Форум Рідного Міста - справедлива зарплата

справедлива зарплата

Ната Толмачова - 25-4-2007 у 00:08

хотілося б почути думку форумців, про те як хотілося б, щоб їм нараховували зарплату і чому саме так, а не інакше

що на вашу думку має впливати на розмір зарплати, чому люди проти зарплати від виробітку, що, зрештою, являє собою справедлива оплата праці?

Andreas - 25-4-2007 у 01:09

Справедлива оплата є лише одна - погодинна ставка. Решта - "від лукавого". Голосувати не буду.

Demyan - 25-4-2007 у 07:52

Погодинна ставка + премії - найкращий варіант.

Відсотки - дуже хороші для керівників, і дуже погані для робітників - бо є невпевненість в тому що на наступний місяць отримаєш з/п, також як правило на свята (взимку) знижуються інтенсивності а отже менша з/п. Звісно можна сказати - так треба працювати і т.д. Але перепрошую я прихожу на фірму, де працюються професійні менеджери, програмісти, бухаглтери тощо...де кожен відповідає за свою ділянку. Якщо фірма не має клієнтів - значить тре виписати догану менеджерам або ж шукати кращих, відповідно якщо інші спеціалісти роблять неякісно роботу - зменшуючи прибуток - те саме.
Я знаю багато випадків де під відсотками якщо велика компанія - просто напросто обдурювали людей, адже людина не може знати всі приходи на фірму, такожне може знати "цеопчку" приходу клієнтів або ж інших прибутків в яких вона приймала безпосередньо участь. А якщо людина може саме себе забезпечувати відсотками, то для чого їй працювати на когось? вона може сама відкрити своє підприємство.

Тому - погодинна оплата - плюс премії якщо фірма досягає успіху в цей чи інший місяць.

Рост - 25-4-2007 у 09:13

Здебільшого погоджуюсь, за виключенням одного:

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Demyan
А якщо людина може саме себе забезпечувати відсотками, то для чого їй працювати на когось? вона може сама відкрити своє підприємство.

Це вона може себе забезпечити як менеджер, наприклад. До повноцінної фірми - як до місяця. Тобто, вміння забезпечити себе відсотками не має майже ніякого відношення до перспектив успішного відкриття своєї справи.

Сергій Бєляєв - 25-4-2007 у 09:13

Для різних видів роботи є різні варіанти оплати праці. На двох полюсах стоять погодинна та відрядна. Далі все залежить від характеру роботи: чи треба враховувати кваліфікацію та досвід роботи працівника, чи передбачається преміювати за якість чи скорочення термінів виконання робіт тощо.

Наприклад, у наші системі на сьогодні співвідношення фіксована частина - доплати (надбавки, премії тощо) приблизно 50 на 50. Згідно з проектом нового закону передбачено співвідношення 80 на 20.

Ната Толмачова - 25-4-2007 у 09:27

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Andreas
Справедлива оплата є лише одна - погодинна ставка. Решта - "від лукавого". Голосувати не буду.

згідна, що це справедливо, але за одним винятком – є робота, за виконання якої варто платити фікссовану суму за виконання або певний відсоток, бо за своїм характреом вона при бажанні може бути виконана швидко, а може бути, що при погодинній оплаті працівник розтягне собі задоволення

хоча в більшості випадків – погодинна оплата найдоцільніша

Demyan - 25-4-2007 у 09:32

Якщо працівник розтягує собі задоволення значить перед ним не ставляться вимоги, терміни. Для того треба скласти план, протягом терміну якого працівник виконує роботу, виконав - інше завдання. Є випадки коли просто нема роботи - тому працівник щоб робити видимість "роботи" - розтягує задоволення. Відповідно це проблема фірми - бо значить на фірмі нема роботи.

Ната Толмачова - 25-4-2007 у 09:34

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Рост
Здебільшого погоджуюсь, за виключенням одного:

Цитата:

... я б навіть сказала, що взагалі не має ніякого відношення

Ната Толмачова - 25-4-2007 у 09:38

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Demyan
Якщо працівник розтягує собі задоволення значить перед ним не ставляться вимоги, терміни. Для того треба скласти план, протягом терміну якого працівник виконує роботу, виконав - інше завдання. Є випадки коли просто нема роботи - тому працівник щоб робити видимість "роботи" - розтягує задоволення. Відповідно це проблема фірми - бо значить на фірмі нема роботи.

вимоги і терміни ставляться, але важко проконтрювати наприклад роботу юриста, бо не все він робить в офісі і не все можна передбачити термін виконання, зате все відомо якого результату він має досягти, тому є сенс платити за виконану роботу взагалі

Ната Толмачова - 25-4-2007 у 09:40

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Сергій Бєляєв
Для різних видів роботи є різні варіанти оплати праці. На двох полюсах стоять погодинна та відрядна. Далі все залежить від характеру роботи: чи треба враховувати кваліфікацію та досвід роботи працівника, чи передбачається преміювати за якість чи скорочення термінів виконання робіт тощо.

Наприклад, у наші системі на сьогодні співвідношення фіксована частина - доплати (надбавки, премії тощо) приблизно 50 на 50. Згідно з проектом нового закону передбачено співвідношення 80 на 20.

і що з того всього є на вашу думку справедливим?

Demyan - 25-4-2007 у 09:55

Цитата:

А ось тут вже залежить від самого працівника, його сумлінності. Тому хороші працівники ціняться дуже. Є шланігсти - яким тільки подавай високу зарплату - пофігу що він буде робити. Чогось це дуже спостерігається серед студентів і щойно випускників.

Сергій Бєляєв - 25-4-2007 у 10:27

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Ната Толмачова
і що з того всього є на вашу думку справедливим?

На мою думку до оплати праці критерій справедливості застосовувати недоцільна. Її призначення - стимулювати працівника до ефективної та результативної роботи. Тому система оплати праці має бути гнучкою і динамічно змінюватися залежно від зовнішніх умов та характеру діяльності.

А для забезпечення справедливості є соціальні пакети на підприємствах та соціальні допомоги від держави.

