Форум Рідного Міста - Боротьба з "піратством"

Боротьба з "піратством"

Роман Голощук - 22-3-2004 у 23:04

Знайшов в Інеті ось таку інформацію:

" У Львові піратські диски штампували прямо в універмазі

У Львові у підвальних приміщеннях універмагу «Львів» виявлено підпільний цех з виготовлення і комплектації контрафактної аудіо і відеопродукції. Як повідомили у ЦГЗ УМВС України у Львівській області, піратську продукцію виявили співробітники Управління державної служби по боротьбі з економічними злочинами УМВС України у Львівській області у ході оперативно-розшукових заходів. Оперативники встановили, що приміщення, де зберігалася піратська продукція, орендує приватний підприємець. Порушуючи вимоги Закону України «Про авторські і суміжні права», він організував незаконне розповсюдження неліцензованої аудіо і відеопродукції, відтвореної на лазерних компакт-дисках. Оперативники вилучили близько 3 тисяч компакт-дисків з записами комп’ютерних ігор без контрольних марок, 1200 пластикових футлярів для дисків і безліч поліграфічних вкладок. Згідно з оперативною інформацією, дана продукція реалізовувалася на території Львівської області через приватних підприємців. Зараз проводиться експертиза вилученої продукції. Встановлюються власники авторських і суміжних прав, а також уточнюється сума нанесених збитків. Зі слів співробітників міліції, підприємець в минулому вже притягувався до кримінальної відповідальності за порушення авторських прав, інформує ForUm."

Хотілось би знати, як форумці ставляться до "піратської продукції". Позитивно чи негативно. Якщо негативно - то як з цим явищем боротися? Висловлюйтеся!

Odarka - 23-3-2004 у 14:07

Мій хлопець в мене вдома подібний цех відкрив,я к тільки з'являється новий альбом Плачу Єремії або ще якоїсь української групи він зразу ж переписує і несе друзм в гуртожиток за що дістає від мене в чоло, а від Тараса Чубая маленькі покарання.
Страешенно такого не люблю...
Звичайно ставлення негативне..боротис дуже просто НЕ купувати піратських дисків, а шукати оригінали....

Сергій Бєляєв - 23-3-2004 у 20:13

До "піратства" ставлюсь неоднозначно. Моє розуміння авторського права трохи відрізняється від того, що закріплено законодавством. Однозначно автор є власником створеного ним твору, програмного забезпечення, винаходу тощо. З розумінням ставлюсь до успадковування таких прав власності. Визнаю передачу прав власності тому, за чиї гроші або на чиє замовлення (що, певною мірою, одне й те саме) створений об'єкт авторського права. Але подальша передача прав власності призводить до парадоксів, коли при живих учасниках групи "Бітлз" власником прав на їх пісні є Майкл Джексон.

Боротьба з "піратством", думаю, не матиме успіху, поки не буде масового платоспроможного попиту на легальну продукцію.

Bis - 24-3-2004 у 09:06

Майкл Джексон вже продав авторські, але чомусь не Полу Маккартні, а концерну Sony.

Тож, коли слухаємо "ліцензійне" Yesterday, то "авторські" сплачуємо тим, хто до авторства не має ніякого відношення.
Те саме з "pretty woman", що належить Полу Маккартні, хоча всі знають, що написав її Рой Орбісон.

Виходить повна дурня.... Але якщо автор не продасть комусь "авторство" він ризикує залишитись невідомим: Пушкін не був відомий широкому загалу допоки права на видання його творчості належали його рідним.

Піратство дає людині можливість(право?) слухати, дивитись, читати те що вона хоче, а не те, що вона може собі дозволити.
І воно(піратство) буде жити поки населення не зможе викласти 50-60грн. за CD без ризику бути побитим дружиною.

Тож хай живе піратство, бо хоч воно і обкрадує(фінансово) авторів, проте популяризує їх твори і дозволяє нам сприймати всі фарби життя незалежно від соціального стану...

Юрій Марків - 24-3-2004 у 09:23

Піратство стає неможливим, коли програмні продукти з ліцензією GNU, GPL

Про музику, фільми - сумно, та ми ще імго не доросли до того, щоб шукати ліцензійні диски, коли перед носом втричі дешевші піратські переважно з такою ж (бо цифрові) якістю... Сам же фільми переважно переписую з вінчестера на вінчестер і про якусь купівлю (піратських чи ліцензійних) просто не йдеться

А музику тягну з нету в mp3 i не знаю, чи це законно, чи ні - нормативів здається немає наразі.

Bullet - 24-3-2004 у 13:26

Ну, шановний Efes, незнання закону не звільняє від відповідальності

А про відношення до піратства: то вже в кого яка мулька в голові. Мені, наприклад, зі своєї зарплатні важливіше нашкребти на 100-гривневого пензля, аніж на ліцензійний диск. Крім того, я не знайома з музикантами, що їх диски "піратять", тож сплю спокійно і мене вночі ніхто і ніщо не гризе. Вже звиняте, людоньки

)

Captivitas - 25-3-2004 у 12:20

Що казати про "піратство", коли у провідних крамничках реалізується мізерний відсоток саме ліцензійної продукції.
Відносно себе скажу лише таке, що "нашу" музику принципово купую ліцензійну (за винятком того, що вже неможливо дістати у зв"язку з розповсюдженням накладу).

ucDarkSide - 2-4-2004 у 17:19

Я вже давно помітив що для дуже багатьох платних программ існують бесплатні аналоги. І доречі бесплатні аналоги часто набагато кращщі за платні. В мене на машині десь 80% бесплатних программ. І почуваю я себе добре.

