Форум Рідного Міста - Зменшення кількості годин гуманітарних предметів в НУ "ЛП"

Зменшення кількості годин гуманітарних предметів в НУ "ЛП"

Юрій Сєров - 10-7-2008 у 03:00

У новому навчальному році Національний університет «Львівська політехніка» скоротить вивчення української мови до 16 годин на всі 5 років навчання. Це означає, що студенти матимуть заняття з української мови лише один раз на два тижні протягом одного семестру. Про це сьогодні, 9 липня, повідомила заступник голови комісії з питань освіти і науки Львівської обласної ради, член політради ВО «Свобода» Ірина Фаріон.

Вивчення історії України скорочено до 16 годин ще минулого року, така ж доля чекає й інші гуманітарні дисципліни – такі як політологія, філософія. Ірина Фаріон стверджує, що через це «Львівська політехніка» ризикує втратити статус університету і скотитися до рівня технічної школи.

Зі слів Фаріон, вона зверталася до Міністерства освіти і науки України з проханням втрутитися у ситуацію і отримала у відповідь запевнення, що «Міністерство не підтримує дії керівництва університету щодо скорочення гуманітарної підготовки бакалаврів, про що зауважено ректору університету».
http://zik.com.ua/ua/news/2008/07/09/142795

Цікаво, чи пов`язано це з зменшенням навчальних тижнів чи просто для зменшення навантаження на студентів.
Хоча коли я вчився, то не впевнений чи в нас укр.мова була щотижня.
Крім того, не думаю, що тих 8 пар суттєво вплинуть на грамотність. Це ще в школі закладається.

Андрій Пелещишин - 10-7-2008 у 07:38

Є два суттєві фактори, про які не сказано.

1. Для більшості спеціальності гуманітарний блок в НУЛП перевищує міністерські вимоги. І навіть після зменшення продовжує успішно перевищувати.

2. У нових навчальних планах міністерство вимагає бакалаврську роботу і 8 семестр практики. Таким чином, реальне навчання студента зменшується на 1 семестр (для бакалавра з 8 до 7). Причому уже бакалавр буде вважатися закінченою вищою освітою

Ці фактори ставлять під загрозу можливість підготовки фахівця-інженера. Якщо ВУЗ хоче вижити в таких умовах, він змушений підвищувати рівень саме фахової підготовки. Особливо на фоні падіння наборів по Україні і тп.
Якщо цікаво, я можу цю тему розкрити детальніше, але не зараз - треба бігти на роботу

Андрій Пелещишин - 10-7-2008 у 10:43

Хочу зазначити ще один аспект, який чомусь мало обговорюється.
Тривалість навчання в школі постійно зростає. Скоро буде уже 12 років. Питання - а що ж ті діти в школі вчать? 2 додаткові роки - це не жарт, за ідеєю, загальні дисципліни мали би вже бути викладені достатньо повно.
А то виходить цікава картина. Навчання в школі збільшують, у ВНЗ - скорочують. І ще хочеться зберегти гуманітарний блок без змін.
Львівська Політехніка і так робить значні зусилля, які змушують задуматися чи все правильно в середній освіті та структурі навчання в розрізі загальних дисциплін. Ми змушені ущільнити навчальний графік понад норму:
- для першого курсу, фактично за рахунок більшої щільності навчання зимою, у вересні викладачі ЛП будуть підтягувати знання шкільного (!) курсу фізики і математики, бо дітей вчити університетських курсів стає практично неможливо.
- для всіх курсів фізкультуру винесено за межі основного навчального графіку, що дозволяє добавити ще одне заняття з спеціальних предметів на тиждень

Ще один вкрай важливий момент, вже фактично внутрівузівський. Фахові кафедри і інститути вже стомилися просити загальників (особливо гуманітаріїв), щодо адаптації змісту дисциплін до вимог фаху. Я наприклад, би тільки вітав і просив збільти обсяги, якби в межах курсу філософії для студентів компютерних наук викладалася би формальна логіка, основи пізнання світу, філософські проблеми природнього та штучного інтелекту. А в межах соціології - сучасну соціометрію, технології соціальних комунікацій, соціальні мережі та проблеми глобальних інформаційних мереж. І так далі по кожному предмету : економіці, БЖД і тп.

Зазначу також, що є і обмеження МОН України на зміст окремих дисциплін. Так, наприклад, ми сильно обмежені в формуванні змісту фізики, хоча наші викладачі-фізики готові ідти на модернізацію дисципліни. Так, для компютерних наук ми хотіли в межах курсу фізики підсилити складові електротехніки, напівпровідників і оптики, як такі що найпотрібніші для нашого профілю. Проте МОН вимагає дотримання стандарту робочої програми, де все розписано до заняття.

