Цитата: | Першим відправив користувач Olexiy
З чого б почати? А почну-но я з історії.
Наукова база націоналізму, себто терія створення національних держав, бере свій
розвиток від часів Карла Маркса. |
Вона бере свої початки раніше.
Цитата: |
Не компетентний вам зараз назвати ім'я атора теорії, проте мені відомо, що
теорія створення держави на національних засадах виникла одночасно з теорією
классової державності. Це була епоха виразного занепаду багатонаціональних
імперій на тлі формування та самовизначеня основних європейських націй.
Стосувалось це й українців. Згадаймо що до XIX століття самоусвідомлення у наших
пращурів було малувато для створення державницьких настроїв. Вся історія
українських повстань проти загарбників - лише історія визволення з-під одного
гніту для приєднання землі до іншої. Богдан Хмельницький йшов на Переяславьку
угоду свідомо (інша справа що він мав на увазі під цією угодою), річ у тім, що тоді і
на думку нікому не спадала ідея формування окремої держави Україна-Русь - війна
була ПРОТИ утисків а не ЗА державність. В цьому сенсі Богдан міняв шило на мило,
проте це ажніяк не зменшує його здобутку - з Богданом українці вперше відчули свою
єдність як народу, за, Богдана почала формуватися українська політична еліта,
тощо. Мазепа йшов фактично тим самим шляхом - він виступив ПРОТИ Петра аби піти під
руку Карла. Втім, це не зменшує внеску Івана в розвиток української культури. За
Мазепи відбувся остаточний розкіл простого козацтва та старшини на окремі
суспільні класи.І вже цим залюбки користалися російські імператори.
Згадаймо і коліївщину - це теж виступ ПРОТИ.
Це так, маленький відступ.
Читаємо Субтельного:
"Сьогодні національна свідомість є всепроникаючою дійсністю, і важко уяви-
ти, що на початку XIX ст. у Східній Європі, як, власне, і в більшості країн світу,
вона була лише туманним поняттям, яке повільно набирало обрисів."
Тому не треба винити Богдана в тому, що він "занапастив військо та й цілу
Україну". В його темному 17 столітті ніхто і гадки не мав, що можна збудувати
державу за національною ознакою. Натомість він бачив Річ Посполиту, де литовці і
поляки жили тихо й мирно, не визнавали лише українців, але як же можна було їх
визнати, коли формування козацької старшини тільки-но почалося із самих же
козаків? Формування ж гоногистої посполитої шляхти завершилось щонайменьше 100
років тому.
Отже, XIX століття - століття Шевченка і Антоновича, Драгоманова і Чубинського, ера
Кирило - Мефодієвського товариства і праць Костомарова. Це століття наукової
полеміки про ідентичність українців як народу, становлення літературної мови. Це
століття Валуєвських циркулярів і Ємських указів, заслання Костомарова і
Шевченка, заборони української писемності і театру.
Не будемо сперечатися що почалось спочатку - самоусвідомлення українців чи
реакція імперії:
1847 - розгром Кирило - Мефодієвського товариства
1863 - валуєвський циркуляр
Але "Тоді (1846) Шевченко був уже в зеніті своєї слави, як видатний маляр, а ще
більше як поет. Його подорожі по Україні — Чернігівщині, Полтавщині, Київщині —
показали, яка широка була його популярність, як глибоко шанували та любили його.
Найбільші магнати України — Рєпніни, Тарновські, Лизогуби, Лук'яновичі,
Родзянки та ін., — запрошуавли його до себе, замовляли йому портрети,
захоплювалися його поезіями. В тому гуртку молоді Шевченко відразу став
центральною особою не тільки як славний поет і маляр: до того приєднувався
особистий чар, який підкоряв йому всіх, хто з ним зустрічався."
(Полонська-Василенко).
Тобто бачимо - національні ідеї і Україні набули свого розвитку саме на початку XIX
століття.
В цей же час розвивається і классова ідея побудови держави. Не буду тут зупинятися
детальніше, проте зазначу, що і частина націоналістів (Шевченко, Гулак, Савич у К-М.
тов.) і прихильники класової ідеї збігались у єдиному - для досягнення мети
необхідно повалити царат (а, отже, і імперію - тримали в кишені дулю націоналісти;
классові прихильники так не вважали).
