Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Українці - не письменники
Прочитайте і скажіть, будьте ласкаві, що ви думаєте про цю писанину? У мене
склалося таке враження, ніби це або стаття на чиєсь дурне замовлення, або просто
провокація.
"Українці – не письменники
Ще пару років, і українські книги вимруть як вид, а їхнє місце назавжди займуть
російські, котрі в себе на батьківщині є четвертими по…
…прибутковості після нафти, металургії й автопромисловості. І тут не допоможуть
навіть 150 мільйонів гривень на підтримку українських видань, що Кабмін збирається
виділити в 2004 році.
Досить порівняти ситуацію на книжковому ринку України і Росії, на друковану
продукцію якої за 8 років українці витратили $1 млрд. (на "рідну" – у 30 разів
менше!). Про поезію і "малі форми", думаю, згадувати не варто – їхня
непопулярність зв'язана, скоріше, зі світовими культурними процесами, ніж з
політикою держав. А от усілякі романи нині популярні як ніколи, у тому числі
малоінтелектуальне чтиво, типу детективів Дар’ї Донцової. Про них і поговоримо.
Очевидно, внаслідок переваги в характері нордичних елементів, нашим північним
сусідам "великі форми", що вимагають посидючості і глибокого аналізу,
вдавалися досить непогано ще з XVIII століття.
Першим популярним опусом стала "Подорож з Петербурга в Москву" А. Радищева. А
через сотню років російська література збагатилася такими шедеврами
романістики, що стала вважатися однією із самих просунутих у світі.
Л. Толстой, що майже десять років витратив на створення "Війни і миру", Ф.
Достоєвський та І. Тургенєв залишили після себе стільки якісних здобутків, що
ними зачитуються й в епоху високих технологій. Відчутний внесок зробив М.
Булгаков, а також І. Купрін і А. Чехов. Останні, щоправда, писали не романи, але все
рівно цікаво. В радянські роки відрізнилися М. Шолохов, Ільф і Петров і А. Фадєєв (
"Молода гвардія" ).
Не дивно, що й зараз книгарні заповнені горами російських книг. Більшість,
звичайно, не відрізняються особливою якістю стилю і манери, але їх можна хоча б
захоплено читати. А коли береш романи Б. Акуніна, І. Стогова, Макса Фрая, то й зовсім
зачитуєшся так, що проїжджаєш потрібну станцію метро. Зрозуміло, такі книги
будуть продаватися багатотисячними тиражами, тому що їх розкуповують.
Що стосується української літератури, то рідкісна поява масштабних літературних
робіт у нас, скоріше, особливість національного характеру, ніж провина влади. А
класиків-романістів узагалі можна перерахувати по пальцях.
Багато і цікаво писав, мабуть, тільки М. Гоголь, але робив він це переважно в...
Росії. І. Нечуй-Левицький, що написав ряд гарних творів, І. Франко, що взагалі
працював дуже багато, у тому числі і над романами, а також М. Стельмах і П. Куліш, що
створив довгу, але досить нудотну "Чорну раду", – от й усі значні українські
прозаїки часів царської Росії. У минулому ж столітті відзначилися О. Довженко, І.
Багряний і О. Гончар.
Зараз у нас є один живий класик – П. Загребельний, якого люблять читачі, поважають
видавці і навіть вчать у школі. Час від часу він видає нові романи, досить цікаві і,
як не дивно, актуальні. Є талановитий "детективщик" А. Курков, що друкується
на Заході і тому, напевно, популярний у нас. Ці двоє стоять особняком від
"національного літературного процесу" і дуже непогано себе почувають.
Сам же цей процес у нас формує незмінна групка людей, що вважаються відомими
письменниками, скоріше, "за вислугу років", ніж за якісність, а головне –
"цікавість" ними написаного.
Молоді письменники, на жаль, особливим талантом не відрізняються. І
всеукраїнський конкурс "Коронація слова" тільки зайвий раз це доводить: у
порівнянні з гостросюжетними трилерами "коронації", бульварні романчики
російських авторів просто шедеври.
