Андрій Пелещишин - 26-3-2017 у 19:57
У Білорусі сталися заворушення, які певною мірою нагадують наші Майдани. І весь
український ФБ переповнили лайки, репости і тп в підтримку цієї теми.
Але мене щось мучать сумніви. Білорусь не Україна. Чого нам хотіти їхнього
Майдану?
Адже природа заворушень там усе-таки більше економічна (хоча податок на
тунеядство - річ звісно ідіотська), а не політична. Опозиція там слабенька навіть у
порівнянні з українською 2014 року. Можна собі уявити, що вона зробить з країною за
півроку. Крім того, в опозиції там завжди були сильні проросійські настрої.
Проєвропейцям, враховуючи стан справ в ЄС, НАТО та Україні взагалі нема що
запропонувати..
Думаю, якщо Лукашенко спихнуть, то на його місце стане або авантюрист (і буде біда),
або повністю російська маріонетка (або колективна маріонетка у формі
парламентської республіки). Зрештою, у Білорусі і нема значної частини населення
чи регіону з відчутно антиросійськими настроями.
У той же час "Майдан" чомусь замаячив тоді, коли Лукашенко почав чинити опір РФ у
різних справах.
І що ми маємо? Новини про спроби громадської непокори які якимось дивом (а "дива"
просто так не трапляються) день в день співпали з новиною про те, що в Білорусь
зайшла перша партія Іранської нафти (80 тисяч тон!). І зайшла через Одесу! А тільки
цього року має пройти 8 млн тон, які замінять російську нафту. http://ua.korrespondent.net/business/economics/3831873-iran-postavy...
Тобто перед нафтовими компаніями РФ (а вони і керують Росією) замаячила нова
загроза втрати колосальних грошей, а перед Україною - гарна перспектива реально і
заробити на транзиті і вставити пістон агресору (нафту можна і не тільки в
Білорусь гнати, головне почати). Якщо зараз через якусь необережну активність
України чи окремих громадян ми поховаємо цей проект, оце буде справді подарунок
Росії.