Марія Вибранівська - 10-7-2008 у 12:38

Як на мене, молоді люди, які володіють дипломами вищих вузів, особливо технічних, в переважній масі є безграмотними і безкультурними,та ще й фізично слабими, що недопустимо для звання "людина з вищою освітою".
Це проблемо і школи, і вузів. Але, як на мене, це питання, яке має бути розглянуте в комітеті національної безпеки, бо міць держави залежить від якості її громадян.

Остап Шумин - 10-7-2008 у 13:00

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Марія Вибранівська
Як на мене, молоді люди, які володіють дипломами вищих вузів, особливо технічних, в переважній масі є безграмотними і безкультурними,та ще й фізично слабими, що недопустимо для звання "людина з вищою освітою".

... філологи не вміють рахувати, а фізично розвиненими є лише фізкультурники... у Вас явно хибна думка, може Ви брали приклад з випускників ПТУ

Андрій Пелещишин - 10-7-2008 у 13:10

Ага, а краще мати не безкультурних слабаків з фаховими знаннями, а малокультурних слабаків без жодних знань

Зараз нема проблеми, що малий гуманітарний блок. Зараз є проблема малого фахового блоку. Врешті-решт, потім гроші випускник зароблятиме на фахових знаннях.

Зараз маємо картину, коли студент реально на кафедру потрапляє лише з третього курсу. Кафедра має хоч якийсь профільний вплив упродовж 3, 4, 5 та половини 6-го (у деяких вузах, типу ЛП) курсу.
Після чергової реформи ми матимемо випускників, які фахову підготовку отримуватимуть лише 3 та половину 4-го курсу.
Може взагалі фахові предмети винести на факультатив? Хай би не заважали дітям вчити мову та бігати кілометри?

Знову ж, зауважу - гуманітарні предмети повинні адаптуватися до вимог фахової освіти. Охорона праці для економіста має бути інша ніж для ітешника, і ще інша - для енергетика.
Аналогічно і філософія, і економіка і мови. Навіть фізкультура. Бо врешті-решт фізкультура це не спорт. Це "фізична культура". Ітешника могли би навіть вчити спеціальних навиків сліпого набору на клавіатурі та правильної осанки, а енергетиків - навиків напригування на дроти з високою напругою (я не жартую).

Звичайно, частково це внутрішні проблеми вищої школи, але я бачу чому тут їх не можна обговорити. Зрештою пані Фаріон он обговорює

Андрій Пелещишин - 10-7-2008 у 13:21

Я розумію, звідки "ростуть ноги" у претензіях до низького загального рівня випускників ВНЗ
Очевидно, працедавці, колеги і навіть батьки нареченої

з багатьма молодими людьми зустрічаються і оцінюють їх саме після завершення ВНЗ. І загальний рівень підготовки людини сприймається як підготовка в ВНЗ.
Але це не вірно! Бо людину вчить і ВНЗ і школа. Школа - в 2 рази більше. То давайте претензії ділити пропорційно, чи що.
Можна на ВНЗ списати все, якщо школа стане придатком до ВНЗ. Отоді -так, ВНЗ бере на себе уже всю відповідальність.
І я думаю, в перспективі нас чекатиме саме така реформа - перехід шкіл "під крило" ВНЗ.

Такий досвід, що мені знайомий, усе-таки є додатнім. Наприклад середній рівень загальноосвітнього розвитку випускників гімназії, що входить у комплекс Львівської політехніки, є відчутно вищий за середній рівень загальноосвітнього розвитку пересічної школи.

Dmy - 10-7-2008 у 14:03

А що це за курси такі - по 16 годин? Як можна навчити українській мові (історії, філософії) за 16 (та навіть за 20-30) годин? Можна навчити цвях забивати, та й то не в стіну, а в дошку. Краще тоді їх взагалі прибрати: нема курсу - нема проблеми скорочення.
Навчати писати, розмовляти, пити, курити, набирати телефонні номери, чатитися й геймитися треба у школі. А ВНЗ - це трішки вищий і трішки спеціалізованіший рівень.

Андрій Пелещишин - 10-7-2008 у 15:27

Згоден з попереднім дописом.

Принагідно зазначу, що у багатьох ВНЗ, зокрема і в нас в ЛП, для багатьох спеціальностей має місце поступове збільшення годин на вивчення іноземної мови. Що з одного боку - важливо і потрібно, з другого - чиїмось коштом повинно робитися.

Остап Шумин - 10-7-2008 у 15:52

Скажу по собі (в 2004р. закінчив НУ "ЛП") зі всіх гуманітарних предметів (типу історія, мова, філософія і т.д.) найпродуктивнішим була мова. Тут викладач справді намагалася підійти до викладення предмету більш вузьконаправлено. Крім всього іншого ми вчили як правильно писати різного роду ділові документи, що, як-не-як пригодилося в подальшому. Все решта - біг пес через овес.
Мені подобається думка пана Андрія, а змісту прослухати за півроку скорочений курс історії ... як казала моя вчителька "Чого не навчився Іванко, того не навчиться Іван".