Demyan - 25-4-2007 у 10:33

Але ж виконана робота на ск. я розумію Нату - і буде майже погодинна оплата. Бо якщо працівник робить роботу місяць (дійсно робить) і день - відповідно різні з/п будуть.
Якщо сумніваєтеся в працівникові- він може подавати те що робив протягом дня, а вже вам оцінювати чи реальний час він тратив чи шлангував - думаю це вже визначити можна, навіть якщо є непередбачені обставини.
Саме для того і розраховується годино-людина

і відводяться гроші з прибутку для зарпалти.

Ната Толмачова - 25-4-2007 у 11:07

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Demyan

Цитата:

Абсолютно згідна. Це вже масове явище. Люди, які вперше шукають роботу або мають малий досвід роботи не в курсі, що на роботі треба працювати, вони думають, що на роботі треба тільки зарплату отримувати. Хоча бувають і люди з досвідом, які просто-напросто сильно обмежують кількість своєї роботи, щоб часом забагато не наробитися, хоча роблять це на шкоду собі, особливо при погодинній оплаті.

Я питання про зарплату не просто так поставила, а тому, що зіткнулася з проблемою встановлення оплати найманим працівникам, а де дійсно проблема, бо треба зробити так щоб всі були задоволені і фірма і працівники і клієнти, зрештою. В мене є і юристи, і викладачі, і консультанти, і бухгалтера Є штатні працівники, є сумісники, але практично всі мають вільний графік і в принципі самі регулюють кількість роботи. Як з’ясувалося майже ніхто не хоче працювати повний день, хоча зарплата залежить від кількості роботи і за повний день збільшується в сумі вдвічі. Всі хочуть працювати по кілька годин, щоб щось заробити, “щоб вистачило на прожиття” не дуже напрягаючись. Почало в мене складатися враження, що коли працівники беруть додатково клієнтів, то роблять це так наче роблять мені велику послугу, бо більше нема кому працювати з клієнтом і фірма його втратить. Перепрошую, але ви це робите заради себе, а не заради мене. Зрештою при такому ставленні до роботи – бери розрахунок і закрий за собою двері.

Спочатку я пропонувала всім відсотки, бо клієнти є постійно, скільки працюєш – стільки маєш. Звичайно викладачам краще мати погодинну оплату – добре, нема проблем. Юристи мають відсотки і вони розуміють чому це справедливо. Зрештою юристи беруться охоче за роботу, а от викладачі в більшості випадків - ні. Хоча це стосується не всіх (деякі працюють скільки треба з задоволенням), а кількох, десь виходить 50 на 50 від кількості викладачів. Питання: чому викладач хоче працювати годину-дві в день за 50 грн, а не три-чотири год в день за 100 грн? І роботи іншої нема, і просидіти проговорити вони потім можуть ті ж 1-2 додаткових години – головне виходить, щоб не перепрацюватися? Робота не є важкою, бо навчання вони проводять індивідуальне в комфортних умовах. Та й ніхто не змушував влаштовуватися на роботу, щоб треба було працювати. Такі працівники викликають в мене дике бажання звільнити їх з “вовчим білетом” раз і назавжди, а перед тим добре промити мізки, щоб знали де раки зимують!!!

Demyan - 25-4-2007 у 11:13

А як працівників набираєте? самі чи користуєтеся послугами кадровиків?

P.S. якщо хочете то можу підкинути пару хороших людей (юристів, викладачів...) але то в приват, про умови, яких саме викладачів і т.д.

Ната Толмачова - 25-4-2007 у 11:26

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Demyan
А як працівників набираєте? самі чи користуєтеся послугами кадровиків?

P.S. якщо хочете то можу підкинути пару хороших людей (юристів, викладачів...) але то в приват, про умови, яких саме викладачів і т.д.

В основному брала людей яких добре знаю і яким довіряю як люлям і як спеціалістам, а якщо і брала чужих переважно по рекомендаціях. Зараз майже всі посади зайняті, хоча таки не всі

Напишу в приват на днях

Demyan - 25-4-2007 у 11:43

тяжкий випадок :rolleyes:

ну тоді думаю тре звільняти,шукати і формувати хороший колектив - звісно це важко треба час нерви і т.д. (причина чому я не створив бізнес - бо почалося б влаштування знайомих - а якщо почну вимагати - почнуться о мол друг називається...в нас люди не розуміють часто що дружба-дружбою а служба службою)

Тарас Гулка - 25-4-2007 у 14:18

Колись давно працював на фірмі де була погодинна форма оплати, але нараховувалась досить цікаво. Суть наступна.
Коли поступав проект, то працівник складав план роботи і пропонував свій час виконання проекту (Х год.), далі план і час затверджувався керівником проекту, який оцінював проект у свій час (У год.). І був тариф Т у.о./год (грн тоді ще не було

)

А далі все розраховувалось за формулою:

зарплата=У*Т+(Х-У)*Т/2

Причому, якщо проект виконувався скоріше ніж У, то платили всерівно за час У. Якщо ж він не вкладався навіть у свій час Х, то це нікого не хвилювало, і за позалімітний час взагалі не платили.

Тобто, працівник був зацікавлений у швидкому виконанні проекту, але частково враховувалось його побажання по часу.

Сергій Бєляєв - 25-4-2007 у 16:56

Цей варіант все ж ближче стоїть до відрядної моделі, оскільки головним є результат, тобто виконання проекту. А часовий критерій застосовується насамперед для визначення вартості виконання проекту (про це свідчать Ваші останні зауваження). Різниця ж між Х та У фактично визначала премію за вчасне виконання робіт. Тобто таку модель оплати можна скоріше віднести до відрядно-преміальної.

Dmy - 25-4-2007 у 18:29

Насправді, цей варіант найближче стоїть до прихованого кидалова: керівник, варіюючи Y, насправді варіює оплату, начебто явно тариф не рухаючи.

Розглянемо штучний межовий випадок:
виконавець каже: "Я беруся виконати завдання за місяць";
керівник відповідає: "Ти загнув. Я гадаю, реально тут роботи на день. Але я можу помилятися, і наша гнучка система це враховує, беручи до уваги думку виконавця, тобто твою. Ніякого авторитаризму! Працюй!"

В сухому залишку робота, зроблена за термін від 1 дня (вважай - миттєво) до 1 місяця, оплачується за ПОЛОВИННИМ тарифом:
зарплата = У*Т+(Х-У)*Т/2 = Т/30+29/30*Т/2 = 0,57*Т.

