| Сторінки:
1
2
3 |
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
| Цитата: | Першим відправив користувач Olexiy
Козаки вперше згадуються в цих землях у 15 столітті. Не компетентний сказати що тут
було ті 200 років за версією літописів та хронік, проте українське населення 15
століття мало побут базований на культурі русі, себто орнаменти, архітектуру,
традиції обробки землі, тощо. Якщо на цю землю прийшли чужинці, то або б принесли
своє, або вчилися б у місцевих. Якщо нікого не було, у кого ж вони вчились?
|
Я розповіла про цю дискусію подрузі - кандидату історичних наук, і вона довго
веселилась - потішило її твердження про те, що слов’яни розбрелися хто куди, геть
усі покидали Київ, і тут жили зайди із заходу. Зайди дійсно були - якщо їх так можна
назвати. За сто років до остаточного визволення Росії (вживаю сучасні назви), 1362
року, коли в битві на річці Синюсі (нині - Сині Води)литовське і українське військо
(чи руське, як кому більш до смаку) розгромило татаро-монголів, на наших землях
встановилось литовське правління. Про цей дуууже цікавий час у нас існує аж один
літературний твір - "Свіччине весілля". На жаль. А така ж нива неорана! А про
високий рівень тогочасної культури свідчить хоча б те, що литовці перейняли
українську мову і культуру (перш ніж мене насварять, скажу, що слово
"Україна", як назва країни, згадується в 1187 році - документально, в літописах).
І всі документи складалися тогочасною мовою - називайте її руською, якщо хочете,
суті справи це не міняє. Що до блукаючих слов’ян - моя подруга (і мій чоловік, який
прекрасно знає історію України, а не те, що втокмачували нам в голови старші брати)
в один голос сказали, що - це бздури. Я не кажу, що моя Олена - істина в останній
інстанції, але вона - фахівець. І вона просила переказати: те, що історія Київських
земель свідомо замовчувалась, ще не означає, що цих трьохсот років просто не було.
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
rost
Академік
Повідомлень: 707
Зареєстрований: 14-2-2003
Місто: Canada
Нема на форумі
Настрій: оптимальний
|
|
Цікава тут дискусія відбувається. Людині цитують витяги з праць відомих (в тому
числі російських) істориків, а в відповідь: | Цитата: | Першим відправив користувач Едуард В Росії кожна мало-мальськи освічена
людина знає, що Київ це мати "міст руських". І звідки є і стала руська земля.
Так, що з цього випливає? Глобус України?
|
А з того, що в Росії кожна "мало-мальськи освічена" людина також знає, що
куріца нє птіца -- балгарія нє заграніца, що має випливати? Ми тут не дуже сильні в
розборі російських "прибауток".
Проблема в тому, що росіяни незаконно присвоїли собі назву держави, до якої мають
таке ж відношення, як румуни до Римської імперії. Ну прихопили та й бог ними. Але
тут вже замах ширший. Бо хто б сперечався, що Київ -- мати(чи батько) міст руських, як
би в російській мові, руський і російський не було одним і тим самим. І тут румуни
вже виглядають більш серйозно, бо до лозунгу Рим -- мати(чи батько) міст
румунських(чи римських, що для румунів все одно) все ж не додумалися.
А що до руський=український то принаймні на західних землях України, ці слова мали
однакове значення ще на початку минулого століття. Народом руським офіційно
називали українців західної України всюди в Європі. При чому руський ніде крім як
в Росії не значає російський. Зрештою, румунський теж ніде крім Румунії не означає
римський.
Зверніть, увагу, що жителів Київської Руси можна по російськи назвати і россами і
русичами, а от земля однозначно русская і города теж тільки русскіє. Звідти і
претензії цих "мало-мальськи освічених" на кожен клаптик української землі.
|
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
Наталочко, в тому літописі згадується "Оукраина" і не прив'язується вона
до окремого регіону. Аби ж би то було так просто 
В 17 столітті в Московії було повно україн: україна Терська, україна Сибірська,
тощо. Це, звісно, не свідчить що козаки назвали Україну так аби підкреслити
приналежність землі Московії (а я й таке чув), проте не треба так однозначно.
