наскільки я знаю, в Львові ще донедавна була наче тільки одна фірма, яка
рекламувала свої детективні послуги, а зараз бачу починають з’являтися інші
в принципі це досить непогано, що можна буде скористатися детективними послугами,
правда наскільки вони в нас будуть користуватися попитом при їх мабуть досить
високій вартості і т.д. я не уявляю
крім того, законодавством діяльність детективних агенств в нас ще не
врегульована, тому щоб діяти в межех закону, вони очевидно мають керуватися
принципом "дозволено все що не заборонено"
цікаво що форумці думають про доступність приватних детективних послуг і чи не
проти ними користуватися Tempika - 13-6-2007 у 20:53
...про доступність не знаю, але в силу великої кількості подружніх зрад (див. тред
про розлучниць :-))), мабуть, повинні мати широкий контингент клієнтів :-)Demyan - 14-6-2007 у 07:48
ДУмаю це хороша штука. Адже якщо я плачу гроші то людина зацікавлена в тому щоб
розкрити мою справу, тим самим здобуває собі авторитет.
Правда як воно все в нас буде функціонувати дійсно зовсім не зрозуміло як з точки
законів так і з практичної точкиІван Лихобор - 14-6-2007 у 09:17
Робота приватним детективом (він же „шпик”, „дойда”:-) – вельми небезпечний фах.
Особливо, коли йдеться про вистежування невірних членів подружжя чи просто
закоханих пар...
Ось як про це нам говорить Ярослав Гашек у своїх „Пригодах бравого вояка
Швейка”.
Частина ІІІ. Урочиста прочухранка
1. Через Угорщину
[…]
- Я дивуюся, - сказав телефоніст Ходоунський, видимо ображений, - чому саме я
повинен служити мішенню для дурних жартів.
- А той Ходоунський, що має приватну детективну контору з усевидющим оком святої
трійці, це, бува, не ваш родич? - невинно спитав Швейк. - Я дуже люблю приватних
детективів. Мені свого часу довелося служити в армії з одним приватним
детективом, на прізвище Штендлер. У нього була якась ґудзувата голова, і наш
фельдфебель завжди говорив, що за дванадцять років він перебачив багато
ґудзуватих солдатських голів, але така навіть і в сні не могла йому привидітися.
"Слухайте, Штендлере, - завжди казав фельдфебель, - якби цього року не було
маневрів, то ота ваша ґудзувата голова навіть і для армії була б зовсім
непридатна, але тепер, коли прийдемо в околиці, де не буде жодного кращого
орієнтира, артилерія принаймі буде пристрілюватися на ваш ґудзь". Ну й поварив же
він із бідолахи воду. Іноді на марші посилав його на п'ятсот кроків уперед, а потім
командував: "Напрям - ґудзувата голова". Взагалі тому панові Штендлеру і як
приватному детективу страшенно не щастило. Бувало, частенько в буфеті розповідав
нам, які йому часом траплялися заморочливі справи. Прибігає, скажімо, до нього
ошелешений клієнт і доручає вислідити, чи його дружина з кимось там не знюхалася.
А якщо вже знюхалася, то з ким знюхалася, де і як знюхалася. Або навпаки, якась там
ревнива баба захотіла вистежити, з ким її чоловік шляється, щоб мати підстави
зчинити йому дома ще більший, ніж звичайно, скандал. Той Штендлер був людина
культурна; про порушення подружньої вірності говорив тільки вишуканими словами і
завжди мало не плакав, коли розповідав нам, як клієнти вимагали від нього, щоб він
зловив "її" або "його" на гарячому. Хтось інший, може б, і радів, накривши таку
парочку in flagranti(1).
Йому б і очі вилазили від такого видовища, але пан Штендлер, - так сам він оповідав,
- ходив потім сам як прибитий.
Він завжди розповідав у дуже вишуканому тоні, що не міг уже навіть і дивитися на ту
свинську розпусту, а нам, бувало, від тих його розповідей про всякі пози, в яких він
не раз застукував парочки, аж слина з губи текла, як тому псові, коли повз нього
несуть варену шинку. Не пускають нас, бувало, з казарми, ось він нас і розважає. "Ось
так я, - каже, - бачив ту і ту пані з тим і тим добродієм..." І адреси нам давав. Але при
тому ніколи його не покидав смуток. "Скільки я, - скаржився він, - діставав по пиці
від обох партнерів; а все ж таки це мене гризло менше, ніж те, що я брав хабарі.
Одного такого хабара я не забуду й до смерті. Він голий, вона гола. Було це в готелі,
йолопи навіть дверей не замкнули. На дивані не вмістилися, бо обоє були нівроку
гладючі, то й вовтузилися на килимі, як кошенята. А килим був такий затоптаний,
запорошений і весь у недокурках. Тільки-но я в двері, - обоє схопилися, він став
навпроти мене, тримаючи руку, як фіговий листок. А вона обернулася спиною, і я
побачив на шкірі відбиток візерунка килима, а до хребта приліпився недокурок.
