Форум Рідного Міста

Як це сказати українською?

rost - 28-10-2003 у 21:34

Тут в темі Українцi поза Україною зустрілося таке
Цитата:
Першим відправив користувач Юра
Декого також напевно трафляє від виразу "Поклади айс-крім в айс баксу..." :) Чи "треба ганом поприбивати бейсборд". Обзивають баняками не лише старих, але й молодих, котрі говорять укр-амер суржиком.

"Бакса", то моє улюблене "баняцьке" слово. Утворене сплавом англійського "box" і українського "пачка". При чому від пачки в сплав попав тільки жіночий рід і буква "а". Щодо "айс-кріму", то на відміну від поп-корну йому повезло, він має українське означення.
Спробуєм нормально сказати українською мовою другу фразу "треба ганом поприбивати бейсборд". В мене виходить таке:
"треба пневматичним скріпко-забивальним молотком поприбивати електричний нагрівавач на рівні підлоги".
Воно хоч і трафляє, але "по баняківськи" було таки коротше.
Тепер давайте скажемо "постав кап в капголдер". Кап тут картонна чаша(напр. з Макдональда), а капголдер це така штука , що висувається з дашборда(передньої панелі!?) авта і служить для утримування круглих в перерізі ємкостей з напоями.
Чи хтось може спробувати це сказати правильно українською мовою, бо я не беруся?

rost - 28-10-2003 у 21:54

А ще мені дуже подобається, що замість вражого слова "shortcut" українці в Україні поголовно вживають рідне - "ярлык".
Відразу ж набігають асоціації з такими ж рідними словами як орда, барыш, сарай, кафтан, калым та чулан.
Саме цікаво, що shortcut - буквально "найкоротший шлях". Я не знавець тюpксько-татарської мови, що так збагатила общепанятний язик, але сумніваюся, що б "ярлык" там хоч наближено відповідав англійському "shortcut".

Андрій Пелещишин - 28-10-2003 у 23:03

До речі не "по українськи", а українською :)

rost - 28-10-2003 у 23:20

Згоден, звучить краще, вже виправив.

polidrom - 28-10-2003 у 23:44

Цитата:
Першим відправив користувач rost
А ще мені дуже подобається, що замість вражого слова "shortcut" укранці в Україні поголовно вживають рідне - "ярлык".

Зате навіть у нас на форумі замість "тема" чи "дискусія" прийнято писати тред. Якщо мається на увазі thread, то словник каже, що це просто нитка.

fish - 29-10-2003 у 08:48

тільки днями з Мартінкою згадували такі похідні з графічних редакторів слівця як блюрити й шарпати...

Юрій Сєров - 29-10-2003 у 11:46

2 rost
Ти так і не переклав перший вираз:
Поклади морозиво в холодильник.
Кажуть ще "фрізер" - морозильник.

Олексій Мачехін - 29-10-2003 у 12:45

Цитата:
Першим відправив користувач rost
"Бакса", то моє улюблене "баняцьке" слово. Утворене сплавом англійського "box" і українського "пачка". При чому від пачки в сплав попав тільки жіночий рід і буква "а".

А я не терплю суржик. Будь-який.
Цитата:

Спробуєм нормально сказати українською мовою другу фразу "треба ганом поприбивати бейсборд". В мене виходить таке:
"треба пневматичним скріпко-забивальним молотком поприбивати електричний нагрівавач на рівні підлоги".
Воно хоч і трафляє, але "по баняківськи" було таки коротше.


Дивно, але дослівний переклад буде інший - "треба пістолетом поприбивати (що таке бейсборд не зрозумів, але за семантикою опису) цокольний нагрівач"

gun має і в англійській і в українській багато значень, так що не треба його конкретизувати тут. :P
Цитата:


Тепер давайте скажемо "постав кап в капголдер". Кап тут картонна чаша(напр. з Макдональда), а капголдер це така штука , що висувається з дашборда(передньої панелі!?) авта і служить для утримування круглих в перерізі ємкостей з напоями.
Чи хтось може спробувати це сказати правильно українською мовою, бо я не беруся?