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Олесю, дякую за зауваження. Перекажу Олені 
Бо я історію знаю, не як фахівець, хоч і намагаюсь копнути глибше, бо дуже цікаво!
І ще одне - ледь не забула. Коли Батий взяв Київ, він не осів у ньому, а пішов далі. А
коли татари пішли в Угорщину (вже маючи в активі взяття і сплюндрування Києва),
українські князі, як ніби нічого не сталося, повернулись до своїх волостей і
продовжили свої міжусобиці. Там взагалі
дуже складний і густо насичений подіями період. І точно, що не так примітивно - всі
слов’яни пішли з руських земель, а на їхніх місцях осіли гібриди татарів і
"когось із заходу".
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
rost
Академік
Повідомлень: 707
Зареєстрований: 14-2-2003
Місто: Canada
Нема на форумі
Настрій: оптимальний
|
|
А те, що дехто заявляє, що слово Україна походить від окраїна свідчить хіба, що
людина освічена дуже мало-мальськи. Чомусь коли росіянин каже "край радной"
то має на увазі не край стола, а рідні місця. Україна(Вкраїна) є ємким словом бо
містить і посилання як на рідний край, так і на країну.
|
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
проте все це ІМХО і ніким не доведено 
|
|
|
rost
Академік
Повідомлень: 707
Зареєстрований: 14-2-2003
Місто: Canada
Нема на форумі
Настрій: оптимальний
|
|
| Цитата: | Першим відправив користувач Наталка
А про високий рівень тогочасної культури свідчить хоча б те, що литовці перейняли
українську мову і культуру (перш ніж мене насварять, скажу, що слово
"Україна", як назва країни, згадується в 1187 році - документально, в літописах).
І всі документи складалися тогочасною мовою - називайте її руською, якщо хочете,
суті справи це не міняє. |
Власне. Якщо всі слов"яни повтікали в "муромські ліси", то литовці взяли
напевне почесну місію-- українізувати тих гібридів татар і "когось із
заходу". Почали нав"язувати давньо-українську мову цим зайдам на українській
землі, а заодно цю мову прийняли як державну. Як їх "мало-мальськи освічені",
ще не назвали бандеровцами, просто не розумію.
А слово Україна згадується і в Слові о Полку Ігоревім "... і плакала вся
Україна". Ця назва стосувалася до надніпрянщини, що на той час окраїною аж ніяк
не була.
|
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
Пане rost, останні пів години я проводив пошук по зазначеному тексту за
критеріями:
"укра"
"кра"
"кр"
" у"
тощо
жодного подібного до "україна" знайдено не було
Викладаю лінк: http://litopys.org.ua/slovo/slovo.htm
може ви щось знайдете?
|
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
За А. Русанівським, “назва Україна означає “внутрішня земля”, “земля населена
своїм народом”. На таку думку наводить його і перша фіксація цього слова в
Іпатіївському літописі “плакашася по нем (переяславським князем Володимиром
Глібовичем) вси псреяславци, о нем же Оукраина много постона”. Ідеться тут не про
якусь “окраїну”, “околицю”, як це інколи прийнято говорити, — міркує
Русанівський, — а про переяславців — найближчих земляків Володимира Глібовича і
про всю рідну країну.
але
украинцами мы стали очень поздно — еще во времена Богдана Хмельницкого Оукраина
была одной из многих земель. Тогда в документах писалось так: Оукраина, Подолие,
Сиверия, Покутье, Полесье, Червоная Русь (имеется в виду Галичина) и так далее.
Оукраиной была очень маленькая часть между Киевом, Каневом или Черкассами,
Фастовом и Белой Церковью. Это была территория, находившаяся на порубежье между
несколькими крупными образованиями того времени: Речью Посполитой, Российской
державой, Османской империей. Только после воссоединения с Россией название
начало постепенно выходить за эти границы. Наше название эволюционировало от
Руси и русича до Украины и украинца
Цінуй чужі думки, але не настільки, щоб привласнювати їх.