"Пробачте, - кажу, - пане Земеку, я приватний детектив Штендлер з контори
Ходоунського, і мій службовий обов'язок зловити вас, на підставі прохання вашої
дружини, на гарячому. Ця дама, з якою ви тут маєте недозволені зносини, - пані
Гротова". Я ніколи в житті не бачив такого спокійного громадянина. "Дозвольте, -
сказав, немовби це само собою розумілося, - я одягнуся. Тут винна лише моя дружина.
Вона безпідставною ревнивістю штовхає мене на недозволені стосунки, ображаючи
мене як чоловіка безпідставними підозріннями, поговорами і ницим недовір'ям.
Звичайно, якщо немає жодного сумніву, що цю ганьбу неможливо приховати... Де ж мої
підштанки?" - запитав він спокійно. "На дивані". Натягаючи підштанки, він пояснював
далі: "Отже, якщо ганьби не можна приховати, лишається тільки розлучення. Але цим
плями не змиєш.
Взагалі, розлучення справа дуже серйозна, - говорив він, одягаючись. - Найкраще,
коли дружина озброїться терпінням і не дасть приводу для публічного скандалу. А
врешті, робіть як хочете, я вас тут залишаю з шановною панею сам на сам". Пані
Гротова за той час влізла в постіль, а пан Земек потиснув мені руку і вийшов".
Я вже добре не пам'ятаю, що нам далі розповідав пан Штендлер. Але він вів з тією
панею, що лежала на постелі, дуже інтеліґентну розмову, мовляв, подружнє життя не
завжди веде просто до брами щастя, і обопільний обов'язок подружжя приборкати
хтивість, очистити і одухотворити свою плоть. "Тим часом, - розповідав пан
Штендлер, - я поволі почав роздягатися, а коли вже був роздягнений, то зовсім
одурів і зробився як дикий олень під час гону, до кімнати ввійшов мій добрий
знайомий Стах, теж приватний детектив, з підприємства нашого конкурента, пана
Штерна, куди в свою чергу звернувся пан Грот у справі своєї дружини, яка нібито теж
із кимось тягається. Цей Стах тільки промовив: "Ага, пан Штендлер з панею Гротовою.
Вітаю!" Тихо зачинив за собою двері і вийшов. "Тепер уже все одно, - сказала пані
Гротова, - нема чого так квапитися з одяганням, та й біля мене місця досить". - "Мені,
вельможна пані, справді йдеться про місце", - відповів я, сам не розуміючи, що
говорю. Пам'ятаю тільки, я щось розводився про те, що, коли між чоловіком і жінкою
завелися чвари, це позначається також і на вихованні дітей". Далі він розповів нам,
як швидко одягся, як дременув і як вирішив зараз же розповісти про все своєму
шефові, пану Ходоунському. Але спочатку зайшов підкріпитися, та коли повернувся
до контори, по ньому вже віддзвонили, бо, поки він підкріплювався, туди з наказу
свого шефа, пана Штерна, зайшов той Стах і завдав удар пану Ходоунському звісткою,
якого, мовляв, той має агента в своїй приватній детективній конторі. А Ходоунський
нічого кращого не придумав, як швиденько послати по дружину пана Штендлера, хай
вона розправиться з ним сама, як належить поквитатися з чоловіком, якого послали
для виконання службових доручень, а співробітник з контори конкурента переловлює
його "in flagranti". "Відтоді, - завжди говорив пан Штендлер, коли згадував цю історію, -
моя голова стала ще ґудзуватішою".
1 – in flagranti – (лат.) „на гарячому”
[…]Ната Толмачова - 14-6-2007 у 15:57
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Demyan
Правда як воно все в нас буде функціонувати дійсно зовсім не зрозуміло як з точки
законів так і з практичної точки
детективні агентства вже працюють Андрій Пелещишин - 14-6-2007 у 16:06
Підозрюю, що ціна на їхні послуги не дає можливості звернутися до них для
більшості громадян.Tempika - 14-6-2007 у 16:37
...та й мабуть закони про невтручання у особисте життя можуть призвести до певних
труднощів... що скажуть юристи?Ната Толмачова - 15-6-2007 у 13:19
Цитата:
Оригінальне повідомлення від Tempika
...та й мабуть закони про невтручання у особисте життя можуть призвести до певних
труднощів... що скажуть юристи?
коли приймуть закон про приватну детективну діяльність, то буде нормально, а як
вони зараз офіційно працюють важко сказати, ще не цікавилася
та й по правді: хто б то збирав в нас інформацію про якусь особу законним шляхом?
це довго і нудно і коштує дорожче
... ну добре, мовчу