Петро Горошко - 8-5-2004 у 11:10

Піратство-супер
дешеві cd

Роман Голощук - 8-5-2004 у 11:38

Один із способів бортьби з піратством бачу у зниженні цін на ліцензійні диски та касети. У Росії це вже почали робити. Скажімо Columbia TriStar буде продавати DVD за 10$ (удвічі дешевше ніж раніше).
Ще трохи статистики. У Росії кожні 9 з 10 DVD і 6 з 10 CD - підробки!!!
Цікаво, які дані по Україні?

Ігор Мартинів - 8-5-2004 у 12:40

Людоньки, хто знає, де у Львові можна купити нормальні людські піратські диски з софтом? Мене охопила паніка, коли сьогодні пройшовся по магазинах, де зазвичай купував програмне забезпечення, і побачив там або пустку або тільки ліцензійне. Це ж як тепер працювати і жити?

dr.Trollin - 8-5-2004 у 15:18

так як велить Microsoft (с)
а бо ж приєднуватись до першотрвневих демонстрацій (?швецьких?) прибічників вільної інфо.

Святослав - 17-5-2004 у 00:53

Моє шанування, пані й панове.
Цікаву статтю по темі маю з російського інтернет-часопису "Прописи"
http://propc.dz.ru

Цитата:

Автор та людина: у кого прав більше?
Алєксандр Сєрґєєв

Радикальні прибічники захисту авторських прав висувають гасло "Вкрав - інсталював - за ґрати!" Чесні громадяни, які їм щиро співчувають, кажуть, повчально сварячись пальцем, "Що поробиш, закон є закон".

Що тут заперечити? Закон треба виконувати, на ньому тримається суспільство. Тому викрий прихованого єврея - закон забороняє йому з'являтися у громадських місцях без жовтої пов'язки. Тому спіймай негра-втікача та поверни господареві. Тому стукни на сусіда, що дав почитати Солженіцина. І на свого начальника, який не купив Windows для твого робочого місця, теж доповіси до BSA. Цим ти допомагаєш суспільству.

Вас щось бентежить? Кажете, що аналогія неприродня. Але звідки ж тоді така подібність методів боротьби із беззаконням? Випадково так не буває. Заборона на антирадянську літературу та анекдоти, обмеження на публікацію справжньої екологічної та статистичної інформації - з тієї ж сфери регулювання інформаційних стосунків, до якої належить і авторське право.

За комуністів ми частенько говорили про пріоритет прав людини над законом конкретної країни, хоча звичайно і підкорялися силі закону. Але все ж ми не вважали, що закон правильний вже тому, що це закон. Чому за сучасного режиму ми визнаємо пріоритет закону над правами людини? А саме, над правом вільно отримувати і розповсюджувати інформацію. Але ж сама концепція авторського права входить тут у пряме протиріччя із Загальною декларацією прав людини. І я вважаю, що тим гірше для авторського права.

Зміст захисту права власності - запобігання конфліктам, що виникають унаслідок обмеженості ресурсів. Право власності на матеріальні предмети виникає природнім чином через унікальність кожного конкретного матеріального предмета і їхньої принципово обмеженої кількості. Право власності на певні стосунки (концесії, патенти та ін.) виникає через договір та або зводиться, врешті, до права власності на конкретні матеріальні предмети, або ж виникає через сплату податку державі за захист твоїх особливих прав протягом обмеженого часу. Зміст захисту власності на такі стосунки - запобігання конфліктам поміж претендентами щодо використання тих стосунків, які неможливо (або ж суспільно невигідно) спільно використовувати всім бажаючим.

Авторське право розширює поняття власності на сутності, що не є ресурсно-обмеженими. За цього, на виняток від розглянених вище прав власності, це право не запобігає конфліктам, а створює їх.

Копіювання твору не призводить до вилучення його у автора. В такому розумінні у авторського твору немає обмеження у кількості. Ніщо не заважає використовувати копії твору водночас кільком бажаючим. Таке використання не призводить до його вичерпання і не знижує його доступність для інших осіб. Єдиний вичерпуваний ресурс стосовно твору - право його першого оприлюднення. Цей ресурс припиняє бути доступним після одноразового використання. І цім правом автор, без сумніву, розпоряджається на правах власності, тобто може використати сам, або ж передати (продати) іншим особам. Настільки ж безумовним є право автора на речове володіння оригіналом твору в тих випадках, коли неможливим є абсолютно точне копіювання.

Визнання за автором ще якихось майнових прав, окрім права на оприлюднення та права на оригінал, призводить до того, що держава змушена штучно обмежувати природню властивість інформації копіюватися без істотних затрат. За цього не досягається первинна мета права - запобігання конфліктам у суспільстві. Навпаки, породжуються нові конфлікти через упроваджені обмеження. Але найобурливіше те, що захист авторських прав здійснюється на кошти платників податків, які саме й обмежуються у правах.

Якщо задатися питанням про походження такої традиції, з'ясується, що на різних щаблях розвитку авторського права мотиви такого захисту були різними. Первісно метою був захист державних інтересів у галузі контролю за друкованим словом. Пізніше метою став захист інвестицій видавця до процесу тиражування. А на момент прийняття міжнародних конвенцій основна мета зсунулася у бік стимуляції розвитку культури шляхом узаконення особливого державного протекціонізму стосовно авторської діяльності. Така стимуляція і по цей час є основним мотивом, що наводиться на обґрунтування необхідності авторського права. Мовляв, якщо не буде авторського права, як же автор заробить собі на життя. Цікаво, що ще у не дуже віддаленому минулому це питання викликало би тільки здивування.