Звичайно, в житті керівнику не варто аж так підставлятися, але і не потрібно: останнє слово - за ним, а зменшення заявленого виконавцем терміну вдвічи, зменшує зарплатню на чверть, втричі - на третину і т.д.

Тарас Гулка - 25-4-2007 у 19:11

На щастя такого не було. В основному час зменшували на 10-20% (зрештою, виконавці приблизно настільки старалися завищити час

). Більше того, було кілька випадків, коли керівництво навіть піднімало час.

Ната Толмачова - 25-4-2007 у 19:32

Хм... Час часом, а знання і досвід? Малодосвідчені довго будуть робити щей погано можуть зробити, тож чи можна по різному оцінювати роботу двох людей, якщо посада і робота однакова, а досвід різний? :rolleyes:

Малодосвідчена людина псує репутацію фірми, що можна оцінити швидше як антирекламу, а не як роботу для того, щоб заслужити довіру клієнтів. Що ж тоді? Не брати на роботу чи платити менше?

Tempika - 25-4-2007 у 20:28

...загалом відрядна система оплати праці є найкраща... ти оцінюєш
ринкову вартість зробленої роботи і робиш її, не має значення, за скільки
часу... більше досвіду - менший час роботи... звичайно, мусить бути
завжди мінімальна оплата праці поза тим.

Andreas - 26-4-2007 у 00:22

Темпіко, Ви плутаєте відрядну і гонорарну системи оплати. Для людей "вільних професій" (художники-дизайнери) гонорарна система, звісно, найкраща. Але таких людей дуже-дуже мало в основній масі працездатного населення, більшість працює за наймом. А при роботі за наймом як при відрядній так і при гонорарній системі у роботодавця є безліч способів пошити працівника в дурні і заплатити йому дулю з маком.

Сергій Бєляєв - 26-4-2007 у 08:30

Ще раз хотілося б звернути увагу на те, що немає поганих систем оплати праці. Система оплати праці є гнучкою та адаптується до конкретних видів робіт.

Ната Толмачова - 26-4-2007 у 11:52

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Andreas
Темпіко, Ви плутаєте відрядну і гонорарну системи оплати. Для людей "вільних професій" (художники-дизайнери) гонорарна система, звісно, найкраща. Але таких людей дуже-дуже мало в основній масі працездатного населення, більшість працює за наймом. А при роботі за наймом як при відрядній так і при гонорарній системі у роботодавця є безліч способів пошити працівника в дурні і заплатити йому дулю з маком.

підкажіть мені хоч один спосіб :lol:

Tempika - 26-4-2007 у 16:05

...при чому тут гонорар... наприклад, майстри, що роблять ремонт і всі люди, що
працюють руками і роблять конкретну роботу, повинні мати відрядну
роботу праці... гонорар - це зовсім інше... погодинну оплату праці може мати тільки
вчитель по суті.

Ната Толмачова - 26-4-2007 у 21:37

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Tempika
...при чому тут гонорар... наприклад, майстри, що роблять ремонт і всі люди, що
працюють руками і роблять конкретну роботу, повинні мати відрядну
роботу праці... гонорар - це зовсім інше... погодинну оплату праці може мати тільки
вчитель по суті.

так, але ж і вчителі бувають різні і різного нас вчать
десь я чула, що є формула за якою визначають ринкову вартість людини, зроблено в Україні

.
звучить воно дико, але ж...

Demyan - 27-4-2007 у 07:26

Цитата:

Зовсім не погоджуюся. Погодинну оплату мають:
- майстри на тех осблуговуванні машин;
- робота будівельників при будівництві (воно може звучати як за квадратний метр але враховують погодинно)
- програмісти
- оператори кол-центрів
- няні, домогосподині і т.д.
.....

Якщо скажімо як було сказано дати будівельнику відрядну оплату - то він прийде покладе в день одну цеглу, на другий ще одну...і давай йому гроші. Тому враховується спроможність людини в даному прикладі будівельника, що за який час він може зробити, складається угода з встановленими термінами завершення роботи, в угоді чітко вказати що при затримці - фірма оплачує відшкодування за несвоєчасність виконання, а також погодиннна оплата та кількість робітників. І це буде оптимальним варіантом.

Andreas - 27-4-2007 у 07:48

Погодинну оплату мають 90% працівників в Німеччині і решті країн з розвинутою економікою. Решта (як правило вчені та провідні фахівці) фіксовану суму на рік за контрактом.
Якщо, Нато, хтось вирішіть собі "розтягнути задоволення" (як Ви висловились), то те задоволення лусне від розтягування на другий-третій день - вилетить людина з роботи, як корок від шампанського. Були, знаєте, випадки...

Andreas - 27-4-2007 у 08:15

Цитата:

Ната Толмачова

підкажіть мені хоч один спосіб :lol:

Прошу дуже.

Наймає замовник інженера (програміста, архітектора, дизайнера - вставити потрібне). Платить аванс, з часом отримує виконану роботу. Працівник чекає на решту грошей, місяць, два, потім питає замовника "А де?", а замовник "Знаєш, проект твій "не пішов" (піди перевір!), аванс лиши собі, а з рештою грошей сам розумієш..."
До суду йти? Але ж аванс робітник отримав "чорним налом", податку не сплатив, собі дорожче. Чи підписав не читаючи якійсь контракт на 10 сторінках, в якому і була завуальована "закорючка" про неповну оплату.
Так, так знаю, "чорний нал" брати не треба, а контракти читати з максимальною уважністю та консультуватися в юриста, перед тим, як підписувати. Але часто в житті так робиться?
То було про гонорари.

Тепер про відрядну систему.
Робить робітник деталі. Зробив 100 деталей за зміну - отримуй 100 гривень. 200? Отримуй 200 гривень!
Чесно? Ніби так.
Але приходить одного гарного дня робітник на робоче місце - бац! - трансформатор на підстанції згорів, нема електрики. Погрузчик поламався, нема чим сировину підвезти. Станок поламався, на запчастини тиждень чекати треба. Що заробить людина? Правильно, дулю з маком.
Чи ще краще. "Знаєш, ти робиш ліві шкарпетки, норму весь час перевиконуєш, їх вже є досить, а от той, хто робить праві шкарпетки, не може так швидко як ти. Пиши заяву на неоплачувану відпустку".

Досить прикладів?