І знову cup перекладаємо трьома словами замість горнятка, чашки, склянки, тощо.
Тобто тут треба сказати:
Постав горнятко на підставку :P :P

Юрій Сєров - 29-10-2003 у 16:47

Я чув що бейсбордом називали дошку, яку прибивають внизу стіни. Щось типу плінтуса.

rost - 29-10-2003 у 23:26

Я цю тему починав не для створення баняцько-українського словника. А бакса моє "любиме" слова, але в лапках.
Наша мова ІМХО застигла десь на рівні ранніх 60-их років. І навіть після 12 років незалежності вона, на жаль не розвивається. Шлях у нас простий. Хай росіяни розбудовуть свою мову, а ми в них потім або цілком візьмем або зкалькуємо. От, наприклад, вирішили росіяни казати DVD привод, то і ми кажемо DVD привід( ще добре, що не привид). З російським "приложение" не повезло, бо "застосування" якось не дуже, казати просто пріложеніє - звучить смішно. Зате "ярлык" -- просто супер, коротко, ємко, і дуже національно.
Що до capholder, то це не підставкa. Це скоріше тримач, бо ємкість з напоєм ставлять "у" capholder, а не "на" capholder. Та й з ємкістю не все добре. Чашка чи горнятко це відповідає англійському mug і передбачає ручку. Склянка -- glass. А от в cup - той самий індоєвропейський корінь, що і в нашому кубок. Ми це слово, як ємкість для напоїв втратили, то чому б не повернути. В поляків, до речі kubek так і використовується. Кубок, як спортивний трофей в поляків - puchar, хоча в англійській теж сup.
Але скоріше всього ми знову почекаємо, щоб росіяни переварили той capholder. Що нам виплюнуть, те і схопим. І дай їм боже зупинитися на англійській версії, а то ще знову покопаються в своїх татарських ресурсах і видадуть, щось типу яксак, бакшыш або кукиш.

Олексій Мачехін - 30-10-2003 у 09:39

Мені здаєть що не все так трагічно. В тій же українській мові повно напівзабутих назв та зворотів які просто варто згадати.
Та сама ємкість має безліч назв від філіджанки до михайлика через усілякі горнятка, склянки, кубки і додавати "какпку" це якраз і є підбирання плювків. Тільки америкоських.
Нові терміни розроблять спеціалісти у відповідних галузях і їм свої думки не нав'яжеш.

rost - 30-10-2003 у 10:12

Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
склянки, кубки і додавати "какпку" це якраз і є підбирання плювків. Тільки америкоських.

Я, власне про кубок і писав, а не ро капку.

А що стосується слова "америкос" і похідних то це типовий російський новояз. Винайшли це слово російські тупі шовіністичні бики всього 3-4 роки тому і стосують від почуття власної імпотенції. Їх смердюча імперія розвалилася, а Америка процвітає. І от спохватилися, що вєліком і магучєм багато образливих кличок для різних народів, а от для ворога номер 1 немає. Ото ж з потугами і вродили --"америкос". А далі автоматично спрацювала традиційна схема (див. відправлено 29-10-2003 в 23:26) збагачення української мови.

Олексій Мачехін - 30-10-2003 у 10:47

Зауваження прийнято.

Слово "кубок" в українській мові має дещо інше значення аніж паперовий стаканчик і тому я вважаю вживання тут саме цього слова невиправданим. Я думаю можна знайти інші аналоги.

polidrom - 30-10-2003 у 20:11

Отже, "нові терміни розроблять спеціалісти у відповідних галузях і їм свої думки не нав'яжеш". А поки, що будем вважати, що Макдональдс наливає колу в "паперовий стаканчик". Хай живе вєлікій і магучій!

Олексій Мачехін - 30-10-2003 у 21:20

Ні, можемо казати склянка, адже англійці кажуть glass що фактично і є склом, склянкою.
Проте вже років зо 40 словники надають слово стакан в українській мові.

Можемо обирати.

Єдине прохання - давайте поменьше емоцій.

polidrom - 30-10-2003 у 22:16

2Олексій. Не сприймай це на свою адресу. Я теж вживаю "паперовий стаканчик" бо нема іншого слова. Але мені, як, зрештою, і тобі напевне, прикро, що ми мусимо використовувати російське слово, бо...(див. вище).
Цитата:
Першим відправив користувач Olexiy
Проте вже років зо 40 словники надають слово стакан в українській мові.

Я такого не знав. Значить справді остаканилися.

В кінці-кінців, не в стакані проблема. Мені здається, що тут про те, що українська мова, все-ще розвивається, як "філіал" російської. Прикро і сумно.

Олексій Мачехін - 31-10-2003 у 00:05

Ну як на те пішло, то в решті-решт або ж врешті того :)

Українська мова досі має надзвичайно багато полонізмів і через них - латинизмів (пропозиція, наприклад) а це є наслідком розвитку мови в польському руслі. Проте чомусь львівяни обзивають дівчат кобітами і ті не ображаються :D

Насправді проблема глибша. Україна майже ніколи не мала власної інтелігенції. За поляків українська шляхта полонізувалась, за росіян російщилась. З одного боку проводилась свідома політика а з іншого ніби ніхто і не впирався особливо. Знову ж таки тут повертаємось до питань націоналізму - ця течія в Україна з'явилася лише у 19 столітті і то у зародковій формі (згадаймо прозу Шевченка).
Як не дивно, за СРСР українська літературна мова якраз набула найінтенсивнішого розвитку. Проводилось дві хвилі українізації - довоєнна і повоєнна - і вони не минули дарма.
З іншого боку ніяк не змінилась політика викорінення самосвідомості українців і тому після хвиль українізації ніби хапались за голову і знов починали російщити.