Дмитро АРСЕНИЧ
|
|
|
rost
Академік
Повідомлень: 707
Зареєстрований: 14-2-2003
Місто: Canada
Нема на форумі
Настрій: оптимальний
|
|
Пане Олексій -- каюся, помилився. Цитую: «Коли наприкінці ХII століття помер
переяславський князь Володимир Глібович, як повідомляє літописець, за ним
плакала вся Переяславська земля і «о украйна много постанали». Це інший літопис,
хоча не менш давній. Напевне те, що Наталка мала на увазі.
>>>> проте все це ІМХО і ніким не доведено.
А як це можна довести букально? Воно і є ІМХО. Але сама ідея, що люди назвали свою
землю, на якій жили спокон віків "окраїною", як на мене нелогічна. Окраїна
чого? Зараз, скажімо, київщина є прикордонною областтю України, але назвати цей
регіон окраїною язик не повернеться. То чому значно більші території люди, які їх
населяли мали назвати окраїнами. Поляки наприклад про свою країну інакше, як край
не кажуть. Край і Польска(Польща) це в них одне і теж. Їхати до краю в поляків, а з
рештоюі в галичан значить повертатися додому а не їхати на край світу.
В решті решт, коли ми кажемо вродлива дівчина, то це не одне і те ж, що дєвушка
уродлива. То чому в угоду російській теорії маємо приймати їх інтерпретацію. Та й
"о" і "у" навіть в росіян сильно міняє значення кореня. Візьміть убить і
об(б)ить.
|
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
Річ у тім, що досі навіть серед українських вчених досить багато думок щодо назви
Україна. Тому ось так просто казати однозначно ніяк не припустимо - замало
матеріалів до нас дійшло, нажаль, аби про те судити.
Вибачте що я трохи визвірився - справді пів години шукав.
Іпатський список, на відміну від Слова, є несуперечливим, тобто в його справжності
ніхто не має сумнівів і саме тим він і цінніший за Слово.
Цінуй чужі думки, але не настільки, щоб привласнювати їх.
Дмитро АРСЕНИЧ
|
|
|
rost
Академік
Повідомлень: 707
Зареєстрований: 14-2-2003
Місто: Canada
Нема на форумі
Настрій: оптимальний
|
|
| Цитата: | Першим відправив користувач Olexiy
украинцами мы стали очень поздно — еще во времена Богдана Хмельницкого Оукраина
была одной из многих земель. Тогда в документах писалось так: Оукраина, Подолие,
Сиверия, Покутье, Полесье, Червоная Русь (имеется в виду Галичина) и так далее.
Оукраиной была очень маленькая часть между Киевом, Каневом или Черкассами,
Фастовом и Белой Церковью. Это была территория, находившаяся на порубежье между
несколькими крупными образованиями того времени: Речью Посполитой, Российской
державой, Османской империей. Только после воссоединения с Россией название
начало постепенно выходить за эти границы. Наше название эволюционировало от
Руси и русича до Украины и украинца |
Можно запитати, а що ж означає окраїна в українській та і російські мовах? Це, як
правило нерозвинута частина на периферії країни. Навіть дуже далекий Владивосток
росіяни ніколи не називали окраїною. Хіва, Бухара Чукотка і т. д. -- завжди
вважалися окраїнами. Та ж Дакія-Румунія була окраїною Римської імперії. Але
більш-менш розвинуті території ні в нас ні росіян ніхто не називав так. А тут Київ,
що до самого загарбання Росією, був важливим духовним і культурним центром всіх
східних слов"ян і раптом окраїна? В Київській Русі окраїнами були власне
території де зароджувалася московська держава. Але хіба повернувся би язик
назвати окраїнами Новгород і Псков, хоч вони були пограниччям Русі. То чому власне
смисл окраїни мав бути в назві території де містився в свій час адміністративний
цетр Русі, а духовним і культурним він залишався принаймні до утвердження назви
Україна.
Для росіян трактування назви Україна, як окраїна хоч не не має сенсу, як логічна
категорія, зате має величезну вагу для утвердження меншовартості українців.