Однак не всі так погано з нашою культурою. Просто розвивається вона трошки в
іншому напрямку. Причому знову ж – за традицією. Адже історично склалося, що
українці – "співуча нація". Співати ми любимо і робимо це часто і багато.
Наші виконавці поступово завойовують популярність у Європі, а про Росію нічого й
говорити – там "Океан Ельзи", "ВВ" і "ВіаГра" виступають повним
ходом уже давно, а Вєрка Сердючка узагалі змусила пів-росії танцювати під "ще не
вмерла Україна".
Так, може, варто приділити увага саме музичності нашого народу і швидше
"відкрити" ще пару десятків молодих талантів (благо, вони є)? А писати
довіримо росіянам – у них це краще виходить?
Микита Лисицький"
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Пані Наталю, я вже про таке ось-тут писав http://misto.ridne.net/viewthread.php?tid=1299
читаючи таке, а ще крім того поширюючи лінки на статтю та пишучи до неї коментарі,
Ви лише збільшуєте в інтернеті популярність цього матеріалу та змістовність
ресурсу. Автору вочевидь абсолютно не розходиться на думці читатів, матеріал явно
провокативний (як вірно підмітив один з наших дописувачів, це те, чого я страшенно
не люблю). Я такі матеріали просто ігнорую, і Вам раджу.
Інтернет переповнений сміттям - але як правило сміття лежить, там де і слід (на
смітниках, що не лізуть у вічі). А обговорюючи інформаційне сміття ми лише
витягаємо його на світ Божий, забруднюючи тим самим його..
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Гаразд, на загал я згодна, тому знімаю посилання, але статтю все ж викладу, бо, на
мій погляд (я можу, звісно, й помилятися), деякі речі краще справді ігнорувати, а на
деякі доводиться відповідати, щоби не виникло хибної думки, ніби мовчання - знак
згоди. Мені просто цікаво - у мене одної склалася думка, що це писав не зовсім
здоровий чоловік?
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Пані Наталю, та не переймайтеся Ви так тим. Автор просто хоче самоутвердитися, а
іншого способу як банальна провокація з "інтелектуальним" відтінком не
придумав.. Ви, Наталю, своїм існуванням і творчістю уже перекреслюєте його
твердження.
Хочете заперечити автору? Пишіт більше своїх чудових творів.
А ще можна почати нову гілку (щоби "оце" в горі не баламкалося) де зробити
якісний аналіз української літератури від часів дописемної творчості чи хоча би
"Слова о полку.." до сучасності. Вам би і випадало почати 
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Пропоную альтернативну гілку, яка би мала бути достойною відповіддю автору
"шедевру":
http://misto.ridne.net/viewthread.php?tid=2877&page=1
|
|
|
fish
Почесний Академік
Повідомлень: 1592
Зареєстрований: 28-5-2003
Місто: Запоріжжя
Нема на форумі
Настрій: присутній
|
|
ну... хлопчик писав про українську літературу, користуючись одним джерелом:
переглядав полички якоїсь провінційної книгарні. Звідси і "Єдиний класик
Загребельний"  ))
карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Ага, і тлуста "Чорна рада". Ви будете
сміятися, але мені цей аналіз здається чимось таким відверто-блазнюватим, що ну
просто з голови не вилазе думка про замовлення. Хоча - хто? Навіщо?
А в топік "Українці - письменники!" я неодмінно допишу. Без хронологій, без
повчань, мішаючи класику і сучасність, але - я маю що сказати.
Долучайтесь!
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
Dmy
Почесний Академік
Повідомлень: 3228
Зареєстрований: 9-11-2003
Місто: Донецьк
Нема на форумі
Настрій: Неформатний
|
|
Ви про щось таке надзвичайне і незнайоме дискутуєте 
Припустимо, я знаю, що Павло Загребельний - це улюблений письменник Володимира
Цибулька. А хто тоді такий Макс Фрай? 