Завжди, коли у якійсь галузі проводиться протекціоністська політика, протягом часу під захист цього протекціонізму збігаються ті, для кого первісно цей захист зовсім не призначався. Саме така ситуація склалась на цей час у галузі авторського права. Якщо минулого століття авторське право переважно стосувалося художніх творів, тепер його розповсюджують практично на будь-який результат кваліфікованої праці, виражений у об'єктивній формі. Ось тільки єдиний приклад абсурдності стану речей: з біржі надходить протокол торгів за день, і на цьому протоколі стоїть знак копірайту. Можна погодитися з конфіденційністю цієї інформації до моменту її оприлюднення, але визнати у ній наявність авторства цілком неможливо.

Менш очевидний приклад - авторство комп'ютерних програм. Діяльність програміста переважно є прикладом рутинної, хоча і кваліфікованої праці. До одної низки з роботою програміста можна долучити роботу лікаря, юриста, менеджера. Доки ще, здається, не спадає на думку розповсюдити авторське право на гарно імплантований зуб, виписаний рахунок або ж підписаний договір. Втім, стосовно останнього вже є деякі намагання, що тільки підтверджує тезіс про повзуче розширення сфери дії будь-якого протекціонізму.

Звісно, треба якимось чином захистити визначальний творчій внесок у створення системи тих людей, без яких систему не вдалося би створити взагалі, або ж вона вийшла би зовсім іншою. Можна визнати авторство на архітектуру системи або на ключовий оригінальний алгоритм. Хоча в цьому випадку набагато правильніше казати про патент. Проте дивно починати мову про авторство програми перетворення біржевого зведення з формату .txt до формату .dbf. Будь-який кваліфікований програміст по обговоренні технічного завдання має бути здатний написати таку програму. Не кажемо ж ми про авторство на вирішення завданнячок із підручника. І муляр не говорить про своє авторство у побудуванні будинку. А як би ми поставилися до грабаря, який оголосив би авторське право на викопану траншею і заборонив її тиражування у будь-якій формі?

Цікаво у цьому контексті обговорити проблему авторства у науці. Ось де, здавалося б, купа творчих результатів. Проте саме тут проблема дотримання авторських прав не стоїть так гостро, як би очікувалося. Так, науковцям важливий пріоритет. Пріоритет - це престиж та професійний статус. А що стосується тиражування, більшість вважає це вигідним. Причина? Авторство у науці звичайно не має на увазі можливості безпосереднього отримання прибутку. Науковець розуміє, що ціниться насамперед його кваліфікація, здатність створювати нові результати, а не багаж старих досягнень. А досягнення мають бути доступними колегам та суспільству. Ось таке авторство дійсно заслуговує на державну підтримку.

Може виникнути питання: якщо відмовитися від розширюваного тлумачення авторського права, як у цьому випадку захистити доходи та бізнес нинішніх розробників інтелектуальної власності? Відповідь на це питання подвійна. З одного боку, деякі з таких розробників-власників існують лише завдяки державному протекціонізму. Якби захисту авторських прав не було, то не було б і таких організацій. Що було би замість них, гадати важко. Зрозуміло тільки, що справжні спеціалісти знайшли би спосіб запропонувати світові свої послуги. До речі, слово "послуги" саме і є другою стороною відповіді.

Споживачам не потрібні програми. Їм потрібне інформаційне забезпечення їхньої діяльності. Їм потрібні послуги з цього забезпечення. Ось за ці послуги люди й повинні платити, а не за безглуздий папірець, що надає право скопіювати (одноразово) програму певної корпорації. Як саме будуть надаватися та оплачуватися послуги - питання конкретної організації справи. Як на перспективний приклад можна вказати на практику надання в оренду віртуальних web-серверів та інтернет-магазинів.

За цього програмове забезпечення охороняється у першу чергу не авторським правом, а правом особистої недоторканості, а також законом про конфіденційну інформацію та комерційну таємницю. І, звичайно, дбання про збереження таємності коду програми (також і того, що виконується) у цьому випадку покладається на розробника або його бізнес-партнерів. Як відомо, конфіденційну інформацію, що стала предметом гласності внаслідок недостатньої охорони з боку власника, закон не захищає.

Коли у праві або законодавстві назрівають глибокі проблеми, вони виявляються у частому і наскрізному порушенні визначених законодавством норм. Саме така ситуація склалася на цей час із авторським правом, до того ж на міжнародному рівні. Я не вважаю масове програмове піратство похибками моралі чи законодавства. Це є проявом кризи правової галузі. Ба навіть у Сполучених Штатах рівень піратства перевищує 30%. Уявіть собі, що 30% людей їздить на крадених авто та користується краденими речима. Такого не буває навіть у період заворушень та анархії. Але ж мова йде про більш ніж стабільну державу.