Згадаймо кого росіяни вважали жителями окраїн в імперії -- не обов"язково
жителів пограниччя, але пограниччя дикого і богом забутого.
|
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
О! Я здається нарешті зрозумів непорозуміння
rostе, я не кажу що Україна - то окраїна! Я кажу що ми не можемо стверджувати точно що
вона означає.
Відомо, що цю назву свого часу носили певні землі, а саме у 16-17 столітті центральна
наддіпрянщина. Що було раніше - невідомо.
Але до знищення січі козаки Запоріжжя Україною не вважали. Галичани жили в
Черноній Русі, тощо. Тобто версія україна=рідний край ІМХО не дуже струнка - народ
один а назв земель багато.
|
|
|
rost
Академік
Повідомлень: 707
Зареєстрований: 14-2-2003
Місто: Canada
Нема на форумі
Настрій: оптимальний
|
|
Україна -- край(країна) дійсно вживалася в певний час лише для частини (в основному
київщини-полтавщини) нашої теперішньої держави. А потім в силу різних причин де і
узурпація Росією назви Русь, поширилася на весь етнос. Але це процесс притаманний
багатьом державам. Зрештою назва Московія з маленького уділу перейшла на
величезну територію, і тільки Петро І, перейменував цю імперію на Росію. Досить
глянути на карту франко-пруської війни, щоб побачити, що назва Прусія, в свій час
справді дика окраїна Священої Римської імперіЇ (до Риму теж мала відношення, як і
Росія до Русі) охоплювала територію більшу ніж ФРН зараз і тільки потім стала
Німеччиною.
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Знаєте, ця дискусія виникла певною мірою через мене Я написала слово "рускій" десь в такому контексті, як,
цитуючи продавців-пофігістів, Олесь пише "рубль". Він не перекладає це, як
"карбованець", правда ж? Як на мене, версія "Україна=окраина" анітрохи не
стрункіша за попередню. (ІМХО) Можна ще подискутувати з приводу того, яким чином
Московія захапала собі назву, яка їй зроду-віку не належала, і стала раптом Руссю.
І ще про те, яку Русь коли хрестили, і ще згадати, що багато істориків (і російських
у тому числі) називають Куліковську битву битвою хрещених татар з не хрещеними. І
ще багато, просто безліч таких цікавих речей, милих дрібничок, які, мов те криве
люстро, так, вибачте на слові, спаскудили історію УКРАЇНИ (звідки б не взялось це
слово, і щоби воно не означало), що тепер "мало-мальскі грамотниє люді" на
чистому оці розповідають казочки про те, що всі слов’яни після навали Батия пішли
на північ, а ви, любі українці, нащадки когось із заходу (От жах який, Господи!)
Питання: якщо згадати, що Батий практично "наздогнав", грубо кажучи, тих
втікачів, що було потім? Вони пішли ще далі і стали народами півночі? Чукчі та
евенки - це нащадки слов’ян? Слухайте, а давайте зійдемось дійсно на тому, що
українці - не слов’яни, га? Може, тоді нам перестануть чіпляти на шию братнє ярмо,
закликаючи до єдності слов’янських народів, перестануть вішати на вуха вонючі
від довготривалого (століттями) вживання макаронні вироби, і лишать нас у спокої!
І не будемо ми святкувати 350-річчя Переяслівської Ради, і загарбникам будемо
давати по пиці (за перепрошенням), а не, уклінно кланяючись, просити трохи
посунутись. Як вам ця ідея?
P.S. Нещодавно прочитала твердження одного російського псевдоісторика про те,
звідкіля взялися козаки. Була вражена - виявляється, деякі українці (в тексті
названі тим словом, що тут вирізають) змішались з волелюбним, сильним і хоробрим
білоруським народом, і ця білоруська кров-окріп і подарувала бідним малоросам
їхню єдину (цитата!!!) національну гордість. Таке от...
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
rost
Академік
Повідомлень: 707
Зареєстрований: 14-2-2003
Місто: Canada
Нема на форумі
Настрій: оптимальний
|
|
Хороша ідея -- сучасні українці, це зайди з заходу і ще чорти звідки, українізовані
бандеро-литовцями.
