїздками й нечастою можливістю утішитись радістю сімейного життя. Рідним зостається не що інше, як змиритися з таким станом речей. Втім теперечки у них, подібно до моряків далекого плавання, є можливість спілкуватися з близькими за допомогою стільникового телефону. Ця невеличка розкіш стала невід'ємним атрибутом їхньої роботи.


У свободи усе ж є певні обмеження

Керування багатотонним составом пов'язано з психологічними перевантаженнями. Відтак особливу увагу австралійська дорожня поліція приділяє контролеві режиму роботи водіїв, які зобов'язані вести бортовий журнал. Саме за бортовим журналом поліціянт визначає, скільки годин водій перебував за кермом, і коли він перевищив встановлену норму (13 год) хоча б на пів'години, то буде оштрафований, прибл., на 300 доларів. Якщо запис початку робочого дня відсутній чи сам бортовий журнал не буде пред'явлено - штраф збільшується вдвічі. Підробка записів в журналі карається суворо, аж до позбавлення водійського посвідчення. Проте, як самим можна зрозуміти, припильнувати виконання усіх приписів доволі складно. За усенького бажання влаштувати патрульні пости посеред безлюдної пустелі не надається можливим. Водії самі повинні притримуватися хоча б елементарних правил безпеки на дорогах, позаяк очікувати допомоги в разі чого їм нізвідки. Нестерпна спека, тривалий час, проведений в дорозі й постійне напруження, без сумніву, позначається на них. Тому після кожного рейсу водії проходять вповні медичне обстеження, а також працюють з психологами.


Придорожній сервіс по-австралійськи


В пустелі та центральній частині округу Вікторія-Рівер-Даунз (Victoria River Downs district), що лежить на півночі країни, і котрий являє собою 12,5 тис. квадратних кілометрів сірого піску, можна зустріти лише пару-другу "колоністів" ("settlers";). Так називають тутешніх фермерів, що розводять худобу на вбогій місцевій рослинності, й механіків ("grease monkeys" - "засмальцьовані мавпи" на жаргоні), котрим у цій безлюдній місцині доручено завдання обслуговувати автопотяги, що бувають проїздять цими краями. Їх можна стріти на придорожніх станціях, що звичайно складаються з майстерні та величезної цистерни з пальним. Воно періодично завозиться сюди такими ж автопотягами-бендзовозами. Однак такі станції зустрічаються нечасто - паливні баки вантажівок вміщують до 2000 (!) літрів "дорогоцінної" солярки, а витрачають 1 л на км (середньостатистичний європейський "трак" возить з собою, прибл., від 400 до макс. 700 л). Вони цілком адаптовані до суворих кліматичних умов цієї країни. Єдине, на що дійсно варто вважати водію, - як би не пробити колесо чи не заснути за кермом. І те та інше трапляється доволі часто, а якщо трісне одне з коліс ззаду, цього можна навіть і не помітити. Для боротьби з втомою у тривалих й одноманітних поїздках більшість далекобійників приймають стимулюючі речовини. Зупиняються автопотяги лише в населених пунктах й тільки для того, аби з'їсти тарілку сосисок з картоплею в одному з придорожніх кафе, що представляють з себе просторі зали, де водії ненадовго сідають за стіл під акомпанемент оглушливого реву двигунів, що долинає ззовні. За п'ятнадцять хвилин вони знов вмощуються за кермо свого потяга, аби якомога скоріше прибути до пункту призначення...
http://outbacktowing.tripod.com/australianroadtrainsnewphotoalbum/i...
http://outbacktowing.tripod.com/australianroadtrainsnewphotoalbum/i...
http://www.inselfdefense.net/bigrigs/page4.htm
http://www.geocities.com/TheTropics/Paradise/6191/AUS_03_G.html

Юрій Сєров - 15-7-2006 у 05:57

Знаю, що на ФоРуМі таки є автомобілізовані користувачі.
Скільки Вам коштує в місяць утримання чотириколісного друга.
Маю на увазі стоянку, обслуговування, паливо (ще скажіть як часто на яку відстань їздите), страхівки, паркування і т.д і т.п. Ремонт поки що залишимо в стороні. Ще цікавить чи їздите по місту (на роботу?) чи лише тоді коли їдете геть з "перлини Європи"?
У Львові кількість транспотру збільшується з катастрофічною кількістю. Підозрюю, що це досить недешеве задоволення. Особисто для себе великої потреби не відчуваю, добиратися легше пішки/громадським транспортом, принаймні поки що. Але якщо захочу цікаво було б дізнатися про ціни і проблеми.

vovka - 15-7-2006 у 12:20

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Юрій Сєров
Знаю, що на ФоРуМі таки є автомобілізовані користувачі.
Скільки Вам коштує в місяць утримання чотириколісного друга.
Маю на увазі стоянку, обслуговування, паливо (ще скажіть як часто на яку відстань їздите), страхівки, паркування і т.д і т.п. Ремонт поки що залишимо в стороні. Ще цікавить чи їздите по місту (на роботу?) чи лише тоді коли їдете геть з "перлини Європи"?
У Львові кількість транспотру збільшується з катастрофічною кількістю. Підозрюю, що це досить недешеве задоволення. Особисто для себе великої потреби не відчуваю, добиратися легше пішки/громадським транспортом, принаймні поки що. Але якщо захочу цікаво було б дізнатися про ціни і проблеми.


Ну дивись сам.. В мене стоянка 80 грн в місяць (це ще дешево, є і по 150), бензин - ну я в середньому біля 1000 км в місяць їжджу ( по місту переважно, на вихідні недалеко за місто) - літрів 80 бензини*4.15 отже біля 330 грн.

Страховки і плата за парковку - практично незнаю що це таке. Ну за парковку нехай ще 10 грн в місяць (в центрі теж є місця де можна паркуватися безкоштовно). Штрафи теж небагато. Востаннє штраф платив навіть не памятаю коли.. після помаранчевої революції вроді було один раз що дав десятку.. Потім пару разів зупиняли, але далі розмов діло не зайшло :D

От зараз техогляд буде = 200 грн (під ключ :D ).
Мийка хоча б раз на місяць - 20-30 грн .
Масло раз в півроку поміняти = 120-150 грн.
Колеса раз в півроку поміняти на шиномонтажі = 40 грн
Фільтри різні - 100 грн в рік.
Вроді все.. Решта ремонт і прибамбаси.
Так щоб по ремонту то не є багато.. Нехай в середньому ще 100 грн в місяць (останні півроку ніби ремонтів небуло, так дрібниці по 10-20 грн, але наприклад заїзд в бордюр зимою обійшовся в 1000 грн).

То так по мінімуму на машину ВАЗ-2108 .

Якщо враховувавти різні прибамбаси типу шумоізоляції, музики, титанові диски, тоніровка, тюнінг і т.п. = страшно навіть говорити :)
От недавно КПП затюнінгував = 370 уо разом з запчастями :D