Пропустимо невеличкий період, а саме років 70-100 і подивимось знов на Європу: бачимо
дві імперії:
1. Нацистська німеччина (національна ідея)
2. СРСР (класова ідея)
Ставлю тут питання: в обох імперіях для виживання використовується тиранія. Чи не
є це ознакою нежиттєздатності обох ідей в сучасному світі? Як на мене - є
(це ІМХО - давайте сперечатись). |
Не згодна з такою трактовкою.
Цитата: |
Саме через такий приклад і сформувалось
загальносвітове несприйняття національної ідеї - саме тому націоналізм став
"поміркованим". В теорії н. з'явилось (це знову ж ІМХО - можу помилятися)
поняття домінуючої нації - тобто про винищення/виселення інших вже не йдеться.
Проте Європа сама робить найбільший в історіїі крок етнічного нетерпіння -
створює фактично в Азії державу Ізраїль. На той час по континенту вештаються
тисячі голодних, обірваних жидів (слово єврей вважаю русизмом) і їх тре було
кудись дівати, бо ніхто їх вже і бачити не міг.
Щодо класового державництва - вже тоді багато хто з українських інтелігентів
говорив про СРСР як про явище тимчасове і мали рацію.
Тут хочу відповісти на допис kallisto:
>Хоча світовий н. відомий дуже давно. Жанна Д"арк - типовий приклад н. В 10 ст.
націоналізм проявлявся в Київській Русі.
Те, що проявляється в цих випадках - не націоналізм, а приклади національного
нетарпіння, відторгнення. Згадаймо - в обох випадках є конфлікт народів - Англії та
Франції, в Київській імперії - північні руси були підкореним народом. |
Відповідаю й тобі:
Тій Жанні було не пофіг проти кого боротися? Сиділа б собі тихенько, їдло варила,
вдома прибирала, дітей ростила. А то ні, чухалося в неї в одному місці - пішла вона
проти англійців воювати.
До чого тут національне нетерпіння? Коли НКВД прийшли на українські терени, то це
теж було національне нетерпіння? Чи відторгнення? Чи тут не було конфлікту
народів? А, так, вибач: слов"яни - брати, усі всіх люблять, одні лише ці бандерівці
злобні і всіх повбивали б. Так виходить?
Цитата: |
Але ж давайте про сучасність і про наш випадок.
Отже сучасний націоналізм - що це? В зазначеній статті читаємо "націоналізм -
політичний прояв патріотизму". |
Ця теза не моя, її висловив Кость Бондаренко. Ставтеся до цього як хочете, але тобі,
Олесю, скажу, що все-таки стереотип "злобного бандєровца" відбився на тобі
дуже чітко. Тут і словосполучення "націоналізм-нацизм", і закиди, що можна
бути патріотом без націоналізму.
Цитата: | Незла спроба реабілітації націоналізму в очах заляканого тезою
"націоналізм=націзм" суспільства. Але невдала. В Росії є чукчі-патріоти
Росії, можна сказати що чукча-патріот в Думі то націоналіст?
Все ж таки схиляюсь до твердження що націоналізм - політичний рух який має ставити
собі за мету створення держави за етнічною ознакою та надання привілеїв в ній
(будь-яких - культурних, економічних, побутових, правових - вибирайте/вигадуйте
самі) домінуючій нації.В принципі нічого страшного тут нема, якщо не залазити в
крайності.
Що ж маємо насправді?
"Був червоний - он де заїхав
Стане жовто-синій - побачим дивний світ.
І разом заспівали Засвістали козаченьки
Щоправда на мотив Наш паравоз впєрьод лєтіт
.....
.....
Потім з голодухи почали їсти коней
А хто шмат не вирвав - той лаяв москaлів. |
Я казала вже про нації і нетерпимість до них. В одному з програмових документів
сказано, що всі нації - наші друзі, проте з деякими з них не буде нормальних
стосунків доти, доки вони визискують наш нарід. Скажи, англійцям щось потрібно від
нас? А туркам? А грузинам? А чеченам? Чому північні сусіди щораз зазіхають на нашу
незалежність. Ти погоджуєшся, що ЄЕП - це новітній СРСР і невідомо, куди він нас
заведе. Але ти скажеш, що вони наші друзі і ти безмірно їх поважаєш. Коли в нас уже
буде власна свідомість? Коли припиниться те, що нас б"ють по голові, а ми
слухняно пригинаємося, та на всіх кутках кричимо про те, як ми їх поважаємо?