Не можна також сказати що українська мова зараз не має розвитку. Я не філолог, проте мені відомі певні зміни за останні десятиліття. Так, наприклад, зі словника було вилучено слово "учбовий" і залишено лише "навчальний". Інша справа що ми тим не перецікавлюємося і тому не дуже освідчені в цій галузі.

rost - 31-10-2003 у 01:17

Абсолютно згідий з Олексієм. Так,остання хвиля українізації(повоєнна) закінчилася в 60-их. Ще й української літератури при Союзі видавалося більше. Але...
Час не стоїть на місці. А третя хвиля українізації так і не прийшла...
Так, "не можна також сказати що українська мова зараз не має розвитку. Я не філолог, проте мені відомі певні зміни за останні десятиліття. Так, наприклад, зі словника було вилучено слово "учбовий" і залишено лише "навчальний"(Олексій)".
І не тільки це, а й Аргентина замість Аргентіни, Вімбілдон замість Уімбілдона та і ін. І це чудово. Форма теж важлива, але... коли ми культурні люди, не можемо прийти до згоди, як назвати те у що Макдональдс наливає колу, то наша мова все ж під загрозою.

Я не проти взаємозбагачення мов.У всі європейські мови прийшла маса латинізмів, германізмів та інших -ізмів. Хто був в чому добрий те в того того і брали. Так в англійську прийшов наш борщ (borsh) і вареники (правда в галицькій формі perogy), російські vodka i pogrom. Від татарів нам дісталися бунчук, сагайдак, жупан, хабар і кабала. Скільки нам влилося від росіян і згадувати не буду. Але...
Чи настільки росіяни кращі від нас в інофрмаційних технологіях, що мусять переварювати для нас анлійську? Не можу тут обминути і так коханий мною "ярлык". Чи татарське слово невідомого нам смислу справді миліше нашому вуху ніж ніж англійське shortcut?

Що до кобіти, так це львівський діалект. Зрештою, нинішня наша літературна мова є облагодожений полтавський діалект. В моєму розумінні, діалект це нормальне явище у живій мові. Культурна людина, розуміює і відчуває, області застосування діалекту і літературної мови. В тому і відмінність діалекту від суржика. Носій суржика просто не може і не вміє розмовляти літературною мовою. Наш гарант -- в тому яскравий приклад, як і "баняки", зрештою.

Правда не слід забувати, що типовий "баняк" це людина без освіти, в молодому віці, більш, як пів-століття тому, закинута долею за океан. Без всякого зв"язку з краєм, без літератури і шкіл "баняк" зберіг свою рідну мову і, як міг навчив цієї мови дітей і онуків. А що не знав, на батьківщині, ні морозива ні холодильника ні капголдера ні пневматичного інструменту, то не його вина. В ту ж баксу "баняки" продовжують в міру своїх сил напихати гуманітарку, заклеювати її тийпом(tape) і слати до далекого краю, не прислухаючися до розмов, про те, до кого і як та гуманітарка попадає. Як тут не згадати про слова Джона Кеннеді: "Не питай про те, що батьківщина може зробити для тебе, але про те, що ти можеш зробити для батьківщини". Отож, типовий "баняк" так і чинить, якщо ще живий.

fish - 31-10-2003 у 08:46

нинішня мова - це давно вже не полтавський діалект, а полтавський діалект - це дуже давно вже не літературна мова, як його не "ошляхетнюй"..

Олексій Мачехін - 31-10-2003 у 10:48

Згідний тут - був би то полтавський діалект, не розмовляли б їм на вінничині :)

Щодо татарських запозичень: хабар має українські аналоги - базарничка, наприклад.

Shortcut мені так само не подобається як і ярлик. Вважаю тут можна знайти український аналог за семантикою.

І, говорячи лише за себе, не всі тут сильно культурні люди та не в одному ми регіоні живемо аби однозначно визначати назву тих чи інших предметів. Мене наприклад від кобіти тіпає, когось від стакану сіпає а вас від ярлику дрилить. Але єдине нам єднає - ми хочемо мати свою розвинену мову і ладні розмовляти нею.
А це значить що мова не під загрозою :)