Усе мине. Усе мене мине
 |
|
|
tysovska
Модератор
Повідомлень: 940
Зареєстрований: 4-8-2004
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: бойовий
|
|
Дратує не те, що хтось там вважає, ніби укр. письменники гірші. Дратує, що книжку,
яка відверто шовіністична й імперська, в Україні пропагують. От наприклад, Дарія
Донцова пише:
| Цитата: |
“...произошло то, что случилось с народами Африки, истово боровшимися за свою
независимость. Когда проклятые колонизаторы наконец-то покинули “черный
континент”, выяснилось, что свобода не всегда приносит счастье и процветание. У
бедных государств не было денег на еду, медицинское обслуживание и образование
граждан. Голод, эпидемия, развал экономики - вот следствие неуемного желания иметь
независимость. Можно ли разрешить трехлетнему ребенку жить так, как он хочет?”
(Д.Донцова, “Букет прекрасных дам”)
|
Вона нам пише, що ми - трирічні діти, тож нема чого гратись у незалежність. І ми це
читаємо і платимо за це гроші! Та на державному рівні треба ставити питання
заборони ввезення таких книжок в Україну!
|
|
|
Tempika
Почесний Академік
Повідомлень: 2732
Зареєстрований: 21-1-2004
Місто: Lviv
Нема на форумі
Настрій: усміхнена
|
|
...а порадьте мені, що почитати з укр. писоменників сучасності
(написане за остіннє десятиліття, приміром).... бажано в
електронному вигляді... дякую наперед. :-))
|
|
|
Андрій Пелещишин
Адміністратор
Повідомлень: 9191
Зареєстрований: 19-6-2002
Місто: Львів, Україна
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Якщо радити, то краще таки в цьому треді
http://misto.ridne.net/viewthread.php?tid=2877&page=1
|
|
|
Андрій Корж
Новак
Повідомлень: 7
Зареєстрований: 29-7-2004
Місто: Зелене місто десь за кордоном
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
> А хто тоді такий Макс Фрай
Макс Фрай (Светлана Мартинчік) - письменниця з Одеси.
Одне з багатьох імен російськомовної української літератури.
Стаття нічого не варта, але, напевно, це проблема, що велика частина (й не гірша!)
української літератури пишеться російською мовою .
Книги Фрая (російскою) тут:
http://lib.ru/RUFANT/FRY/
|
|
|
tysovska
Модератор
Повідомлень: 940
Зареєстрований: 4-8-2004
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: бойовий
|
|
В інтернеті є дуже мало, порадити можу хіба що сайт часопису "Сучасність":
http://uvkr.org.ua/suchasnist/
Там є, до речі, і романи Шкляра, і Євгенії Кононенко (т.зв. "масові" книги), і є
також "елітарні". Взагалі журнал непоганий, навіть дивно, що в вільному
доступі - не за гроші.
|
|
|
Dmy
Почесний Академік
Повідомлень: 3228
Зареєстрований: 9-11-2003
Місто: Донецьк
Нема на форумі
Настрій: Неформатний
|
|
| Цитата: | Першим відправив користувач Андрій Корж
> А хто тоді такий Макс Фрай
Макс Фрай (Светлана Мартинчік) - письменниця з Одеси.
Одне з багатьох імен російськомовної української літератури.
Книги Фрая (російскою) тут:
http://lib.ru/RUFANT/FRY/ |
Та дякую, звичайно, але російською за життя я вже начитався досхочу. Запитував
тому, що у статті він (вона) в купі зі Стоговим якимось і ще цим - Акуніним, не
пам'ятаю його хвамілії, подані як щонайменше три Гемінгвеї. Добре, що хоч з
Одєси. Раптом у пані справді талант, тоді, невтомно працюючи над собою, вона може
колись вивчить мову і прислужиться літературі.
Усе мине. Усе мене мине
|
|
|
vps
Дописувач
Повідомлень: 72
Зареєстрований: 23-3-2004
Місто: Чернівці
Нема на форумі
Настрій: Настрій не вказаний
|
|
Насправді, українська книга сьогодні дійсно перебуває в занепаді. І це наслідок
не культурного, а політично-економічного стану держави.