Сергій Бєляєв - 27-4-2007 у 09:04

Те, що Ви зазначили у наведеному прикладі, має назву неправильна організація виробництва, яка можлива за будь-якої системи оплати праці.

Andreas - 27-4-2007 у 09:30

А неправильна організація виробництва в Україні зустрічається на кожному другому підприємстві, не рахуючи кожного першого. Повірте досвіду.

Сергій Бєляєв - 27-4-2007 у 10:19

Вірю, але за неправильної організації всі системи погані. Приклад з варіантом погодинної оплати, коли основна вимога, щоб від і до кожен щось робив: робітник на будівництві сидить, цвяхи забиває, майстер в інший бік відвернувся - вітягає цвяхи, повернувся - знов загоняє у ті самі отвори; фундамент заливається дуже ретельно (правда дуже довго), поверхня нагадує дзеркало тощо. Приклад з життя, побачено знайомим на будмайданчику у Чехії. Отже, до абсурду можна довести все.

Andreas - 27-4-2007 у 12:41

2Сергій Бєляєв
Майстер в кінці зміни порахував, скільки цвяхів забито (кубів бетону залито), порівняв з орієнтовними нормами, і турнув в шію любителів "розтягування задоволення".
Бачено мною особисто в Німеччині, не один раз.

Іван Лихобор - 27-4-2007 у 14:53

З газети "Наша Віра", березень (226), 2007 рік
***
[…]
ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІДЕОЛОГІЇ
В основі формування національної ідеології повинні лежати християнські заповіді.
При цьому, як і на зорі зародження капіталізму, варто спиратися на протестантське трактування їх окремих положень.

Підвищенню економічної активности та соціяльної відповідальности громадян
вочевидь сприятиме правильне вияснення таких християнських заповідей, як: "люби
Бога і не визнавай інших богів, крім Мене", "люби ближнього, як себе самого",
"не спокушай Бога" та притчі про таланти.

Кожен громадянин повинен бути свідомий того, що заповідь „на спокушай Бога” в
кінцевому рахунку зобов’язує його в міру своїх сил та можливостей дбати за
добробут та честь своєї сім'ї, свого міста чи села, врешті – своєї країни.

Обов'язок держави – забезпечувати всім громадянам рівні можливості для
реалізації даних їм Богом талантів. Жодна причина не може бути підставою для
обмеження людських свобод, якщо вони не суперечать таким же свободам інших
громадян.

Кожен громадянин при вирішення усіх повсякденних проблем мусить відійти від
будь-якого ідолопоклонства. Зокрема і перед державою. Саме таке ідолопоклонство
служить джерелом розширення повноважень бюрократії та зменшення свобод громадян.
Конструктивна недовіра, помножена на ефективний контроль, - ось що повинно
визначати ставлення громадян до діяльности державних органів влади усіх рівнів.
Тому кожен громадянин зобов'язаний через механізм народовладдя посильно впливати
на хід суспільного життя в державі, несучи особисту відповідальність перед
своїми нащадками.

Справедливість держави слід оцінювати насамперед з точки зору її спроможности
забезпечити дійсну стабільність національної валюти та справедливість законів
(на предмет рівности всіх перед законом, незмінности, здатности забезпечити їх
дотримання).

Чесна праця на ниві своєї професії є основною формою виконання заповіді любови
до ближнього (та заповіді "не вкради"). Адже набагато легше любити ближнього на
словах, чи просто відкупитися, надавши милостиню неконкурентові. Проте набагато
тяжче це підтверджувати звичайною щоденною працею, і в цьому бачити своє
покликання. Тому чесна праця є найвищою формою вияву любови до ближнього і
відданости народу.

Здатність діяти за правилами чесної конкуренції - основний лакмусовий папірець
на щирість любови до ближнього. Це стосується не тільки конкуренції серед
підприємців, але й між людьми звичайних професій. Тому до ознак чесної праці
слід віднести не лише кількість затраченого робочого часу, але і якість праці та
її ефективність.

Дотримання принципу "не вкради", притча про господаря. Кожен, хто чесно працює,
має бути впевнений у безпеці результатів своєї праці. Слід виходити з того, що
кожна людина мусить мати можливість досягати достойного рівня життя, не
порушуючи норм моралі. Засади державної політики в дотриманні реалізації
принципу "не вкради" полягають у тому, що держава не повинна видавати закони,
які б стимулювали чи провокували порушення даної заповіді. Ніхто не повинен жати
там, де не сіяв.

Нечесну працю слід розглядати як одну із форм крадіжок. Заробітна плата має бути
заробленою. Будь обраним для справи, а не роби як проклятий.

Неефективна праця є однією з форм нераціонального використання ресурсів і
порушенням моральних вимог, закладених у притчі про таланти. Суспільство має
нарешті зрозуміти, що раціональне використання ресурсів є питанням не тільки
економіки, але й етики. Не можна розраховувати на щось додаткове, якщо не
використовується те що дано. Питання справедливости як розподілу згідно з даним:
той хто не має, втратить і те, що думає ніби має.

Невиплата чесно заробітної платні – одне із найважчих порушень, які мають
жорстко переслідуватися державою.

Нечесна конкуренція, як форма крадіжки. Не можна красти через позаринковий
розподіл, а потім відкуповуватися меценатством. Тому держава повинна нещадно
боротися із будь-якими проявами нечесної конкуренції.

Реалізовуючи моральні закони (заповіді не перелюбствуй, не чужелож), політика
держави має спрямовуватися на послідовну підтримку сім'ї, як умову щастя окремої
людини та міцности суспільних підвалин.

Вона включатиме в себе економічний блок (пільгове оподаткування доходів фізичних
осіб, різні форми матеріяльної підтримки сім'ям із дітьми), ідеологічний блок
(пропаґанда здорових сімейних стосунків, збереження дівочої цноти та шлюбної
вірности тощо). В цьому плані також слід жорстко протистояти будь-яким формам
пропаґанди содомського гріха в ЗМІ.

Дотримуючись заповіді "шануй батька свого", суспільство зобов'язане забезпечити
достойний рівень життя пенсіонерам, виховувати почуття поваги до старших та
опіки над ними.