"
Цитата: | Незла пісня, чи не так? Давайте рік подивимось: 1991
Невже ми такі передбачувані? А хіба ні?
Суть полягає в тому, що не змінивши політичну верхівку неможна змінити систему, а
націоналісти, що відстоювали ідею державності в ті роки нічого такого і не думали
- вони приїхали з заходу |
(а подивися на Драча та такого крутого дисидента Леся Танюка, які залишилися після
союзу. Хіба зараз вони щось собою являють? Лесь Танюк - відомий в КГБ стукач)
Цитата: | і не відчували підтримки в ділових колах держави. Що вони могли змінити?
Та нічого. Їх функція закінчилась на референдумі. Тож ситуація цілком
прогнозована - залишається лаяти москaлів.
Щодо "лаяв москaлів".
Козьма прудков казав "Зри в корень" от і подивимось:
Невід'ємною рисою націоналізму як такого (і українського зокрема) є любов до
своєї [майбутньої] країни.
Я так, я так її люблю,
Свою Україну убогу,
Що прокляну самого Бога,
За Неї душу погублю.
Саме цієї любові зараз бракує українцям, проте чи є любов до власної країни
ознакою н.? Ні, не є. Палкі прихильники СРСР н-ми. не були. |
Тому що СССР - це була конгломерація. І націоналізмом там пахнути не могло і
приблизно (я маю на увазі любов до СССР). А любов до своєї держави всіляко
придушувалася. Чи ти забув? Буржуазний націоналізм.
Цитата: | Знову повертаємось до українських націоналістів. Все зрозуміло без зайвих
пояснень - люди (сподіваюсь) люблять Україну (я її, доречі теж дуже люблю), її
культуру та національні здобутки, цікавляться історією, тощо. Вони знають, що
останні 350 років Україна була погноблена Росією. Ті, що на заході, також знають що
не вся Україна була в Росії - частина була під Австрією а потім ще й під Польщею. Ті,
що на заході пам'ятають також окрім УНР ще й ЗУНР та знають її діячів та
історію.
Зараз вони бачуть шалений аукціон частин економіки, культури та суверенітету
країни. В ролі покупців виступають різні країни, проте переважає Росія. Саме
звідси і є та нетерплячість до наших північних сусідів (брати - то занадто близько
для наших родових зв'язків). |
Хіба що менші брати. Бо утворилися як нація набагато пізніше, ніж українці.
Цитата: | В принципі нетерпіння гнобителів явище природнє. Забуваємо лише ЩО ГНОБИТЕЛІВ У
НАС НЕМА.
Дісталися найцікавішого: Н-сти переймаються зкупкою нафтового ринку України
Росією, проте досі мовчали поки цей ринок належав румунам; вони конче
переймаються російсько-українським газотранспортним консорціумом, |
консорціум підписали, але він стоїть. І скажи, ти хочеш, щоб нашим
газо-транспортним ринком довгий час володіла чужа держава?
Цитата: | проте ажніяк не переймаються польсько-українським нафтопровідом. Росіяни
зкупили промисловість! Гвалт! Але чомусь мовчимо що ЗАЗ купили корейці, на заході
збирають шкоду, американці змушують зазирати їм в рот і воювати в Іраці і ще
багато чого.
Я не проти переймів за економіку - я за послідовність.
За наступне речення мене можуть і з'їсти, проте я таки скажу: а Росія нас зовсім
і не гнобить. Росія наразі просто відстоює свої державні інтереси. Наша ж проблема
не в російських інтересах, а в своїх - ми їх ВЗАГАЛІ НЕ МАЄМО. |
Ні, ми їх маємо, а чи маєте ВИ - нам наразі не відомо. Скоріше за все, що ні.
Цитата: | От і все - москaлі тут ні до чого. Лаяти треба насамперед свою країну, якій ніби
байдуже якою мовою спілкуватимуться діти (в Києві, доречі - українською і це
тішить).