На сьогодні людині, яка бажає займатися інформаційними технологіями, звичайно доводиться чи самій порушувати закон про копірайт, чи порушувати його від імені організації, де вона працює. Звісно, треба намагатися за можливістю дотримуватися закону, навіть абсурдного. Проте не слід себе тішити ілюзіями. Навіть у найчесніших фірмах знайдеться немало порушень ліцензійних угод. Узяти хоча би резервне копіювання. Ліцензії багатьох програмових продуктів дозволяють мати не більш за одну резервну копію. Отже, будь-яка організація, що зберігає копію дистрибутивів на сервері, що підлягає щоденному резервному копіюванню на нову стримерну касету, вже грубо порушує ліцензію.

Заборона на копіювання чимось схожий на сухий закон. Скільки його не запроваджуй, його будуть порушувати. Тому рано чи пізно від нього доведеться відмовитись. Я не екстреміст і не закликаю всіх негайно відмовлятися від дотримання ліцензій. Я просто звертаю увагу на проблему. В будь-якому разі, я вважаю абсурдною думку, немов би своїми діями на особистому комп'ютері я можу порушувати права фірм, які нічого про мене не знають. Інша річ, якщо я почну продавати чужі програми під своїм ім'ям або брати гроші за саморобні копії, видаваючи їх за поставку від розробника. Але це буде скоріше підлог або шахрайство, ніж порушення авторських прав, а це вже зовсім інша стаття.

Алєксандр Сєрґєєв
s-algen@mail.ru

Переклад українською мій, за кострубатість прошу сільно не карати

З основними думками статті згоден.
Що скаже шановне панство?

Mon respect.

Captivitas - 22-10-2004 у 11:42

"Кореспондент" за 9 жовтня 2004р. - тема номеру: як створити зірку (як виявилось для розкрутки виконавця тре викласти $100 тис.). Крім піратства обговорюються також відрахування від використання музики у кафе.

Роман Голощук - 23-5-2005 у 21:15

Ось натрапив в Неті:
«Під захоплені вигуки натовпу пірати провели показову акцію - розтрощили бульдозером тисячі ліцензійних дисків»

Василь Яворський - 24-5-2005 у 13:21

З пірадськими дисками стикаюся дуже часто і вважаю, як і більшість з тих, хто тут висловилися, що вони будуть існувати допоки ліцензійні коштують шалені гроші. Але не тільки тому, вже ЧОТИРИ ліцензовані диски в мене вийшли з ладу: один просто розірвало, другий зламався у мене в руках, коли я його видобував з занадто тугої коробочки і два просто перестали читатися. Я не кажу, що з піратами цього не стається, але піратський фільм - 10 грн., ліцензійний - на гуртовні 18,00, а в магазині 20 - 25. Та й морально більш готовий до проблем з піратами, а не з ліцензією. Про асортимент я взагалі мовчу, на пірадських розкладках деякі фільми можна знайти за місяць півтори, а то й далі до їх появи у кінотеатрах, а ліцензія тільки тоді, коли вже все на великих екранах давно пройшло, а може і взагалі не з'явитися.
Я особисто довгий час купував фільми на ліцензійних дисках, але після описаних вище трафунків просто перестав це робити: навіщо платити вдвічі дорожче, а отримувати ту саму якість носія, а часто навіть гіршу. Змучився я і чекати на появу нових фільмів на ліцензії, особливо якщо дехто з моїх знайомих вже давно має ті фільми в хорошій якості.
Отож я бачу три основні проблеми:
1. Якість носіїв
2. Вартість дисків
3. Асортимент
Піратство зникне само собою, якщо ліцензійні диски принаймні частково наблизіться по цих пунктах до піратських.

Користувач Олесь - 24-5-2005 у 13:52

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Efes
...шукати ліцензійні диски, коли перед носом втричі дешевші піратські переважно з такою ж (бо цифрові) якістю...

До речі, я під час свого останнього перебування у Львові перейшовся по магазинах подивитися ДВД і з надією якісь купити. Думаю, в Україні вони дешеві, а якість одна і та ж - цифрова. Ціни дійсно нижчі. Але жодного ДВД я не купив.

По-перше, жоден з них не містив оригінального саундтреку (а російський переклад мені не потрібний), хоча на упаковці було намальовано піктограми 5.1 звуку оригінального і російського. Продавець (натрапив на порядного дядька в одному магазині) мені пояснив, що оригінальних саундтреків на російських ДВД немає - дизайнери обкладинок просто копіюють піктограми з оригінальних ДВД. Оригінал звуку не записують, щоб зекономити місце, 5.1 часто теж нема попри піктограму - є звичайне стерео.

Крім того, як він пояснив, щоб зекономити місце також переганяють саме зображення в гіршу якість, але втуляють на один ДВД 2-3 кіна. Запропонував під заклад позичити ДВД, щоб самому переконатися. Я в знайомих пустив той диск (взяв такий, що вдома маю оригінал) - зображення дійсно не таке, якість - як добрий VHS, але не ДВД. Коли віддавав той диск, дядько запропонував привезти мені ДВД, які я хочу, під замовлення, я звісно відмовився - на Амазоні я і сам купити можу.

Стартувала програма державної легалізації ПЗ

Роман Голощук - 31-5-2005 у 14:51

Між Україною і корпорацією «Майкрософт» підписаний глобальний договір про легалізацію програмного забезпечення в державних органах.
Відповідно до договору, компанія «Майкрософт» надасть спеціальні пільгові ціни на комп'ютерні програми і запровадить довгострокову сприятливу цінову політику для державних органів.

Докладніше тут: ITC Online

Andreas - 31-5-2005 у 23:20

А от цікаво, в кого з учасників форуму на компі ліцензійне програмне забезпечення стоїть? Мається на увазі власний комп, а не той, що на роботі.