Будь-які спроби ведення політичної боротьби поза правилами моралі призводять,
насамперед, до порушення норми "не свідчи неправдиво". Ця заповідь найбільше
стосується науковців, журналістів і політиків. Здатність уникати прямих
відповідей на питання, які задає життя, в певних колах стало ознакою особливого
розуму. Проте така позиція позбавлення мудрости. Бо ж сказано – бійся гріха.
Іґнорування цієї заповіді веде до руйнації суспільної свідомости. Той, хто
тривалий час маніпулює суспільною думкою за допомогою ЗМІ, всупереч реальному
стану речей, рано чи пізно сам стане жертвою. (Василь Мигас, Львів)
http://nashavira.ukrlife.org/03_2007.html

Ната Толмачова - 27-4-2007 у 19:49

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Andreas
Погодинну оплату мають 90% працівників в Німеччині і решті країн з розвинутою економікою. Решта (як правило вчені та провідні фахівці) фіксовану суму на рік за контрактом.
Якщо, Нато, хтось вирішіть собі "розтягнути задоволення" (як Ви висловились), то те задоволення лусне від розтягування на другий-третій день - вилетить людина з роботи, як корок від шампанського. Були, знаєте, випадки...

Для таких випадків я формую кадровий резерв

Ната Толмачова - 27-4-2007 у 19:54

Цитата:

Досить прикладів?

тут два варіанти:
1. скупий і нечесний роботодавець
2. працівник, якому так і треба, але всеодно як правило звинуватять роботодавця

Ната Толмачова - 27-4-2007 у 20:04

Цитата:

Наймає замовник інженера (програміста, архітектора, дизайнера - вставити потрібне). Платить аванс, з часом отримує виконану роботу. Працівник чекає на решту грошей, місяць, два, потім питає замовника "А де?", а замовник "Знаєш, проект твій "не пішов" (піди перевір!), аванс лиши собі, а з рештою грошей сам розумієш..."
До суду йти? Але ж аванс робітник отримав "чорним налом", податку не сплатив, собі дорожче. Чи підписав не читаючи якійсь контракт на 10 сторінках, в якому і була завуальована "закорючка" про неповну оплату.
Так, так знаю, "чорний нал" брати не треба, а контракти читати з максимальною уважністю та консультуватися в юриста, перед тим, як підписувати. Але часто в житті так робиться?
То було про гонорари.

Тепер про відрядну систему.
Робить робітник деталі. Зробив 100 деталей за зміну - отримуй 100 гривень. 200? Отримуй 200 гривень!
Чесно? Ніби так.
Але приходить одного гарного дня робітник на робоче місце - бац! - трансформатор на підстанції згорів, нема електрики. Погрузчик поламався, нема чим сировину підвезти. Станок поламався, на запчастини тиждень чекати треба. Що заробить людина? Правильно, дулю з маком.
Чи ще краще. "Знаєш, ти робиш ліві шкарпетки, норму весь час перевиконуєш, їх вже є досить, а от той, хто робить праві шкарпетки, не може так швидко як ти. Пиши заяву на неоплачувану відпустку".

Досить прикладів?

1. Про гонорари - найкраща угода - коротка угода
Про те, що кидають - чого бідний, бо дурний, чого дурний, бо бідний
Та треба вимагати свого! Хоч би і в суді - страшне діло
По -моєму часто за роботу не платять, бо звикли, що люди не скаржаться а тихенько йдуть собі шукати нову роботу

2. Про відрядну систему - це добре, значить коли без напарника? :lol:

В мене люди працюють переважно кожен сам по собі, така робота

Якщо станок поламався, то правильно, що не платять, бо інакше замість ремонту станка гроші дали б на зарплату і завод закрили.

А якщо серйозно, то відрядна система є більш справедливою. Я і не проти платити високий оклад, але тоді гірше працюють, таке вже раз було і людина так халявила, що позбулася роботи.

Ната Толмачова - 27-4-2007 у 20:09

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Сергій Бєляєв
Те, що Ви зазначили у наведеному прикладі, має назву неправильна організація виробництва, яка можлива за будь-якої системи оплати праці.

Цитата:

А неправильна організація виробництва в Україні зустрічається на кожному другому підприємстві, не рахуючи кожного першого. Повірте досвіду.

Згідна з обома. От щоб моя фірма не поповнила армію "погано організованих" я і питаю поради про те як слід нараховувати зарплату
Правда ви мене ще більше заплутали :rolleyes:

Ната Толмачова - 27-4-2007 у 20:16

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Іван Лихобор
З газети "Наша Віра", березень (226), 2007 рік
***
[…]
ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІДЕОЛОГІЇ
В основі формування національної ідеології повинні лежати християнські заповіді.
При цьому, як і на зорі зародження капіталізму, варто спиратися на протестантське трактування їх окремих положень.

дуже-дуже гарна, але утопія

Dmy - 28-4-2007 у 15:12

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Ната Толмачова
щоб моя фірма не поповнила армію "погано організованих" я і питаю поради про те як слід нараховувати зарплату
Правда ви мене ще більше заплутали :rolleyes:

Річ у тім, що простий і водночас ефективний вихід, зазвичай, має лише Пан Бог. А людям складніше - вони не такі просунуті, як Татко (Ви ж самі в іншій темі стосовно бізнесових ідей казали, що не можна ось так на всі випадки порадити - треба враховувати нюанси). А запитання, якій формі оплати надати перевагу: погодинній, відрядній, гонор[ар]овій, мені нагадує питання, хто найкрасивіший: блондинки, брюнетки чи, може, варто вибирати щось проміжне. Ну, дуже загальне формулювання.

Ната Толмачова - 28-4-2007 у 16:50

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Dmy

Цитата:

Частково згідна

Я просто питала не лише про форму оплати праці, а ще про те, чи варто за досвід платити більше, чи можна новачкам платити менше і т.д.

Andreas - 28-4-2007 у 21:10

Цитата:

Ната Толмачова
Якщо станок поламався, то правильно, що не платять

...і якщо сировини (води, електрики, ще там чогось) нема, то правильно, що не платять, і якщо грошей нема, то правильно, що не платять, і взагалі, нащо платити, якщо можна не платити?

Ню-ню, бізнесуйте...