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
От якраз зараз - вже ні, не в занепаді. Ще років зо два тому я б погодилася. Звісно,
все, що нині робиться у книговидавничій справі - це порятунок потопельників, як
справа рук самих потопельників, і держава тут нічим не допомогає, але, на щастя,
вже не занепад.
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
tysovska
Модератор
Повідомлень: 940
Зареєстрований: 4-8-2004
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: бойовий
|
|
Ой, боюся, що все-таки і дійсно в занепаді, бо у нас практично нема комерційних
видавництв. Більшість видавництв без підтримки спонсорів не може вижити.
Розпочинаючи нову серію, видавець майже ніколи не може гарантувати, що вона
продовжуватиметься: це як спонсор скаже. І в нас нема дистрибуційної мережі по
Україні, щоб книжка доходила до всіх без винятку читачів. Наклади в 1-2 тис.
примірників (навіть Андрухович - накладом 3 тис.!) - це просто смішно для наших 48
мільйонів населення. І наші видавці б'ються лобом об стіну, бо продати, як
виявилося, набагато важче, ніж надрукувати.
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
2 tysovska: Тут ще проблема в тому, що наші видавці хочуть грошей, авторів і редакторів
у одній особі і ще багато чого, тільки продавати книжки вони чомусь не хочуть, хоча
це навіть не їхній обов’язок - це їхні гроші. Ось і виходять тиражі - на сльози
курям... А книги продаються, я навіть на Форумі спостерігала - є оголошення, є
реклама - розлітаються, як узимку гарячі пиріжки. Звісно, Форум Видавців - це раз на
рік, а працювати з книгою треба щодня. Хто це буде робити? Держава? Та на фіга воно
їй? Автори? Може бути, але коли тоді писати? І що до занепаду я все ж не погоджуюся.
Хоча, звісно, Ренесансом це теж не назвеш, як не хотілося б...
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
сумна
Академік
Повідомлень: 913
Зареєстрований: 24-12-2003
Місто: Сихів
Нема на форумі
Настрій: споглядальний
|
|
| Цитата: | Першим відправив користувач Наталка
... працювати з книгою треба щодня. Хто це буде робити? ... Автори? Може бути, але коли
тоді писати? ... |
Ніколи не забуду, як Костянтин Москалець спалював наклад своєї книги, який
(наклад) виявився нікому не потрібним. З видавництва привезли йому, звалили - і
роби що хочеш. А "пропихати" якось не в його натурі.
|
|
|
tysovska
Модератор
Повідомлень: 940
Зареєстрований: 4-8-2004
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: бойовий
|
|
| Цитата: | | Ніколи не забуду, як Костянтин Москалець спалював наклад своєї книги, який
(наклад) виявився нікому не потрібним. З видавництва привезли йому, звалили - і
роби що хочеш. А "пропихати" якось не в його натурі. |
Я перепрошую, але такий афронт - не надто красиво виглядає. До речі, в усьому світі
продажем книжок видавництва не займаються. Для цього є книготоргівельні фірми й
книгорозповсюджувачі. Ми не можемо звинувачувати (принаймні не всі) видавництва у
бездіяльності, бо вони і справді багато роблять для того, щоб на ринку з'явився
вибір книжок на різні смаки. І я поважаю братів Капранових за те, що вони саме
прагнуть налагодити книгорозповсюдження по Україні. Я вчора по роботі
зустрічалася з одним українським дистрибутором (харчова галузь) і чула захопливу
історію, як протягом 13 років вони з одного київського кіоску виросли до
найбільшого розповсюджувача по Україні. Тобто, якщо Капранови почали років
два-три тому, то за десять років ми, дасть Бог, матимемо нормальну книжкову мережу.
А якщо тим часом з'являться й інші зацікавлені!..