Користувач Олесь - 1-6-2005 у 08:24

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Andreas
А от цікаво, в кого з учасників форуму на компі ліцензійне програмне забезпечення стоїть? Мається на увазі власний комп, а не той, що на роботі.

В мене

І вдома, і на роботі ліцензійний Windows XP.

Користувач Олесь - 1-6-2005 у 08:27

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Роман Голощук
Між Україною і корпорацією «Майкрософт» підписаний глобальний договір про легалізацію програмного забезпечення в державних органах.
Відповідно до договору, компанія «Майкрософт» надасть спеціальні пільгові ціни на комп'ютерні програми і запровадить довгострокову сприятливу цінову політику для державних органів.

Докладніше тут: ITC Online

Це звичайна знижка для великого замовника. Кожна велика фірма має такі знижки від постачальників.

jaguara - 1-6-2005 у 10:20

Цитата:

У мене стояв англійський, але на нього відмовилися ставати половина русифіко- укріїнізованих програм, тож я не довго думаючи переставила

Andreas - 1-6-2005 у 20:59

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Користувач Олесь

В мене

І вдома, і на роботі ліцензійний Windows XP.

Тобто, Ви, пане Олесь, дві версії купили – одну для роботи, одну для домашнього користування? Заможня Ви людина.

Громов Сергій - 2-6-2005 у 10:51

Уф ! Щось я пропустив тему поза-очі, тільки нині знайшов.

Дійсно, піратство - це зло, певно з тим ніхто сперечатись не буде. От тільки не доросли ми (чи на 80 років переросли) до "правильного" розуміння авторських прав.

А щодо ПЗ ... от коли дочекаємося, що продукція мєлкософта змінить господаря - певно тоді не тільки на роботі буде стояти все ліцензійне :lol:

Користувач Олесь - 2-6-2005 у 10:59

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Andreas

Тобто, Ви, пане Олесь, дві версії купили – одну для роботи, одну для домашнього користування? Заможня Ви людина.

На роботу? Ви жартуєте? Хто купує щось на роботу за свої гроші, ще й таке дороге

Тільки додому купив.

Василь Яворський - 2-6-2005 у 12:25

Найсмішніше те, що різниця між не ліцінзійним і ліцензійним софтом тільки у тому, що за наявності ліцензії тебе не чіпає УБЕЗ. А техпітримка (з виїздом до клієнта) чи поновлення? Я собі можу позволити поставити вдома ліцензійну вінду і це зробля, якщо мені прогарантують, що приїдуть її встановлять і налаштують, з виходом патчів чи релізів я буду отримувати БЕЗКОШТОВНО у НАЙСТИСЛІШІ терміни диск з цими прибамбахами і дуже детальними інструкціями як їх встановити. Бо зараз повідомлення "звернітся до розробника" означає лізь в інет і шукай доку по твоїй траблі. Тоді навіщо мені вдома ліцензована ДОРОГА програма, котру ніхто не підтримує? Пірати принамні за підтримку грошей не беруть.

vovka - 2-6-2005 у 13:52

Цитата:

Я недавно чесно купив одну програму. AllSubmitter називається. Додому. Вот так. Все решта піратське або тріальне. Ну є ще багато чого OpenSource.

Користувач Олесь - 2-6-2005 у 19:52

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Василь Яворський
Я собі можу позволити поставити вдома ліцензійну вінду і це зробля, якщо мені прогарантують, що приїдуть її встановлять і налаштують, з виходом патчів чи релізів я буду отримувати БЕЗКОШТОВНО у НАЙСТИСЛІШІ терміни диск з цими прибамбахами і дуже детальними інструкціями як їх встановити.

Я купив новий комп, на якому вже була ліцензійна версія, я її тільки активував. Патчі і релізи стягуються з нету автоматично, БЕЗКОШТОВНО і у НАЙСТИСЛІШІ терміни - WinUpdate можете собі наставити як хочете.

Tempika - 2-6-2005 у 20:38

...а версія була з сіді чи як?

Andreas - 3-6-2005 у 10:26

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Користувач Олесь
Я купив новий комп, на якому вже була ліцензійна версія, я її тільки активував. Патчі і релізи стягуються з нету автоматично, БЕЗКОШТОВНО і у НАЙСТИСЛІШІ терміни - WinUpdate можете собі наставити як хочете.

Тобто, Вам «всунули» ОЕМівську версію, не спитавши, хочете ви її чи нї, а якщо хочете, то яку. Я правильно зрозумів? До речі, це 80...100 уо. Якщо не секрет, що за WINDOWS?

Andreas - 3-6-2005 у 15:48

Цитата:

Користувач Олесь
На роботу? Ви жартуєте? Хто купує щось на роботу за свої гроші, ще й таке дороге

Тільки додому купив.

Ну, взагалі-то я не акцентував, за чиї гроші. Мене цікавило, чи обидві версії куплені і куплені свідомо

Користувач Олесь - 13-6-2005 у 11:14

Цитата:

...а версія була з сіді чи як?

Так, разом з комп'ютером я отримав і компакти з інсталяцією віндовсу, драйверами до чіпсету тощо.

Цитата:

Саме спитавши, що я хочу

мені "всунули" рівно те, про що я сам попросив. Якби я хотів "голий" комп'ютер, я би купив саме такий, оскільки мене питали, що я хочу мати на тому комп'ютері. Про те, що мені конче потрібен саме Windows XP і чому, я вже писав в іншій темі. А на вибір був і лінукс, і ще щось з безкоштовного ПЗ. ОЕМ версія в даному випадку коштувала 60 ЕУР.