Хоча одна неув"язка. Як то-ті слов"яни-русичі тікали в "муромські ліси",
то певно було від чого. А тим часом якісь відчайдухи з Заходу тут же прибігли на їх
місце. Чого б тим "з муромських лісів" самим було не повернутися. Клімат явно
кращий, яка не яка інфраструктура, земля родючіша, рідний край, однако. Московська
прописка, на той час причиною бути ніби не могла.
Якщо би якийсь "мало-мальськи освічений" росіянин мені цей момент
роз"яснив то я з радістю прийму цю версію. Нащо ж мені мати в "братах"
вар"ятів, що поміняли чорноземи придніпров"я на "муромські ліси" і без
доплати.
P.S. Ото старався дописував-дописував, щоб не бути дійсним членом, і на тобі на-маєш,
розжалували назад.
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
rost, для нас Ви завжди будете академіком! Просто шкала трохи збільшилася. Та Вам
недалеко
|
|
|
Volodymyr
Академік
Повідомлень: 468
Зареєстрований: 3-9-2003
Місто: гостомель
Нема на форумі
Настрій: в очікуванні...
|
|
пану едуарду: вибачте, але форум не є тим матеріалом, базуючись на котрому можна
робити висновки... я мав на увазі посилання на історичні матеріали, літописи,
тощо... якщо, звісно, вони є в мережі...
він побачив сьогодні у себе в оці
вчорашню сльозу...
|
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
2Наталка:
Майже зі всім згідний. Лише тільки кажучи "І ще багато, просто безліч таких
цікавих речей, милих дрібничок, які, мов те криве люстро, так, вибачте на слові,
спаскудили історію УКРАЇНИ" треба тримати себе в руках і не принижуватись до
подібних же казочок тільки з ухилом в інший бік. Нажаль, багато хто з сучасних
українських істориків починає перетягувати на Україну ковдру батьківщини
слонів.
Моя дитяча нездійсненна мрія - докопатися як воно було НАСПРАВДІ.
Про куліковську битву між татарами.... не віриться якось.
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Кому треба тримати себе в руках? Я не сказала жодного слова, за яке мені могло б
бути соромно.
Про Куліковську битву - це факт. Як факт і те, що ніколи теріторія України не була
під татарами 300 років, як це всі повторюють. А що до намагання наших істориків
зробити з України батьківщину слонів - то краще так, аніж втокмачувати людям в
голову, що 300 років їхньої історії канули в Лету, що їх ніби-то не було. Росіяни
успішно користуються принципом доктора Геббельса: "Чим нахабніша брехня, тим
більше людей у неї повірять", а ми успішно розігруємо з себе інститут
благородних дівиць, і, замість того, щоби спростовувати оті побрехеньки, і щось
доводити, тримаємо себе в руках.
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
Ще раз перечитай - я не тебе звинувачую а наголошую на обережному ставлення до
таких "викриттів" якщо для реабілітації використовувати брехливі теорії, то
це не еабілітація а погіршення ситуації.
Я зараз дочитую Повість минулих літ і не знаходжу жодних натяків на другорядність
якихось з руських земель, проте на цьому наголошують деякі сучасні історики,
мовляв за лісом то взагалі окраїна дика була.
Якщо можна, про куликовську битву детальніше на пошту або в інший тред чи в у2у
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
| Цитата: | Першим відправив користувач Olexiy
Нажаль, багато хто з сучасних українських істориків починає перетягувати на
Україну ковдру батьківщини слонів.
|
Мушу сказати, як людина яка з самого раннього віку спілкується з істориками, що
наші історики якраз "розведенням слонів" не займаються (на відміну від
деяких письменників, що пишуть на історичну тематику. Наприклад Іван Білик. Той
вже таке виписує, що впасти можна!!).
Навпаки, деколи можливо, що правильні висновки заперечуються або не
формулюються, бо виглядають занадто сміливими.