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Зараз цим мають займатися саме видавництва, і те, що в усьому світі вони цим не
займаються - це не зовсім правильно. Займаються, бо вкладають в книгу свої гроші, і
вже тому зацікавлені її збути. А продають вони її книгарням, посередникам, чи ще
комусь - автору, чесно кажучи, все одно. Принаймні, авторам вони не кидають тираж на
руки з великим привітом, і листи бестселерів формують видавництва. Вони це
відслідковують. Автор на Заході живе собі, і горя не знає, бо у нього є редактор,
літературний агент, представник від видавництва, тощо. Я не працювала з братами
Капрановими, тому можу лише приєднатися до поваги пані Тисовської до них, рівно як
і до всіх видавців, які взагалі випускають книги, але якщо мережа
книгорозповсюдження зруйнована, то її треба відтворювати, як це, наприклад,
роблять ті ж Капранови. На щастя, з практикою віддавання тиражу автору з дружнім
побажанням "роби з ним, що хочеш", я теж не стикалася. І я не звинувачую усіх в
бездіяльності, я бачу те, що бачу, а називається це "тенденція, одначе". Хоча
останнім часом справи йдуть на краще, чому я й писала, що на занепад не погоджуюся.
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
tysovska
Модератор
Повідомлень: 940
Зареєстрований: 4-8-2004
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: бойовий
|
|
Пані Наталю, мені доводилося спілкуватися з закордонними письменниками
(канадськими й американськими), тому можу стверджувати, що райдужна картина
їхнього життя, яку ви намалювали, не зовсім вірна. Я особисто в Канаді була на
презентації поетичної книжки одного автора, який власноруч змушений був
розповсюджувати наклад. Насправді з продажу своїх книжок у світі можуть жити
одиниці авторів. Наприклад, Томас Кінг, який у Північній Америці зараз - автор
номер один, чиї книжки уже ввійшли до шкільних і університетських програм,
продовжує викладати в котромусь канадському університеті, бо насправді його
шалена популярність великого зиску йому не принесла. І з агентами не все так
гладко. Саме тому, скажімо, "Penguin Books" час від часу у своїх філіях, кожна з яких
займається публікацією книжок конкретного жанру, відкриває для авторів вільний
доступ для присилання творів - тобто, сам видавець далеко не завжди хоче
користуватися послугами агентів. А ви зайдіть на сайти молодих американських
письменників і почитайте листи тих авторів, яких агенти обманювали. Та там є цілі
переліки агентів, із якими не рекомендують мати справу! І в Росії, скажімо,
"Ексмо" за першу книжку автора при накладі 10 тис. (це звичайний наклад для
першої книжки) платить 7 тис. руб., тобто, на наші гроші, 1260 грн. Чи адекватна це
оплата за кілька місяців праці? Тому я все-таки виступаю за те, щоб кожен займався
своєю справою: видавництва - виданням, продавці - продажем. А автори мають
усвідомити, що з письменницької праці зможуть нормально жити тільки одиниці, тож
і вирішувати треба, чого більше хочеться: грошей чи творчості.
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
Та я й не малювала райдужної картини, а зобразила схему, за якою звичайно працюють
закордонні видавці. На рахунок одиниць, які можуть жити з продажу книжок - вибачте,
не згодна, це не одиниці, я також особисто знайома з американською авторкою, яка,
продавши свій перший роман у бозна якому мохнатому році за 7500$, вирахувала, що,
пишучи два романи на рік, вона зароблятиме більше, ніж вчителюючи, і кинула цю
справу (викладання). Очевидно, що скрізь є проблеми, але я не підтримую ту точку
зору, що видавництва мають видрукувати книгу, скласти руки і чекати вдячних
посередників. В нашому цирку такого номеру все одно найближчим часом не
планується, а таке заняття "кожен своєю справою" обертається тим, про що ми
говорили вище. Всі займаються своєю справою, тільки автор - не своєю. (імхо)
Обирати, чого більше хочеться - грошей чи творчості... оце, на мій погляд, дійсно не
коректно. З чого обирати? Або пиши, або заробляй гроші? Письменницька праця - це
така ж сама праця, як і будь-яка інша. Якщо людина здібна і працьовита, чому вона не
може жити з творчості? Я розумію, це наші реалії, як зараз модно казати, але сам
підхід мене вбиває. Ми ж не говоримо лікарю: "обирай, чого тобі більше хочеться -
грошей чи людей лікувати". Я далека від мрії, що за видані твори буду гроші
лопатою грести (це теж не в нашому цирку), але сама постановка питання мені не
подобається вже років десять. Хоча це нічого не змінює...