Цитата:

Ну, взагалі-то я не акцентував, за чиї гроші. Мене цікавило, чи обидві версії куплені і куплені свідомо

Куплені свідомо обидві. Тільки на роботі, оскільки рідна контора - достатньо велика фірма, ми маємо ліцензії на необмежену кількість інсталяцій програмного забезпечення ряду фірм, в тому числі і Майкрософту. Це до речі і є те, про що я вже писав - установа з десятками тисяч робочих станцій не купує ліцензій на кожен комп окремо.

Василь Яворський - 13-6-2005 у 11:22

Добре, патчі і поповнення є, а як на рахунок техпідтримки. Тобто - не ставиться вінда. Таке буває і з ліцензійками. Крім того всі прекрасно знають, що вінда є далеко не довгожитель, рано чи пізно вона помирає. Що робити не дуже просунотому користувачеві. Я можу і переставити сам але бавитися з цим заплативши шалені гроші - перепрошую, але це занадто.
На мою думку програмне забезпечення повинно бути або не дороге (15 грн за вінду цілком пристойна ціна :sing:

), або з таким сервісом, що за півроку-рік ти починаєш розуміти, що гроші не викинуті на вітер.

Користувач Олесь - 13-6-2005 у 11:31

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Василь Яворський
Добре, патчі і поповнення є, а як на рахунок техпідтримки. Тобто - не ставиться вінда. Таке буває і з ліцензійками. Крім того всі прекрасно знають, що вінда є далеко не довгожитель, рано чи пізно вона помирає. Що робити не дуже просунотому користувачеві. Я можу і переставити сам але бавитися з цим заплативши шалені гроші - перепрошую, але це занадто.

Все це дуже просто - ви звертаєтеся туди, де купили залізо з ОЕМ-версією.

Василь Яворський - 13-6-2005 у 11:33

ОК, залізо з ліцензованою віндою подарували, або подарували диск придбаний, скажімо в США. Тоді як?

Користувач Олесь - 13-6-2005 у 12:34

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Василь Яворський
ОК, залізо з ліцензованою віндою подарували, або подарували диск придбаний, скажімо в США. Тоді як?

Якщо подарували, значить, десь його купили, тому все то саме, що я вже писав. З дисками, придбаними в США, не мав до справи.

Але думаю, що такі речі треба з'ясовувати при купівлі, а не потім.

Василь Яворський - 13-6-2005 у 16:47

А я мав справу з ліцензованими дисками придбаними не в нас, а за кордоном. Відповідь дуже проста: "Зверніться у пункт продажу, де Ви придбали диск, Вам його повинні замінити". От так от. Купив диск, не працює - їдь знову за кордон і міняй, при тому, що в Україні є офіційні представництва виробника.
Так що, я волію, наразі, користуватися піратським софтом, принаймні коштує дешевше, не так шкода втрачених коштів.

Користувач Олесь - 13-6-2005 у 17:05

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Василь Яворський
А я мав справу з ліцензованими дисками придбаними не в нас, а за кордоном. Відповідь дуже проста: "Зверніться у пункт продажу, де Ви придбали диск, Вам його повинні замінити". От так от. Купив диск, не працює - їдь знову за кордон і міняй, при тому, що в Україні є офіційні представництва виробника.
Так що, я волію, наразі, користуватися піратським софтом, принаймні коштує дешевше, не так шкода втрачених коштів.

Ну так то саме би було, якби ви купили скажімо телевізор за кордоном і привезли його в Україну. Як в такому випадку здати несправний чи просто такий, що вам не сподобався, телевізор в магазин?

Василь Яворський - 14-6-2005 у 13:38

Як правило, техніка відомих марок мають авторизовані сервісні пункти в усіх країнах, а дійсно великі фірми моло не в кожному місті. Наприклад телевізор ЛГ куплений у Кракові новенький, проходив гарантійний ремонт у Львові. Телевізор щоправда не мій, а колєги, однак факт є дійсно реальним. І особливих зусиль, наскільки мені відомо, він не затратив. Проблеми з технікою дійсно є реальними, але при покупці можна завжди звернути увагу на список пунктів гарантійного обслуговування і подумати вигідно чи ні його брати. Щодо ПЗ, такого сервісу просто непередбачено.

Користувач Олесь - 14-6-2005 у 14:24

Ну от бачите, Ви самі написали, що при покупці можна звернути увагу на список пунктів гарантійного обслуговування, і що щодо ПЗ такого сервісу не передбачено. Тобто якщо Ви хочете отримувати сервіс вдома, купувати треба теж там, де мешкаєте.

Хочу повернутися до того, що сказано в першому пості (ставлення форумців до піратської продукції). Очевидно, що для людей з невисоким достатком (а в Україні на жаль навіть фахівці з ІТ галузі належать до цієї категорії) піратська копія - єдине джерело програмного забезпечення, ще й здебільшого конче необхідного щоб оцей сам ІТ фахівець, чи дизайнер, чи хтось інший, міг заробити собі на життя. Тому в цьому випадку засуджувати піратство не беруся. Але хочем ми того чи ні, це протизаконно, причому напевно влада застосовуватиме щораз жорсткіші заходи до порушників. Напевно виробники мали би іти назустріч покупцям, знижуючи ціни. От в нас наприклад є суттєві знижки на програмне забезпечення для учнів і студентів.

