Форум Рідного Міста

Майбутнє книг та бібліотек

Андрій Пелещишин - 26-8-2017 у 21:18

Пропоную дуже серйозну тему для роздумів і обговорення.
Головне питання - що буде з книгою в 21 столітті? Похідне, але теж не мало значиме - що буде з бібліотеками, які в них перспективи?
З ряду професійних обставин мені зараз часто доводиться брати участь у дискусіях з цього приводу, притому якось так цікаво виходить, що в одних випадках я на стороні книжкових консерваторів ("книга - найбільша цінність людства", "бібліотека - храм розуму"... Нє, я так не говорю, чесно, але щоби ясно було), у інших випадках - я серед радикалів-технократів ("усе це просто інформація, форми збереження не мають значення, і розвиваються"). Моя позиція змінюється залежно від ступеня агресивності співрозмовників і їхньої глухоти :)

Але попри те, питання залишається. Люди читають книги все менше, і це напевно незворотній процес. Інші форми творчої інформації та методи доставлення її людині відкушують усе більший кусок уваги людини. У принципі у книги не мало би бути шансів. Але попри це, книга таки не так швидко здає позиції. Чи буде в неї свій мінімум людської уваги, чи працюватимуть над написанням книг талановиті люди (чи може вони всі перейдуть в відео, блогінг і тп?) і так далі... Чи буде друкована книга чи щезне за якийсь час взагалі? Чи появляться в електронних книгах елементи інтерактивності а може вони взагалі трансформуються у новий продукт з елементами цифрових ігор та доповненої реальності? Чи в таких умовах варто чекати появи нових шедеврів на рівні кращих вже написаних творів? Чи збережеться освітня та наукова книга, підручник?
...

Рост - 27-8-2017 у 00:42

Почнемо з того, що видати книгу - неабиякий об'єм роботи. Маю на увазі від рукопису до паперу в палітурці. І не кожен, навіть геніальний автор, може цей шлях пройти.
Інтернет-середовище ж дає рівну можливість проявитися усім. Без будь-яких фінансових затрат, бюрократії.
Тому так, форуми, блоги, інші форми донесення інформації будуть ставати дедалі популярнішими.
Правда, зі систематизацією біда, тай шмельцу в написаному відсотків 98. Але це плата за свободу.
З другого боку, хіба друкована книга завжди істина і авторитет?
Стосовно долі паперових книг. Більшість населення планети все ще істоти аналогові, їх час ще не зовсім вийшов.
А що менше читають, ну так людина істота лінива. Навіщо читати, якщо можна відосік подивитися?
А добре це чи погано - все залежить від якості відосіків :)

ПС. Минулого року скачав список "100 книг, який кожен обов'язково мусить прочитати". Ну більшість там - таке занудство!

Андрій Пелещишин - 27-8-2017 у 12:39

Дякую, Росте, за твої думки :) Практично повністю погоджуюся.
98% книг - теж шмельц :) У тому числі і типу популярних :). Я тут спробував щось з сучасної англійської літератури (це ніби зараз номер 1 у світі) пошукати (хотів в оригіналі читати, повправляти англійську) - нда... Повний треш. Опирався на оці списки "100 кращих". У результаті все одно сповз спочатку на 60-70 роки, а потім на 10-30 роки ХХ століття.
Щодо списків це просто катастрофа, хто їх складає.. Або видавництва, щоби залежалу продукцію спихнути, або люди, які прочитали 102 книги :). Або журналісти, які взяли з 9 попередніх списків по 10, і добавили 10 на замовлення видавництва. Або тих, про назви яких чули з реклами кінофільмів.
Люблю почитати розділ "Історії" на сайті анекдот.ру . Об'єктивно, пару відсотків "історій" не поступаються, або перевищують рівень доволі якісних книг. Цікаво, що жорстка реакція соціуму помагає авторам у заточуванні свого літературного пера. І є стійка підозра, що тексти і сюжети сучасні автори більших літературних творів просто тащать з такого типу сайтів.
Щодо надуманої авторитетності книги... В науці домінує все-таки формат "статті", в техніці і прикладних задачах - технічних блогів і всяких "..педій".
Хоча з точки зору споживача наукової книги, якщо це книга одного автора чи єдиного колективу), вона має суттєву перевагу - цілісність хоча би на рівні позначень і термінів (якщо автор має совість). Річ у тім, що цілісні наукові книги (так звані монографії - саме тому "моно", а не тому що один автор - це помилкова думка) є об'єданням кількох наукових статтей. Якщо автор відповідальний, він узгодить терміни і позначення (а це найчастіше заважає читати наукові праці), усуне повтори, вибудує логічний ряд. Це ж в принципі стосується і підручників.