І в будь-якому випадку видавництво має рекламувати свої книги, якщо бажає
зацікавити ними бодай тих же розповсюджувачів (знову ж таки, на мою думку).
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
tysovska
Модератор
Повідомлень: 940
Зареєстрований: 4-8-2004
Місто: Kyiv
Нема на форумі
Настрій: бойовий
|
|
Ніхто не каже, що видавництва, надрукувавши книжку, мають скласти руки. Але схема
роботи видавництва за кордоном дещо інша, ніж у нас. Надзвичайно рідко видавець на
свій страх і ризик видає щось, на що нема, так би мовити, попереднього замовлення
книгорозповсюджувача і, таким чином, ринку. Тобто, якщо автор невідомий,
найчастіше він має написати щось у жанрі, який зараз має популярність. Якщо автор
з іменем, видавництво може ризикнути надрукувати будь-що, що він напише, але це все
одно ризик, бо ось свіженький приклад: є такий аменриканський письменник Дон
Делільйо. Він написав десь п'ять книжок, усі вони були бестселерами. Критики
захлиналися від захвату. Минулого року він випустив нову книжку, яка просто з
тріском провалилася. Тобто, видавець на цьому дуже сильно пролетів. За кордоном
усе диктує ринок, і 99% письменників змушені жити за законами ринку (і душити
творчість).
|
|
|
Наталка
Почесний Академік
Повідомлень: 2594
Зареєстрований: 22-4-2003
Місто: Київ
Нема на форумі
Настрій: різнобарвний
|
|
| Цитата: | Першим відправив користувач tysovska
Надзвичайно рідко видавець на свій страх і ризик видає щось, на що нема, так би
мовити, попереднього замовлення книгорозповсюджувача і, таким чином, ринку.
Тобто, якщо автор невідомий, найчастіше він має написати щось у жанрі, який зараз
має популярність. Якщо автор з іменем, видавництво може ризикнути надрукувати
будь-що, що він напише, але це все одно ризик, бо ось свіженький приклад: є такий
аменриканський письменник Дон Делільйо. Він написав десь п'ять книжок, усі вони
були бестселерами. Критики захлиналися від захвату. Минулого року він випустив
нову книжку, яка просто з тріском провалилася. Тобто, видавець на цьому дуже
сильно пролетів. За кордоном усе диктує ринок, і 99% письменників змушені жити за
законами ринку (і душити творчість). |
Ой, ну чому відразу душити? Я бачу, що ця дискусія далеко може зайти, а по суті буде
переливанням з пустого в порожнє. Я вже все сказала, хіба додам, що десь ринок
душить творчість, а десь юрбами ходять невизнані генії, які у романах пишуть
приписки в кінці: "Кому не сподобалося, той сам дурак" (їй-богу, бачила на
власні очі). Їх нічого не душить, навіть власне сумління. А що до західної системи
книговидання і книгорозповсюдження, то кожна медаль має дві сторони. Не буває
абсолютно ідеальної системи, взагалі не буває нічого абсолютно ідеального. В при
кожній системі знайдуться люди, які залишаться такими, якими вони є, і в творчості,
і в житті. (За яскравий приклад можна взяти музичну ситуацію в сучасній Україні).
Це все наснилось мені - губи Його пахнуть літом;
руки Його ніжніші за будь-які весни. (с) Соломія Чубай.
|
|
|
|
![[*]](images/xp/default_icon.gif){kind=icon}