Василь Яворський - 14-6-2005 у 14:46

Зрештою, закон є закон. Але... В хартії прав людини, яка є ратифікована ВРУ і яка є (де юре) основою законодавства України є такий пунтик (дослівно цитувати не беруся): ЛЮДИНА МАЄ ПРАВО НА ВІЛЬНЕ ВОЛОДІННЯ ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ. Тобто пірати хартією прав людини є узаконені :baddevil:

Користувач Олесь - 14-6-2005 у 15:07

Взагалі-то програмне забезпечення і інформація трохи різні речі, Вам не здається?

Tempika - 14-6-2005 у 21:08

http://www.livejournal.com/users/exler/70461.html

насправді все, що відбувається, жахливо... таке враження, що
підприємців вже прочесали не один раз, то тепер тре братися за
простих громадян... це інакше як терором не назовеш... народ й так
викручується як може, а держава наша не те що створенням робочих місць не
займається,
а й норовить забрати останнє...

Андрій Пелещишин - 14-6-2005 у 21:23

Цитата:

Взагалі-то програмне забезпечення і інформація трохи різні речі, Вам не здається?

Взагалі-то, в широкому сенсі, програмне забезпечення є спеціально підготовленою інформацією (набором інструкцій) про те, як і що робити комп'ютеру в тій чи іншій ситуації

Це так, ремарка, безвідносна до теми дискусії

Користувач Олесь - 15-6-2005 у 09:06

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Андрій Пелещишин

Цитата:

Взагалі-то програмне забезпечення і інформація трохи різні речі, Вам не здається?

Це так, ремарка, безвідносна до теми дискусії

Гени в хромосомах є теж певною інформацією.

Якщо вже тут згадали про право вільного доступу громадян до інформації, то маленька ремарка: йдеться про інформацію, яка стосується конкрентного громадянина. Це не означає вільного доступу до інформації наприклад про вашого знайомого (його банківської інформації, медичної картки тощо). Так само це не стосується інформації, яка становить державну або комерційну таємницю.

Tempika - 15-6-2005 у 09:35

...краще поясніть мені, ідіотці, чому в америці можна купити 98-й
віндовз ось по таким цінам:
http://www.bizrate.com/nc/marketplace/search/mid_search__cat_id--30...

бачила й дешевше на сайтах...
а у львові не менш як за 100 з чимось баксиків... це що, особлива
політика майкрософт щодо україни?...

Користувач Олесь - 15-6-2005 у 10:31

В Америці все дешевше ніж в Европі, а в Україні майже все дорожче ніж в Европі. Програмне забезпечення не виключення. Оскільки 98 вже старенький, несерйозно пропонувати його за високими цінами, тим більше що в клієнтури залізо нормальне. А в Україні це добра для багатьох версія зокрема із-за нижчих вимог до заліза.

Tempika - 15-6-2005 у 10:45

...тобто майкрософт свідомо завищує для нас ціни на застаріле
програмне забезпечення? адже я кажу про офіційні ціни київського
представництва...

Користувач Олесь - 16-6-2005 у 15:20

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Tempika
...тобто майкрософт свідомо завищує для нас ціни на застаріле
програмне забезпечення? адже я кажу про офіційні ціни київського
представництва...

Напевно таки свідомо

До речі 98 вже не підтримується, не знаю, як Майкрософт його продає. Хіба що спеціально підтримується ота локалізація для Росії/України.

А те, що ціни високі - я вже писав, в Україні в принципі досить високі ціни порівняно з іншими країнами. А ще як перерахувати на середній рівень доходів, то картина виходить сумна.

Tempika - 16-6-2005 у 16:18

...підтримка 98-го була знята 16 січня 2004 року, а через деякий час
поновлена (ніби-то *по просьбам трудящихся*:-)) до 50 червня 2006 року...
вот так... зняли й вершки, й сметану, й з молока зробили кефір, сироватку
пустили на блінчики, але лишився якийсь осад, то й його тре пустити собі
на користь... ясне діло, набагато легше втягати нас в болото боргів, ніж
дати нам ту 98-му вінду в користування... *запад нам поможет, ага*... :-)))

Василь Яворський - 17-6-2005 у 15:26

Взагалі-то програмне забезпечення відноситься до інформаційних продуктів (це щодо напівжарту про хартію прав людини).
Я ж хочу зауважити зараз про нерозумні методи боротьби з піратством. Мабуть кожен, хто має справу з ліцензованими DVD дисками зтикнувся з проблемою зони. Тобто ареал придбання програвача і диску повинні співпадати інакше - пшик, фільми воно не покажи (чи музики не заграє). Доволі часто на це попадають люди, котрі самі або їх родичі працюють заробітчанами в Європі, оскільки Східна Європа (до якої відносіть Україну) і Західна Європа - дві різні зони. Передаючи, чи купуючи програвач, скажімо в Італії, кожен повинен знати, що ліцензійні диски, що будуть придбані в Україні, цей програвач не заграє (а піратські грати буде). Отож і виходить, що використання певних заходів, що спрямовані на боротьбу з піратством, тільки заохочує до співпраці з піратами. Оскільки зняти зональність, або інакше кажучи розкодувати, програвач можна, але за гроші, а хто ж їх хочек платити?