Крокуючи майданом натикаюсь на листівку: Т. Шевченко на мене пальцем "А твоя
дитина розмовляє моєю мовою?". Слів нема - повбивав би. |
Як на мене - хороша ідея. Якщо ти не знаєш, то це просвіта зробила
Цитата: | Проблема НАШОГО національного руху в тому, що за деревами не видно лісу - любов до
Батьківщини тихенько переросла в ненависть до росіян. Я вже мовчу що багато хто з
н-в має російське коріння, скажу лише що Хвильовий був напівросіянином і носив
прізвище Фітільов, |
Ти забув, що він сповідував ідеї комунізму, хоча й українського. Так що можеш
приписати йому й цей грішок.
Цитата: | Костомаров - аналогічно. Також нагадаю про Слободжанщину і Донбас - землі
взагалі-то російські, та Крим. |
Взагалі-то російські землі - то територія навколо московського царства. А все
решта - завоювання і приєднання імперії. Не переймайся, скоро знову там будемо.
Цитата: | І чому ж ми так не любимо саме росіян, якщо поляки нам теж багатенько лиха
заподіяли? |
Тому що вони вступають в ЄС і наша економіка їм зараз ні до чого. А в Росії комплекс
такий є - їм обов"язково з кимось гуртуватися треба. І обов"язково, щоб вони
були на чолі.
Цитата: | Тут вже варто кричати що ні! До чого тут росіяни? То ми так Україну любимо! І ніякої
неприязні немає!
Але стоп!
Я - звичайний спостерігач, людина збоку. І що Я бачу? Я бачу напіввійськові
патріотичні молодіжні організації подудовані на антихаризмі "Ми - добрі, вони -
вороги! Будь гатов!", я бачу палець Шевченка в око, я бачу поділ Руху, я бачу
(вибач, Гадяч) напівжарти "постріляти гадів", я бачу нетерплячість до
російської мови і культури, я бачу на концерті Чубая людину із здійнятую вперед і
вгору правицею |
(а це ненависть?) Якщо ти не знаєш, то так молоді люди тризуб показують. Якщо їм
маякувати перед собою, то його ніхто не побачить. І зрештою, що за нетерпимість до
інших поглядів? Це ж ти сам мені розказував. Якщо ти вже живеш за ліберальними
принципами - то не засуджуй нікого.
Цитата: | , я бачу лише ненависть.
Я бачу безліч об'єднань лідери та активісти яких банально вирішують проблеми
власної самопостави та психологічні (іноді мабуть і сексуальні) комплекси. Я бачу
абсолютну копію того болота яке зараз носить спільну назву Рольового руху.
І тільки два тижні тому я побачив звичайний заклик "Люби українське". Досі не
знаю чи вважає ця людина себе нац-м, але усіх розмов щодо цього вона оминає.
Якщо б почуття любові було домінантним, то я б бачив інше! Я б бачив об'єднаних
навколо цього почуття людей, що проводили б культурні та політичні акції
|
А ми мабуть в барбі на офісі граємось.
Цитата: | , я б вже бачив розбудований україномовний інтернет і мав змогу скористатися
безкоштовним гостінгом за умови україномовності та несуперечення законам і
моралі мого сайту. Я б бачив помірковані та зважливі статті що містили б в собі
оцінку політичних та економічних подій в державі, я б бачи СИЛУ! Політичну
насамперед силу. Як немає грошей, то це б була бодай дієва громада, що
поставила б собі за мету досягнення усвідомлення українців як домінуючої нації -
чи ж не це має бути метою націоналістів?. |
Олексію, ти не розібрався в усіх цих рухах і говориш зараз як споживач, який не
робить ніяких аналізів і кроків до здійснення бажаного. Що по тєліку покажуть -
точно, так має бути. І "якби... якщо..."
Я тобі теж уже казала. Якщо наші політичні погляди різні - то краще говорити про
музику, погоду, а цю тему оминати. Тому давай краще поговоримо про щось інше.
Цитата: | Я вже казав Жені, скажу й тут. Якщо кожний, хто вважає себе націоналістом
(патріотом, свідомим українцем, тощо) замість того, аби плакати над тим, які злі ці
сволоти-москaлі, записав касету (краще дві) з легкою і цікавою українською музикою
та відніс її водієві маршрутки, то зробив би незрівнянно більшу справу у
порівнянні із тими дурнуватими листівками на Майдані Неспроможності.
|
А касету не кожен захоче поставити. І ще. Ми над цим працюємо.
Дякую. |