Ната Толмачова - 29-4-2007 у 00:11

Цитата:

А плати не плати - все мало. Працівник ніколи не може оцінити свою роботу об’єктивно. Хоча, слава Богу, я кажу не про всіх. В мене працюють досвідчені люди, які задоволені зарплатою, оплата погодинна, в декого у відсотках.
А от одна "трудяща" крім шкоди нічого після себе не лишила. Через те, що отримала менше ніж хотіла при розрахунку наостанок сказала, що "ви даремно думаєте що наживетесь моїми грошима" Працювала аж три тижні. По сумісництву, офіційно, не хотіла погодинну оплату, а хотіла високий оклад. Переоформила я їй договір як вона хотіла на оклад, домовились який об’єм роботи має бути зроблений протягом місяця. Підкреслюю - чітко домовились про об’єм роботи. А вона виконала відсотків тридцять за три тижні і вирішила звільнитися.
Я так розумію, що мені просто попалася одна дурепа, яка не дружить з математикою, бо я показувала їй цифри і до неї могло дійти яку зарплату я плачу і чому. Це висока зарплата. Працівники я бачу уявлення не мають скільки коштує їх комфортне робоче місце, скільки є господарських витрат, скільки треба грошей на рекламу, скільки податків за них платиться і т.п. Казати, що я на ній нажилася – це треба зовсім клепки в голові не мати, бо вона отримала в зарплату 80 відсотків того, що фактично сплатили клієнти за роботу яку вона встигла зробити (години є – результату нема), звісно з тої суми були ще відрахування. Звісно я ще за неї заплачу податки і виходить, що вона своєю роботою лишила фірму в маленькому, але мінусі. Зате пішла з переконанням, що її просто використали і здобули надприбутки. От на тому і розійшлися. Людина думала не головою, а ... не знаю чим

Andreas - 29-4-2007 у 00:23

Нато, один приклад що доказує? А нічого! Якби всі погодинноолачувані робітники так робили - ну я б сказав, що то пережиток совковості. Але тішить те, що Вам попалася тільки одна дебілка. Решта ж нормальні?

Tempika - 29-4-2007 у 01:03

...угу, вимагай в суді... ось мене кинув один московський солідний ніби журнал.... і як я з ними судитися буду, перепрошую?... сума не така вже й велика, щоб я поклала здоров*я, намагаючись відсудити щось у величезного видавничого концерну... ну ясно, я ж дурна, мабуть, за вашими, нато, твердженнями.

Tempika - 29-4-2007 у 01:09

...а чому звільнилася ота *дурепа*, як ви сказали?... у мене була на роботі якось ситуація, що мені просто влаштували повний саботаж і я просто не змогла працювати належним чином... не давали ні вимог до друку, ні належно підготовлених завдань на дизайн, не давали нормально співпрацювати з технологом, замовниками, постійно створювали нервозну обстановку... повірте, люди тримаються за хороші робочі місця, три тижні - це просто рекорд, я навіть такого й не чула... при тому, що мені не давали працювати, я відпрацювала півроку, і звільнилася, коли вже зовсім стало нестерпно.

Andreas - 29-4-2007 у 01:14

Так ото ж, Темпікочко, якби Вам платили погодинно, то все те "не давали" було б Вам "до фонаря". Прийшли на роботу... Завдання нема? Зачекаємо, ніц не є страшного... Ну і так далі.

Tempika - 29-4-2007 у 09:59

..мені платили погодинно, само собою.. але оте вічно *попрацювати в субботу*, *лишитися після роботи*? ніхто оці години не враховує... а так принаймні я б мала кожну виконану роботу оплаченою.

Ната Толмачова - 29-4-2007 у 11:30

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Andreas
Нато, один приклад що доказує? А нічого! Якби всі погодинноолачувані робітники так робили - ну я б сказав, що то пережиток совковості. Але тішить те, що Вам попалася тільки одна дебілка. Решта ж нормальні?

Дякувати Богу, решта працівників і люди хороші і досвідчені професіонали. Вони мають погодинну оплату, знають кожного дня скільки заробили і нам нема про що сперечатися, бо кожен знає за що працює, а я знаю за що плачу. Зрештою це люди з досвідом і самі знають скільки коштує їх робота. Я думаю, що дівчинка, яка працювала в мене менше місяця, а на двох останніх роботах по три місяці просто через брак досвіду уявлення не має про те як треба працювати і скільки ця робота коштує

Ната Толмачова - 29-4-2007 у 12:15

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Tempika
...а чому звільнилася ота *дурепа*, як ви сказали?... у мене була на роботі якось ситуація, що мені просто влаштували повний саботаж і я просто не змогла працювати належним чином... не давали ні вимог до друку, ні належно підготовлених завдань на дизайн, не давали нормально співпрацювати з технологом, замовниками, постійно створювали нервозну обстановку... повірте, люди тримаються за хороші робочі місця, три тижні - це просто рекорд, я навіть такого й не чула... при тому, що мені не давали працювати, я відпрацювала півроку, і звільнилася, коли вже зовсім стало нестерпно.

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Tempika
..мені платили погодинно, само собою.. але оте вічно *попрацювати в субботу*, *лишитися після роботи*? ніхто оці години не враховує... а так принаймні я б мала кожну виконану роботу оплаченою.

Я не завжди мала свою фірму і брала працівників на роботу, я знаю, що може дозволяти собі власник і сама через таке пройшла. Тому страюся в себе такого не робити, бо я ще не забула, що таке працювати на когось і робити роботу, яка моїм договором передбачена і роботу, яка і близько його не стосувалася. Я завдяки тій першій і останній роботі на когось за копійки здобула достатньо досвіду, щоб відкрити свою фірму, тому ні про не шкодую, але це зовсім інша історія.

Всі працівники в мене роблять тільки ту роботу про яку ми домовлялися, я ні в кого не вимагаю понаднормової роботи, а якщо вона буде, то звісно вона буде оплачена. Зрештою навіть якби я не хотіла заплатити, то я собі не уявляю, що люди які в мене працюють мені б це пробачили і забули. В основному на фірмі працюють люди, які мають досвід роботи в кілька разів більший за мій і які погодилися там працювати ще тоді коли фірма тільки відкривалася і невідомо було що з того вийде. Я знаю їх з минулої роботи, і я взагалі не думала, що вони погодяться працювати в щойно відкритій фірмі, то моє щастя, що вони погодились. По суті, це співпраця, яка всіх наразі цілком влаштовує. З людьми яких я знала раніше ніяких проблем чомусь нема, а от коли довелося добирати нових почалися непорозуміння.