Користувач Олесь - 17-6-2005 у 16:03

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Василь Яворський
Взагалі-то програмне забезпечення відноситься до інформаційних продуктів (це щодо напівжарту про хартію прав людини).
Я ж хочу зауважити зараз про нерозумні методи боротьби з піратством. Мабуть кожен, хто має справу з ліцензованими DVD дисками зтикнувся з проблемою зони. Тобто ареал придбання програвача і диску повинні співпадати інакше - пшик, фільми воно не покажи (чи музики не заграє). Доволі часто на це попадають люди, котрі самі або їх родичі працюють заробітчанами в Європі, оскільки Східна Європа (до якої відносіть Україну) і Західна Європа - дві різні зони. Передаючи, чи купуючи програвач, скажімо в Італії, кожен повинен знати, що ліцензійні диски, що будуть придбані в Україні, цей програвач не заграє (а піратські грати буде). Отож і виходить, що використання певних заходів, що спрямовані на боротьбу з піратством, тільки заохочує до співпраці з піратами. Оскільки зняти зональність, або інакше кажучи розкодувати, програвач можна, але за гроші, а хто ж їх хочек платити?

Можна купити багатозональний програвач.

Captivitas - 4-7-2005 у 09:23

За даними IFPI (Міжнародної федерації виробників аудіопродукції) Україна займає 4 місце по споживанню піратської аудіопродукції - 68% внутрішнього ринку.
Росія на 5 -му з 66%. Попереду Парагвай, Китай, Індонезія.

Василь Яворський - 4-7-2005 у 09:30

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Користувач Олесь
Можна купити багатозональний програвач.

Можна. Але по-перше. зо цього потрібно бути готовим. Більшість, апсолютна більшість, сьогоднішніх потенційних покупців DVD-плейєра просто не знають про такі проблеми. Для багатьох цей девайс нічим в принципі від відеомагнітофона не відрізняється. Я особисто з такими проблемами не стикався, бо дивлюся DVD на компутері але мій знайомий (доречі доволі просунутий у плані техніки) зтикнувся.

Громов Сергій - 4-7-2005 у 09:39

Мій співробітник нещодавно "вляпався" в подібне. Купив програвач, перед тим - довго ходив навколо, вивчав, цікавився. Шукав описи в інеті і такє подібне. Нарешті - наважився.

Закінчилося цілковитим розчаруванням - 70% всього рекламного мотлоху не відповідає дійсності - теє не робить, тоє не підтримується, отеє не поновлюється .... одним словом - збагрили ! "Мило - не мило - гроші платив, то їж хоч лусни !!"

Користувач Олесь - 4-7-2005 у 11:10

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Василь Яворський

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Користувач Олесь
Можна купити багатозональний програвач.

Просто споживач ще необізнаний добре з цією технікою. От з тими ж відеомагнітофонами і телевізорами було таке саме 15 років тому. Люди не були обізнані, купували імпортні телевізори і відеомагнітофони тільки з PAL декодером і потім не могли дивитися місцеві канали, або пускати відеокасети з такого магнітофона на Secam телевізорі. З часом навчилися. То саме зараз з DVD програвачами.

Василь Яворський - 4-7-2005 у 14:02

І так, і не зовсім так... Проблема пал-секам-ентееска полягала в проблемі різних напрямків розвитку електроніки, а проблема зон дівіді - проблема виключно штучностворена для боротьби з піратством.

Користувач Олесь - 4-7-2005 у 15:39

Цитата:

Оригінальне повідомлення від Василь Яворський
І так, і не зовсім так... Проблема пал-секам-ентееска полягала в проблемі різних напрямків розвитку електроніки, а проблема зон дівіді - проблема виключно штучностворена для боротьби з піратством.

З точки зору кінцевого споживача це не грає ролі, для нього це означає тільки що він не може користуватися придбаним пристроєм. А причиною є купівля пристрою без попереднього ознайомлення з вимогами, характеристиками тощо.

Роман Голощук - 1-9-2006 у 13:54

Україна покращила своє місце у рейтингу за рівнем піратства у сфері програмного забезпечення! Тепер ми 6-7 (разом з Казахстаном).
А у 2004 році були 2-ми ;-)
Прогрес "на ліцо"
:sing:

Джерело: Українська правда

Роман Голощук - 19-8-2008 у 19:52

3 вересня 2008 р. Комітетом з питань науки та освіти Верховної Ради України заплановані комітетські слухання, на яких планується розглянути питання створення цивілізованого ринку інтелектуальної власності в Україні. До участі у слуханнях запрошено понад 300 учасників, провідних науковців, громадських діячів та членів Уряду. На слуханнях планується розглянути шляхи реформування, законодавче та управлінське розв’язання проблеми захисту авторських та суміжних прав в Україні.

Джерело: http://www.zik.com.ua/ua/news/2008/08/19/147404

Олександр Тирон - 17-4-2009 у 15:00

Держава знову намагається заробити на хабарях. Пірати як були, так і будуть, але приплачувати посадовцям стануть більше

Роман Голощук - 18-3-2010 у 21:33

10 березня у Львові пройшов День інтелектуальної власності у Львові.
Про наслідки використання неліцензійного програмного забезпечення та спроби з цим боротися читайте тут: http://www.zaxid.net/article/61638/

Юрій Сєров - 10-1-2012 у 20:17

Цікаво підійшли шведи до узаконення "піратства". Вони заснували релігію, яка базується на вільному обміні інформацією.
http://life.pravda.com.ua/society/2012/01/10/92457/