Форум Рідного Міста

Недозаштукатурений час

marco - 5-10-2005 у 19:50

Нормалайзер наразі ще тут не похвалився, але на сайті OOHFIRO (старіші львівські інтернетчики повинні пам'ятати такого) опублікована його назвичайно цікава стаття-дослідження старих львівських надписів.

Якось так пробігаєш мимо того щодня і вже навіть перестаєш зауважувати.
От лише фотки би дати більші, або хоч щоб pop-up-oм відкривалися повні версії.

Дужже цікаво. Рекомендую всім.

Nazar - 5-10-2005 у 20:51

Я в захваті.
Грандіозно!!!!

Нормалайзер самий-саммий Бест!

Олексій Мачехін - 5-10-2005 у 21:14

дійсно чудове дослідження, мати б його у кращій якості

Нормалайзер - 5-10-2005 у 22:10

хм..
бэжаль, но нэ успэль :)

Проблема з тим "Недозаштукатуреним часом", ніяк воно не лишає мене в спокою. Кожен раз, як помічаю щось нове - берусь за то, але обіцяю, що це - останній додаток.

Насправді ситуація така. Я розміщував то шматками у своєму ЖЖ. Потім ЖЖ з отим - завалив.

Коли почав систематизувати - глянув, що є в неті. В неті на польських сторінках про Львів є дещо, є й таке, чого вже нема, є й багато такого, що видають за справжнє, але справжнім не є.

Матеріал, який виставлений - це витяжка, квінтесенція майбутньої доповіді чи її частина. З другою частиною маю ще мороку і не знаю, чи доведу до часу Ікс до презентабельного виду.
Виступ - польською, тому є варіант того тексту польською.

ООХФІРО ще доробляє той матеріал, але я дуже йому вдячний за те, що він з"явився (бо ніхто з львівських сайтів того брати не хотів, я аж подумав, що оте, написане, нездале й нікого, крім мене, не цікавить). Знимки будуть відкриватися, бо сам смак там - якраз в деталях.

MartinkaDP - 5-10-2005 у 22:39

а чого ЖЖ закинув?

Captivitas - 5-10-2005 у 22:50

ото ж
Мав у вибраному всі частини викладеного у ЖЖ, а забрати не встиг.
Чудова робота, Нормалайзере!!!

dr.Trollin - 6-10-2005 у 00:17

Мав у вибраному всі частини викладеного у ЖЖ, а забрати не встиг.
(пхехаючи) пхе! ото тра було одразу і у коробочку приховувати :)
(носозадирабельно) а я саме отак і!

fish - 6-10-2005 у 08:39

старі написи? я маю два фото з Ужгорода на цю тему

Користувач Олесь - 10-10-2005 у 15:07

Чудова праця. Маю одне зауваження-доповнення до знимки в частині 3 - там, де написано: "Шкода, що не знаємо, що ж таки пропонували на вулиці Балабана." Там написано гебрейською (додаю в картинці) слово, яке означає "Синагога" а також Кнесет, а також якесь зібрання. Також там міг мешкати рабін.

Користувач Олесь - 10-10-2005 у 15:14

На жаль, не можу вставити картинку в повідомлення. В текстовому режимі іврит не підтримується. Можу тільки додати, що читається це "Бет кнесет", і означає власне "Дім зібрань". А слово "синагога" - грецького походження, означає то саме.

Нормалайзер - 12-10-2005 у 20:27

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Користувач Олесь
Чудова праця. Маю одне зауваження-доповнення до знимки в частині 3 - там, де написано: "Шкода, що не знаємо, що ж таки пропонували на вулиці Балабана." Там написано гебрейською (додаю в картинці) слово, яке означає "Синагога" а також Кнесет, а також якесь зібрання. Також там міг мешкати рабін.


Дякую. Врахую:)

Користувач Олесь - 13-10-2005 у 14:15

Якщо маєте ще якісь львівські старі написи гебрейською - викладайте. Поки їх всіх не заштукатурили.

rost - 13-10-2005 у 23:32

Цитата:
Оригінальне повідомлення від Користувач Олесь
Якщо маєте ще якісь львівські старі написи гебрейською - ...

Олесь, а ті написи то ідиш чи іврит?

Користувач Олесь - 14-10-2005 у 10:41

Rost:

В ті часи вживалася як засіб комунікації звичайно ж ідиш. Проте писалося гебрейським письмом, тобто незалежно чи це іврит, чи ідиш, письмо то саме. Ідиш походить від жидів-ашкеназів, тобто тих, що мешкали на території сучасної Німеччини. З XIII століття вони почали писати тогочасною німецькою мовою але із застосуванням гебрейського письма, тобто того самого, що і в івриті. Ідиш в принципі є старою німецькою мовою, але із включеннями гебрейських слів, наприклад та ж синагога - "Бет кнесет". (На жаль знов-таки не можу підчіпити картинку, але я її післав Нормалайзерові). А також багато інших слів, які знає майже кожен з нас - мішіґіне, маца, міква, менора, мішмаш, бейца - присутні в ідиш, але є гебрейського походження.

На першій сторінці недозаштукатуреного часу ("Фасад будинку №13, що поряд, прикрашений ще видовищніше") власне видно, що той напис є мовою ідиш (письмо гебрейське) - там написано "шнейтон" (з німецької "шнайдер" (schneider) - кравець), тобто очевидно то саме, що і польською - склад текстилю, і ті самі імена, що і польською.