Правда такого як з цією дівчинкою не було і вже певно що я такого не допущу в майбутньому. Мені терміново була потрібна людина, я запропонувала їй відсотки або погодинну оплату – вона відмовилась, цитую “невідомо скільки буде тої роботи, може мало годин, а може багато, а оклад є оклад – це стабільність” . Я погодилась на той оклад який вона сама назвала. Зрештою, якщо поділити той оклад на кількість роботи, то вийде що треба працювати по 3 год в день і вартість години буде трошечки навіть менша, ніж погодинна оплата інших працівників при тій самій роботі. Я сказала, що це і не дуже вигідно їй і морока мені, бо всім платиться погодинно. Але зрештою, хочеш – на.. Про обсяг роботи ми чітко домовились, домовились, що якщо клієнтів буде більше, то ще будуть їй нараховуватись додаткові відсотки. І домовились, що працювати можна скільки завгодно годин і коли завгодно, головне щоб робота була зроблена на протязі місяця. Я така добра, що сказала, що можна і довше робити, головне щоб не забувала, що є об’єм роботи щомісячно і не її інтересах роботу розтягувати. Суть в тому, що я пояснювала – роби як хочеш головне зроби. Краще зроби за два тижні, а два тижні відпочивай, я нічого тобі не скажу потім. А вона замість того почала скорочувати собі роботу і затягувати її, навіть вихідний собі зробила серед тижня, а клієнти то чекають і нові приходять. В результаті я зробила їй зауваження і одного дня коли вона за 1, 5 год зібралася йти, я попросила лишитися ще на годину. А це бачите, було в неї незаплановане. Їй здалося, що я не мала права так зробити, бо роботу вона сама планує. Вона хоч залишилася, але обуренню не було меж, бо в неї були інші плани на той день, хоча мені вона казала, що з такої-то години ви можете на мене розраховувати. На наступний день вона не з’явилася, бо раптом стало багато роботи за основним місцем праці. А потім прийшла і заявила, що звільняється, бо роботи забагато і вона не встигає на двох роботах. Дуже мило.

Звісно останнє питання про розрахунок - об’єм роботи зроблений відсотків на тридцять. Про домовленість вона пам’ятала лише в частині високого окладу

При такій то її роботі, ми обоє зійшлися на тому, щоб заплатити згідно фактично відпрацьованих годин. Я сказала скільки я оплачу: стільки скільки за годину отримують троє інших працівників, які роблять ту ж роботу, а досвіду, як на те пішло, мають більше! Але ж ні! Мене ставлять перед фактом " Свою годину роботи я оцінюю ..." Звичайно більше, ніж вона того варта. А ми по годинах не домовлялися лише з нею, бо вона як я тепер розумію добре знала, що при погодинній оплаті не похалявиш. В результаті всеодно вона отримала за годину роботи як інші, а не більше як вона хотіла, хоча за те, що вона кинула клієнтів, не з’явилася на роботу, не захотіла допрацювати два тижні, а влаштувала мені істерику, їй взагалі не треба було платити. :mad:

А проблема в тому, що людина пішла від мене дуже ображена і з чітким переконанням, що ній нажилися і несправедливо оплатити роботу. Мені це дуже неприємно і просто в голові не вкладається, бо мало того, що вона так і не зрозуміла, що лишила зрештою фірму в мінусі такою своєю роботою, вона ще й абсолютно тепер переконана, що все якраз навпаки. Отак і з’явилася ще одна людина, яка думає, що всі власники ненажерливі експлуататори і т.п.

Ната Толмачова - 30-4-2007 у 11:39

Цитата:

але оте вічно *попрацювати в субботу*, *лишитися після роботи*? ніхто оці години не враховує...

я знаю що буває і так
а ви знаєте що буває і інакше? буває "а можна я дороблю завтра", "а можна завтра вихідний, бо я їду на дачу"?
так теж буває і та дівчинка якій ви співчуваєте, завжди мала причину побути на роботі менше і то за перші три тижні
правду кажуть, що наглість друге щастя :mad:

і суботу я їй пропонувала доробляти, раз на тижні не встигала, але ні - особисті плани. ні то ні, змушувати я не змушую
вона собі відразу забила відпустку в липні бо їде на Кавказ, то ж я бачу що думалося на всіх роботах лише про вихідні і про відпустку

ви чогось думаєте що кожен працівник бідний-нещасний-пригноблений і своєю роботою робить мені велику послугу
з чого ви це взяли??? та в нас нема рабства, кожен може вибирати з кількох варіантів

зате чогось ви не хочете усвідомити що якщо я беру на роботу і готова платити за годину непогані гроші то я маю право щось і вимагати

і до речі, про відповідальність в бізнесі - я якраз про це і думаю
про інших працівників, про клієнтів, про фірму загалом
а та дівчинка покинула клієнтів, не взяла нових які вже мали працюівати з нею, зате хотіла оплату вищу ніж та про яку йшлася мова
то я ще щось їй винна? її роботу доробляють інші люди, то про них думати не треба? ніхто не в захваті від того що треба доробляти чужу роботу, але я спитала хто за це візметься і хтось взявся, бо не можна було втрачати нових клієнтів і повертати гроші існуючим!!!
тобто, воно то можна, але пропаде моя робота, мої сили, час і гроші потрачені для того, щоб ті клієнти прийшли
і репутація фірми мене не менше хвилює!

думати виключно про свою зарплату теж не варто
а перспективи в неї могли б бути по роботі якби не виявилася вона такою дурною

Юрій Марків - 30-4-2007 у 15:01

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Ната Толмачова

Цитата:

З газети "Наша Віра", березень (226), 2007 рік
***
[…]
ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІДЕОЛОГІЇ
В основі формування національної ідеології повинні лежати християнські заповіді.
При цьому, як і на зорі зародження капіталізму, варто спиратися на протестантське трактування їх окремих положень.

дуже-дуже гарна, але утопія

Утопія - це коли втіленням християнських цінностей у життя займаються номінальні християни. У будь-якій сфері.

Бажаю вам таких працівників, для яких слова "що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім'я Господа Ісуса" - не порожній звук.
Що ж до справедливої зарплати з боку роботодавця - то головне виконувати те, про що домовлялися, і про всяк випадок пам'ятати, що "голосить заплата, що ви затримали в робітників".
Як працівникові, особисто мені подобається "ставка + преміальні".