Марія Вибранівська - 10-7-2008 у 17:58

Ваші дописи нічуть не заперечують мої думки. Бузкультуря і безграмотність людей, які мають диплом про закінчення ВНЗ вже ввійшло в норму. І дійсно, це не тільки з гуманітарних предметів. Фахові - теж на невисокій рейці.
І , повторю, це треба бити в дзвін, це небезпека деградації нації.
Я цілком не хочу, що б ми стали народом, для якого рівень - ход-дог + "Скинь маму з поїзда".

Андрій Пелещишин - 10-7-2008 у 18:30

Ваші пропозиції? Збільшення відсотку гуманітарного циклу?

Руслан Кравець - 10-7-2008 у 19:39

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин
Ваші пропозиції? Збільшення відсотку гуманітарного циклу?

Можна піти іншим шляхом - не давати диплом про вищу освіту безграмотним і безкультурним людям

Цитата:

У Вас є дані якихось досліджень про рівень культури і грамотності сучасної молоді?

Марія Вибранівська - 11-7-2008 у 13:32

Ні. В мене син - студент КПІ. Я достатньо самокритична, щоб не розуміти, що рівень освітченості ровесників мого сина (як, зрештою, і його) - далеко не відповідає означенню "вищий". І ще в мене перед очима реклама недавніх років: молодий хлопчина в барі з пляшкою пива, і статечний професор з гордістю каже: "Це наш кращий студент,,,".
Хіба немає в цьому долі гіркої правди?

Тарас Задорожний - 11-7-2008 у 14:04

Цитата:

Та пригадую як слухав психологію спілкування в НУ"ЛП".... То напевно був найбільш дурний предмет з точки зору його викладення... Рівень викладання приблизно відповідав рівню сільської повоєнної школи, де вчителем німецької мови працював бригадир, який був 3 дні в німецькому полоні і трохи ту мову чув. Надіюсь, що його відмінять першим

Тарас Задорожний - 11-7-2008 у 14:06

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Руслан Кравець
Можна піти іншим шляхом - не давати диплом про вищу освіту безграмотним і безкультурним людям

Створити комісію і здавати екзамен з грамотності і культурності

Руслан Кравець - 11-7-2008 у 17:21

Тепер спробую написати трохи серйозніше.

Наскільки я зрозумів з першого Андрієвого допису, ситуація виглядає так.
Міністерство освіти хоче надати ступеню "бакалавр" статусу закінченої вищої освіти на відміну від сьогоднішнього - неповної вищої освіти.
Це згідно з наявними стандартами вищої освіти вимагає проходження студентами навчальної практики і підготовки дипломної роботи. На це виділяється 1 семестр.
При цьому термін навчання залишається такий як був - 4 роки.
Отже, перед керівництвом вузу (у конкретному випадку - НУЛП) постає задачка - потрібно "ущільнити" теоретичну підготовку, тобто з сьогоднішніх 8-ми семестрів залишити 7.
1 семестр теоретичної підготовки - це 5-6 навчальних дисциплін.
Як цю задачку розв'язувати?
Якісь дисципліни викидати з навчального плану, якісь - зменшувати в обсязі.

От і все. Цілком конкретна задача, цілком конкретні способи розв'язання.

Судячи з першого допису цієї теми, в число дисциплін, для яких зменшили обсяг, потрапила "Ділова українська мова", що викликало невдоволення в однієї з викладачок цього предмету. Маючи доступ до деяких інформаційних ресурсів і певний статус в обласній владі, вона своє невдоволення виразила.

Якщо гуманітарні дисципліни залишать як є, а будуть викидати або зменшувати обсяг фахових дисциплін,
то з таким самим успіхом може бути піднята тема "Зменшення кількості годин фахових (чи технічних) предметів в НУЛП".

Андрій Пелещишин - 11-7-2008 у 19:11

Уточню, що крім випадання одного семестру на 4-му курсі поставлена задача підготовки завершеного фахівця ще на бакалавраті. Що, фактично, означає, що значна частина бакалаврів на 5-6 курсах уже не вчитиметься (у звязку з ліквідаціюєю рівня "спеціаліст" та перспективним звуженням обсягів магістратури). Це обумовлює необхідність переспективного переведення деякі важливих дисциплін з 5-го на молодші курси.

Крім того, ще раз зазначу, що і в нових навчальних планах гуманітарний комплекс значно (чи не в 2 рази) перевищує міністерські нормативи.