Самий яскравий приклад - Трипільська Культура, яка ставить нас щонайменше в
рівень з найдревнішими цивілізіціями Близького Сходу. Проте для рядового
українця це практично terra incognita і часто чути абсолютно необгрунований скепсис.
А щодо того, як позбавлятися історичних комплексів, раджу почитати роботи
академіка Рибакова (особливо "Язичництво древніх слов'ян" і зокрема її
перший розділ, "Глубина пам'яті" здається називається).
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
| Цитата: | Першим відправив користувач Olexiy
Я зараз дочитую Повість минулих літ і не знаходжу жодних натяків на другорядність
якихось з руських земель, проте на цьому наголошують деякі сучасні історики,
мовляв за лісом то взагалі окраїна дика була.
|
Мушу зауважити, що Повість минуліх літ не є тою книгою, у якій може розібратися і
зробити вірні висновки читач, який не є професійним істориком (при тому
спеціалізованим на стародавніх слов'янах).
Це важливий документ епохи, але не більше! Читати його як підручник з історії це те
саме, якби наші потомки вчили історію 20-го століття по підручнику з "історії
КПРС"
Краще вже читати аналітичні книжки сучасних істориків. Можу наприклад
порекомендувати "Ю.Павленко. Передісторія давніх Русів"
Новішу історію України (часи КР) можна вивчати по Грушевському. У спрощеному
варіанті - по Крипякевичу
|
|
|
rost
Академік
Повідомлень: 707
Зареєстрований: 14-2-2003
Місто: Canada
Нема на форумі
Настрій: оптимальний
|
|
Згідний з Наталкою на всі 100%. Особливо на рахунок принципу Геббельса. Мало того, що
росіяни вкрали наш бренд Русь, так нав"язують ще й ідіотську історію про
еміграцію в дикі угро-фінські нетрі всіх жителів України-Русі + 300 наступних років
палеоліту аж до виникнення Січі. А теорія України-окраїни - просто завершальний
акорд. Це ж, мовляв, логічно -- всі русичі емігрували в московщину-->
придніпров"я скотилося до рівня Чукотки -->тому і стало окраїною. Сумно, що
навіть деяким українські дослідникам ця "окраїїна теорія" була вбита в
голову настільки глибоко, що вони і далі продовжуть її обстоювати.
А що-до "ранніх міст в районі Ладоги" то ми на них і не претендуємо. Міста в
Месопотамії були значно раніше то це ще не причина присусіджуватися до історії
тих цивілізацій.
Наша ж історія, як держави, починається з власне КИЇВСЬКОЇ Русі. Мені все одно, хто
були по національності(та й поняття національності тоді не було) її князі. Те, що
Катерина ІІ була німкою, не робить з Росії Німеччини.
|
|
|
Олексій Мачехін
Модератор
Повідомлень: 4597
Зареєстрований: 31-5-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: теплий
|
|
2 пан Андрій:
Носії Трипільської культури - трипільці - не були пращурами українців і це
визнають зараз, здається, всі. Від трипільців ми запозичили землеробство,
хати-мазанки, інші деякі характерні нам елементи, проте за расою трипільці були
ближчі до семітів аніж до слов'ян і, до того ж, безперервний родовід від них до
середини 1 тис. н. е. провести нікому ще не вдавалось.
Отже ТК ставить на рівень не нас, а населення нашої землі тих часів. Слов'яни тут
з'явилися пізніше.
Щодо повісті, так я ж і не кажу що я вивчаю історію по ній - я її просто читаю. Писана
вона в Києві і якщо прийняти версію про окраїнність Залісся, Новгороду, то ознаки
цього треба шукати власне в "центральних" літописах. Проте нічого такого я не
побачив. Не берусь робити однозначні висновки, проте здається що Русь не була
сильно централізованою державою, бо в усіх князівствах варилась "своя"
доволі активна політика і нащадки київських князів бились за київський стіл лише
як за батьківський, проте не дуже й цурались князювати в Тьмутаракані чи то в
Новгороді (той же Ярослав Мудрий).
|
|
|
| Сторінки:
1
2
3 |
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