Ната Толмачова - 30-4-2007 у 15:20

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Юрій Марків

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Ната Толмачова

Цитата:

дуже-дуже гарна, але утопія

Дякую за побажання!

Я зі всім згідна, але чому ви думаєте, що при наших реаліях це можливо? Люди різні бувають, я ж не питаю чи знає людина заповіді коли приходить на роботу...
А номінальні християни - 99, 9 %
Зрештою незалежно від віри людина має мати совість і об’єктивно дивитися на речі

Де ж ви працюєте, якщо це не таємниця? І чи виконуються там заповіді як належиться?

Юрій Марків - 30-4-2007 у 17:24

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Ната Толмачова
чому ви думаєте, що при наших реаліях це можливо?
...
Де ж ви працюєте, якщо це не таємниця? І чи виконуються там заповіді як належиться?

Я би питав не про місце, в якому можна працювати відповідно до Божої волі, а про людей, які вирішили у всіх питаннях (у тому числі і на роботі) жити так, як хоче Господь. Я працюю в банківській сфері, хоча це не показник для оцінювання цілої установи. Так само віддали своє життя Господу мої друзі, серед них власники будівельних, продовольчих фірм, держслужбовці, лікарі, програмісти і навіть (!!!) податківці... Що, знову ж таки, ніяк не говорить про досконалість цілих структур.
Скільки разів мені вже доводилось говорити керівництву, в тому числі голові правління, що на роботі я не брехатиму не лише вам (що з радістю приймають), а й для вас (на що дивляться з обуренням і великими очима)...
Знаю, що у віруючих (номінальних християн віруючими не називаю) керівників у підрозділі не буде матюків, п'янок "аж до рання", підлабузництва і багато чого іншого, що називають "реаліями". І коли в мене на роботі розширення, то беру до себе теж християн.
"Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, - а все це вам додасться".

Ната Толмачова - 30-4-2007 у 17:35

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Юрій Марків

Цитата:

я рада за вас, правда

хоча починаю думати, що ви мене агітуєте в Свідки Єгови

Юрій Марків - 30-4-2007 у 17:59

Я ходжу до євангельської церкви (пастор Анатолій Калюжний, детальніше тут) і вірю у Святу Трійцю (на відміну від згаданих вами свідків), коли приїжджаю до мами у Львів, то йдемо разом до греко-католицької.
Хоча це все оффтопік.
Світла не сховаєш, для цього абсолютно необов'язково на роботі щось говорити, чомусь навіть зовсім незнайомі люди на роботі персонально в мене (?!) просять пробачення, коли вирветься якесь "слівце".

Ната Толмачова - 30-4-2007 у 20:06

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Юрій Марків
Я ходжу до євангельської церкви (пастор Анатолій Калюжний, детальніше тут) і вірю у Святу Трійцю (на відміну від згаданих вами свідків), коли приїжджаю до мами у Львів, то йдемо разом до греко-католицької.
Хоча це все оффтопік.
Світла не сховаєш, для цього абсолютно необов'язково на роботі щось говорити, чомусь навіть зовсім незнайомі люди на роботі персонально в мене (?!) просять пробачення, коли вирветься якесь "слівце".

... амінь

Ната Толмачова - 31-8-2007 у 20:32

скажіть, будь-ласка, на вашу думку, 10 грн в зарплату "на руки" за календарну годину роботи в офісі - це нормальна оплата праці чи дуже низька?
а робота, скажемо середньої складності

Олексій Мачехін - 1-9-2007 у 08:18

Якщо на ринку ви за такі гроші знайдете потрібного працівника - достатні. Якщо ні - замалі. Все ж дуже просто.
Покажу на своєму прикладі.
Зараз я працюю менеджером. Саме в тому значенні, що організовую робочий процес. У моєму підпорядкуванні мали б працювати митні брокери, але зараз їх в штаті нема, бо нема «потоку». Коли трапляється клієнт ми наймаємо брокера на разову роботу і я маю вибір кого наймати. Можна взяти «дівчинку» (хоча може бути і хлопчик і тітонька) яка за подібну роботу візьме $40-$70 але вимотає всі нерви нерішучістю і недостатньою компетентністю, а можна взяти досвідчену людину, яка за $100-$150 зробить все під ключ і вчасно (хоча, звісно, бувають і зриви і додаткові обставини). При цьому вся робота брокера складатиметься з двох етапів - 2-4 години офісної роботи і 4-5 годин на митниці длубати носа в чергах.
Спершу видається наче забагато за таку роботу, але ринок диктує такі умови - грошей, які беруться у клієнта, вистачає щоб заплатити брокеру, хабарі, покласти в сейф і собі заробити (меньше ніж брокер).
Мені це вигідно і фірмі вигідно, значить працюємо.

Ната Толмачова - 1-9-2007 у 09:35

за 2-4 в офісі і 4-5 на митниці 100 баксів цілком нормально
ненормально за 5 год в офісі за звичайну роботу, хіба що за дуже важливу інформацію абощо... і коли це робота разова, а не постійна

я не тому питання поставила. просто коли кажеш 10 грн за год всі думають що йдеться про мінімальну зарплату в місяць і далі говорити нема про що. а йдеться про 1600 грн на руки в місяць, бо в нас робочий тиждень має 40 год, а місяць має 4 тижні, навіть 4,5

тому 10 грн за год це добре, 20 - взагалі суперово, чому дехто думає що менше як за 25 грн/год йому працювати не вигідно, я зрозуміти не можу
на співбесіду таким людям рекомендую ходити з калькулятором, тоді менше буде дурних питань до роботодавців
звісно краще мати більшу зарплату і працювати менше 40 год в тиждень, але треба реальніше дивитися на речі
в моєму бізнесі більше 20 грн за год платити просто нерентабельно, та й не тільки в моєму

Роман Голощук - 16-10-2007 у 15:44

У вересні середня зарплата на Львівщині становила 1100 гривень, у промисловості – 1200 гривень. Натомість динаміка зростання реальної заробітної плати є нижчою, ніж номінальної. Номінальна зарплата порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла в 1,2 раза, а реальна зарплата в 1,1 раза.
Джерело: http://zik.com.ua/index.php?news_id=106642

Ната Толмачова - 16-10-2007 у 16:37

ви забули про зарплату в конвертах